ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 922/2884/21 (922/157/22)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
позивач - Решетнік Ю.І.,
скаржник - не з`явився,
Акціонерне товариство "Банк Форвард" - Галдецький Я.А.,
Арбітражний керуючий - Барішевський О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2023 (колегія суддів у складі: Крестьянінов О.О. - головуючий, Білоусова Я.О., Шевель О.В.)
у справі №922/2884/21(922/157/22)
за позовом Акціонерного товариства "Укрсиббанк"
до 1) ОСОБА_1 ; 2) Наумової Катерини Валеріївни
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Акціонерного товариства "Альфа-Банк"; 2) Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк"
про визнання правочину фіктивним,
в межах справи №922/2884/21
за заявою Наумової Катерини Валеріївни
про неплатоспроможність,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позовних вимог
1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.08.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи Наумової Катерини Валеріївни .
2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.11.2021 визнано грошові вимоги кредиторів: АТ "ПУМБ" на суму 88283,75 грн та 4540,00 грн судового збору; ОСОБА_1 на суму 600000,00 грн та 4540,00 грн судового збору; Акціонерного товариства "Укрсиббанк" (далі - АТ "Укрсиббанк") на суму 34281,00 грн (з яких: 34131,00 грн - заборгованість, 150,00 грн - заборгованість по комісії) та 4540,00 грн судового збору; АТ "Альфа-Банк" на суму 66535,44 грн та 4540,00 грн судового збору.
3. У січні 2022 року АТ "Укрсиббанк" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1, Наумової Катерини Валеріївни про визнання недійсними договору про безвідсоткову позику в розмірі 1000000 грн, укладеного 03.12.2018 між ОСОБА_1 та Наумовою Катериною Валеріївною (далі - Договір позики), та протоколу №1 зборів кредиторів у справі №922/2884/21 про неплатоспроможність фізичної особи Наумової Катерини Валеріївни від 21.12.2021.
4. Позов мотивовано тим, що укладений Договір позики є фіктивним, оскільки вчинений сторонами без настання правових наслідків за ним, а саме надання грошової позики.
5. Правовими підставами позову про визнання правочину недійсним АТ "Укрсиббанк" зазначило ст.ст. 203, 215, 234 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
6. 03.12.2018 між ОСОБА_1 (позикодавець) та Наумовою К.В. (позичальник) укладений Договір позики, за умовами якого позичальник отримав від позикодавця, а позикодавець передав у власність позичальникові грошові кошти в сумі 1000000,00 грн. Передачу грошей було здійснено під час підписання цього договору (п. 1 Договору позики).
7. Сторони за Договором позики домовились про те, що Договір позики є безпроцентним; позичальник має право повернути позикодавцю суму позики частинами; позичальник має право достроково повернути позикодавцю суму позики; остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено не пізніше 31.12.2020; виконання зобов`язання за договором має бути здійснено готівкою в межах міста Харкова за адресою вказаною позикодавцем (п. 2 Договору позики). За домовленістю сторін сплата позики повинна підтверджуватися позикодавцем відповідними розписками про одержання грошей, які ОСОБА_1 зобов`язаний надати позичальнику одночасно із отриманням платежу від позичальника (п. 3 Договору позики). В разі, коли позичальник своєчасно не поверне позикодавцю позику згідно визначеному у п. 3 цього договору строку, у тому числі при порушенні умов повернення позики частинами згідно з цим же пунктом договору, позикодавець вправі пред`явити цей договір до стягнення в порядку і в строки, передбачені чинним законодавством України (п. 4 Договору позики).
8. В матеріалах справи містяться розписки від 05.12.2019 та 17.12.2020, відповідно до яких ОСОБА_1 отримав від Наумової К.В. у рахунок часткового погашення боргу за Договором позики від 03.12.2018 - 400000,00 грн, тобто залишок заборгованості складає 600000,00 грн.
9. В обґрунтування позовної заяви позивач вказує, що ОСОБА_1, який має вирішальний голос в 600 голосів з-поміж інших кредиторів боржника - банків (АТ "ПУМБ", АТ "Укрсиббанк", АТ "Альфа-Банк") своїм рішенням, яке оформлено протоколом зборів комітету кредиторів від 21.12.2021 щодо переходу до стадії погашення боргів Наумової К.В. вплинув на права інших кредиторів, у тому числі АТ "Укрсиббанк".
10. АТ "Укрсиббанк" вважає, що ОСОБА_1 не є кредитором Наумової К.В., його грошові вимоги не є дійсними з огляду на фіктивність правочину, що був начебто вчинений 03.12.2018 за Договором позики в розмірі 1000000,00 грн.
11. AT "Укрсиббанк" наполягає на тому, що декларації боржника не містять достовірних даних щодо майнового стану Наумової К.В., в деклараціях не відображено майно, яке було придбано боржником за рахунок отриманих грошових позик, тощо.
12. АТ "Укрсиббанк" зазначає, що в заяві про неплатоспроможність фізичної особи боржниця Наумова К.В. зазначила, що отримані у ОСОБА_1 в борг грошові кошти в сумі 1000000,00 грн вона частково витратила на закупівлю товарів для здійснення нею підприємницької діяльності, частину витратила на інші особисті потреби. Проте, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Наумова К.В. набула статусу фізичної особи - підприємця 25.03.2019, види діяльності: роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет, реєстрацію припинення фізичної особи - підприємця Наумової К.В. здійснено 21.06.2021. Повторну реєстрацію фізичної особи - підприємця Наумової К.В. проведено 08.12.2021, вид діяльності: рекламні агентства (основний).
13. Тобто, на думку позивача, отримання Наумовою К.В. 03.12.2018 грошових коштів та витрата їх на закупівлю товарів для здійснення підприємницької діяльності, не маючи на той час статусу фізичної особи-підприємця, а також не зазначення Наумовою К.В. цих товарів в деклараціях про майновий стан боржника, свідчить про те, що такі грошові кошти не отримувались і не витрачались боржницею. Крім того, основні види діяльності ФОП Наумової К.В. не передбачали роздрібний або оптовий продаж товарів. Отже, отримання грошових коштів в сумі 1000000,00 грн та їх цільове використання не підтверджується реальним настанням правових наслідків, що начебто було обумовлено між ОСОБА_1 та Наумовою К.В. за Договором позики.
14. Також, на думку позивача, про фіктивність правочину вказує начебто часткове виконання Наумовою К.В. зобов`язань перед ОСОБА_1 в сумі 400000,00 грн, про що були складені відповідні розписки. Матеріалами справи про неплатоспроможність фізичної особи Наумової К.В. не підтверджується її майновий стан, який би дозволяв реально виконувати в таких обсягах зобов`язання. Тобто, у боржника були відсутні матеріальні активи та відповідний рівень заробітку. При цьому, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 також не має у власності нерухомості, земельних ділянок. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 не зареєстрований як фізична особа-підприємець.
15. Позивач наголошував, що отримання ОСОБА_1 грошових коштів, які б забезпечували йому можливість надання безвідсоткової грошової позики боржниці за відсутності надання нею забезпечення у вигляді застави, підлягає доведенню перед судом, в тому числі, шляхом отримання відомостей у фіскальних органів за період 2017-2018 роки про отримання ОСОБА_1 грошових коштів у вигляді винагород, дивідендів, орендної плати, відсотків, тощо, та витребування в КП ХМ БТІ інформації про зареєстровані об`єкти нерухомого майна за ОСОБА_1 .
16. Отже, АТ "Укрсиббанк" стверджує, що Договір позики має ознаки фіктивного правочину, який вчинений сторонами без настання правових наслідків за ним, а саме надання грошової позики.
17. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.08.2022 задоволено клопотання АТ "Укрсиббанк" про витребування доказів, зокрема, витребувано у КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради відомості про реєстрацію права власності на нерухоме майно ОСОБА_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та копії документів, що підтверджують право власності на таке майно; витребувано у Київської ОДПІ м. Харкова відомості - довідку про суму виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ОСОБА_1 за періоди - 2017, 2018, 2019 роки.
18. Згідно з довідкою Київської ОДПІ м. Харкова від 06.09.2022 та доданої до неї відповіді на запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особам, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи за період з 1 кварталу 2017 року по 4 квартал 2019 року, у податкового органу відсутня інформація про доходи ОСОБА_1 за вказаний період.
19. Листом від 09.09.2022 КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" повідомило, що в наявних архівних матеріалах КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" не міститься актуальної інформації про зареєстроване право власності, оскільки КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" здійснювало делеговані повноваження щодо реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна у м. Харкові до 01.01.2013. Відповідно до наявних архівних матеріалів реєстрація права спільної сумісної власності на частку квартиру АДРЕСА_2 станом на 31.12.2012 проведена КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 05.12.1997 Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду.
20. Крім того, відповідно до інформаційної довідки №294047880 від 10.01.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта фізичної особи ( ОСОБА_1 ) вбачається відсутність відомостей про зареєстроване за вказано фізичною особою нерухоме майно.
21. Відповідно до декларацій про майновий стан боржника за 2018-2020 роки, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта фізичної особи ( Наумової К.В. ) не вбачається наявність активів або доходів у боржника, за рахунок яких у 2019 та 2020 роках могло бути здійснено часткове погашення боргу перед ОСОБА_1 на загальну суму 400000,00 грн.
22. За обставинами справи у період 2019-2021 років Наумова К.В. отримувала у фінансових установах споживчі кредити. При цьому, відсутні докази, що отримані кредитні кошти були направлені на погашення заборгованості за Договором позики, а навпаки були витрачені, зокрема, на придбання Iphone 12 Pro Apple.
23. У судовому засіданні апеляційної інстанції арбітражний керуючий Барішевський О.В. надав пояснення, що ним під час розгляду заяви ОСОБА_1 з вимогами до боржника не перевірялась фінансова спроможність даного кредитора щодо надання грошових коштів у вказаному розмірі в позику. Також не з`ясовувалась фінансова спроможність (наявність та походження коштів) у боржника Наумової К.В. на здійснення часткового погашення боргу за договором позики.
Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
24. Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.01.2023 відмовлено в задоволенні позовних вимог.
25. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд зазначив, що для визнання зобов`язання таким, що вчинено фіктивно, закон вимагає наявність наступних умов: вина осіб, що проявляється у формі умислу, який спрямований на вчинення фіктивного договору; такий умисел повинен виникнути у сторін до моменту укладення договору; метою укладення такого договору є відсутність правових наслідків, обумовлених договором. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає підстав стверджувати, що зобов`язання вчинялося фіктивно. Проте, позивачем не доведено наявність усіх умов для визнання спірного правочину фіктивним. В свою чергу, наявна в матеріалах справи розписка про отримання коштів за оспорюваним договором є належним доказом дійсного його виконання сторонами, а отже відсутні підстави для тверджень щодо фіктивності виконання зобов`язань за ним. Щодо інших доводів позивача місцевий господарський суд зазначив, що вони не підтверджують фіктивність договору, оскільки наявність чи відсутність доходів у позикодавця за даними ДПС не може свідчити про те, що вказана позика не була укладена, а всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення, докази на підтвердження законності походження грошових коштів не встановлюють обставини, які позивачем заявляються як підстави для визнання недійсним договору та не зможуть підтвердити вчинення або не вчинення учасниками спору певних дій, що входять до предмета доказування.
26. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2023 рішення Господарського суду Харківської області від 16.01.2023 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог АТ "Укрсиббанк" про визнання недійсним Договору позики. Прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсним Договір позики. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 16.01.2023 залишено без змін.
27. Господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що враховуючи сумніви кредитора щодо реальності (дійсності) заборгованості за Договором позики, з огляду на обов`язок підвищеного стандарту доказування у вказаній категорії справ, оскільки існує ризик обопільної недобросовісної поведінки певного кредитора та боржника щодо створення фіктивної (неіснуючої, штучної) заборгованості останнього за договором позики задля збільшення кількості голосів цього кредитора на зборах кредиторів та можливості впливу на саму процедуру неплатоспроможності фізичної особи, тому у даному випадку підлягають дослідженню, зокрема, джерела походження коштів та взагалі наявність коштів, наданих фізичною особою-кредитором у позику фізичній особі-боржнику, наявність/походження коштів боржника на здійснення часткової оплати за договором, адже здійснення часткової оплати, за доводами відповідача та арбітражного керуючого, свідчить про реальність зобов`язальних відносин між сторонами договору.
28. На підставі викладеного, оцінивши у сукупності всі обставини справи, господарський суд апеляційної інстанції встановив, що спірний Договір позики, який повинен забезпечити регулювання цивільних відносин і має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, в цьому випадку не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину, а також добросовісне виконання зобов`язань за ним, а навпаки спрямований на штучне збільшення кількості голосів окремого кредитора на зборах кредиторів для можливості впливу на саму процедуру неплатоспроможності фізичної особи.
29. Враховуючи зазначене, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним Договору позики на підставі ст. 234 ЦК України.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
30. ОСОБА_1 (далі - скаржник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги, просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2023 в частині визнання недійсним Договору позики, а рішення Господарського суду Харківської області від 16.01.2023 у відповідній частині залишити в силі.
31. Скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження постанови господарського суду апеляційної інстанції зазначає обставини, передбачені п. 2 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
32. Скаржник вважає, що наявні підстави для відступу від висновку Верховного Суду щодо застосування ст. 234 ЦК України, викладеного у постанові від 01.03.2023 у справі №902/221/22.
33. Також скаржник вказує, що Східний апеляційний господарський суд помилково застосував ст. 234 ЦК України, посилаючись на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 01.03.2023 у справі №902/221/22, оскільки предметом розгляду у вказаній справі було не визнання договору недійсним, а визнання/відхилення вимог кредитора, що, в свою чергу, створює лише наслідок відмови у визнанні судом грошових вимог кредитора у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, а не такі наслідки як позбавлення права кредитора використати спосіб захисту права через позовні вимоги до боржника в цивільному судовому провадженні.
34. На думку скаржника, спосіб захисту кредитором свого права шляхом визнання недійсним правочинів боржника в процедурі банкрутства може бути використаний лише згідно з порядком та підставами визнання таких правочинів недійсними, передбаченими ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), а в усіх інших випадках кредитор як спосіб захисту має використовувати передбачену п. 6 ст. 45 КУзПБ можливість подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
35. У відзиві на касаційну скаргу АТ "Укрсиббанк" просить задовольнити клопотання АТ "Укрсиббанк" про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2023 на підставі п. 4 ч. 2 ст. 296 ГПК України та закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2023; а у разі відмови у задоволенні клопотання АТ "Укрсиббанк" про закриття касаційного провадження та розгляду касаційної скарги по суті: касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2023 - без змін.
36. АТ "Укрсиббанк" вважає доводи касаційної скарги безпідставними та необґрунтованими, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2023 законною, обґрунтованою та такою, що винесена з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права, у зв`язку з чим відсутні підстави для її зміни чи скасування за наслідками касаційного перегляду.
37. АТ "Укрсиббанк" зауважує, що висновки господарського суду апеляційної інстанції у справі №922/2884/21 про неплатоспроможність фізичної особи Наумової К.В. повністю узгоджуються з правовим висновком Верховного Суду, що викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №902/221/22.
38. Отже, АТ "Укрсиббанк" вважає, що у Верховного Суду існують достатні підстави для застосування п. 4 ч. 1 ст. 296 ГПК України та закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2023.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
39. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду позовних вимог в частині визнання недійсним Договору позики.
40. Визнання правочину недійсним є одним з передбачених способів захисту цивільних прав та інтересів за ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України. Загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені ст. 215 ЦК України.
41. Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди кредиторам, ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами є очевидним використанням приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню ("вживанням права на зло").