Постанова
Іменем України
15 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 496/3330/22
провадження № 61-9781св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Маяківська сільська рада Одеського району Одеської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 19 січня 2023 року у складі судді Горяєва І. М. та постанову Одеського апеляційного суду від 01 травня 2023 року у складі колегії суддів: Карташова О. Ю., Коновалової В. А., Кострицього В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних заяв
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся - ОСОБА_2, після смерті якої відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Вказував, що 09 вересня 2019 року ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до якого заповідала все своє майно йому, ОСОБА_1 .
Позивач зазначав, що у червні 2022 року він звернувся до Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2, проте державний нотаріус відмовив йому в оформленні спадщини у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.
Вважав, що визначений законом строк для прийняття спадщини він пропустив з поважних причин, оскільки перебував за межами території України в рейсі на судні за контрактом моряка, який закінчився 20 грудня 2021 року. Крім того, про існування заповіту, складеного на його ім`я позивач дізнався у червні 2022 року.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визначити для нього додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 19 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 01 травня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення судів мотивовано тим, що позивач не надав безспірних, належних і допустимих доказів, які б давали підстави вважати пропуск визначеного законом шестимісячного строку прийняття спадщини з поважних причин після смерті бабусі - ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суди послалися на відповідну судову практику Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Біляївського районного суду Одеської області від 19 січня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 травня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким його позов задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У липні 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У серпні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не досліджено всіх обставини справи й не враховано його доводів щодо поважності причин пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини.
Вказує, що на день смерті спадкодавця та на день закінчення строку подачі заяви про прийняття спадщини він знаходився за кордоном, працював за контрактом на судні у відкритому морі та не мав можливості оформити заяву про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 .
Зазначає, що суд першої інстанції належно не повідомив його та представника про розгляд справи, а суд апеляційної інстанції не звернув уваги на такі доводи його апеляційної скарги, чим порушили його право на захист.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 263/1221/17, від 04 грудня 2019 року у справі № 205/3855/17, від 20 вересня 2021 року у справі № 206/3473/20, від 12 жовтня 2021 року у справі № 953/8112/20 та від 17 грудня 2021 року у справі № 369/6254/19-ц, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також ОСОБА_1 зазначає про порушення районним судом норм процесуального права, а саме рішення суду першої інстанції оскаржується з підстав, передбачених частиною першою статті 411 ЦПК України, оскільки суд розглянув справу за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання та не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу відповідач не подав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Відповідно до договору купівлі-продажу від 19 березня 1990 року, посвідченого секретарем виконкому Удобенської селищної ради народних депутатів, ОСОБА_3 продав ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 (а. с. 10 - 11).
Згідно з технічним паспортом від 25 лютого 1990 року на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою: АДРЕСА_1 зазначений будинок у цілому належав ОСОБА_2 (а. с. 50 - 53).
09 вересня 2019 року ОСОБА_2 склала заповіт, який посвідчено виконуючим обов`язки старости с. Удобне Маяківської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_4, відповідно до якого заповіла все належне їй рухоме та нерухоме майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 12).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 77 років, про що 22 квітня 2021 року складено відповідний актовий запис № 5688 (а. с. 9).
15 березня 2022 року Біляївською районною державною нотаріальною конторою Одеської області заведено спадкову справу № 134/2022 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а. с. 37).
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Листом від 21 червня 2022 року за вих. № 1288/02-14 Біляївська районна державна нотаріальна контора Одеської області повідомила ОСОБА_1 про неможливість прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини (а. с. 16).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.
Відповідно до частини другої статті 211 ЦПК України про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.