ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 908/84/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
ТОВ "Фірма Лісандра": не з`явився,
ТОВ "Преміум Про Груп": не з`явився,
ГУ ДПС у Запорізькій області: Діхтяр А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.03.2023 (колегія суддів у складі: Верхогляд Т.А. - головуючий, Парусніков Ю.Б., Вечірко І.О.)
у справі № 908/84/22
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Лісандра"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Про Груп"
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Хід розгляду справи
1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.02.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Про Груп" (далі - Боржник), визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Лісандра" до Боржника у розмірі 500000,00 грн основного боргу, введено процедуру розпорядження майном Боржника.
2. Постановою Господарського суду Запорізької області від 03.05.2022 припинено процедуру розпорядження майном Боржника, визнано Боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
Стислий зміст клопотання
3. Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області (далі - Податковий орган) 25.07.2022 подало клопотання про зобов`язання ліквідатора Боржника провести аналіз фінансового становища Боржника, закрити рахунки, надати інформацію про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, документи, які підтверджують інформацію, надану в балансі (у тому числі, що підтверджують кредиторську заборгованість), результати проведеної інвентаризації основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів тощо, надати документи фінансово-господарської діяльності за період з 01.10.2018 по теперішній час до контролюючого органу (далі - Клопотання).
4. Клопотання мотивовано посиланням на положення підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, пункту 86.3 статті 86 Податкового кодексу України та обставини ненадання ліквідатором Боржника документів фінансово-господарської діяльності, що є перешкодою для реалізації контролюючим органом функцій здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів та платежів шляхом проведення перевірки, а отже, унеможливлює остаточні висновки контролюючого органу щодо припинення або неприпинення підприємством господарської діяльності.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
5. Згідно з наказом від 08.06.2022 №554-п Податковий орган вирішив провести документальну позапланову виїзну перевірку Боржника з 10.06.2022 тривалістю 5 робочих днів з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, іншого законодавства за період з 01.10.2018 до 24.11.2021.
6. Податковий орган не надав доказів зупинення перевірки, передбаченої наказом від 08.06.2022 №554-п, а також доказів пред`явлення або отримання Боржником зазначеного наказу. Надані Податковим органом докази поштового відправлення вимог про надання документів фінансово-господарської діяльності керівнику Боржника від 05.05.2022 та розпоряднику майна Боржника від 10.05.2022 не визнані судами доказами направлення саме вказаного наказу, який датований 08.06.2022.
7. За результатами виходу за адресою Боржника складено акт від 10.06.2022 про неможливість проведення перевірки через відсутність підприємства (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за податковою адресою.
Стислий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
8. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.09.2022, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.03.2023, у задоволенні Клопотання відмовлено, звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута затверджено, банкрута Боржника ліквідовано, провадження у справі закрито, вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КузПБ) строк або були відхилені господарським судом, ухвалено вважати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню.
9. Судові рішення в частині відхилення Клопотання мотивовані тим, що ліквідатор діє в межах КУзПБ, який не передбачає ані складання ліквідаційного балансу на вимогу податкового органу, ані надання ліквідаційного балансу на вимогу податкового органу до завершення ліквідаційної процедури боржника. Податковий орган мав можливість самостійно своєчасно звернутися до ліквідатора з приводу надання документів фінансово-господарської діяльності Боржника для проведення перевірки боржника, але вказаною можливістю не скористався. Наказу про призначення податкової перевірки боржника ліквідатору не було вручено, доказів зазначеного суду не надано. Будь-яких додаткових доказів, які б свідчили про вжиття Податковим органом інших заходів з приводу організації податкової перевірки боржника суду не надано. Окрім того суд звернув увагу, що до компетенції суду не входить зобов`язання ліквідатора надавати податковим органам документи щодо діяльності підприємства, яке ліквідується, при цьому вимоги клопотання заявника мають узагальнюючий характер, а звернення до суду із викладеними у такій формі вимогами чинним Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) та КУзПБ не передбачено.
10. Водночас, розглянувши звіт ліквідатора та матеріали ліквідаційної процедури, місцевий господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор вжив усі, встановлені КУзПБ, заходи по здійсненню та завершенню ліквідаційної процедури, а оскільки за результатами ліквідаційної процедури у банкрута не виявлено майна, за рахунок якого можливе погашення кредиторських вимог, підприємницьку діяльність Боржника припинено, тому вирішив ліквідувати юридичну особу - банкрута та закрити провадження у справі.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
11. Податковий орган подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
12. Касаційна скарга мотивована наявністю підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, зважаючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України в сукупності з приписами статей 59-61, 65 КУзПБ у подібних правовідносинах.
13. Податковий орган наголошує, що він згідно з приписами неведених норм Податкового кодексу України для проведення позапланової документальної перевірки Боржника з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства за відповідний період направив запити на адресу ліквідатора та на адресу керівника Боржника, але відповіді на ці запити не отримав, а суди попередніх інстанцій ці обставини залишили поза увагою.
14. Стосовно вручення керівництву Боржника наказу керівника контролюючого органу про проведення перевірки Податковий орган посилається на акт №281/08-01-07-04/42417488 від 10.06.2022.
15. Також посилаючись на усталену правову позицію Верховного Суду щодо принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, Податковий орган зазначає, що через незадоволення Клопотання дії ліквідатора виконано не в повному обсязі, порушено норми податкового законодавства, що призвело до несправедливого розгляду судової справи.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
16. Інші учасники справи у встановлений судом термін відзиви на касаційну скаргу не надали.
Позиція Верховного Суду
17. Керуючись вимогами статей 14, 300 ГПК України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.
18. Предметом касаційного перегляду є судові рішення, ухвалені за наслідками розгляду, зокрема, Клопотання Податкового органу про зобов`язання ліквідатора Боржника провести аналіз фінансового становища Боржника, закрити рахунки, надати інформацію та документи.
19. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
20. При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), §59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), §28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], §229).
21. Стаття 129 Конституції України до основних засад судочинства відносить забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
22. Тобто конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
23. Рекомендацією №R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
24. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", умови прийнятності касаційної скарги, згідно норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
25. У рішенні від 21.07.2021 №5-р(ІІ)/2021 (справа №3-173/2018(1186/18, 77/19) Конституційний Суд України зауважив, що із набранням чинності Законом №1401 до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України). Тобто за чинним конституційним правопорядком апеляційний перегляд має здійснюватися щодо кожної справи, яку оскаржено в апеляційному порядку, а в частині касаційного оскарження рішення суду обсяг права на таке оскарження змінено з права касаційного оскарження всіх рішень, крім випадків, встановлених законом, на право касаційного оскарження судового рішення лише у визначених законом випадках. Обґрунтування саме такого підходу в частині касаційного оскарження судового рішення міститься в Пояснювальній записці до проєкту Закону України про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. №3524), ухваленого як Закон №1401, де зазначено, що "встановлення законом виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, дасть змогу побудувати ефективну судову систему, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення".
26. Отже, вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". Використання відповідного процесуального фільтру, закріпленого у частині 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
27. Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
28. Згідно з положеннями пункту 4 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу, зокрема, на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (з 21.10.2019 - КУзПБ).
29. Частиною 1 статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
30. Отже, реалізація права на касаційне оскарження судових рішень у справі про банкрутство відбувається за правилами і в порядку, передбаченими главою 2 "Касаційне провадження" розділу IV "Перегляд судових рішень" Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням особливостей оскарження судових рішень у справі про банкрутство, визначених КУзПБ.