ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 818/2099/18
адміністративне провадження № К/9901/3093/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, касаційну скаргу Управління Держпраці у Сумській області (далі - Управління Держпраці) на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року (прийняту судом у складі: головуючого судді Макаренко Я.М., суддів: Бартош Н.С., Мінаєвої О.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" (далі - ТОВ "Будсервіс") до Управління Держпраці про визнання протиправними та скасування рішень, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ТОВ "Будсервіс" звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому з урахуванням уточнень просило:
- визнати протиправним та скасувати наказ Управління Держпраці № 201 с/м374 від 20.04.2018;
- визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці № СМ374/182/АВ/П від 23.04.2018;
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № СМ374/182/АВ/П/ТД-ФС від 17.05.2018.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами інспекційного відвідування, згідно з актом від 23.04.2018, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) внаслідок використання праці ОСОБА_1 без укладання трудового договору. З метою усунення виявлених порушень, Управлінням Держпраці 23.04.2018 ТОВ "Будсервіс" був направлений припис № СМ374/182/АВ/П, у зв`язку з невиконанням якого, 17.05.2018 прийнята постанова № СМ 374/182/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу в розмірі 111 690, 00 грн.
На переконання позивача, беручи до уваги те, що у направленні на перевірку неправильно вказана адреса місцезнаходження (зазначена АДРЕСА_1, в той час коли назва цієї вулиці перейменована на вул. Героїв Небесної Сотні), а також те, що предмет перевірки згідно з направленням не відповідає питанням, які досліджувались згідно з актом перевірки, Управління Держпраці не мало права проводити перевірку ТОВ "Будсервіс", у зв`язку із чим, наказ про призначення такої перевірки є протиправним і підлягає скасуванню.
Також, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, на думку позивача, є і висновки про наявність порушень частини третьої статті 24 КЗпП, оскільки, залучення осіб до виконання робіт можливе як на основі трудових договорів, так і на іншій юридичній підставі, зокрема, шляхом укладання договору підряду або договору про надання послуг, відповідно до приписів Цивільного кодексу України. Враховуючи те, що ОСОБА_1 виконувала на замовлення ТОВ "Будсервіс" оздоблювальні роботи згідно з цивільно-правовим договором № 1 від 25.09.2017, які не є роботами підвищеної небезпеки, висновки про необхідність укладання трудового договору для виконання таких робіт є безпідставними.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 05 вересня 2018 року у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що, як убачається з наданого ТОВ "Будсервіс" договору № 1 від 25.09.2017, укладеного з ОСОБА_1, його предметом є оздоблювальні роботи. При цьому, ні конкретний вид робіт, ні результат цих робіт, ні строки їх виконання, ні інші істотні умови, вказаний договір не визначає. В той же час, за своєю суттю, оздоблювальні роботи включають в себе великий комплекс процесів, що виконуються під час зведення будинків (споруд) і після їх закінчення з метою підвищення довговічності конструкцій, надання їм естетичного вигляду.
Таким чином, з огляду на предмет укладеного договору та поняття трудового договору, суд критично оцінив аргументи ТОВ "Будсервіс" про цивільно-правовий характер відносин з ОСОБА_1 . Праця за цим договором, на переконання суду, не є юридично самостійною, а здійснюється у межах господарської діяльності позивача по будівництву житлових і нежитлових приміщень, з систематичним виконанням трудових функцій.
Отже, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в даному випадку правовідносини між ТОВ "Будсервіс" та ОСОБА_1 носять ознаки, притаманні саме трудовим відносинам між роботодавцем та найманим працівником.
Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 12 грудня 2018 року рішення суду першої інстанції скасував у частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправними та скасування припису та наказу Управління Держпраці та прийняв нову постанову, якою позов у цій частині задовольнив. Визнав незаконними та скасував припис № СМ374/182/АВ/П від 23.04.2018 року та постанову № СМ374/182/АВ/П/ТД-ФС від 17.05.2018 року про накладення штрафу, прийняту Управлінням Держпраці.
Приймаючи таке рішення суд апеляційної інстанції виходив із того, що договір №1 від 25.09.2017 року позивачем укладався для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання певних результатів праці, у зв`язку з досягненням зазначеної мети взаємовідносини між позивачем та ОСОБА_1 припинилися у зв`язку з виконанням останньою робіт.
В матеріалах справи відсутні докази, що відносини між позивачем та ОСОБА_1 після підписання акту виконаних робіт продовжувалися.
Також, в матеріалах справи відсутні докази, що при виконанні робіт за договором № 1 від 25.09.2017 ОСОБА_1 підпорядковувалася правилам внутрішнього трудового розпорядку позивача, самостійно свою роботу не організовувала і не виконувала її на власний ризик, а тому апеляційний суд зазначив, що відповідачем не доведено, що спірні правовідносини мали ознаки трудових відносин.
Крім того, зі звіту ТОВ "Будсервіс" про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за жовтень 2017 року колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 значиться як працююча за договором цивільно-правового характеру, на дохід ОСОБА_1 нараховувався та сплачувався єдиний соціальний внесок.
Також, за виконану ОСОБА_1 роботу за цивільно-правовим договором позивачем було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, що підтверджується підсумковою випискою з особового рахунку ТОВ "Будсервіс" та розрахунком виплат по цивільно-правових договорах за жовтень 2017 року.
Враховуючи, що відповідачем не доведено наявність між позивачем та ОСОБА_1 трудових відносин, то доводи відповідача про порушення позивачем вимог трудового законодавства є необґрунтованими.
Посилання відповідача в акті інспекційного відвідування від 23.04.2018 та у відзиві на апеляційну скаргу, що взаємовідносини між позивачем та ОСОБА_1 мали ознаки трудових відносин, оскільки ОСОБА_1 за договором №1 від 25.09.2017 виконувались роботи підвищеної небезпеки, колегія суддів апеляційного суду визнала необґрунтованими, оскільки приписи законодавства, наведені в акті інспекційного відвідування від 23.04.2018 та у відзиві на апеляційну скаргу, не містять посилань на обов`язковість укладання з працівником трудового договору у разі виконання робіт підвищеної небезпеки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
25 січня 2019 року Управління Держпраці звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення - про відмову у задоволенні позову.
У скарзі посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно досліджені матеріали справи, не враховані фактичні обставини справи.
За поясненнями директора ТОВ "Будсервіс" ОСОБА_1 виконувала роботи з робочого настилу на висоті 2,5 метрів. Відповідно до екстреного повідомлення від 13.10.2017 № 01-20/2525 Комунального закладу "Сумська обласна клінічна лікарня" ОСОБА_1 отримала травму внаслідок падіння з висоти близько 4 метрів.
Відповідно до пункту 94 НПАОП 0.00-4.12-2005 "Перелік робіт з підвищеною небезпекою" роботи верхолазні та на висоті відносяться до робіт з підвищеною небезпекою.
Оскільки ОСОБА_1 виконувались оздоблювальні роботи, які включали в себе роботи на висоті, отже нею виконувались роботи підвищеної небезпеки.
До виконання робіт на висоті можуть бути залучені виключно особи, які пройшли професійний добір, медичний огляд, спеціальне навчання та перевірку знань з охорони праці та протипожежної безпеки, а обов`язки щодо створення безпечних умов для виконання робіт покладаються виключно на роботодавця, а отже особа, яка не є працівником, не може залучатись до виконання робіт на висоті.
Оскільки декларацію подає саме роботодавець, то роботи підвищеної небезпеки можуть виконуватись виключно працівниками даного роботодавця, а отже особи за цивільно-правовим договором не можуть залучатись до виконання робіт підвищеної небезпеки.
Вимогами ДБН А.3.2.2.-2009 передбачено, що до виконання робіт підвищеної небезпеки може залучатись виключно підрядник, який має дозвіл на виконання даних робіт, а дозвіл видається виключно суб`єкту господарювання, а не фізичній особі, тобто роботи підвищеної небезпеки можуть виконуватись виключно найманими працівниками підрядника юридичної особи - ФОП або самим ФОП.
Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці та відповідальність за шкідливі та небезпечні виробничі фактори, які впливають на працівника під час виконання роботи, покладається саме на роботодавця, а отже ризик впливу таких факторів та відповідальність за їх наслідки не може бути перекладена на фізичну особу за цивільно-правовим договором.
Цивільно-правовий договір укладений з ОСОБА_1 не визначає ні конкретний вид робіт, ні результат цих робіт, ні строки їх виконання, ні інші істотні умови, а оздоблювальні роботи включають в себе великий комплекс процесів, а отже праця за цим договором не є юридично самостійною, а здійснюється у межах господарської діяльності позивача по будівництву житлових і нежитлових приміщень, з систематичним виконанням трудових функцій.
Виконання ОСОБА_1 роботи в одній ланці зі штатними працівниками свідчить про те, що вона виконувала роботу не на власний ризик, не організовувала самостійно виконання робіт, а підлягала під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, а отже відносини між позивачем та ОСОБА_1 мають характер трудових.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2019 визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя - Смокович М.І., судді: Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.
Відповідно до ухвали Верховного Суду від 01 лютого 2019 року задоволено заяви суддів Смоковича М.І., Бевзенка В.М., Данилевич Н.А. про самовідвід. Відведено цих суддів від розгляду касаційної скарги Управління Держпраці на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року у цій справі.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 лютого 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 № 88/0/78-19 здійснено повторний автоматизований розподіл та визначено таку колегію суддів: головуючий суддя ОСОБА_2, судді: Анцупова Т.О., Гімон М.М.
Верховний Суд ухвалою від 12.02.2019 залишив касаційну скаргу без руху, а ухвалою від 04.03.2019 відкрив касаційне провадження.
У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 08 червня 2023 року № 622/0/15-23 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку" на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.06.2023 № 909/0/78-23 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ та протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справи між суддями визначено такий склад колегії: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., справу передано судді доповідачу.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
У зв`язку з отриманням службової записки завідувача Сектору розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму Управління Держпраці № 15-26/12/659 від 16.04.2018 начальником Управління Держпраці Семеног Д.Ю. 20 квітня 2018 року прийнятий наказ № 513 про проведення інспекційного відвідування ТОВ "Будсервіс". Для здійснення вказаного заходу, головному державному інспектору Любовій Ю.В. видано направлення № 201/СМ374.
За результатами інспекційного відвідування ТОВ "Будсервіс" з питань дотримання трудового законодавства в частині належного оформлення трудових відносин, 23.04.2018 складений акт № СМ374/182/АВ, згідно з яким відповідач дійшов висновку про порушення позивачем частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) внаслідок використання праці ОСОБА_1 без укладення трудового договору. При цьому, посилання директора ТОВ "Будсервіс" на те, що фактично роботи ОСОБА_1 виконувались згідно з цивільно-правовим договором № 1 від 25.09.2017, до уваги прийняті не були, оскільки характер робіт, що виконувала згадана особа, є роботами з підвищеною небезпекою, виконання яких можливе лише на підставі трудового договору особами, які мають спеціальну підготовку.
На підставі висновків акта перевірки 23.04.2018 позивачу був направлений припис № СМ374/182/АВ/П про усунення виявлених порушень шляхом укладання трудового договору з найманим працівником в строк до 04.05.2018, у зв`язку з невиконанням якого, 17.05.2018 прийнята постанова № СМ374/182/АВ/П/ТД-ФС про накладення на ТОВ "Будсервіс" штрафу в розмірі 111 690,00 грн.
Позивач не погодився з цими рішеннями та діями та звернувся до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Так, статтею 7 вказаного Закону встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до статті 259 КЗпП державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Так, процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), визначається Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 (чинним на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок № 295).
Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, зокрема, інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться, окрім іншого, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.
Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню (пункт 8 Порядку № 295).
Отже, керівник територіального органу Держпраці, у разі наявності інформації щодо можливого використання праці осіб без укладання трудового договору, має право прийняти рішення про проведення інспекційного відвідування для перевірки вказаних питань. При цьому, обов`язок в безумовному порядку повідомляти об`єкт контролю про проведення такого відвідування, законодавством не встановлений.
Судами встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу про проведення інспекційного відвідування ТОВ "Будсервіс" стали висновки начальника Управління Держпраці у Сумській області про можливе не оформлення трудових відносин з ОСОБА_1, зроблені за результатами аналізу інформації, викладеної у службовій записці від 16.04.2018 та доданих до неї документах.
Отже, позовні вимоги ТОВ "Будсервіс" в частині скасування наказу про проведення інспекційного відвідування є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
жжжж
Що стосується позовних вимог про визнання протиправними та скасування припису та постанови, слід зазначити таке.
Згідно з приписами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.
Відповідно до частини першої статті 3 КЗпП законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Статтею 4 КЗпП визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Згідно зі статтею 24 КЗпП трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: