ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 420/14296/22
адміністративне провадження № К/990/23517/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Губської О.А., Єресько Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 420/14296/22
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє Дзундза Юрій Романович на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року (суддя Скупінська О.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року (головуючий суддя - Кравченко К.В., судді: Джабурія О.В., Вербицька Н.В.)
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (відповідач) у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо застосування листопада 2016 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для проведення індексації його грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року;
- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, включно, в сумі 85927,84 грн, із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для проведення індексації грошового забезпечення;
- визнати протиправною дії відповідача щодо неврахування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078) при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 10 квітня 2019 року;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4461,63 грн в місяць (що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу) за період з 01 березня 2018 року по 10 квітня 2019 року включно, відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 у загальній сумі 59738,76 грн.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Стверджував, що за вказаний період служби відповідач не в повному розмірі нараховував та виплачував йому індексацію грошового забезпечення. Позивач вважає, що указаними діями відповідач порушив вимоги чинного законодавства та його право на отримання грошового забезпечення у належному розмірі. У зв`язку з цим, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини
3. Останнім місцем служби ОСОБА_1 була військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, яка здійснювала остаточний розрахунок усіх належних виплат при звільненні з військової служби.
4. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 10 жовтня 2019 року № 129-ОС позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення. Датою закінчення проходження військової служби ОСОБА_1 визначено - 10 квітня 2019 року (наказ №87-ОС від12 березня 2019 року)
5. З відзиву відповідача та наданих доказів вбачається, що індексація грошового забезпечення позивача з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно обчислювалась із застосуванням базового місяця травень 2015 року; а з березня 2018 року по день звільнення з військової частини - із застосуванням базового місяця березень 2018 року.
6. Уважаючи, що відповідач не в повному обсязі проводив індексацію грошового забезпечення, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
7. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування листопада 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року. Зобов`язано відповідача нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, включно, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
8. Задовольняючи позов в частині (щодо застосування січня 2008 року як базового), суд першої інстанції, із висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що з огляду на підвищення постійних складових грошового забезпечення військовослужбовців у січні 2008 року відповідно до Постанови від 7 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Постанова №1294), в тому числі, розміру посадового окладу (січень 2008 року), в якому відбулося вказане підвищення окладу та інших складових грошового забезпечення військовослужбовців, то такий місяць є базовим для обчислення індексу споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації відбувається з наступного місяця, тобто з лютого 2008 року, та здійснюється за весь період протягом якого посадовий оклад за посадою позивача не змінювався, тобто до наступного її підвищення, а саме: з прийняття 28 лютого 2018 року
9. Щодо іншого спірного періоду, суд першої інстанції зазначив, з чим також погодився суд апеляційної інстанції про те, що лише у жовтні 2018 року відбулося досягнення порогового значення інфляції у розмірі 103 %, індекс інфляції - опубліковано у листопаді 2018 року, тому право на проведення індексації грошових доходів у військовослужбовців, з урахуванням базового місяця березня 2018 року виникало лише з грудня 2018 року. Суди установили та позивач не заперечує, що за період з 01 березня 2018 року по день звільнення відповідачем виплачено тільки поточну індексацію грошового забезпечення, яка склалась внаслідок перевищення порогу для проведення індексації в 103 %.
10. Водночас, суди попередніх інстанцій не знайшли підстав для задоволення позову в частині зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення, оскільки вважали, що застосування щомісячної індексації у фіксованому розмірі ґрунтуються на положеннях Порядку №1078 в редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин. Суди зазначили, що ані Закон № 1282-XII, ані Порядок № 1078 не містять такого визначення як "фіксована сума індексації". Поряд з цим, зазначений термін використовувався у додатку 4 "Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів" до Порядку №1078, однак лише в редакції, що діяла до 15 грудня 2015 року. За такої умови суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, уважав, що підстав для виплати фіксованої індексації грошового забезпечення не має. Суд звернув увагу, що до аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15 червня 2022 року в справі №520/4061/21.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
11. Не погодившись із рішенням судів ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник Дзундза Ю.Р., подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року та рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року у частині - відмови в задоволені позовних вимог (що стосуються періоду з 01 березня 2018 року по 10 квітня 2019 року) та в цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
12. Касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що на момент прийняття рішень судами першої та апеляційної інстанцій був відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме положень абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
13. Скаржник звертає увагу, що на момент подання касаційної скарги, Верховним Судом у постанові від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, сформований правовий висновок щодо застосування (вказаних вище норм) у подібних правовідносинах, згідно якого, вказаними положеннями передбачено право позивача на отримання індексації грошового забезпечення у фіксованій величині.
14. Скаржник зазначає, що нормами абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції що набрала чинності з грудня 2015 року) запроваджено нові єдині підходи щодо розрахунку індексації (які полягали в тому, що для виплати індексації-різниці потрібно враховувати розмір підвищення грошового доходу та суму індексації що склалася у місяці підвищення посадових окладів, і встановити, чи перевищує розмір підвищення - суму індексації).
15. Позивач стверджує, що при розгляді справи судами попередніх інстанцій було неправильно трактовано норми абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, яке призвело до хибного вирішення питання щодо індексації грошового забезпечення у фіксованій величині починаючи з 01 березня 2018 року та необґрунтованої відмови у задоволені позовних вимог у цій частині.
16. Касаційна скарга, як указує скаржник, стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, має виняткове значення для сторін справи та всіх військовослужбовців.
17. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Соколова В.М., суддів Губської О.А., Єресько Л.О. ухвалою від 03 серпня 2023 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
18. Не погоджуючись із доводами касаційної скарги, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) подав до Суду відзив на касаційну скаргу, де відповідач просить відмовити у її задоволенні з огляду на необґрунтованість доводів останньої, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
19. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. від 14 вересня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
20. За правилами частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
21. Відповідно до частини третьої статті 341 КАС України Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
22. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.
23. Спір у цій справі виник у зв`язку із ненарахуванням та невиплатою військовою частиною у період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року позивачу (військовослужбовцю) індексації грошового забезпечення, із застосуванням місяця - січень 2008 року (як початкового для обчислення індексу споживчих цін) та за період з 01 березня 2018 року по 10 квітня 2019 року індексації-різниці відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
24. Судові рішення у цій справі оскаржуються в частині того, що відповідачем ненараховано та невиплачено індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі - за період з 01 березня 2018 року по 10 квітня 2019 року включно, у загальній сумі 86383,55 грн відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів.
25. В іншій частині позовних вимог касаційна скарга доводів незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями не містить.
26. Касаційне провадження у цій справі відкрите на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
27. Згідно із доводами касаційної скарги, на час розгляду судами першої та апеляційної інстанції цієї справи, був відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положень абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 у подібних правовідносинах.
28. Надаючи оцінку вказаним доводам, які стали підставою для відкриття касаційного провадження та виходячи з меж визначених у частині третій статті 341 КАС України, Верховний Суд зазначає, наступне.
29. Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
30. Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
31. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
32. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).
33. Згідно зі статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05 жовтня 2000 року № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
34. Відповідно до статті 19 цього ж Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
35. Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України "Про оплату праці" такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.
36. На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
37. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
38. Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
39. Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
40. Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII (у редакції Закону № 911-VIII від 24 грудня 2015 року, що діє з 01 січня 2016 року ) індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
41. Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта статті 4 Закону № 1282-XII).
42. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частини друга статті 5 Закону № 1282-XII).
43. Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, що затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі - Порядок № 260), який набрав чинності 20 липня 2018 року.
44. Пункт 2 розділу І Порядку №260 у первинній редакції передбачав, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.
45. На підставі наказу Міністерства оборони України від 01 червня 2020 року №180 "Про затвердження Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", який набрав чинності 30 червня 2020 року, були внесені зміни до переліку щомісячних додаткових та щомісячних одноразових видів грошового забезпечення.
Відтоді пунктом 2 розділу І Порядку №260 установлено, що до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
Стосовно одноразових додаткових видів грошового забезпечення, то пункт 2 розділу І Порядку № 260 саме у зазначеній редакції передбачав, що до них належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
46. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-XII).
47. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).
48. Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
49. У пункті 4 Порядку № 1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.