Постанова
Іменем України
15 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 756/9793/20
провадження № 61-5524св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги, - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, в інтересах якого діє адвокат Шеремет Марія Олегівна, на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 березня 2023 року у складі колегії суддів:
Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до
ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позовну заяву мотивовано тим, що 09 березня 2018 року між сторонами був укладений договір позики, відповідно до якого відповідач отримала від нього грошові кошти у розмірі 40 000 доларів США, які зобов`язалася повернути
до 31 грудня 2018 року, що підтверджується відповідною розпискою.
Посилаючись на те, що у встановлений договором строк відповідач не повернула позичені у нього кошти, просив суд стягнути з неї заборгованість у розмірі 40 000 доларів США.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20 січня 2022 року у складі судді Диби О. В. позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі 40 000 доларів США.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись із вищезазначеним судовим рішенням, ОСОБА_3, як особа, що не брала участі у справі, на підставі статті 352 ЦПК України подав апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що оскаржуваним рішенням порушуються його права, оскільки спір у цій справі штучно створений, задля уникнення відповідачем зобов`язань за укладеним з ним договором позики, на підставі якого рішенням суду у справі № 756/4224/19 з ОСОБА_2 стягнуто заборгованість у розмірі 21 000 доларів США.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 березня 2023 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 20 січня 2022 року.
Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_3 не є учасником справи та не довів, що оскаржуваним рішенням суд першої інстанції вирішив питання про його права та обов`язки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Касаційну скаргу мотивовано тим, щопозов ОСОБА_1 є штучно створеним для ухилення від виконання ОСОБА_2 боргових зобов`язань перед ним, тому судове рішення впливає на його права та інтереси, однак ухвалено без його участі.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2023 року відкрито провадження у справі.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Установлені судом фактичні обставини
Відповідно до розписки від 09 березня 2018 року ОСОБА_2 взяла у позику від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 40 000 доларів США, які зобов`язалася повернути до 31 грудня 2018 року.
ОСОБА_3, як особа, що не брала участі у справі, подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. В обґрунтування скарги вказував, що оскаржуваним рішенням порушено його права, свободи, інтереси та обов`язки, як позикодавця, кредитора ОСОБА_2 на загальну суму 21 000,00 доларів США. Вважав, що спір у цій справі штучно створений, щоб уникнути виконання відповідачем зобов`язань перед ним.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 25 червня 2021 року у справі № 756/4224/19, з урахуванням постанови Київського апеляційного суду від 15 червня 2022 року, задоволено позов ОСОБА_3 до
ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики від 07 грудня
2018 року та стягнуто з останньої заборгованість у розмірі 21 000 доларів США.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
У пункті 8 частини третьої статті 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення.
Європейський Суд з прав людини наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання. Проте, право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або такою мірою, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо вони не мають легітимної мети та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення ЄСПЛ у справі "Bruаlla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня
1997 року, п. 33).
Відповідно до статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Відповідно до частини першої статті 17, частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.