1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

18 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 760/6108/21

провадження № 61-5173св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

треті особи: Солом`янська районна у м. Києві державна адміністрація, ОСОБА_1, ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Влащенко Олег Анатолійович, на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 07 листопада 2022 року у складі судді

Ішуніної Л. М. та постанову Київського апеляційного суду від 04 квітня

2023 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Левенця Б. Б.,

Ратнікової В. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Позовну заяву мотивовано тим, що вона є користувачем спірної квартири на підставі ордеру від 13 березня 1997 року №14476, яку розпорядженням Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації

від 27 листопада 2018 року № 833 виключено зі складу службових квартир.

У цій квартирі до 2014 року разом із нею проживав її колишній чоловік. Вказувала, що відповідач з січня 2014 року виїхав із спірної квартири та не проживає в ній більше 7 років без поважних причин, вона самостійно оплачує всі комунальні платежі та необхідні витрати для утримання жилого приміщення, перешкоди у користуванні квартирою для відповідача відсутні.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 07 листопада

2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду

від 04 квітня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що відсутність ОСОБА_2 за місцем реєстрації зумовлена поважними причинами (неможливість проживання через невелику площу квартири, яка становить 48 кв. м, відсутність вільних кімнат на всіх членів сім`ї, заміни замків у дверях та наявність неприязних стосунків з позивачем у зв`язку із розірванням шлюбу). При цьому інтерес до спірної квартири відповідач не втратив, у 2018 році саме за його заявою вказану спірну квартиру було виключено із числа службових. Непроживання відповідача у спірному житлі з поважних причин свідчить про відсутність підстав для визнання його втратившим користування житлом на підставі статті 71 ЖК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

До Верховного Суду 11 квітня 2023 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просила їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року справа № 182/7347/18, від 04 грудня 2019 року справа № 235/9835/15-ц, від 07 квітня 2021 року справа № 752/14314/16-ц, від 24 лютого 2021 року справа

№ 940/1287/19-ц, тощо (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційну скаргу мотивовано тим, що ОСОБА_2 не проживає у спірній квартирі без поважних причин з січня 2014 року, що підтверджується зібраними у матеріалах справи доказами. При цьому відповідачу не чинилися перешкоди у користуванні жилим приміщенням.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи

З 23 червня 1987 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Соломʼянського районного суду міста Києва від 05 серпня 2021 року.

У період шлюбу ОСОБА_2 було видано ордер від 13 березня 1997 року №14467 на право зайняття службового жилого приміщення - квартири АДРЕСА_1 на сімʼю із чотирьох осіб: він, його дружина ОСОБА_1, син ОСОБА_1 та син

ОСОБА_3 .

Спірна квартира складається з трьох кімнат, загальною жилою площею

48 кв. м, не приватизована.

Розпорядженням Соломʼянської районної в м. Києві державної адміністрації

від 27 листопада 2018 року зазначену квартиру за заявою ОСОБА_2 виключено зі складу службових житлових приміщень.

Станом на 16 лютого 2022 року у спірній квартирі зареєстровано 7 осіб, серед яких є відповідач, який зареєстрований з 22 квітня 1997 року.

Відповідно до актів про непроживання особи, засвідчених начальником ЖЕД від 17 червня, 09 вересня, 20 листопада 2019 року ОСОБА_2 не проживає у квартирі АДРЕСА_1 протягом 4 років.

З акту від 26 жовтня 2021 року слідує, що відповідач фактично не проживає за місцем реєстрації. На підставі цього акта начальник ЖЕД № 901 видав довідку про те, що ОСОБА_2 фактично не проживає за місцем реєстрації.

За заявою ОСОБА_2 розпорядженням Соломянської районної у

м. Києві державної адміністрації від 27 листопада 2018 року спірну квартиру виключено зі складу службових.

ОСОБА_2 проживає у будинку

АДРЕСА_2, який отримав у дар на підставі договору дарування від 22 вересня 2006 року.

У березні 2021 року позивач зверталася до правоохоронних органів з приводу вчинення відповідачем сварок та гуркотіння у вхідні двері в квартиру.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Згідно зі статтею 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть

з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати


................
Перейти до повного тексту