Постанова
Іменем України
13 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 930/1047/22
провадження № 61-9608св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом- ОСОБА_1,
відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2,
треті особи: Служба у справах дітей Немирівської міської ради Вінницької області, Служба у справах дітей Немирівської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного суду від 24 травня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Голоти Л. О., Денишенко Т. О., Рибчинського В. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відібрання малолітньої дитини.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є її сином.
ОСОБА_2 є її тіткою, рідною сестрою її матері - ОСОБА_4 .
Вказувала на те, що вона певний час проживала у сім`ї своєї тітки ОСОБА_5, і у неї народився син. Батько дитини помер до її народження. Одразу після повернення із пологового будинку ОСОБА_2 ізолювала дитину від неї, відселивши її у непристосоване до проживання господарське приміщення без опалення, але вона була вимушена терпіти такі умови, щоб бути поряд із своїм сином. Коли дитині було півтора роки, вона переїхала до своєї матері - ОСОБА_4, але дитину ОСОБА_2 їй не віддала.
Зазначала, що на час звернення до суду з цим позовом її син перебуває у ОСОБА_2, яка незаконно утримує дитину у себе, не віддає їй дитину та перешкоджає навіть побаченням із нею. При цьому, ОСОБА_2 поводить себе агресивно, погрожує, іноді влаштовує бійки. Побачення матері із дитиною відбуваються поза межами помешкання та двору ОСОБА_2 перед парканом, що межує із проїжджою частиною вулиці, у присутності та під контролем самої ОСОБА_2 та її родичів.
Вказувала, що дитина прихильна до матері, із інтересом спілкується із нею у ті короткі проміжки часу, коли це вдається попри сварок з боку ОСОБА_2 . Про ці обставини добре відомо як органам опіки, так і поліції, до якої майже на кожне намагання побачення із дитиною за графіком ОСОБА_1 вимушена звертатися як до правоохоронного органу з приводу агресивних дій ОСОБА_2 .
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила відібрати у ОСОБА_2 малолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та повернути його матері.
У липні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав.
Зустрічна позовна заява ОСОБА_2 мотивована тим, що вона з часу народження малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, постійно ним опікується.
Вказувала на те, що протягом 17 місяців після народження дитини ОСОБА_1 разом з сином проживала її будинку, але дитиною не опікувалась, не хотіла, щоб дитина перебувала у її кімнаті і вона ( ОСОБА_2 ) забрала дитину до своєї кімнати.
ОСОБА_1 отримувала допомогу від держави при народженні дитини, але кошти витрачала на власний розсуд, зловживала спиртними напоями, вела аморальний спосіб життя, співмешкала з різними чоловіками.
Зазначала, що дитина постійно перебувала під її наглядом, адже ОСОБА_1 зовсім не дбала про сина, не брала його на руки, взагалі до нього не підходила, жодного разу не купила дитині дитяче харчування, підгузки, одяг, засоби гігієни тощо.
10 липня 2020 року ОСОБА_1 отримала пенсію, придбала спиртні напої, влаштувала сварку та пішла жити до своєї матері, залишивши дитину.
З липня 2020 року ОСОБА_1 взагалі не цікавиться життям дитини, не надає будь-якої допомоги, не дбає про його фізичний, духовний і моральний розвиток, не займається його вихованням.
Дитина має важку хворобу - нейрофіброматоз, з 01 липня 2022 року по 05 липня 2022 року перебувала на стаціонарному лікуванні. За цей період ОСОБА_1 жодного разу не відвідала дитину, не цікавилась станом її здоров`я.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_2 просила позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 01 березня 2023 року, ухвалений у складі судді Царапори О. П., позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Відібрано у ОСОБА_2 малолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
Позбавлено батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя с. Рубань Вінницького району Вінницької області.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 992,40 грн судових витрат на оплату судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн за подання позовної заяви.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про відібрання дитини, суд першої інстанції виходив з того, що малолітній ОСОБА_3 підлягає до відібрання у ОСОБА_2, оскільки рішення виконавчого комітету Немирівської міської ради від 17 серпня 2021 року, на підставі якого надано ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, статус дитини, позбавленої батьківського піклування, та тимчасово влаштовано у сім`ю тітки ОСОБА_2, скасовано рішенням виконавчого комітету Немирівської міської ради від 20 січня 2022 року № 8, на підставі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року у справі № 120/7581/21-а.
Також суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про повернення дитини матері та задовольнив зустрічний позов ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
При цьому суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 не може бути повернутий його матері, оскільки з метою забезпечення належного захисту дитини, суд прийняв до уваги як доказ висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, в сукупності із іншими доказами, так як такий ґрунтується на вимогах закону, є обґрунтованим, вмотивованим, переконливим та не викликає сумнівів у суду щодо викладених у ньому обставин, а також взяв до уваги свідоме нехтування ОСОБА_1 батьківськими обов`язками та ухилення від їх виконання.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Вінницького апеляційного суду від 24 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 01 березня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_6 про повернення дитини, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 та розподілу судових витрат скасовано та ухвалено нове судове рішення в цій частині.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про повернення дитини задоволено.
Повернуто малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, його матері ОСОБА_1, жительки АДРЕСА_1 .
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за подання первісної позовної заяви в сумі 992,40 грн та за подання апеляційної скарги в сумі 2 977,20 грн.
В іншій частині рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 01 березня 2023 року у даній справі залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_6 про повернення дитини, суд апеляційної інстанції, установивши, що правові підстави для перебування дитини у ОСОБА_2 відсутні, оскільки скасовані рішення виконавчого комітету Немирівської міської ради від 17 серпня 2021 року № 92 "Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування" ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та тимчасове влаштування ОСОБА_3 в сім`ю тітки ОСОБА_2, а також розпорядження голови Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області 24 жовтня 2019 року № 211 "Про призначення ОСОБА_2 опікуном над дитиною ОСОБА_3", та, враховуючи те, що ОСОБА_1 батьківських прав не позбавлена, має належні для проживання дитини умови, до кримінальної та адміністративної відповідальності раніше не притягувалася, доходом для проживання ОСОБА_1 є її пенсія та соціальна допомога на дитину, дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_6 про повернення дитини матері.
При цьому апеляційний суд зазначив, що рішення суду першої інстанції в частині відібрання у ОСОБА_2 дитини не оскаржувалось в апеляційному порядку ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_1 .
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, суд апеляційної інстанції не погодився з висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 Відступаючи від висновку органу опіки та піклування, апеляційний суд врахував те, що ОСОБА_1 цікавиться життям сина, підтримує з ним зв`язок, бажає повернути сина, у зв`язку з чим звертається із заявами та запитами до компетентних органів та суду з приводу здійснення перешкод у вихованні сина, тобто вчиняє дії для встановлення зв`язку з сином.
Також апеляційний суд зазначив, що висновок комісії зроблено лише на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження проживання дитини у ОСОБА_2 та місця проживання ОСОБА_1, без дослідження усіх документів, які стосуються справи, чим порушено вимоги частини п`ятої статті 19 СК України. У висновку не міститься відомостей про те, що ОСОБА_1 не цікавиться сином, не намагається налагодити із ним контакт та спілкування в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків з виховання сина. Також у висновку не зазначена жодна із підстав, передбачена статтею 164 СК України, для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно її малолітнього сина.
Суд апеляційної інстанції вважав, що висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітнього сина суперечить інтересам самої дитини, оскільки до нього органи опіки та піклування дійшли без повного та об`єктивного дослідження усіх обставин цього питання (не врахована думка дитини, не досліджені документи про стан здоров`я матері та дитини, характеристики, тощо). Висновок базується лише на усних показах матері дитини та особи, з якою без законних на те підстав, проживає дитина, щодо умов проживання кожної з них.
При цьому апеляційний суд зазначив, що стан здоров`я матері не є підставою для позбавлення її батьківських прав, а посилання ОСОБА_2 на зловживання ОСОБА_1 алкогольними напоями не підтверджено допустимими доказами та вказана обставина не перевірялася опікунською радою.
Суд апеляційної інстанції вважав, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 не призведе до позитивних наслідків у долі дитини, які б мали настати після цього, тому слід відмовили у задоволенні зустрічних позовних вимог щодо позбавлення відповідача батьківських прав. При цьому, апеляційний суд врахував, що відповідач проживає окремо від дитини, бажає приймати участь у вихованні сина та спілкуватися з ним, хоче виправити свою поведінку, а зазначені у висновку органу опіки та піклування обставини, є недостатніми підставами для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У червні 2023 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про повернення дитини та задовольнити її зустрічні позовні вимоги, позбавити ОСОБА_1 батьківських прав та визначити її ( ОСОБА_2 ) опікуном над дитиною.
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що скасування наказу Служби у справах дітей Немирівської районної державної адміністрації щодо надання ОСОБА_3 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, та розпорядження щодо призначення опікуна, не скасовує той факт, що батько дитини помер, а мати дитини має загальне тривале захворювання, є особою з інвалідністю другої групи і не має можливості забезпечити належний рівень життя для свого сина, оскільки доходом для проживання ОСОБА_1 є її пенсія та соціальна допомога на дитину, а також остання не має змоги забезпечити виховання дитини.
При цьому ані органи опіки, ані вона не забороняли ОСОБА_1 бачитись із сином, брати участь у його виховання та надавати фінансову допомогу, однак остання цією можливістю свідомо нехтувала, мешкала у своєї матері ОСОБА_4 та самоусунулась від виховання сина.
Службою у справах дітей неодноразово рекомендовано ОСОБА_1 відвідувати дитину та налагоджувати контакт згідно з встановленим графіком. Однак кожної зустрічі мати дитини завдавала останньому психологічний дискомфорт та у присутності дитини влаштовували сварки, бійки, виражалась нецензурною лайкою, що не могло не відобразитися на психіці дитини. За період намагань ОСОБА_1 налагодити стосунки із сином неодноразово викликався наряд поліції через неприпустиму поведінку останньої, підтвердженням чого є відповідні талони-повідомлення єдиного обліку про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію.
При цьому вона ( ОСОБА_2 ) не була ініціатором цих сварок та бійок, оскільки саме вона і виклала поліцію, з метою вгамувати неприпустиму поведінку ОСОБА_1, яка не цуралась вести себе подібним чином при дитині.
У результаті подібних подій, служба у справах дітей була вимушена звернутися до КУ "ГРЦ" щодо надання психологічної допомоги дитині.
Суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доказам, які містяться в матеріалах справи та підтверджують зловживання ОСОБА_1 алкоголем.
Так, матеріали справи містять показання трьох свідків, які неодноразово бачили ОСОБА_1 у стані важкого алкогольного сп`яніння.
Згідно з направленням КП "Немирівський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" Немирівської міської ради від 18 травня 2020 року ОСОБА_1 направлено на примусове лікування, діагноз - психоз алкогольного генезу (а. с. 145, т.1).
Відповідно до листа КП "Немирівський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" Немирівської міської ради від 10 червня 2021 року, ОСОБА_1 зловживає алкоголем (а. с. 146, т. 1).
Не надавши належної правової оцінки вказаним доказам, апеляційний суд зазначив, що зловживання ОСОБА_1 алкогольними напоями не підтверджується допустимими доказами.
Крім того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 хоч якимось чином виконувала свої батьківські обов`язки.
ОСОБА_2 посилається на те, що усі необхідні обстеження у лікарнях, у психолога ОСОБА_3 проходив з нею. Саме вона за власні кошти купувала дитині усі необхідні речі для її розвитку (одяг, книги, іграшки), а ОСОБА_1, отримуючи пенсію у зв`язку з втратою годувальника, яка призначається саме для дитини, свідомо не забезпечує свого сина матеріально, жодного разу не передавала їй кошти та не купувала необхідних для дитини речей. Твердження ОСОБА_1 про те, що ці виплати вона накопичує на майбутнє, не підтверджені жодним доказом.
Про свідоме небажання ОСОБА_1 піклуватись про сина та налагоджувати із ним зв`язок свідчить те, що після визначення органу опіки часу для зустрічей із сином, ОСОБА_1 не приходила до дитини. Також ОСОБА_1 свідомо проігнорувала рекомендації з відвідування корекційних занять на базі КУ "ІРЦ" разом із сином (відповідь служби у справах дітей на запит адвоката № 01-20/319 від 19 червня 2022 року).
Крім того, як зазначено у відповіді Комунальної установи "Інклюзивно-ресурсний центр" від 16 червня 2022 року, ОСОБА_1 виявила бажання помістити дитину у Немирівський навчально-реабілітаційний центр (а. с. 14, 15, т.1)
Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, апеляційний суд не врахував інтересів дитини. Інтерес матері до дитини має виключно матеріальний характер, оскільки окрім виплат на дитину ОСОБА_1 інших доходів немає. ОСОБА_1 отримувала виплати на дитину та у неї не виникало бажання забрати сина і лише після того, як працівник соціальної служби повідомив їй, що кошти має отримувати той, у кого проживає дитина, вона звернулася до суду з позовом про відібрання дитини.
ОСОБА_1 вихованням дитини не займається, матеріально не підтримує, належної уваги не приділяє, повністю усунулася та ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не виявляє до дитини будь-якої уваги та турботи, що у сукупності свідчить про ухилення від виконання батьківських обов`язків свідомо.
Апеляційний суд не звернув уваги на те, що сам лише факт заперечення ОСОБА_1 проти позову про позбавлення її батьківських прав не свідчить про її інтерес до дитини та реальне бажання змінити поведінку.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про повернення дитини матері, апеляційний суд не врахував висновок психолога КУ "ІРЦ" про те, що ОСОБА_3 своєю сім`єю вважає саме свою тітку та її дочку і онуку, а тому вилучення дитини із сім`ї буде важкою психологічною травмою для дитини.
Підставами касаційного оскарження постанови Вінницького апеляційного суду від 24 травня 2023 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 724/743/15-ц (провадження № 61-16157св18), від 23 листопада 2022 року у справі № 149/2510/21 (провадження № 61-7010св22).
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2023 року залишено без руху касаційну скаргу та надано строк для усунення недоліків.
У строк, визначений судом, заявник усунув недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції та зупинено виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 24 травня 2023 року до закінчення касаційного провадження у справі.
У серпні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 у с. Рубань Немирівського району Вінницької області. Його батьками зазначено ОСОБА_7 та ОСОБА_1 .
Батько ОСОБА_3 - ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Мати ОСОБА_3 - ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи з дитинства.
Відповідно до наказу Служби у справах дітей Немирівської районної державної адміністрації від 10 жовтня 2019 року № 01.16/25 ОСОБА_3 взято на облік служби у справах дітей районної державної адміністрації як дитину, позбавлену батьківського піклування.
Розпорядженням Немирівської районної державної адміністрації від 10 жовтня 2019 року № 204 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Вказане розпорядження видане на підставі свідоцтва про смерть батька ОСОБА_7, серія НОМЕР_1, виданого виконавчим комітетом Рубанської сільської ради Немирівського району Вінницької області 26 лютого 2019 року, та висновку лікарсько-консультативної комісії Комунального некомерційного підприємства "Немирівська ЦРЛ НРР" про наявність у матері дитини тривалої хвороби, яка перешкоджає виконанню батьківських обов`язків від 19 липня 2019 року № 366.
Наказом Служби у справах дітей Немирівської районної державної адміністрації від 10 жовтня 2019 року № 01.5/63 влаштовано дитину, позбавлену батьківського піклування, ОСОБА_3 на тимчасове проживання та виховання у сім`ю тітки ОСОБА_2, жительки с. Рубань Немирівського району, до вирішення питання щодо подальшої долі дитини.
Згідно довідки Рубанської сільської ради Немирівського району Вінницької області від 16 жовтня 2019 року № 515, за даними погосподарських книг сільської ради, ОСОБА_2, 1964 року народження, та ОСОБА_4, 1974 року народження, є рідними сестрами, а ОСОБА_1, 1995 року народження, є рідною племінницею ОСОБА_2 .
Розпорядженням Немирівської районної державної адміністрації від 24 жовтня 2019 року № 211 встановлено опіку над дитиною ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Рубань Немирівського району Вінницької області. Призначено ОСОБА_2 його опікуном. Вказане розпорядження видане на підставі свідоцтва про смерть батька ОСОБА_7, серія НОМЕР_1, виданого виконавчим комітетом Рубанської сільської ради Немирівського району Вінницької області 26 лютого 2019 року, висновку лікарсько-консультативної комісії КНК "Немирівська ЦРЛ НРР" про наявність у матері дитини тривалої хвороби, яка перешкоджає виконанню батьківських обов`язків від 19 липня 2019 року № 366, розпорядження голови Немирівської райдержадміністрації Вінницької області від 10 жовтня 2019 року № 204 "Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1", рішення комісії з питань захисту прав дитини від 24 жовтня 2019 року № 3 "Про призначення опікуном ОСОБА_2 над дитиною ОСОБА_3" та заяви ОСОБА_2 від 22 жовтня 2019 року.
Рішенням опікунської ради при Рубанській сільській раді від 03 вересня 2020 року дозволено ОСОБА_1 зустрічатися з малолітнім сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, кожної середи та неділі з 16 до 17 години дня в присутності опікуна.
Рішенням комісії з питань захисту прав дитини при Немирівській районній державній адміністрації від 25 вересня 2020 року № 5, вирішено, що опіку над дитиною ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Рубань Немирівського району Вінницької області, припиняти недоцільно. Опікуна ОСОБА_2, жительку с. Рубань Немирівського району Вінницької області, попереджено про відповідальність за виховання та утримання дитини ОСОБА_3 .
Рішенням Немирівського районного суду Віннської області від 06 травня 2021 року у справі № 930/2895/20, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконними та скасовано розпорядження голови Немирівської районної державної адміністрації: від 10 жовтня 2019 року № 204 про надання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, статусу дитини позбавленої батьківського піклування; від 24 жовтня 2019 року № 211 про встановлення над дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, опіки та призначення опікуна.
Відповідно до довідки від 19 травня 2021 року № 1628 про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно наказу Служби у справах дітей Немирівської міської ради від 25 червня 2021 року № 01-07/34, на підставі свідоцтва про смерть батька ОСОБА_7, серія НОМЕР_1, та висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я тривалої хвороби, яка перешкоджає виконанню батьківських обов`язків № 187, виданої КП "Немирівський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" від 10 червня 2021 року, вирішено: тимчасово влаштувати малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в сім`ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительки с. Рубань.
Розпорядженням Вінницької районної державної адміністрації від 20 липня 2021 року № 184, на підставі рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 06 травня 2021 року у справі № 930/2895/21, визнано таким, що втратили чинність, розпорядження Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області від 10т жовтня 2019 року № 204 "Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1" та розпорядження голови Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області від 24 жовтня 2019 року № 211 "Про призначення ОСОБА_2 опікуном над дитиною ОСОБА_3".
Рішенням виконавчого комітету Немирівської міської ради Вінницького району від 17 серпня 2021 року № 92 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі документів: висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про наявність у батька, матері дитини тривалої хвороби, яка перешкоджає виконанню батьківських обов`язків № 187 від 10 червня 2021 року, виданий КП "Немирівський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" Немирівської міської ради; свідоцтва про смерть батька ОСОБА_7, серія НОМЕР_1 від 26 лютого 2019 року, виданого Немирівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області. Дитина тимчасово влаштована в сім`ю тітки ОСОБА_2 .
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року у справі № 120/7581/21-а, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано висновок від 10 червня 2021 року № 187, виданий лікарсько-консультативною комісією КП "Немирівський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" Немирівської міської ради про наявність у ОСОБА_1 тривалої хвороби, яка перешкоджає виконанню нею батьківських обов`язків щодо її малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до відповіді Служби у справах дітей Немирівської міської ради від 16 червня 2022 року № 01-20/284 на адвокатський запит від 13 червня 2022 року, малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає у своєї тітки ОСОБА_2 за адресою: с. Рубань, Вінницького району, Вінницької області, так як саме з ОСОБА_2 у дитини на момент залишення без батьківського піклування склалися дуже близькі стосунки, оскільки дитина з народження проживає у цій сім`ї та звик до неї. Хлопчик охайний, доглянутий, має хороші умови проживання, забезпечений всім необхідним для виховання та розвитку, про що є складені відповідні акти. Матір дитини, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи та потребує сторонньої допомоги і сама не впорається в догляді за дитиною, так як хлопчик дуже активний та енергійний. Місце проживання дитини не визначене у судовому порядку, а тому керуючись пунктом 3 та пунктом 31 постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 з метою забезпечення найкращих інтересів дитини, ОСОБА_3 проживає у тітки ОСОБА_2 . Діючи в інтересах дитини, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, службою у справах дітей неодноразово були здійснені виїзди до опікуна ОСОБА_2, де перевірені умови проживання і стан ОСОБА_3 та встановлено, що поки між дитиною та матір`ю ОСОБА_1 не налагоджений тісний контакт, з метою недопущення психологічного, емоційного стресу дитини, повернення дитини матері на даний момент було недоцільним. Тому матері неодноразово рекомендовано, згідно з встановленим графіком (якого ніхто не відміняв) відвідувати дитину та налагоджувати контакт, а не влаштовувати при дитині сварки, бійки, вираження нецензурної лайки, що не могло не відобразитися на психіці дитини. В результаті чого, служба у справах дітей була вимушена звернутися до КУ "ІРЦ" щодо надання психологічної допомоги дитині. Дитина має право згідно з пунктом 31 постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 проживати у найближчих родичів, якою і є тітка ОСОБА_2, до прийняття рішення суду про визначення місця проживання дитини. Тому, для вирішення спору між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 щодо визначення місця проживання дитини, службою у справах дітей рекомендовано обом звернутися до суду. 10 травня 2022 року згідно з повідомленням поліції від 10 травня 2022 року здійснено виїзд до с. Рубань, де у адміністративній будівлі (бувша сільська рада) відбулася бесіда щодо вирішення цього спірного питання. У ході бесіди сторони не дійшли згоди щодо місця проживання ОСОБА_3 . Рекомендації психолога відсутні, так як ОСОБА_2 та ОСОБА_1 запропоновано провести повне медичне обстеження дитини ОСОБА_3 . Прибувши спільно з дитиною на обстеження до дитячої обласної лікарні м. Вінниці, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 влаштували бійку, в результаті чого був викликаний наряд поліції. За направленням сімейного лікаря ОСОБА_2 самостійно здійснює обстеження ОСОБА_3 у м. Вінниця, що знімає потребу у влаштуванні дитини до спеціалізованого закладу для обстеження.