Постанова
Іменем України
13 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 2607/12686/12
провадження № 61-10406св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
за первісним позовом:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_2,
за зустрічним позовом:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС",
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2022 року в складі колегії суддів: Немировської О.В., Махлай Л. Д., Ящук Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" (далі - ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, у якому з урахуванням зміни предмета позову та уточнення позовних вимог просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 51 677, 89 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом - 20 487, 44 доларів США, заборгованість за відсотками - 5 285, 04 доларів США, пеню за період з 23 листопада 2012 року по 27 листопада 2013 року, а також стягнути судовий збір у розмірі 3 441, 00 грн.
На обґрунтування позову зазначало, що 07 вересня 2007 року ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", яке змінило назву на ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", уклало з ОСОБА_1 кредитний договір № 014/1179/82/1492, за умовами якого банк надав позичальнику кредит за програмою "Земельна ділянка в кредит" у вигляді невідновлюваної кредитної лінії з лімітом 15 300,00 доларів США на 60 місяців з 07 вересня 2007 року по 07 вересня 2012 року зі сплатою 13, 5 % річних. Факт надання кредитних коштів позичальнику підтверджується заявами на видачу готівки.
З метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, банк уклав з ОСОБА_2, ОСОБА_1 іпотечний договір, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, заставною вартістю 592 032,00 грн.
30 листопада 2007 року сторони уклали додаткову угоду до кредитного договору № 014/1179/82/1495, за умовами якої збільшено розмір кредитної лінії на 15 300,00 доларів США до 30 600,00 доларів США.
З лютого 2009 року позичальник належним чином не виконує зобов`язання за договором, не здійснює щомісячне погашення кредиту та не сплачує відсотки, позичальнику та майновому поручителю були направлені вимоги про дострокову сплату всієї суми заборгованості, які виконані не були.
З урахуванням наведеного, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" просило позов задовольнити.
У січні 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до суду зустрічну позовну заяву до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС", у якій просили розірвати кредитний договір від 07 вересня 2007 року № 014/1179/82/1492, укладений між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1, а також розірвати договір іпотеки від 07 вересня 2007 року, укладений між банком та ОСОБА_1, ОСОБА_2 .
Зустрічний позов мотивований тим, що 30 листопада 2007 року між позичальником та кредитором було укладено додаткову угоду до кредитного договору від 07 вересня 2007 року, відповідно до якої банк збільшив розмір кредитної лінії на 15 300,00 доларів США. Відповідні зміни були внесені і до договору іпотеки від 17 вересня 2007 року. Таким, чином розмір кредиту, який за договором повинен був надати позичальнику банк, становить 30 600,00 доларів США. За період з вересня 2007 року по березень 2008 року ОСОБА_1 отримала від банку кошти у загальній сумі 18 800, 00 доларів США.
До лютого 2009 року позичальник добросовісно погашала кредитну заборгованість, в тому числі відсотки за користування кредитом, які нараховувались не на суму грошових коштів, фактично отриманих у борг (18 800,00 доларів США), а на всю суму, зазначену у кредитному договорі (30 600,00 доларів США). З лютого 2009 року через економічну кризу, втрату роботи, пенсійний вік, ОСОБА_1 щомісячно здійснювала погашення кредиту, однак не у повному розмірі.
Фактично ОСОБА_1 отримала від банку у кредит лише 18 800,00 доларів США, а сума виплат станом на 26 грудня 2012 року становить 29 761,58 доларів США, що підтверджується розрахунками банку та прибутковими квитанціями про здійснення кредитних внесків у період з вересня по грудень 2012 року. Таким чином, жодних боргів перед банком у ОСОБА_1 немає. Оскільки банк істотно порушив умови кредитного договору, не надавши обумовлену договором суму кредитних коштів у повному обсязі, та безпідставно нарахував проценти за користування кредитом на суму, яку позичальник не отримувала, ОСОБА_1, ОСОБА_2 просили позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень в справі
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 04 листопада 2021 року в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що розрахунок заборгованості за спірним кредитним договором проведений банком з урахуванням заяв на видачу готівки ОСОБА_1, які є недопустимими та недостовірними доказами. Сума коштів, внесених ОСОБА_1 на погашення заборгованості за кредитним договором, перевищує розмір отриманого кредиту та нарахованих відсотків, а тому позичальник у повному обсязі виконала взяті на себе зобов`язання.
Позивачі за зустрічним позовом не довели наявність підстав для розірвання кредитного договору та договору іпотеки, не надали належні докази на підтвердження істотного порушення банком умов кредитного договору. Позичальник була ознайомлена з усіма умовами кредитного договору, що підтверджується її особистим підписом у кредитному договорі, договорі іпотеки та додаткових угодах.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині вирішення первісного позову, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" оскаржило його в апеляційному порядку.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 вересня 2022 року рішення Подільського районного суду м. Києва від 04 листопада 2021 року в частині вирішення первісного позову ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість в сумі 22 431, 44 доларів США та судовий збір в сумі 4 473, 03 грн.
В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, містять записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Згідно наданих банком доказів заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту становить 20 487,44 доларів США.
Оскільки позивач змінив строк повернення частини кредиту, розмір заборгованості по відсоткам з урахуванням сплаченої заборгованості в жовтні та листопаді 2012 року становить 1 944, 33 доларів США.
Вимога ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення пені задоволенню не підлягає, оскільки її нарахування позивач провів за період після звернення до суду з позовом.
Рішення суду першої інстанції в частині вирішення зустрічних позовних вимог в апеляційному порядку не оскаржувалося, тому відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядалося.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2022 року та залишити в силі рішення Подільського районного суду м. Києва від 04 листопада 2021 року.
На обґрунтування касаційної скарги зазначала про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року в справі № 161/16891/15-ц, від 19 березня 2019 року в справі № 809/1718/15, від 29 травня 2019 року в справі № 539/1582/16-ц, від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17, від 06 травня 2020 року в справі № 372/223/17, від 16 вересня 2020 року в справі № 200/5647/18, від 20 жовтня 2020 року в справі № 456/3643/17, від 28 жовтня 2020 року в справі № 760/7792/14-ц, від 20 липня 2022 року в справі № 308/14087/13-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Банк не надав належні докази на підтвердження видачі їй кредиту у розмірі 30 600,00 доларів США. Розрахунок заборгованості, наданий позивачем за первісним позовом до суду, є неналежним та недопустимим доказом з огляду на відсутність оригіналів документів первинного бухгалтерського обліку про видачу готівки.
Апеляційний суд безпідставно здійснив переоцінку доказів, яким надана належна оцінка судом першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Подільського районного суду м. Києва.
18 листопада 2022 року справа № 2607/12686/12 надійшла до Верховного Суду.
ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" направило відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2023 року залучено ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНСК" до участі у справі № 2607/12686/12 в якості правонаступника позивача ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".
Доводи касаційної скарги не містять посилань на незаконність рішення суду апеляційної інстанції в частині відмовлених позовних вимог, а тому в цій частині постанова апеляційного суду не переглядається.
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: