Постанова
Іменем України
13 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 370/2951/14-ц
провадження № 61-11460 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
треті особи: приватний нотаріус Макарівського районного нотаріального округу Київської області Середюк Олександр Петрович, приватний нотаріус Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицький Андрій Петрович;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 11 листопада 2021 року у складі судді Косенко А. В. та постанову Київського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Головачова Я. В., Вербової І. М., Нежури В. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду позовом до ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Макарівського районного нотаріального округу Київської області Середюк О. П., приватний нотаріус Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицький А. П., про визнання заяви про скасування заповіту та заповіту недійсними.
Позовна заява мотивована тим, що 04 червня 2010 року його рідна тітка - ОСОБА_4 склала заповіт, яким усе своє майно заповіла на його користь.
У квітні 2013 року ОСОБА_4 перенесла інсульт, у зв`язку з чим у період з 17 квітня 2013 року по 23 травня 2013 року перебувала на стаціонарному лікуванні в Макарівській центральній районній лікарні (далі - Макарівська ЦРЛ). На час виписки вона могла самостійно пересуватися, але розписуватися не могла. Перебіг хвороби був тяжкий і вимагав стороннього догляду.
Після виписки з лікарні, ОСОБА_4 проживала разом із своєю сестрою (його матір`ю) у с. Городище Бориспільського району Київської області, де за нею здійснювався догляд, а на початку серпня 2014 року - поїхала до смт Макарів Макарівського району Київської області, де проходила стаціонарне лікування у зв`язку з ішемічною хворобою серця. Однак, стаціонарне лікування покращень не дало.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 0, 1498 га, кадастровий номер 3222755103:00:030:0022, та розташований на цій земельній ділянці житловий будинок.
18 жовтня 2014 року він звернувся до Макарівської районної державної нотаріальної контори Київської області із заявою про прийняття спадщини, та дізнався, що 16 вересня 2014 року ОСОБА_4 склала новий заповіт на все своє майно на ім`я ОСОБА_2 . При цьому 09 вересня 2014 року ОСОБА_4 склала заяву, посвідчену приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким А. П., якою скасувала попередній заповіт, складений на його ім`я.
У зв`язку із вадами зору та хворобою рук заява про скасування заповіту та новий заповіт були підписані від імені ОСОБА_4 - ОСОБА_5 .
Посилаючись на те, що на момент посвідчення заповіту ОСОБА_4 перебувала у важкому та безпорадному стані, не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, ОСОБА_1, з урахуванням зміни позовних вимог, просив суд визнати недійсною заяву про скасування заповіту, складену 09 вересня 2014 року від імені ОСОБА_4 та засвідчену приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким А. П., зареєстровану у реєстрі за № 1481; визнати недійсним заповіт від 16 вересня 2014 року, складений на ім`я ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Середюком О. П., зареєстрований у реєстрі за № 1267.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 11 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсною заяву про скасування заповіту, складену 09 вересня 2014 року від імені ОСОБА_4 та засвідчену приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким А. П., реєстраційний номер нотаріальних дій 1481.
Визнано недійсним заповіт, складений 16 вересня 2014 року від імені ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_2 та посвідчений приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Середюком О. П., реєстраційний номер нотаріальних дій 1267.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що згідно з висновкомсудово-психіатричної експертизи від 25 листопада 2015 року № 228-ц, на момент засвідчення заяви 09 вересня 2014 року та складання заповіту від 16 вересня 2014 року ОСОБА_4 страждала на хронічні, стійкі психічні розлади у вигляді судинної деменції, а тому не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що є підставою для визнання таких заяви та заповіту недійсними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2022 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Макарівського районного суду Київської області від 11 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Підставами касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказувала, що суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 18 квітня 2018 року у справі № 128/2413/16, від 18 вересня 2019 року у справі № 311/3823/15 тощо (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу № 370/2951/14 із Макарівського районного суду Київської області.
У січні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 вересня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не перевірили доводів та заперечень сторін, якими доказами вони підтверджуються; не встановили усіх фактичних обставин справи, що мають визначальне значення для правильного вирішення справи, а відтак дійшли помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позову.
Зазначає, що в основу оскаржуваних судових рішень покладено висновок судово-психіатричної експертизи комунального закладу Київської обласної ради "Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання" від 25 листопада 2015 року № 228-ц, який викликає сумніви у його правильності, оскільки будь-які клінічні ознаки деменції у ОСОБА_4 за життя були відсутні, подібний діагноз їй ніколи не виставлявся. Наведений судово-психіатричними експертами діагноз "Хронічний психічний розлад у вигляді судинної деменції (МКХ-10, Р01.0)" не відповідає чинній Міжнародній класифікації хвороб 10-го перегляду та не передбачений МКХ-10. За діагностичними критеріями МКХ-10 для достовірного діагнозу деменція відповідні симптоми мають спостерігатися протягом щонайменше 6 місяців.
Вважає, що судові експерти підійшли формально до визначення психологічного стану ОСОБА_4 .
Крім того, при оформленні вказаного висновку судовими експертами не дотримано вимоги Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 100/о "Висновок судово-психіатричного експерта № ____", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28 липня 2014 року № 527; на бланку висновку відсутній гриф, який візуалізується в правому верхньому куті першої сторінки документа із посиланням на наказ МОЗ України; зліва на бланку відсутній штамп закладу із зазначенням електронної адреси, телефону установи, де виконувалась експертиза; відомості про дату, номер наказу МОЗ України, згідно якого судовому експерту Миславському В. І. присвоєно кваліфікаційну категорію та кваліфікаційний клас відрізняються на 1 та 7 сторінках експертного висновку. Крім того, експертиза була проведена з порушенням процесуальних строків для її проведення.
Судами не надано належної оцінки висновку спеціаліста судово-психіатричного експерта ОСОБА_6 від 31 березня 2020 року № 04-05/53, у якому зазначено, що наявність в особи діагнозу "астено-депресивний синдром, помірні когнітивні розлади" за своїми клінічними ознаками не впливають на її можливість усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; діагноз "судинна деменція" (МКХ-10, Р01.0) ОСОБА_4 не виставлявся, з цього приводу до лікарів психіатрів вона не зверталася; відповідно до МКХ-10 перегляду, когнітивні розлади за своєю симптоматикою (Р 06.7) не досягають рівня, який би дозволив встановити діагноз "деменція"; правильність встановлення ОСОБА_4 експертами діагнозу "судинна деменція" викликає обґрунтований сумнів у зв`язку з відсутністю в останньої клінічно-доведених при житті ознак недоумства (деменції).
Також звертає увагу на те, що відповідачем неодноразово подавалися клопотання про призначення повторної посмертної судово-медичної експертизи, які безпідставно були залишені судами без задоволення, що позбавило відповідача можливості доказування у справі.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_7, у якому зазначено, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій є мотивованими, законними й ґрунтуються на належних та допустимих доказах, судами вірно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин. Просив касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є племінником ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
04 червня 2010 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким А. П. та зареєстрований в реєстрі за № 1481, згідно якого заповіла все своє майно, де б воно не було та з чого воно б не складалося, і взагалі все те, що їй належатиме на день смерті і на що за законом матиме право, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 12, т. 1).
Згідно із заявою, посвідченої приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким А. П. 09 вересня 2014 року, зареєстрованою в реєстрі за № 2740, ОСОБА_4, повністю розуміючи значення своїх дій, перебуваючи при здоровому розумінні та ясній пам`яті, усвідомлюючи значення своїх дій, скасувала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Дурицьким А. П. 04 червня 2010 року за реєстровим № 1481. У зв`язку з хворобою ОСОБА_4 текст документа перед його підписанням прочитаний нотаріусом уголос. У зв`язку з хворобою ОСОБА_4, на її особисте прохання та у її присутності текст заяви підписано ОСОБА_5 (а. с. 47, т. 1).
16 вересня 2014 року, ОСОБА_4 склала новий заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Середюком О. П. та зареєстрований в реєстрі за № 1267, згідно якого заповіла все своє майно, де б воно не було та з чого воно б не складалося, і взагалі все те, що їй належатиме на день смерті і на що за законом матиме право, - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 46, т. 1).
У заповіті від 16 вересня 2014 року вказано, що на прохання ОСОБА_4 заповіт записаний з її слів нотаріусом за допомогою загальноприйнятих технічних засобів та підписаний (складений) 16 вересня 2014 року о 15 год. 30 хв.
Вказаний заповіт був посвідчений у присутності запрошених ОСОБА_4 свідків - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6 . У заповіті вказано, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 не може сама прочитати текст заповіту через вади зору, згідно статті 1253 ЦК України заповіт посвідчено в присутності названих вище свідків.
У посвідчувальному написі в заповіті від 16 вересня 2014 року вказано, що у зв`язку з вадами зору та хворобою рук ОСОБА_4 текст заповіту до його підписання зачитаний уголос запрошеними нею свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і підписано за її дорученням ОСОБА_5 . У зв`язку з вадами зору ОСОБА_4 заповіт посвідчено удома, за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.
Згідно довідки від 09 жовтня 2014 року № 106-1/0 № 92 причиною смерті стала ішемічна хвороба серця, постінфарктний кардіосклероз (а. с. 6, т. 1).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка по АДРЕСА_1, площею 0, 1498 га, кадастровий номер 3222755103:00:030:0022, а також розташований на цій земельній ділянці житловий будинок.
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи комунального закладу Київської обласної ради "Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання" від 25 листопада 2015 року № 228-ц, складеного судовими експертами Ктітарєвим О. М. та Миславським В. І., ОСОБА_4, 1942 року народження, станом на 09 вересня 2014 року та на 16 вересня 2014 року страждала на хронічні, стійкі психічні розлади у вигляді судинної деменції (МКХ-10; F01.0), не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; медикаментозна дія ліків, які були призначені та приймались ОСОБА_4 під час стаціонарного та амбулаторного лікування у період з 07 серпня 2014 року по 16 вересня 2014 року, не мала суттєвого впливу на її психічний стан (а. с. 198-201, т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов`язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.
Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається (стаття 1234 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 1248 ЦК України нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.