Постанова
Іменем України
06 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 377/137/22
провадження № 61-4985св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська АЕС",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" на постанову Київського апеляційного суду від 15 березня 2023 року в складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" про визнання наказу про відсторонення від роботи незаконним та його скасування, обчислення та виплати заробітної плати.
В обґрунтуванням позову вказав, що працює на державному спеціалізованому підприємстві "Чорнобильська АЕС" на посаді провідного інженера з радіаційної безпеки (далі - ДСП "ЧАЕС").
З 10 грудня 2021 року наказом № 265-к від 06 грудня 2021 року він був відсторонений від роботи без збереження заробітної плати на період до проведення щеплення проти COVID-19 або до надання довідки закладу охорони здоров`я про наявність абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень. З 27 січня 2022 року до 10 лютого 2022 року він був тимчасово непрацездатний, але йому не було нараховано матеріального забезпечення як застраховані особі у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.
Відповідно до наказу № 18-к від 10 лютого 2022 року він приступив до роботи з 11 лютого 2022 року після відсторонення без збереження заробітної плати на період до проведення щеплення проти COVID-19 або до надання довідки закладу охорони здоров`я про наявність абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень. Пунктом 2 цього наказу визнано таким, що втратив чинність з 11 лютого 2022 року наказ від 06 грудня 2021 року № 265-к "Про відсторонення від роботи" на підставі його заяви з візою начальника цеху, копії висновку лікаря щодо наявності протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19.
У звʼязку із недоведеністю факту його ухилення від проведення щеплення проти COVID-19 або надання довідки закладу охорони здоров`я про наявність абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, вважає наказ про його відсторонення незаконним. Вважає, що не мав обов`язку подавати такі документи, а у директора підприємства не було повноважень вимагати їх.
Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд визнати незаконним та скасувати наказ ДСП "ЧАЕС" № 265-к від 10 грудня 2021 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи; зобов`язати відповідача здійснити обчислення, нарахування та виплату позивачу середньої заробітної плати у випадку вимушеного прогулу в період відсторонення від роботи, тобто з 10 грудня 2021 року до 24 грудня 2021 року; зобов`язати відповідача здійснити обчислення, нарахування та виплату позивачу оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання, тобто з 27 січня 2022 року до 31 січня 2022 року; зобов`язати відповідача подати заяву-розрахунок до робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення за своїм місцезнаходженням для надання матеріального забезпечення позивачу у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності внаслідок захворювання за рахунок коштів Фонду соціального страхування України за кількість днів з 01 лютого 2022 року до 10 лютого 2022 року.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 29 червня 2022 року в складі судді Малишенко Т. О. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції дійшов висновку, що відсторонення позивачки від роботи є правомірним.Оскаржуваний наказ про відсторонення від роботи відповідає вимогам чинного законодавства та не порушує трудових прав позивача, внаслідок чого підстави для його скасування відсутні. На вимогу роботодавця позивач ухилився від надання доказів щодо наявності у нього абсолютних протипоказань до проведення вище вказаного профілактичного щеплення. Водночас суд відхилив посилання позивача як підставу для скасування оскаржуваного наказу про те, що усі лікарські засоби від коронавірусної хвороби COVID-19 знаходяться в стадії клінічного дослідження, тому вакцинація від COVID-19 є незаконним медичним експериментом на людях.
Крім того, суд констатував відсутність порушення права позивача на працю, визначеного статтею 43 Конституції України, оскільки за ним зберігалось робоче місце, трудовий договір не був припинений, обмеження позивача було правомірним та відповідало пріоритету забезпечення безпеки життя, здоров`я і безпеки людей, зокрема інших працівників підприємства.
Разом із тим суд керувався тим, що відстороненій особі, яка не дотримується вимог щодо обов`язкової вакцинації проти COVID-19, допомога по тимчасовій непрацездатності на підставі виданого листка непрацездатності не надається за дні тимчасової непрацездатності, що збігаються з днями відсторонення від виконання обов`язків.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 березня 2023 року рішення Славутицького міського суду Київської області від 29 червня 2022 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ ДСП "Чорнобильська АЕС" № 265-к від 06 грудня 2021 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи.
Зобов`язано ДСП "Чорнобильська АЕС" здійснити обчислення, нарахування та виплату ОСОБА_1 середньої заробітної плати у випадку вимушеного прогулу в період відсторонення від роботи з 10 до 24 грудня 2021 року включно, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання, тобто з 27 до 31 січня 2022 року включно.
Зобов`язано ДСП "Чорнобильська АЕС" подати заяву-розрахунок до робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення за своїм місцезнаходженням для надання матеріального забезпечення ОСОБА_1 у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності внаслідок захворювання за рахунок коштів Фонду соціального страхування України за кількість днів з 01 до 10 лютого 2022 року.
Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд керувався тим, що у кожному конкретному випадку для вирішення питання про наявність підстав для обов`язкового щеплення працівника проти COVID-19 і, відповідно, для відсторонення працівника від роботи, слід виходити не тільки з Переліку № 2153, але й оцінки загрози, яку потенційно на роботі може нести не вакцинований працівник.
Установивши, що під час відсторонення від посади до поновлення на роботі позивач був поставлений у скрутне фінансове становище, його дружина була вагітною, позивач був єдиним годувальником у сім`ї та на момент відсторонення мав непогашений споживчий кредит, суд дійшов висновку, що позбавлення сім`ї позивача єдиного джерела прибутку покладало на нього надмірний індивідуальний тягар, а втручання у його права не були нагально необхідними і пропорційними легітимній меті.
Водночас суд констатував, що посада, на якій перебуває позивач, не потребує контакту з великою кількістю людей.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
У квітні 2023 року ДСП "Чорнобильська АЕС" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, у якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Разом із тим відповідач у квітні 2023 року подав доповнення до касаційної скарги.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року в справі № 130/3548/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник оскаржує судове рішення з передбачених пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України підстав (вказує на порушення судом норм процесуального права, оскільки відповідача, як учасника справи, належним чином не було повідомлено про дату, час і місце судового засідання (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України)).
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не узяв до уваги, що позивач займає посаду провідного інженера з радіаційної безпеки та працює позмінно, де знаходиться у безпосередньому контакті з іншими працівниками зміни. Доставка працівників підприємства до роботи з міста Славутич відбувається залізничним транспортом (електропотяг на 12 вагонів), де кількість працівників могла сягати більше 700 осіб в один бік. Крім того, після прибуття у зону відчуження працівники зобов`язані пройти перевдягання у санпропускнику та прослідувати до місця роботи автобусом з десятками інших працівників. Водночас харчування працівників відбувається узагальнено на базі виробничої їдальні, тобто позивач має можливість контактувати одночасно із сотнями інших працівників.
Крім того, організувати умови праці позивачу шляхом встановлення для нього дистанційної/надомної роботи неможливо, оскільки ДСП "ЧАЕС" є безперервно діючим підприємством, що забезпечує ядерну безпеку, а специфіка виконуваної позивачем роботи потребує його присутності на робочому місці.
Відтак, керуючись чинним законодавством України та необхідністю обмеження соціальних контактів позивача через відсутність щеплення проти COVID-19, відповідач правомірно відсторонив останнього від роботи.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Позивач ОСОБА_1 працює на ДСП "ЧАЕС" на посаді провідного інженера з радіаційної безпеки.
Відповідно до посадової інструкції провідного інженера з радіаційної безпеки ДСП "ЧАЕС" провідний інженер відноситься до професійної групи професіоналів, робоче місце якого знаходиться в приміщенні № 206 технологічної будівлі нового безпечного конфайменту об`єкту "Укриття".
Згідно із цією інструкцією посадові обв`язки позивача полягають у тому, що він забезпечує проведення радіаційного контролю на об`єкті "Укриття", організовує контроль за дотриманням персоналом, який виконує роботи на ДСП "ЧАЕС", встановленого санітарно-пропускного режиму; проводить обходи та огляди обладнання систем радіаційного контролю та зобов`язаний організовувати розробку заходів щодо створення безпечних і здорових умов праці підлеглого персоналу (пункти 2.1.1.1., 2.1.4.1.2.1.8, 2.1.15.1).
Крім того, провідному інженерові безпосередньо підпорядковуються дозиметристи 5 розряду змінного персоналу.
Провідний інженер з радіаційної безпеки зобов`язаний дотримуватися Положення про санітарно-пропускний режим ДСП "ЧАЕС", яким регламентована організація санітарно-пропускного режиму для осіб, що знаходяться на території зони відчуження.
18 листопада 2021 року на виконання доручення т.в.о. Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження від 18 листопада 2021 року №Д-54-21, керуючись статтею 46 КЗпП України, статтею 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", пунктом 41-6 Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09 грудня 2020 року та наказом МОЗ № 2393 від 01 листопада 2021 року, т.в.о. генерального директора ДСП "ЧАЕС" Сейда В. О. видав наказ №1455 "Про вжиття заходів щодо обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 та відсторонення від роботи".
Вказаним наказом було зобов`язано керівників структурних підрозділів довести під підпис до відома підлеглого персоналу зміст цього наказу та наказу МОЗ № 2393 від 01 листопада 2021 року щодо обов`язковості профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 та відсторонення від роботи працівників, які не отримали таке щеплення, без збереження заробітної плати, на період до усунення причин, що зумовили відсторонення. Також вказаним наказом зобов`язано начальника відділу управління персоналом на підставі отриманих від структурних підрозділів підприємства списків працівників, які не отримали обов`язкове профілактичне щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 та не надали довідку закладу охорони здоров`я про наявність абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, підготувати та вручити кожному працівнику з цього списку повідомлення про необхідність обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та відсторонення від роботи працівників, які не отримали обов`язкове профілактичне щеплення, без збереження заробітної плати, на період до усунення причин, що зумовили відсторонення. А також підготувати накази про відсторонення таких працівників від роботи, без збереження заробітної плати, на період до усунення причин, що зумовили відсторонення, та довести ці накази до відома працівників, що відстороняються від роботи в строк до 07 грудня 2021 року.
29 листопада 2021 року позивачу було вручено повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 та відсторонення від роботи № 647 від 26 листопада 2021 року, в якому на підставі наказу ДСП "ЧАЕС" від 19 листопада 2021 року № 1455 "Про вжиття заходів щодо обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19" запропоновано у термін до 07 грудня 2021 року надати документ, який підтверджує отримання щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, або довідки про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я від 16 вересня 2011 року № 595.
На вказаному повідомленні позивач зазначив, що вважає наказ від 19 листопада 2021 року № 1455 незаконним та таким, що порушує його право на таємницю про стан здоров`я відповідно до статті 286 ЦК України та виклав свої заперечення у додатку №1 до зазначеного повідомлення.
Наказом ДСП "ЧАЕС" № 265-к від 06 грудня 2021 року за підписом т.в.о. генерального директора Сейди В. О. та начальника цеху Яковенко Л. В., провідного інженера з радіаційної безпеки Лободу А. В. з 10 грудня 2021 року відсторонено від роботи без збереження заробітної плати, на період до проведення щеплення проти COVID-19, або надання довідки закладу охорони здоров`я про наявність абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень. Підставою для вказаного наказу, зазначено наказ ДСП "ЧАЕС" від 19 листопада 2021 року № 1455, повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 та відсторонення від роботи № 647 від 26 листопада 2021 року.
Наказом т.в.о. Генерального директора ДСП "ЧАЕС" від 10 лютого 2022 року № 18-к ОСОБА_1, провідного інженера з радіаційної безпеки, визнано таким, що приступив до роботи з 11 лютого 2022 року, після відсторонення без збереження заробітної плати на період до проведення щеплення проти COVID-19 або до надання довідки закладу охорони здоров`я про наявність абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, на попередній посаді з посадовим окладом 21 953,00 грн, ШУП 4% (оплата згідно з наказом від 12 листопада 2021 року № 1425), робоче місце у зоні відчуження. Визнано таким, що втратив чинність, з 11 лютого 2022 року наказ від 06 грудня 2021 року № 265-к "Про відсторонення від роботи". Підставою для наказу є заява ОСОБА_1, з візою начальника цеху, копія висновку лікаря щодо наявності протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цим вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає з таких підстав.
Щодо проведення обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 відповідно до закону
Частиною шостою статті 12 Закону № 1645-ІІІ передбачено, що повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об`єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення; якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.
Згідно із частиною сьомою цієї статті відомості про профілактичні щеплення, поствакцинальні ускладнення та про відмову від обов`язкових профілактичних щеплень підлягають статистичному обліку і вносяться до відповідних медичних документів. Медичні протипоказання, порядок проведення профілактичних щеплень та реєстрації поствакцинальних ускладнень установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.
Системний аналіз норм права дає підстави для висновку, що для отримання профілактичного щеплення, в тому числі проти COVID-19, необхідна згода працівника, який отримав повну й об`єктивну інформацію про щеплення, наслідки відмови від нього тощо. Роботодавець має довести до відома працівника наслідки для виконання трудових обов`язків відмови чи ухилення працівника від обов`язкового профілактичного щеплення, а лікар - надати об`єктивну інформацію про щеплення, наслідки відмови від нього для здоров`я та можливі поствакцинальні ускладнення.
Відмова поінформованого працівника від проведення обов`язкового профілактичного щеплення чи факт ухилення від останнього мають бути належно підтвердженими (див. пункт 10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21).
Щодо відсторонення від роботи працівника, який не пройшов обов`язкового профілактичного щеплення від COVID-19, на підставі закону
Частиною першою статті 46 КЗпП України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі:
- появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;
- відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
- в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно з пунктами "б", "г" статті 10 Закону № 2801-XII громадяни України зобов`язані у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.
Закон № 1645-ІІІ визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.
За статтею 1 Закону № 1645-ІІІ протиепідемічні заходи - це комплекс організаційних, медико-санітарних, ветеринарних, інженерно-технічних, адміністративних та інших заходів, що здійснюються з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, локалізації та ліквідації їх осередків, спалахів та епідемій.
Стаття 11 цього Закону визначає, що організація та проведення медичних оглядів і обстежень, профілактичних щеплень, гігієнічного виховання та навчання громадян, інших заходів, передбачених санітарно-гігієнічними та санітарно-протиепідемічними правилами і нормами, у межах встановлених законом повноважень покладаються на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, органи державної санітарно-епідеміологічної служби, заклади охорони здоров`я, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, а також на громадян.
Частиною першою статті 12 Закону № 1645-ІІІ передбачено, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.
Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт (частина друга статті 12 Закону № 1645-ІІІ).
Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я (речення третє частини другої статті 12 Закону № 1645-ІІІ).
У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об`єктах можуть проводитися обов`язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями (частина третя статті 12 Закону № 1645-ІІІ).
Рішення про проведення обов`язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об`єктах приймають головний державний санітарний лікар України, головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, головні державні санітарні лікарі областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку, виконання кримінальних покарань, захисту державного кордону, Служби безпеки України (частина четверта статті 12 Закону № 1645-ІІІ).
Профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань (частина шоста статті 12 Закону № 1645-ІІІ).
Згідно із Положенням про Міністерство охорони здоров`я України (далі - Положення про МОЗ), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, попередження та профілактики неінфекційних захворювань.
Накази МОЗ, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов`язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами (пункт 8 зазначеного Положення).
Наказом МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (далі - Перелік № 2153). У первинній редакції до цього Переліку увійшли: працівники центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83 "Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави" затверджено Перелік об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (далі - Перелік № 83).