ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 911/693/22 (911/2648/22)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
ПАТ "Яготинський завод продтоварів": не з`явився,
ОСОБА_1 : особисто; представник ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Яготинський завод продтоварів" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 (колегія суддів у складі: Пантелієнко В.О. - головуючий, Сотніков С.В., Доманська М.Л.)
та ухвалу Господарського суду Київської області від 21.03.2023 (суддя Наріжний С.Ю.)
у справі № 911/693/22(911/2648/22)
за заявою Публічного акціонерного товариства "Яготинський завод продтоварів" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича
до ОСОБА_1
про визнання недійсним договору
у межах справи № 911/693/22
за заявою Головного управління ДПС у Київській області
до Публічного акціонерного товариства "Яготинський завод продтоварів"
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Хід розгляду справи
1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.05.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Яготинський завод продтоварів" (далі - Боржник), визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Київській області (далі - Податковий орган) до Боржника в сумі 953909,07 грн, введено процедуру розпорядження майном Боржника.
2. Постановою Господарського суду Київської області від 26.07.2022 визнано Боржника банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру.
Стислий зміст заяви
3. 15.12.2022 до Господарського суду Київської області надійшла заява ліквідатора Боржника від 14.12.2022 №02-100/55 (вх. №2318/22, далі - Заява) до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 22.10.2019, укладеного між Боржником і Відповідачем, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Устиновою І.Є. за реєстровим №2046 (далі - Договір).
4. Заява мотивована тим, що Договір має ознаки фраудаторності, оскільки Боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання з передачі у власність Відповідачу майна, яке було єдиним його активом, внаслідок чого виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю стало неможливим. При цьому відчуження відповідного майна здійснено фактично безоплатно з огляду на відсутність факту його оплати покупцем, а після цього Боржник фактично припинив господарську діяльність, адже рух коштів по рахунках не здійснювався, документи фінансової звітності до контролюючих органів не подавалися.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
5. 10.20.2019 між Боржником та Відповідачем укладено попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Устиновою І.Є за реєстровим №1992 (далі - Попередній договір), предметом якого є погодження умов угоди та укладення основного договору - набуття у власність об`єкту відчуження.
6. Відповідно до пункту 1.1 Попереднього договору сторони зобов`язалися в майбутньому до 01.11.2019 включно укласти договір купівлі-продажу будівлі заводу продтоварів, розташованого: Київська область, Яготинський район, м. Яготин, вул. Шевченка, буд. 219а/219, у встановленій законом формі та на умовах, визначених цим договором, за яким Боржник буде продавцем, Відповідач - покупцем майна.
7. За пунктом 1.2 Попереднього договору предметом майбутнього договору купівлі-продажу є: будівлі загальною площею 3487,4 м2, які вказані в пункті 1.1 Попереднього договору та належать відчужувачу на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області №5-25-7/10 від 20.11.2001, згідно з даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.09.2019 індексний номер витягу: 181733199, РНОНМ 53222352255, номер запису про право власності: 844074 (далі - Майно).
8. Пунктом 1.2.1 Попереднього договору передбачено такі умови основного договору:
- ціна визначається сторонами у розмірі суми у гривнях 1500000,00 грн. Зазначена ціна відповідає волевиявленню сторін, є остаточною і змінам після укладення цього договору не підлягає;
- всі витрати, які пов`язані з укладанням договору купівлі-продажу (основний договір) та його нотаріальним посвідченням здійснюються та забезпечуються Боржником та Відповідачем у рівних частках кожним;
- продавець зобов`язаний підготувати за свій рахунок та в строк до укладання основного договору документи, необхідні для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки;
- сторони повинні виконати свої взаємні обов`язки за основним договором (продавець передати, а покупець сплатити відповідну грошову суму) одразу після укладення основного договору;
- місце нотаріального посвідчення основного договору буде визначене сторонами за спільною згодою;
- інші умови основного договору, які не встановлені цим договором, погоджуються сторонами у основному договорі.
9. У пункті 2.8 Попереднього договору сторони дійшли згоди, що Відповідач сплачує 10.10.2019 суму забезпечення виконання зобов`язання в розмірі 1250000,00 грн, що на час укладання договору еквівалентно 50607 доларів США, для погашення заборгованості Боржника за виконавчими провадженнями та іншими кредиторами. Відповідач передав, а Боржник отримав вказану суму завдатку до підписання цього договору. В момент розрахунків за основним договором зазначена сума буде зарахована у належний з покупця платіж за основним договором.
10. Пунктом 2.10 Попереднього договору визначено, що Боржник бере на себе зобов`язання сплатити до укладення та підписання основного договору заборгованість, зазначену в виконавчих провадженнях НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, та інших боргів коштами наданими Відповідачем, у розмірі не менше отриманого авансу.
11. На виконання пунктів 2.8, 2.10 Попереднього договору Боржник після отримання зазначених коштів вжив заходи щодо погашення наявної кредиторської заборгованості, у тому числі заборгованості зі сплати податків, зборів та обов`язкових платежів, зокрема, протягом 11.10.2019-15.10.2019 сплачено 394,40 грн податку на прибуток, 46164,69 грн податку на прибуток фізичних осіб, 299000,00 грн земельного податку, 99740,00 грн земельного податку, 1414,96 грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, 943,62 грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, 6577,00 грн поповнення електронного рахунку ПДВ, 19084,60 грн ПДВ, 9504,00 грн ЄСВ, 75214,29 грн ЄСВ.
12. Також Боржник сплатив 11.10.2019 грошові кошти у сумах: 299000,00 грн (квитанція №0.0.1489951447.1 від 11.10.2019) та 299000,00 грн (квитанція №0.0.1489956195.1 від 11.10.2019) на користь органу ДВС для погашення заборгованості перед кредиторами за відповідними виконавчими провадженнями.
13. Переліченими платежами здійснено погашення Боржником заборгованості перед кредиторами на загальну суму 1156037,56 грн.
14. Матеріали справи містять копії постанов органу ДВС про закінчення виконавчих проваджень у зв`язку з погашенням Боржником заборгованості, а саме: ВП НОМЕР_1 про стягнення з Боржника на користь ГУ ДФС у Київській області боргу в сумі 510350,69 грн, ВП НОМЕР_2 про стягнення з Боржника на користь ПАТ "Київоблгаз" заборгованості на загальну суму 26879,11 грн, ВП НОМЕР_3 про стягнення з Боржника на користь СГ ТОВ "Цукровик" боргу в сумі 43687,00 грн, ВП НОМЕР_4 про стягнення з Боржника на користь Податкового органу боргу за сплати ЄСВ в сумі 9504,00 грн, ВП НОМЕР_5 про стягнення з Боржника на користь ГУ ДФС у Київській області боргу з ЄСВ в сумі 75214,29 грн.
15. Рішенням загальних зборів акціонерів Боржника, оформленим протоколом №5 від 29.08.2019, надано дозвіл голові правління на відчуження рухомого та нерухомого майна підприємства на суму, яка не перевищує 10 млн. грн.
16. 22.10.2019 між Боржником (продавець) та Відповідачем (покупець) укладено Договір, за умовами якого (п. 1.1) продавець передав у власність (продав) покупцю, а покупець прийняв у власність (купив) будівлі заводу продтоварів, що розташований: Київська область, Яготинський район, м. Яготин, вул. Шевченка, буд. 219а/219 (детальний перелік складових частин якого наведений в п. 1.1), та сплатив за нього грошову суму згідно з умовами цього договору.
17. Відповідно до пункту 1.2 Договору купівлі-продажу нерухоме майно, що відчужується за цим договором, належить продавцю на підставі власності наказу Регіонального відділення фонду державного майна України по Київській області №5-25-7/10 від 20.11.2001, згідно з даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.09.2019 індексний номер витягу: 181733199, РНОНМ 53222352255, номер запису про право власності: 844074.
18. Кадастровий номер земельної ділянки площею 2,7138 га, на якій розташовані будівлі - №3225510100:07:046:0049, передана продавцю згідно з витягом з Державного земельного кадастру від 10.10.2019 за №НВ-3216741422019. Право власності належить Яготинській міській раді, право користування належить продавцю на підставі Державного акту від 28.07.1995 КВ.
19. У пункті 2.1 Договору купівлі-продажу передбачено, що за домовленістю сторін продаж предмета договору вчинено за 1500000,00 грн з урахуванням виплаченого 10.10.2019 авансу в сумі 1250000,00 грн згідно з Попереднім договором. Сторони підтверджують факт повного розрахунку за Договором. Продавець стверджує про відсутність до покупця жодних претензій фінансового характеру.
20. З наявних у справі фінансових звітів Боржника вбачається, що його заборгованість станом на кінець 2017 року становила 641800,00 грн; станом на кінець 2018 року становила 775200,00 грн; станом на кінець 2019 року становила 57800,00 грн.
21. Заборгованість Боржника перед ініціюючим кредитором Податковим органом, яка стала підставою для відкриття провадження у цій справі про банкрутство, виникла на підставі поданих до контролюючого органу звітів з ЄСВ у період з 15.07.2019 до 05.08.2021, згідно з якими Боржник самостійно задекларував суму до сплати в розмірі 60060,00 грн, також до Боржника застосовані штрафні фінансові санкції в розмірі 88006,95 грн та нарахована пеня в сумі 806094,12 грн.
Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
22. Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.03.2023, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023, відмовлено в задоволенні Заяви.
23. Судові рішення мотивовані тим, що за результатом дослідження поданих доказів у їх сукупності не встановлено ознак фраудаторності Договору, а саме - вчинення Боржником оспорюваного правочину з метою унеможливлення задоволення вимог кредитора Податкового органу за рахунок Майна, оскільки кошти, отримані від його реалізації, були спрямовані на погашення кредиторської заборгованості Боржника, зокрема, перед контролюючим органом.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
24. Боржник у особі ліквідатора подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, передати справу з розгляду Заяви на новий розгляд до місцевого господарського суду.
25. Касаційна скарга (з урахуванням заяви про усунення недоліків) мотивована наявністю підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
26. Ліквідатор Боржника вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень не врахували висновки Верховного Суду, викладені у: постанові від 29.03.2018 у справі №923/333/16 (щодо застосування частини 3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України); у постанові від 27.11.2018 у справі №910/1405/14 (щодо застосування абзацу 1 частини 2 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ)); у постановах від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20 та від 15.07.2021 у справі №927/531/18 (щодо застосування частини 5 статті 203 та частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України).
27. Зокрема, в касаційній скарзі зазначено, що будь-які кошти від реалізації Майна на рахунки Боржника не надходили, а квитанції, за якими Боржник, його керівник та невстановлені треті особи сплачували грошові кошти на погашення боргів Боржника безпосередньо на рахунки відповідних кредиторів, не є належними доказами оплати Відповідачем передбачених Попереднім договором і Договором платежів, оскільки не відображають походження відповідних коштів від Відповідача та факт їх передачі у власність Боржника. У зв`язку з наведеним ліквідатор Боржника зауважує про порушення апеляційним господарським судом вимог частини 3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України.
28. Водночас ліквідатор Боржника наголошує, що господарські суди не врахували відсутність будь-яких доказів надходження залишку оплати за Майно в розмірі близько 300 тис. грн, що свідчить про неправильне застосування абзацу 1 частини 2 статті 42 КУзПБ.
29. За наведеними у касаційній скарзі доводами, відчуження Боржником Майна відбулось у період, коли він усвідомлював невідворотність застосування штрафних санкцій у зв`язку з порушенням строків оплати податкової заборгованості, відчуження Боржником єдиного засобу здійснення господарської діяльності в такий період мало на меті унеможливити задоволення вимоги Податкового органу за рахунок його реалізації, що можна кваліфікувати як зловживання правом власності, оскільки власник використав правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
30. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
31. Відповідач заперечує проти доводів ліквідатора Боржника про фраудаторність Договору, зокрема, про його безоплатність, наголошуючи, що реалізація Майна за Договором мала на меті погашення його кредиторської заборгованості.
32. Відповідач вважає, що викладені в постанові суду апеляційної інстанції висновки повною мірою відображають дійсні обставини справи та є цілком обґрунтованими, а незгода ліквідатора Боржника з оскаржуваними судовими рішеннями зводиться виключно до переоцінки доказів, що суперечить частині 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
Позиція Верховного Суду
33. Керуючись вимогами статей 14, 300 ГПК України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.
34. Предметом касаційного перегляду є судові рішення, ухвалені за наслідком розгляду Заяви ліквідатора Боржника про визнання недійсним Договору як такого, що має ознаки фраудаторності.
35. Звертаючись з вимогами про визнання недійсним правочину, заявник згідно з вимогами статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення. Без доведення обставин недодержання сторонами в момент вчинення оспорюваного правочину конкретних вимог законодавства у суду відсутні підстави для визнання його недійсним.
36. Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якою, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
37. Стаття 42 КУзПБ визначає спеціальні підстави для заявлення вимог про визнання недійсними правочинів за участю боржника. Так, згідно з частиною 1 зазначеної статті Кодексу (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, зокрема, з такої підстави: боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим (абзац 2).