Постанова
Іменем України
06 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 686/30030/21
провадження № 61-5111св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 01 березня 2023 року у складі колегії суддів: Корніюк А. П., Пʼєнти І. В., Талалай О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі -АТ КБ "ПриватБанк", банк) звернувся до суду із позовом до
ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовну заяву мотивовано тим, що 05 грудня 2012 року між банком та відповідачем був укладений кредитний договір, відповідно до якого останній був наданий кредит у розмірі 20 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 34,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Внаслідок несвоєчасної сплати боржником щомісячних платежів за користування кредитними коштами виникла заборгованість, яка станом
на 29 листопада 2021 року становила 24 571,56 грн, із яких: 19 887,78 грн - заборгованість за кредитом; 4 683,78 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, яку банк просив стягнути з відповідача.
ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом про захист прав споживача, скасування транзакцій з перерахунку коштів.
Зустрічну позовну заяву мотивовано тим, що 26 січня 2021 року виявила, що її телефон заблокований, а розблокувати його вдалося лише на наступний день, тоді ж було виявлено недостачу коштів на кредитній картці
АТ КБ "Приватбанк" у розмірі 19000 грн. Вказані кошти були зняті в сумі, що перевищувала встановлений кредитний ліміт, який невідомими особами був збільшений вже під час проведення операції зі зняття коштів.
Зазначає, що після виявлення вказаних обставин невідкладно звернулася у відділення банку у м. Хмельницького для з`ясування ситуації, де їй заблокували картку і повідомили про переведення коштів з її рахунку на картку Монобанку та звернулася до поліції із заявою про скоєння злочину.
Так як жодних даних, які б надали можливість іншим особам заволодіти коштами з її карткового рахунку нікому не передавала, ОСОБА_1 звернулася до банку із заявою про поновлення коштів на її рахунку до того стану, який був перед перерахуванням їх на інший рахунок, проте отримала відмову.
На думку ОСОБА_1 відповідачем при проведенні несанкціонованих транзакцій (операцій) з незаконних перерахунках та зняття коштів з її картки, було порушено законодавство, тому просила:
скасувати операції (транзакції) щодо переказу 26 січня 2021 року з карткового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у
АТ КБ "Приватбанк" в сумі 10400 грн;
скасувати операції (транзакції) щодо переказу 26 січня 2021 року з карткового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у
АТ КБ "Приватбанк" в сумі 6760 грн;
скасувати операції (транзакції) щодо переказу 26 січня 2021 року з карткового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у
АТ КБ "Приватбанк" в сумі 2 080 грн;
скасувати відсотки та інші штрафні санкції, нараховані АТ КБ "Приватбанк" за оскаржуваними ОСОБА_1 операціями (транзакціями).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 травня 2022 року позов АТ КБ "ПриватБанк" задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 24 571,56 грн.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції в частині вирішення первісного позову мотивовано тим, що оскільки відповідач не виконувала умови договору, не повертала кредитні кошти у передбачений договором строк, то з неї на користь банку підлягає стягненню заборгованість за кредитом у заявленому позивачем розмірі.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції виходив із того, що дійсним моментом звернення ОСОБА_1 до банку з повідомленням про блокування кредитного рахунку у зв`язку з тимчасовою її неможливістю користуватися фінансовим номером є 27 січня 2021 року, тоді як спірні транзакції були проведені 26 січня 2021 року, а тому відповідальність за проведення цих операцій несе ОСОБА_1 як клієнт банку у зв`язку із невчасним повідомленням банку про зазначений випадок.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 01 березня 2023 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 01 травня 2022 року змінено в частині позову АТ КБ "ПриватБанк", зменшено заборгованість за кредитним договором до 19 887,78 грн. В решті рішення суду залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з ОСОБА_1 тіла кредиту, однак помилково стягнув проценти за користування кредитом, оскільки банк не надав доказів, що Умови та правила надання банківських послуг, які містяться у матеріалах справи, є складовою частиною укладеного між сторонами договору і що саме ці Умови та правила мав на увазі позичальник, підписуючи акету-заяву про приєднання до Умов та правил, та, відповідно, брав на себе зобов`язання щодо сплати процентів.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічного позову, оскільки до моменту повідомлення банку про заблокування фінансового номера ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову банку та задоволення її зустрічного позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди дійшли помилкового висновку про те, що перекази у січні 2021 року з карткового рахунку сталися у зв`язку з її авторизацією, як клієнта, на фішинговому сайті, через який шахраї могли викрасти паролі до застосунку "Приват24" та "Мій Київстар" і вчинити протиправні дії.
Констатує, що факт блокування її номеру телефону, здійснення без її відома переадресації дзвінків та SMS і керування картковим рахунком встановлений матеріалами розслідування банку та визнається представником банку у письмових поясненнях від 29 червня 2022 року, проте зазначені обставини судами не враховані.
Судами також не враховано, що інформація про розголошення
ОСОБА_1 конфіденційних даних карткового рахунку в матеріалах справи відсутня, здійснення блокування телефону та переадресації дзвінків проведено шахраями всупереч її волі, подальше проведення шахраями використання її карткового рахунку, а саме збільшення кредитного ліміту та проведення транзакцій по перерахунку коштів здійснено невідомими особами без її відома та волевиявлення.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 31 серпня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
08 листопада 2014 року між сторонами укладено кредитний договір, що підтверджується письмовою анкетою-заявою, підписаною уповноваженою банком особою та ОСОБА_1 .. У цій анкеті-заяві зазначається, що заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між позичальником та банком договір про надання банківських послуг.
У цій заяві ОСОБА_1 засвідчила, що ознайомилася з договором надання банківських послуг до його укладення і погоджується з його умовами.
Відповідно до довідки АТ КБ "Приватбанк" в межах кредитного договору №б/н ОСОБА_1 отримала три кредитні карти: № НОМЕР_2 строком дії до 09/18; № НОМЕР_1, строком дії до 04/22;
№ НОМЕР_3, строком дії до 12/24.
З виписки за договором № б/н за період 29.09.2014-01.12.2021 слідує, що з рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 26 січня 2021 року було здійснено перекази коштів на суму 10 000 грн, 6 500 грн та 2 000 грн.
27 січня 2021 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до банку із повідомленням про платіжні операції, що нею не виконувалися.
За результатами проведеної перевірки АТ КБ "ПриватБанк" встановлено, що 26 січня 2021 року о 06:57 год. через додаток "Мій Київстар" на фінансовий номер клієнта було встановлено переадресацію дзвінків і смс на шахрайський номер телефону НОМЕР_4 . Надалі шахрай увійшов в Приват24 WEB, так як зміни паролю в комплексах банку не відображено, невідомий знав пароль, підтвердження авторизації в Приват24 WEB було в 06:58 год. та 07:16 год. по IVR дзвінку на номер НОМЕР_5, на фактично переадресований номер НОМЕР_4 . Потім о 07:18 год. на карті
НОМЕР_1 було збільшено інтернет ліміт до 20 000 грн через Приват24 WEB. Запиту для отримання CVV коду в Приват24 не було, отже
CVV код шахраю був відомий. До того ж клієнту на номер НОМЕР_5 приходили повідомлення про підтвердження операцій, але ж вона їх не бачила, оскільки її номер був заблокований, 3Ds паролі приходили на номер НОМЕР_4 . Також вищезазначені транзакції проводилися шахраєм
з IP НОМЕР_6 у м. Хмельницький.
Банк виснував, що клієнт раніше могла авторизуватися на фішинговому сайті через який шахраї могли викрасти паролі в Приват24 та "Мій Київстар" і вчинити вищезазначені протиправні дії. Встановити отримувача коштів не виявилось можливим. Номер НОМЕР_4 внесено в список обмежень. Порушень з боку працівників банку не виявлено. Матеріальна шкода банку не завдано, клієнту рекомендовано звернутись із заявою до правоохоронних органів.
Згідно з талону-повідомлення єдиного обліку від 27 січня 2021 року № 95 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію вбачається, що до ВПК в Хмельницькій області звернулася ОСОБА_1, яка повідомила, що невідомі особи в невідомий для неї спосіб отримали доступ до належного їй мобільного телефону, в результаті чого заволоділи грошовими коштами в сумі 19 510 грн, які знаходились на її особистій картці "Приватбанку".
З повідомлення СД Хмельницького РУП ГУ НП у Хмельницькій області
від 02 лютого 2021 року слідує, що 02 лютого 2021 року внесено відомості до ЄРДР № 12021245010000262 за фактом вчинення кримінального проступку за попередньою правовою кваліфікацією за частиною першою статті 185 КК України, а саме щодо невстановленої особи, яка таємно, невідомим шляхом заволоділа грошовими коштами ОСОБА_1 з карти "Приватбанк"
№ НОМЕР_1 у сумі 19 520,40 грн.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
Відповідно до частин сьомої - дев`ятої розділу VI "Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками" Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України
від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та підтверджується сталою судовою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду
від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14, від 13 вересня 2019 року
у справі № 501/4443/14, від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16,
від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 16 серпня 2023 року
у справі № 176/1445/22 та інших.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що: "користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.