Постанова
Іменем України
13 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 201/2485/17
провадження № 61-12555св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
суб`єкт оскарження - головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихін Сергій Володимирович,
заінтересовані особи: ОСОБА_1, Національний Банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, в складі судді
Ткаченко Н. В., від 07 червня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю.,
Городничої В. С., Лаченкової О. В., від 02 листопада 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог скарги
У лютому 2022 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк"
(далі - АТ КБ "ПриватБанк", банк) звернулось до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця.
Скарга мотивована тим, що на примусовому виконанні у головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С. В. (далі - головний державний виконавець ВПВР Департаменту ДВС МЮУ) перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення Жовтневого районного суду
м. Дніпропетровська у цивільній справі № 201/2485/17 про стягнення
з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 грошових коштів.
21 січня 2022 року банк звернувся до суду із заявою про заміну сторони
у виконавчому провадженні та одночасно до ВПВР Департаменту ДВС МЮУбула направлена заява про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі пункту 5 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".
04 лютого 2022 року АТ КБ "ПриватБанк" подало доповнення до заяви про зупинення вчинення виконавчих дій, проте у встановлений законом строк
(не пізніше наступного робочого дня) головний державний виконавець не вчинив дій щодо зупинення виконавчого провадження та прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження.
Посилаючись на викладене, банк просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ Мурихіна С. В.;
- скасувати усі дії та рішення, вчинені у виконавчому провадженні після 22 січня 2022 року;
- визнати протиправними та скасувати постанову про виведення виконавчого провадження № НОМЕР_1 із зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2 та постанову від 08 лютого 2022 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1;
- зобов`язати головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ Мурихіна С. В. зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та прийняти постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 на підставі пункту 5 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня
2022 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду
від 02 листопада 2022 року, у задоволенні скарги відмовлено.
Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні скарги, врахували, що фактичне виконання рішення суду відбулось 17 січня 2022 року, у той час як подану 21 січня 2022 року АТ КБ "ПриватБанк" заяву про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі пункту 5 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" ВПВР Департаменту ДВС МЮУ отримав
26 січня 2022 року, а крім того 02 лютого 2022 року представник ОСОБА_1 повідомив державного виконавця, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2022 року заява АТ КБ "ПриватБанк" про заміну стягувача була повернута.
За таких обставин, як вважали суди, у головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ Мурихіна С. В. були відсутні підстави для зупинення вчинення виконавчих дій, та він діяв у відповідності до положень Інструкції
з організації примусового виконання рішень, в межах та у спосіб, визначений положеннями Закону України "Про виконавче провадження".
При цьому суди врахували, що у період з 22 січня до 08 лютого 2022 року головний державний виконавець ВПВР Департаменту ДВС МЮУ Мурихін С. В. не вчиняв виконавчих дій з метою виконання рішення суду в справі
№ 201/2485/17.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права
і порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду і ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
12 грудня 2022 року АТ КБ "ПриватБанк" подало касаційну скаргу на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2022 року
та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження і витребувано матеріали справи із суду першої інстанції. У січні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Посилається на не врахування висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 925/561/15, від 19 вересня 2019 року у справі № 286/1862/16-ц,
від 17 березня 2020 року у справі № 1007/11343/12, від 25 березня 2021 року у справі № 753/22379/19, від 15 грудня 2021 року у справі № 1840/2970/18,
від 07 липня 2021 року у справі № 40/5005/7101/2011, від 08 листопада
2021 року у справі № 922/2665/17.
Вважає, що суди дійшли помилкового висновку про те, що зупинення виконавчих дій відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" може застосовуватись лише
у випадку надання виконавцю документальних підтверджень про прийняття судом до розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Вказує, що станом на день отримання державним виконавцем заяви банку про зупинення виконавчих дій від 21 січня 2022 року та доповнень до неї
від 04 лютого 2022 року виконавче провадження № НОМЕР_1 не було закінчене.
Звертає увагу, що справа за заявою банку АТ КБ "ПриватБанк" про заміну сторони виконавчого провадження досі перебуває на розгляді у Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська, а через допущені державним виконавцем порушення імперативних вимог пункту 5 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішення було здійснено до вирішення судом питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Зазначає, що факт виконання рішення суду не спростовує протиправність дій головного державного виконавця Мурихіна С. В.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На примусовому виконанні у ВПВР Департаменту ДВС МЮУперебувало виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 201/2485/17, виданого 30 листопада 2021 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 4 801 318, 88 грн, 558 152, 73 євро, 21, 39 дол. США.
Постановою головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУМурихіна С. В. від 13 грудня 2021 року відкрито виконавче провадження
№ НОМЕР_1 та прийняті постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2.
21 січня 2022 року до Міністерства юстиції України надійшла заява
АТ КБ "ПриватБанк" про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, яка 26 січня 2022 року була передана до ВПВР Департаменту ДВС МЮУ. У вказаній заяві банк вказував, що 21 січня
2022 року звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська
із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні № НОМЕР_1,
а підставою такої заміни вважав договір про придбання акцій від 20 грудня 2016 року № 95/2016, відповідно до якого ОСОБА_1 відступила
АТ КБ "ПриватБанк" право вимоги за грошовими зобов`язаннями
у загальному розмірі 20 353 760 грн.
01 лютого 2022 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська постановлена ухвала про повернення без розгляду заяви АТ КБ "ПриватБанк" про заміну стягувача.
Постановами головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ Мурихіна С. В. від 08 лютого 2022 року виконавче провадження
№ НОМЕР_1 виведене зі зведеного виконавчого провадження та закінчено
у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно
з виконавчим документом.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції, постановленої за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, після її перегляду в апеляційному порядку
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.