Постанова
Іменем України
13 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 754/13529/17
провадження № 61-11984св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Зайцева А. Ю., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),
учасники справи
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Клумба.УА",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
треті особи: ОСОБА_3, Державна організація "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій", який є правонаступником Міністерства економіки України (Міністерства економічного розвитку і торгівлі України), Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест", фізична особа-підприємець ОСОБА_4,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клумба.УА" на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 серпня 2019 року у складі судді Лісовської О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Болотова Є. В., Лапчевської О. Ф.
Історія справи
Короткий зміст позову
У жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Клумба.УА" (далі - ТОВ "Клумба.УА") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позов мотивований тим, що 10 червня 2010 року ОСОБА_3 отримала свідоцтво № НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_2". Одночасно з цим ОСОБА_3 зареєструвала домен ІНФОРМАЦІЯ_7
23 вересня 2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з однієї сторони, та ОСОБА_3 та її чоловіком ОСОБА_7, з іншої сторони, укладений Меморандум (Угода про співпрацю). Згідно з умовами Меморандуму сторони домовилися спільно розвивати інтернет-ресурси з метою додаткового залучення рекламодавців та отримання додаткового прибутку. Згідно з пунктом 3.1.2 Меморандуму ОСОБА_3 та ОСОБА_7 зобов`язані у строк до 20 жовтня 2010 року переоформити спірну торговельну марку "ІНФОРМАЦІЯ_2" в Державній службі інтелектуальної власності на створене ТОВ "Клумба.УА". Відповідно до пункту 3.1.3 Меморандуму ОСОБА_3 та ОСОБА_7 зобов`язані переоформити на створене товариство доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_1 у реєстратора доменних імен - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест" (далі - ТОВ "Інтернет Інвест"). На виконання вказаного пункту 3.1.1 Меморандуму було створене ТОВ "Клумба.УА".
08 жовтня 2010 року на виконання пункту 3.1.2 Меморандуму між ОСОБА_3 та позивачем укладений договір № 007 про оплатне передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку " ІНФОРМАЦІЯ_2". Одночасно з передачею прав на торговельну марку, на виконання вказаного пункту 3.1.3 Меморандуму доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_1 перереєстровано з ОСОБА_3 на позивача.
У листопаді 2013 року ОСОБА_5 і ОСОБА_6 були неправомірно виключені зі складу ТОВ "Клумба УА". Одразу після цього інші засновники ТОВ ( ОСОБА_3 і ОСОБА_7 ) прийняли рішення про зміну директора товариства. Неправомірність виключення та звільнення директора були встановлені господарським судом Запорізької області від 02 вересня 2014 року у справі № 908/1460/14. Вказане рішення залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18 березня 2015 року.
У листопаді 2013 року ОСОБА_7 подав позов до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про визнання недійсним Договору № 007 у зв`язку з тим, що він не надавав своєї згоди на укладення його дружиною ОСОБА_3 цього договору, а майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку, передані позивачу, є спільною власністю подружжя, оскільки були набуті під час шлюбу ОСОБА_7 та ОСОБА_3 . Внаслідок неправомірного виключення двох засновників зі складу тТовариства, інші засновники отримали змогу діяти всупереч інтересів товариства, і це дало їм змогу ініціювати судовий процес про повернення торговельної марки до третьої особи та виграти його. Після прийняття рішення Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про визнання договору № 007 недійсним ОСОБА_3 передала свої права на торговельну марку № НОМЕР_1 ОСОБА_1, що підтверджується інформацією з реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг.
Крім того, 11 листопада, за 14 днів до прийняття вказаного судового рішення, ОСОБА_3 подала заявку на реєстрацію аналогічної торговельної марки "Клумба", однак в іншому класі Міжнародної класифікації товарів і послуг - у класі 25. Права за цією торговельною маркою ОСОБА_3 передала ОСОБА_2 . Згідно з даними сервісу пошуку інформації про доменні імені WHOIS реєстрантом доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 . Тобто доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_1 за невідомих обставин перейшло від ОСОБА_3 до ОСОБА_2 .
Оскільки рішення судів про визнання договору № 007 недійсним скасовані ухвалою Верховного Суду України від 22 червня 2017 року, права на торговельну марку № НОМЕР_1, а також права на доменне ім`я, нерозривно пов`язане з нею, вибули із законного володіння позивача та перейшло до відповідачів, позивач вважає, що має право на витребування майнових прав на торговельну марку № НОМЕР_1 та доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки відповідачі володіють цим майном без правової підстави.
З урахуванням уточнень позову, ТОВ "Клумба.УА" просило:
витребувати майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку № НОМЕР_1 у ОСОБА_1 та повернути їх позивачу;
зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести запис у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг про володіння позивачем торговельною маркою № НОМЕР_1;
витребувати права на користування доменом ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 та повернути їх позивачу;
зобов`язати ОСОБА_4 подати заявку до ТОВ "Хостмайстер" на заміну реєстранта домену ІНФОРМАЦІЯ_1 з ім`я ОСОБА_2 на ім`я позивача;
зобов`язати ОСОБА_4 створити обліковий запис та панель управління позивача відповідно до даних, наданих для цього позивачем;
зобов`язати ОСОБА_4 перевести управління доменним ім`ям ІНФОРМАЦІЯ_1, що належить позивачу, відповідно до даних, наданих для цього позивачем.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 20 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року, у задоволенні позову ТОВ "Клумба.УА" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_2 ніколи не мав відношення, зокрема не був суб`єктом та не мав виключних майнових прав, до торговельної марки № НОМЕР_1, яка була зареєстрована за ТОВ "Клумба.УА". Так само, як ТОВ "Клумба.УА" ніколи не мало майнових прав на торгівельну марку "Клумба" за № НОМЕР_2, що належить на даний час ОСОБА_2 .
Крім того, при розгляді справи достеменно встановлено, що ОСОБА_2 не придбавав жодним чином, в жодний спосіб за будь-якими правочинами із ОСОБА_3 доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки реєстрація за ним відбувалась заново. Так, ОСОБА_4 зареєстрував відповідно до Регламенту особливостей реєстрації приватних доменних імен другого рівня у домені .UA доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_1 за ОСОБА_2, як за власником торговельної марки "Клумба" за № НОМЕР_2 . Це дане доменне ім`я до цього дійсно належало на праві користування ОСОБА_3 та було прив`язано до торговельної марки № НОМЕР_1, але внаслідок припинення прав ОСОБА_3 на вказану торговельну марку та з огляду на те, що це ім`я відповідає назві торговельної марки "ІНФОРМАЦІЯ_2" за № НОМЕР_2, право на користування доменним іменем ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровано за ОСОБА_2 . Реєстрація відбулася 26 грудня 2014 року, що є датою реєстрації нового домену. Крім того, з Договору № 007 від 08 жовтня 2010 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ "Клумба.УА", вбачається, що ОСОБА_3 передає у власність товариства тільки торговельну марку за № НОМЕР_1 без будь-яких доменних імен, зокрема, доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, твердження позивача про порушення прав товариства на користування доменним іменем ІНФОРМАЦІЯ_1 є безпідставними.
ОСОБА_1 не має відношення до доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 та не володіла ним, оскільки з 26 грудня 2014 року незмінним і законним реєстрантом доменного імені є ОСОБА_2 .
Таким чином, доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_1 не співвідноситься з обґрунтуванням позовних вимог, що викладені позивачем, до доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1, на яке у позивача прав немає.
Позивачем не наведено достатньо доказів на підтвердження підстав для витребування майна з чужого незаконного володіння та задоволення інших позовних вимог, оскільки ОСОБА_2 є добросовісним набувачем, а тому право власності на торговельну марку у нього не може бути витребувано. Обставини протилежного доведені не було, а тому твердження позивача про порушення будь-яких прав товариства не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Що стосується заяви представника ОСОБА_2 про застосування позовної давності до позовних вимог ТОВ "Клумба.УА", то суд вважає за недоцільне її розгляд по суті, оскільки відмовляє у задоволенні позовних вимог з підстав необґрунтованості.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що товариство просило, зокрема, витребувати права інтелектуальної власності на торговельну марку № НОМЕР_1 у ОСОБА_1 . Проте, після відмови у визнанні недійсним договору № 007 позивач до відповідних органів для підтвердження своїх майнових прав на торговельну марку "Клумба" не звертався, відтак на цей час за товариством не оформлено право власності щодо майнових прав торговельної марки № НОМЕР_3, а тому вимоги щодо витребування майна є передчасними. Таким чином, підстави для витребування права інтелектуальної власності на торговельну марку № НОМЕР_1 у ОСОБА_1 на користь ТОВ "Клумба.УА" на підставі статті 388 ЦК України відсутні.
У зв`язку із відмовою у задоволенні вимоги щодо витребування майнових прав на користь позивача, вимоги щодо зобов`язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України внести запис у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг про володіння позивачем торговельною маркою № НОМЕР_1 задоволенню також не підлягають.
Згідно з договором № 007 від 08 жовтня 2010 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ "Клумба.УА", ОСОБА_3 передала у власність товариству лише торговельну марку за № НОМЕР_1 без будь-яких доменних імен, зокрема, доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 не придбавав жодним чином, в жодний спосіб за будь-якими правочинами із ОСОБА_3 доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки реєстрація за ним відбувалась заново. Реєстрація доменного ім`я ІНФОРМАЦІЯ_1, що було прив`язане до торговельної марки № НОМЕР_1, припинена ОСОБА_3, а тому відсутні підстави для задоволення вимоги про витребування права на користування доменом ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 та повернення їх позивачу, оскільки на даний час доменного імені, прив`язаного до торговельної марки № НОМЕР_1, не існує. Посилання апелянта на те, що економічна сутність домену не змінилась, майнові права залишились тими самими після реєстрації, незважаючи на те, що технічно було перереєстровано на іншу особу та іншу аналогічну торговельну марку є необґрунтовані з огляду на те, що вимога про витребування цього домену, якого технічно не існує, є передчасною. Тому колегія суддів погодилась із висновком суду, що твердження позивача про порушення прав товариства на користування доменним іменем ІНФОРМАЦІЯ_1 є безпідставними.
У зв`язку із відсутністю підстав для задоволення вимоги щодо витребування права на користування доменом ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 та повернути їх позивачу, не підлягають задоволенню і похідні вимоги щодо зобов`язання ОСОБА_4 подати заявку до ТОВ "Хостмайстер" на зміну реєстранта домену ІНФОРМАЦІЯ_1 з ім`я ОСОБА_2 на ім`я позивача, зобов`язання ОСОБА_4 створити обліковий запис та панель управління позивача, перевести управління доменним іменем ІНФОРМАЦІЯ_1, що належить позивачу відповідно до даних наданих для цього позивачем;
Аргументи учасників справи
10 серпня 2020 ТОВ "Клумба.УА" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення у справі з урахуванням доводів касаційної скарги.
Касаційна скарга мотивована тим, що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України здійснив реєстрацію прав на торговельну марку "ІНФОРМАЦІЯ_2" за ОСОБА_1, якій права на неї передала ОСОБА_3 після того, як Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська задовольнив позов її чоловіка ОСОБА_7 25 листопада 2013 року.
Позивач не має звертатися до органів державної влади, зокрема й до органів реєстрації прав на знак для товарів і послуг, перш ніж буде задоволена вимога про витребування майна з незаконного володіння ОСОБА_1, яка станом на цей час є зареєстрованим власником торговельної марки "ІНФОРМАЦІЯ_12" № НОМЕР_1 .
Суд першої інстанції не розглянув зазначені позовні вимоги позивача та не обставин, пов`язаних з такими вимогами. Уся аргументація в рішенні суду стосується не торговельної марки "ІНФОРМАЦІЯ_2" № НОМЕР_1 та її набувача ОСОБА_1, а аналогічної торговельної марки "ІНФОРМАЦІЯ_12" № НОМЕР_2, яка зареєстрована ОСОБА_3 в іншому класі товарів і послуг та права на які ОСОБА_3 передала ОСОБА_2 . Однак торговельна марка "ІНФОРМАЦІЯ_12" № НОМЕР_2, щодо якої суд навів свою аргументацію у рішенні та у зв`язку з реєстрацією якої та прив`язаного до неї доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 суд відмовив у задоволенні усіх позовних вимог, взагалі не була предметом жодної з позовних вимог позивача.
Основним предметом спору є саме торговельна марка № НОМЕР_1 та доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_1, яке було прив`язане до вказаної торговельної марки. Основні аргументи ОСОБА_2, на якого на даний час зареєстроване доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_1, полягають у тому, що доменне ім`я прив`язане до іншої аналогічної торговельної марки. Суд взяв ці аргументи за основу в обґрунтуванні відмови позивачеві у задоволенні усіх його вимог, незважаючи на те, що цей аргумент ОСОБА_8 жодним чином не пов`язаний з першою позовною вимогою про витребування майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку № НОМЕР_1 у ОСОБА_1 та повернення їх позивачу. При цьому ця вимога не потребує доведення, адже на час розгляду справи судом апеляційної інстанції набрало законної сили рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська, яким суд відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 про визнання договору № 007 недійсним. Тому договір № 007, відповідно до якого позивач є власником майнових прав на торговельну марку № НОМЕР_1, є дійсним. Позивач не просив суд витребувати торговельну марку № НОМЕР_2, до якої позивач справді не має відношення, але яка, в той же час, з 2014 року технічно прив`язана до доменного ім`я ІНФОРМАЦІЯ_7
Торговельна марка № НОМЕР_1 вибула з володіння власника поза його волею внаслідок обставин рейдерського захоплення ТОВ "Клумба.УА" та його неможливості брати участь у розгляді справи про визнання договору № 007 недійсним та наразі зареєстрована на ОСОБА_1 .
Незважаючи на штучну прив`язку доменного імені " ІНФОРМАЦІЯ_1" до "нової" торговельної марки № НОМЕР_2, зареєстрованої за ОСОБА_2, економічна сутність доменного імені, яка є основним критерієм для визнання його майном за практикою Європейського суду з прав людини, не змінилася. У відповіді на відзив позивач вказував та надавав докази, які не були розглянуті судом першої інстанції, а саме:
1. Як до, так і після прийняття рішення Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська, а також після реєстрації доменного імені на підставі "нової" торговельної марки № 18437, за вказаним доменним іменем можна було знайти сайт проекту позивача - "ІНФОРМАЦІЯ_2". Цей сайт відіграє роль онлайн-платформи для розміщення оголошень про продаж товарів та реклами, що відповідало класу товарів і послуг, у якому зареєстрована торговельна марка № НОМЕР_1 (клас 38: Послуги щодо електронних оповіщальних дошок (телекомунікаційні послуги); надання телекомунікаційних каналів для замовляння товарів за телевізійною рекламою; комп`ютерне передавання повідомлень і зображень; надавання доступу до баз даних; надання чатів (форумів для дискусій) в інтернеті; посилання повідомлень).
2. До прийняття рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 25 листопада 2013 року платформа "ІНФОРМАЦІЯ_12" була розміщена безпосередньо за доменним іменем ІНФОРМАЦІЯ_1 . Це підтверджується даними із сайту міжнародної організації Іnternet Аrchive, яка займається зберігання інтернет-сторінок, які були доступні в інтернеті, надає інформацію про встановлення редиректів на веб-сайти і т.п. (див. додаток 4 до відповіді на відзив). Після того, як ОСОБА_8 став формальним реєстрантом "нового" доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1, веб-сайт платформи був переміщений на доменІНФОРМАЦІЯ_3 (див. Додаток 5, де вказано, що був встановлений редирект (перенаправлення) домену ІНФОРМАЦІЯ_1 на домен ІНФОРМАЦІЯ_3 ). При цьому власниками платформи залишалася ОСОБА_3 та ОСОБА_7, що підтверджується їх публічними заявами про стан функціонування платформи у соціальних мережах та на самій платформі. ІНФОРМАЦІЯ_4 платформа знову була перенесена на інший домен - ІНФОРМАЦІЯ_5, на якому платформа функціонує і зараз (див. додаток 6 до відповіді на відзив). При цьому протягом всього цього періоду був встановлений редирект (перенаправлення) доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 спочатку на сайт ІНФОРМАЦІЯ_3, а від часу перенесення платформи "ІНФОРМАЦІЯ_12" на домен ІНФОРМАЦІЯ_5 аж до постановлення судом ухвали про забезпечення позову у цій справі, на сайт ІНФОРМАЦІЯ_5 . Це означає, що протягом всього періоду зазначення ОСОБА_8 реєстрантом доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1, це доменне ім`я використовувалося виключно з метою направлення користувачів на платформу " ІНФОРМАЦІЯ_2", яка не змінилася, і власниками якої були ОСОБА_3 та ОСОБА_7 . Це підтверджується даними із сайту міжнародної організації Іnternet Аrchive (див. додаток 7 до відповіді на відзив). Це також підтверджується публічними завами ОСОБА_3 та її свідченнями під час офіційних допитів в судах США (див. рядки 1 - 10 на сторінці 98, де на запитання про те, як домен ІНФОРМАЦІЯ_1 використовується зараз ОСОБА_3 відповідає, що він перенаправляє користувачів на веб-сайт ІНФОРМАЦІЯ_5 ) (див. Додаток 8 до відповіді на відзив).
3. Сама платформа "ІНФОРМАЦІЯ_12" - це платформа, усіма правами на яку до прийняття рішення Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська від 25 листопада 2013 року володів саме позивач. Після прийняття цього рішення суть платформи не змінилася, а доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_1 до постановлення ухвали про забезпечення позову у цій справі використовувалося для перенаправлення і збільшення потоку користувачів (трафіку) на цю платформу. Це означає, що економічне використання доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою збільшення трафіку, та, як наслідок підвищення ефективності монетизації та отримання доходів від платформи "ІНФОРМАЦІЯ_12" не змінилося. Тобто ОСОБА_8 не використовував доменне ім`я для свого незалежного проекту в межах того класу товарів і послуг, для яких була зареєстрована торговельна марка № НОМЕР_2, власником якої він був. Натомість порядок використання доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 та кінцеві отримувачі доходу від його використання не змінилися, що свідчить про те, що саме майно також не змінилося.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, доменне ім`я, використання якого має економічну цінність, є майном в розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції та практики Європейського суду з прав людини. Це розуміння поняття "майно" відображене й у рішеннях вищих судів України. Так Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі 372/4581/14-ц вказав, що "Концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу має автономне тлумачення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві. Певні права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності, а відтак і "майном". Зважаючи на те, що сама можливість продажу доменного імені має економічну цінність, а також те, що на веб-сайті з доменним іменем ІНФОРМАЦІЯ_1 розміщувалася дошка оголошень користувачів та реклама, відповідно до положень Конвенції та практики ЄСПЛ права на використання доменного імені підпадають під категорію майна, якого позивач був безпідставно позбавлений.
При цьому висновок спеціаліста у галузі інтернет-ресурсів та комп`ютерних мереж від 10 липня 2019 року, який ОСОБА_2 долучив до матеріалів справи, повністю ґрунтується на відкритих даних сервісу реєстрації доменних імен та жодним чином не розтлумачує особливостей використання вказаного доменного імені ОСОБА_2, які б показали, що він має у власності інше майно, яке використовувалося б в будь-якій іншій діяльності та мало будь-яку іншу економічну сутність, не пов`язану з проектом "ІНФОРМАЦІЯ_12", протягом часу, з якого воно було зареєстроване за ОСОБА_2 та чи використовувалося воно як один і той самий економічний актив після реєстрації цього доменного імені на ОСОБА_2 .
Суд вказує, що відповідно до Договору № 007 ОСОБА_9 передала у власність позивача тільки торговельну марку за № НОМЕР_1 без будь-яких доменних імен, однак суди не врахували, що доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 зобов`язувалася передати за іншим договором - Меморандум, якийсторони уклали 10 червня 2010 року та виконали його.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року поновлено ТОВ "Клумба.УА" строк на касаційне оскарження; відкрито касаційне провадження в цій справі.
В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд першої та апеляційної інстанції в оскаржених судових рішенняхзастосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19, у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 175/2747/15, від 24 червня 2020 року у справі № 520/10709/16-ц, у постановах Верховного Суду України від 31 жовтня 2020 року у справі № 6-53цс12, від 17 грудня 2014 року у справі
№ 6-140цс14).
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2022 року зупинено касаційне провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 362/2707/19.
Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2023 року поновлено касаційне провадження у справі; у задоволенні клопотання представника ТОВ "Клумба.УА" - Гадомського Д. В. про долучення до матеріалів справи документів відмовлено; справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 серпня 2023 року залучено державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" до участі у справі як правонаступника Міністерства економіки України.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що10 червня 2010 року ОСОБА_3 отримала свідоцтво № НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_2". Одночасно з цим ОСОБА_3 зареєструвала домен ІНФОРМАЦІЯ_7
23 вересня 2010 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_6, з однієї сторони, та ОСОБА_3 та її чоловіком ОСОБА_7, з другої сторони, укладений Меморандум (Угода про співпрацю),згідно з умовами якого сторони домовилися спільно розвивати інтернет-ресурси з метою додаткового залучення рекламодавців та отримання додаткового прибутку.
Відповідно до пункту 3.1.1 Меморандуму сторони зобов`язалися в строк до 06 жовтня 2010 року заснувати товариство з обмеженою відповідальністю з розподілом часток по 25 % на кожного із засновників.
Згідно з пунктом 3.1.2 Меморандуму ОСОБА_3 та ОСОБА_7 зобов`язані у строк до 20 жовтня 2010 року переоформити торговельну марку "ІНФОРМАЦІЯ_12" в Державній службі інтелектуальної власності на створене ТОВ "Клумба.УА".
Відповідно до пункту 3.1.3 Меморандуму ОСОБА_3 та ОСОБА_7 зобов`язані переоформити на створене товариство доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_1 у реєстратора доменних імен - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест".
На виконання Меморандуму створене ТОВ "Клумба.УА" та 08 жовтня 2010 року між ОСОБА_3 та позивачем укладений договір № 007 про оплатне передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку " ІНФОРМАЦІЯ_2".
У листопаді 2013 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були виключені зі складу ТОВ "Клумба.УА", прийнято рішення про зміну директора товариства.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 02 вересня 2014 року у справі № 908/1460/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18 березня 2015 року, встановлено неправомірність виключення вказаних осіб із числа засновників.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2013 року у справі № 201/14163/13-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2014 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 14 вересня 2016 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_7 та визнано недійсним договір № 007, визнано за ОСОБА_3 право володіння торговельною маркою № НОМЕР_1 на підставі свідоцтва на знак для товарів і послуг, а також зобов`язано ТОВ "Інтернет Інвест" подати розпорядження до ТОВ "Хостмайстер" на заміну власника домену та перевести доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_1 до відповідного облікового запису, що належав ОСОБА_3 ; також визнано за ОСОБА_3 право володіння доменом з пов`язаною торговельною маркою № НОМЕР_1 .
Після прийняття вказаного рішення суду ОСОБА_3 передала свої права на торговельну марку № НОМЕР_5 ОСОБА_1, що підтверджується інформацією з Реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг.
10 квітня 2014 року ОСОБА_3 зареєстровано свідоцтво на знак для товарів і послуг на торговельну марку " ІНФОРМАЦІЯ_2" № НОМЕР_2 та опубліковано інформацію про реєстрацію у бюлетені "Промислова власність" № 7.
21 жовтня 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу, за яким всі майнові права на торговельну марку "Клумба" за № 184276 перейшли до ОСОБА_2
26 грудня 2014 року проведено перереєстрацію торгівельної марки "Клумба" за № НОМЕР_2 на ОСОБА_2 .
Відповідно до Регламенту особливостей реєстрації приватних доменних імен другого рівня у домені .UA ОСОБА_4 26 грудня 2014 року зареєстрував доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_1 за ОСОБА_2, як суб`єктом прав на торговельної марки "Клумба" за № НОМЕР_2 .
Така реєстрація проведена внаслідок припинення прав ОСОБА_3 на торговельну марку № НОМЕР_1 та припинення ОСОБА_3 прав користування на вказане доменне ім`я, що було прив`язане до торговельної марки № НОМЕР_1.
Постановою Верховного Суду України від 22 червня 2017 року у справі № 201/14163/13-ц (провадження № 6-3058цс16) судові рішення у вказаній цивільній справі скасовані, справу направлено на новий розгляд.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 відмовлено.
Відповідно до Висновку спеціаліста у галузі інтернет-ресурсів та комп`ютерних мереж від 10 липня 2019 року:
- доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_1 створено та зареєстровано 26 грудня 2014 року о 16:35:00 реєстратором ФОП ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_2, як за власником торгової марки № НОМЕР_2;
- відповідно до даних, що містяться на Сервісі WHOIS, доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_1 є знову створеним доменним ім`ям, дата створення вказана як ІНФОРМАЦІЯ_6 о 16:35:00;
- на будь-яких інтернет-ресурсах інформація щодо переходу права користування доменним ім`ям ІНФОРМАЦІЯ_1 від ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та про внесення будь-яких змін в домен ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутня;
- відповідно до інформації, наведеної в інтернет-ресурсах з вільним доступом, ОСОБА_3 користувачем доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого 26 грудня 2014 року, з момент його реєстрації та до теперішнього часу не була і не являється;
- щодо користування доменним ім`ям ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого 10 червня 2010 року, ОСОБА_2, то такі дані у відкритих інтернет-ресурсах відсутні;
- на даний час відомості у відкритих офіційних інтернет-ресурсах щодо доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого 10 червня 2010 року на ім`я ОСОБА_3, та будь-які інші відомості про даний домен відсутні.
Позиція Верховного Суду
Щодо позовних вимог про витребування майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку № НОМЕР_1, права на користування доменом ІНФОРМАЦІЯ_1 з чужого незаконного володіння та повернення їх позивачу
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 388 ЦК України.
Віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) "юридично" - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом
Право власника витребувати своє майно у всіх випадках і без будь-яких обмежень при володінні цим майном набувачем без правових підстав, тобто недобросовісним набувачем, передбачено статтею 387 ЦК України, а право власника витребувати своє майно від добросовісного набувача передбачено у статті 388 ЦК України і є обмеженим.
Виникнення права власності у добросовісного набувача відбувається за таких умов: факт відчуження майна; майно відчужене особою, яка не мала на це права; відчужене майно придбав добросовісний набувач; відповідно до статті 388 ЦК України, майно, відчужене особою, яка не мала на це право, не може бути витребуване у добросовісного набувача.
Правила частини першої статті 388 ЦК України стосуються випадків, коли набувач за відплатним договором придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач). У такому випадку власник має право витребувати це майно від набувача в разі, якщо майно, зокрема вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України).
У постанові Верховного Суду України від 31 жовтня 2012 року у справі
№ 6-53цс12, на яку є посилання у касаційній скарзі, сформульований висновок, що права особи, яка вважає себе власником майна, не захищаються шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням статей 215 і 216 ЦК України. Такий захист можливий шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.
У постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2014 року у справі
№ 6-140цс14 наведено правовий висновок, що власник майна може витребувати належне йому майно від будь якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. При цьому норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було в наступному набувачем відчужене третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України. Розглядаючи спори щодо витребування такого майна, суди повинні мати на увазі, що в позові про витребування майна може бути відмовлено лише з підстав, зазначених у статті 388 ЦК України, а також під час розгляду спорів про витребування майна мають встановити всі юридичні факти, які визначені статтями 387 та 388 ЦК України, зокрема: чи набуто майно з відповідних правових підстав, чи є підстави набуття майна законними, чи є набувач майна добросовісним набувачем тощо.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, провадження № 14-208цс18), на яку є посилання у касаційній скарзі, зроблено висновок, що:
"можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (частини перша - третя статті 388 ЦК України).