ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 904/83/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Погребняк В.Я.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
скаржник - не з`явився,
боржник - ліквідатор Ольшанська О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.05.2023 (колегія суддів у складі: Чередко А.Є. - головуючий, Парусніков Ю.Б., Коваль Л.А.)
та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2023 (колегія суддів у складі: Мельниченко І.Ф. - головуючий, Євстигнеєв Н.М., Татарчук В.О.)
у справі №904/83/15
за заявою Приватного підприємства "Машпроміндустрія"
до Закритого акціонерного товариства "Гірмаш"
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Хід розгляду справи
1. В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/83/15 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Гірмаш" (далі - ЗАТ "Гірмаш").
2. 15.11.2022 ліквідатором подано до господарського суду ліквідаційний звіт про проведену процедуру ліквідації ЗАТ "Гірмаш" за період з 05.07.2016 по 10.11.2022, в якому він просить: затвердити звіт ліквідатора ЗАТ "Гірмаш" та ліквідаційний баланс у справі №904/83/15; припинити юридичну особу ЗАТ "Гірмаш"; вважати погашеними вимоги кредиторів не задоволені за недостатністю майна, виконавчі документи за відповідними вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню; провадження у справі закрити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) у зв`язку з затвердженням звіту ліквідатора.
Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2023 затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ЗАТ "Гірмаш"; ліквідовано юридичну особу - ЗАТ "Гірмаш"; згідно з ч. 7 ст. 64 КУзПБ визнано погашеними вимоги: Головного управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області на суму 2782410,18 грн; ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" на суму 1963676,00 грн; ТОВ "Промислово-виробниче підприємство №00021" на суму 3128874,32 грн; Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області на суму 26954,96 грн; ТОВ "Альфа Кросс" на суму 267421,90 грн; фізичної особи ОСОБА_1 на суму 797744,97 грн; провадження у справі №904/83/15 закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 90 КУзПБ у зв`язку з затвердженням звіту ліквідатора.
4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.05.2023 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2023 залишено без змін.
5. Ухвалюючи судові рішення, господарські суди попередніх інстанцій врахували вжиті ліквідатором заходи по розшуку майна, дійшли висновку про наявність правових підстав для затвердження звіту ліквідатора, ліквідування юридичної особи банкрута та закриття провадження у справі про банкрутство.
6. При цьому, господарські суди з урахуванням вимог ст.ст. 73, 74, 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) дали оцінку запереченням кредитора ОСОБА_1, викладеним у відзиві на ліквідаційний звіт від 07.12.2022 та в поясненнях до відзиву від 09.01.2023, та дійшли висновку, що вони не заслуговують на увагу, оскільки обставини та твердження викладені в них неодноразово були предметом судового розгляду, про що різними судовими інстанціями були прийнятті відповідні рішення, які набрали законної сили, а отже, мають преюдиційне значення.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
7. ОСОБА_1 (далі - скаржник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить cкасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.05.2023, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2023 та направити справу до Господарського суду Дніпропетровської області для нового розгляду зі стадії ліквідаційної процедури. Дослідити та надати належну оцінку діям ліквідатора, визнавши їх злочинними по відношенню до ЗАТ "Гірмаш", про що винести окрему ухвалу.
8. Скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій зазначає обставини, передбачені п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, оскільки вважає, що справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду, що є обов`язковою підставою для скасування рішень господарських судів попередніх інстанцій на підставі п. 1 ч. 1 ст. 310 ГПК України.
9. Так, скаржник вказує, що суддя Полєв Д.М. фактично самоусунувся від процедури на стадії продажу майна та дав можливість за безцінь все продати. Він не розглянув заявлений йому відвід від 09.01.2018, а розглянув його лише після того як погодив та затвердив продаж майна банкрута.
10. Також скаржник зазначає, що наведений суддя 14.06.2018 в порушення ч. 10 ст. 33 ГПК України виніс протизаконну ухвала про колегіальний розгляд справи, що дає підставу вважати всі ухвали після цієї дії у справі незаконними. Тобто скаржник вважає, що починаючи з 14.06.2018 всі колегії суду та прийняті ними рішення не є законними.
11. Скаржник вважає, що на час ухвалення рішення про колегіальний розгляд справи, ця справа вже розглядалася по суті більше 3-х років, тоді як відповідно ч. 10 ст. 33 ГПК України, якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводилося) суддею, який розглядає справа за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється ухвала. Отже, на думку скаржника, на тій стадії процесу призначити колегію за ініціативою суду процесуально вже було неможливо, а отже прийняте рішення було незаконним, що є прямим порушенням процесуального права, яке проігнорував і суд першої інстанції і апеляційний суд.
12. Також скаржник вказує, що Господарським судом Дніпропетровської області при розгляді справи було порушено предметну та суб`єктну юрисдикцію.
13. На думку скаржника, господарські суди попередніх інстанцій порушили вимоги ст.ст. 84, 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 44, 48, 58 КУзПБ та не надали належної оцінки протиправним діям ліквідатора - арбітражного керуючого Ольшанської О.С., які призвели до продажу за безцінь майна банкрута та неможливості погашення вимог кредиторів, зокрема ліквідатором було допущено розкрадення майна боржника, не проведено ринкову оцінку вартості його майна, продано майно боржника як цілісний майновий комплекс, що не відповідало його реальному стану, не включено до реєстру вимог кредиторів вимоги ДФС, не повністю сформовано ліквідаційну масу, не виявлено дебіторську заборгованість, допущено викрадення майна ТОВ "Міськмаш", яке знаходилось на зберіганні у банкрута, допущено завищення витрат ліквідатора.
14. Скаржник вважає, що господарським судом першої інстанції було незаконно (з порушенням правил юрисдикції господарських судів) скасовано арешт, накладений Слов`янським міськрайонним судом у межах кримінальної справи на майно ЗАТ "Гірмаш", що дало змогу виставити його на торги та продати.
15. Також касаційна скарга аргументована тим, що господарським судом першої інстанції під час розгляду справи було безпідставно відмовлено у затвердженні мирової угоди по справі та в огляді доказів за їх місцезнаходженням, не було відсторонено ліквідатора на підставі рішення комітету кредиторів, судові колегії, що розглядали справу були упередженими, а строк ліквідаційної процедури тривав значно довше встановленого законом строку.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
16. У відзиві на касаційну скаргу ліквідатор Ольшанська О.С. просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.05.2023 - без змін.
17. Ліквідатор Ольшанська О.С. вважає, що скаржником не зазначено жодної норми матеріального права, яка була порушена господарським судом, не застосована або невірно застосована, не наведено прикладів незастосування висновків Верховного Суду з цих питань. Крім того, зазначені в касаційній скарзі доводи були предметом перевірки під час подання скаржником різних заяв та клопотань протягом розгляду справи, з кожного з яких постановлені судові рішення, які набрали законної сили.
18. Відзиви від інших учасників справи до Верховного Суду не надійшли.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
19. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час вирішення питання про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора ЗАТ "Гірмаш", ліквідації юридичної особи - ЗАТ "Гірмаш" та закриття провадження у справі.
20. З урахуванням встановлених ст. 300 ГПК України меж розгляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд переглядає судові рішення в межах вимог та доводів касаційної скарги.
21. Згідно із ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (наразі - КУзПБ).
22. Частиною 1 ст. 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
23. Згідно із ч. 1 ст. 6 КУзПБ відповідно до цього Кодексу щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.
24. Умови, підстави переходу до ліквідаційної процедури боржника - юридичної особи та правові наслідки її здійснення урегульовані розділом IV книги третьої "Банкрутство юридичних осіб" КУзПБ.
25. За змістом ст.ст. 61, 62, 63, 64 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, формує ліквідаційну масу з усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в ході ліквідаційної процедури, за рахунок коштів, одержаних від продажу якого (майна та майнових активів боржника), здійснюється задоволення вимог кредиторів.
26. Відповідно до ч. 2 ст. 65 КУзПБ якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.
27. Частиною 3 ст. 65 КУзПБ передбачено, що якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.
28. Ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.
29. Правильне завершення ліквідаційної процедури є основним завданням ліквідатора, який, з урахуванням покладених на нього законом повноважень повинен наполегливо та добросовісно працювати упродовж всієї процедури ліквідації.
30. Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.
31. Отже, КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів), подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).
32. На необхідності дотримання зазначеного принципу неодноразово зверталася увага Верховного Суду під час касаційного перегляду судових рішень (постанови Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №904/5948/16, від 02.07.2019 у справі №5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі №914/3812/15, від 28.11.2019 у справі №18/1971/12, від 27.02.2020 у справі №910/21227/16, від 25.06.2020 у справі №44/484-б, від 27.10.2020 у справі №28/29-б-43/212-2012).
33. Водночас принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора встановлює критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, з урахуванням чого покладає на кредитора або іншу особу, яка оспорює дотримання цього принципу, обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (подібні за змістом висновки сформовані у постановах Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №904/4863/13, від 28.11.2019 у справі №904/6144/16, від 10.12.2020 у справі №916/95/18, від 29.07.2021 у справі №910/23011/16, від 23.09.2021 у справі №5002-17/1718-2011, від 26.05.2022 у справі №923/862/15, від 19.10.2022 у справі №927/50/20).
34. Тож заперечуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника з підстав неналежного виконання ліквідатором боржника своїх обов`язків у ліквідаційній процедурі та неповноти здійснених ним заходів у цій процедурі, з урахуванням положень ч. 6 ст. 61 КУзПБ, ст.ст. 13, 74 ГПК України кредитор або інша особа має довести, що ці порушення з боку ліквідатора мали місце та призвели до недотримання порядку здійснення ліквідаційної процедури, і тим самим вплинули на формування ліквідаційної маси і на задоволення вимог кредиторів, відтак - на результати ліквідаційної процедури боржника, а подальше провадження у справі про банкрутство в контексті збільшення судових витрат у справі та застосування додаткових інструментів задля задоволення вимог кредиторів є виправданим.
35. Натомість ліквідатор у звіті, в силу покладених на нього КУзПБ завдань у ліквідаційні процедурі, має довести, що його дії мали саме мету пошуку і виявлення майна банкрута. Під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси.