ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2023 року
м. Київ
справа №240/44051/21
адміністративне провадження№ К/9901/16925/23, № К/990/17866/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 240/44051/21
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Офіс Генерального прокурора про визнання дій протиправними, провадження у якій відкрито
за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора та Житомирської обласної прокуратури на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року (головуючий суддя Шимонович Р.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року (головуючий суддя Драчук Т. О., судді Полотнянко Ю.П. Смілянець Е.С.)
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:
1.1. визнати протиправними дії відповідача щодо проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 та оформлення результатів цього службового розслідування у виді затвердження 22 листопада 2021 року в резолютивній частині пунктів 2 і 3 "Висновку про результати службового розслідування щодо можливого використання колишнім Житомирським міжрайонним природоохоронним прокурором Житомирської області ОСОБА_1, своїх службових повноважень та пов`язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб, вчинення прокурором інших дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури".
1.2. скасувати пункти 2-3 резолютивної частини висновку цього службового розслідування.
1.3. Позов обґрунтований тим, що, на думку позивача, дії відповідача щодо оформлення результатів службового розслідування у вигляді висновку та його затвердження 22.11.2021 в частині пунктів 2-3 резолютивної частини є протиправними, оскільки службове розслідування проведене всупереч закону, що суттєво вплинуло на його результати, такі висновки не відповідають фактичним обставинам, встановленим під час службового розслідування. Указані дії порушують незалежність прокурора, що гарантована Законом, дискредитують його як працівника та посадову особу, безпосередньо порушують його права та інтереси.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2.1. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року, адміністративний позов задоволено.
2.2. Визнано протиправними дії Житомирської обласної прокуратури щодо проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 та оформлення результатів цього службового розслідування у вигляді висновку від 22.11.2021 року (пункти 2 і 3 резолютивної частини висновку).
2.3. Скасовано пункти 2 і 3 резолютивної частини висновку від 22.11.2021 року про результати службового розслідування щодо можливого використання колишнім Житомирським міжрайонним природоохоронним прокурором Житомирської області ОСОБА_1 своїх службових повноважень та пов`язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб, вчинення прокурором інших дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.
2.4. Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що як зазначено в наказі №403-к від 05.08.2021 приводом для службового розслідування став рапорт прокурора відділу Житомирської ОП, у якому останній зазначив про:
1) можливе використання прокурором своїх службових повноважень та пов`язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб;
2) вчинення прокурором інших дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, що визначені як підстави для проведення службового розслідування.
2.5. Суд зазначив, що аналіз рапорту прокурора відділу Житомирської ОП від 30.07.2021 засвідчує, що у ньому не зазначена жодна із дій, що порочать звання прокурора та можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури. Зміст рапорту засвідчує, що прокурор лише припускає про можливу втрату слідчим Житомирської міжрайонної природоохоронної прокуратури при розслідуванні кримінальної справи документів.
2.6. При цьому, можлива втрата документів не підпадає під жодне визначення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.
2.7. За цих обставин суд констатував, що рапорт прокурора без зазначення відповідних підстав не міг бути приводом для службового розслідування, в якому відсутні саме ці підстави для проведення указаного розслідування.
2.8. Також суд вказав, що посилання в наказі №403-к на рапорт прокурора від 30.08.2021, як на привід, а також на ніби-то зазначення у ньому підстави для проведення службового розслідування є необґрунтованим, оскільки: рапорт прокурора датований 30.07.2021, а не 30.08.2021, як указано в наказі; рапорт прокурора від 30.07.2021 не містив жодних фактичних даних, що указували б на визначені Інструкцією підстави для проведення службового розслідування.
2.9. Відповідно, не відповідає дійсності посилання у наказі на те, що прокурор у рапорті зазначає про дії Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.
2.10. З огляду на викладене, суди дійшли висновку, що службове розслідування розпочато не на підставі та у не спосіб, що визначений законом, необґрунтовано, без дотримання принципу рівності перед законом, є дискримінуючим, не пропорційним, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямований оспорюване рішення. Як наслідок, службове розслідування проведене упереджено, неповно, висновки не відповідають фактичним обставинам, встановленим під час службового розслідування.
ІІІ. Касаційне оскарження
3. Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач та третя особа звернулися із касаційними скаргами, у яких, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просять скасувати ці судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову повністю.
4. На обґрунтування підстави оскарження заявники зазначили пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України вказуючи, що судами застосовано положення статті пункту 6 розділу V та пункту 2 розділу VIІІ Інструкції "Про порядок проведення службових розслідувань стосовно прокурорів" №202, без урахування висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 30 листопада 2020 року у справі №640/19574/18.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
5. Позивач працював в органах Житомирської обласної прокуратури з травня 1999 року по грудень 2021 року.
6. За час роботи перебував на посадах помічника прокурора Попільнянського району Житомирської області (05.1999-12.1999), помічника прокурора Ружинського району Житомирської області (12.1999-01.2003), прокурора відділу по підтриманню державного обвинувачення в судах прокуратури Житомирської області (01.2003-06.2003), Житомирський міжрайонний природоохоронний прокурор (06.2003-07.2012), заступника начальника відділу представництва інтересів громадян і держави в судах управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в суді прокуратури Житомирської області (07.2012-12.2013), начальника відділу захисту Інтересів громадян і держави при виконанні судових рішень управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в суді прокуратури Житомирської області (12.2013-07.2014), заступника прокурора м. Житомира (07.2014-12.2015), прокурора Житомирської місцевої прокуратури Житомирської області (12.2015-03.2021).
7. З 19 березня по 15 грудня 2021 року обіймав посаду прокурора Новоград-Волинської окружної прокуратури Житомирської області, з якої звільнений в порядку переведення до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону.
8. Відповідно до наказу керівника Житомирської обласної прокуратури від 05.08.2021 №403к, з метою з`ясування обставин, наведених у рапорті прокурора відділу обласної прокуратури Вапаева В.Р., призначено службове розслідування щодо подій, які мали місце у червні 2012 року при зайнятті ОСОБА_1 посади керівника Житомирської міжрайонної природоохоронної прокуратури.
9. Підставами для призначення службового розслідування відповідачем визначені: можливе використання прокурором своїх службових повноважень та пов`язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб; вчинення прокурором інших дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури. Цим же наказом створено комісію у складі працівників відповідача.
10. В результаті проведеного службового розслідування комісією складено Висновок про результати службового розслідування щодо можливого використання колишнім Житомирським міжрайонним природоохоронним прокурором Житомирської області ОСОБА_1 своїх службових повноважень та пов`язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб, вчинення прокурором інших дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.
11. Надалі, керівником Житомирської ОП 20.09.2021 затверджено вказаний Висновок, відповідно до п.2 якого "відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, частково знайшли своє підтвердження".
12. На думку відповідача, проведеним ним службовим розслідуванням частково підтверджене: використання прокурором своїх службових повноважень та пов`язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб; вчинення прокурором інших дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.
13. Відповідно до п.3 Висновку такі порушення полягають у тому, що "У ході службового розслідування встановлено порушення щодо неналежної передачі прокурором Житомирської міжрайонної природоохоронної прокуратури Житомирської області матеріалів кримінальної справи №086007/11, що залишились поза увагою Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора Коки С.Л.".
14. Наказом виконувача обов`язків керівника Житомирської ОП від 23.10.2021 № 508-к на вимогу Офісу Генерального прокурора від 18.10.2021 указаний Висновок від 20.09.2021 скасовано з підстав його упередженості, складеного на підставі неповно та однобічно проведеного розслідування.
15. Також цим наказом сформовано нову комісію та призначено додаткове службове розслідування.
16. Проведеним додатковим службовим розслідуванням встановлено інші обставини, а саме: документи прокурором не були втрачені, а передані разом із матеріалами кримінальної справи №086007/11 до Коростишівського райвідділу міліції через три місяці після переведення ОСОБА_1 в апарат прокуратури області, а саме: 06.10.2012 (аркуш 16 висновку від 22.11.21).
17. У подальшому, комісією складено висновок, що затверджений керівником відповідача Висновок від 22.11.2021, у пунктах 2-3 якого указані ті ж самі, що й у попередньому висновку від 20.09.2021, порушення, а саме:
пункт 2. "Відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, частково знайшли своє підтвердження в частині неналежної передачі прокурором Житомирської міжрайонної природоохоронної прокуратури Житомирської області ОСОБА_2 матеріалів кримінальної справи №086007/11, а також відсутності обліку речових доказів у цьому кримінальному провадженні, що залишилось поза увагою Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора Коки С.Л.
пункт З "У зв`язку із спливом строків накладення дисциплінарного стягнення, питання про притягнення колишнього Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора Житомирської області Коки С.Л, (на даний час - прокурор Новоград-Волинської окружної прокуратури) не ініціювати. Врахувати, що ОСОБА_3 в листопаді 2017 року звільнений з органів прокуратури".
18. Вважаючи дії відповідача щодо оформлення результатів службового розслідування у вигляді висновку та його затвердження 22.11.2021 в частині пунктів 2-3 резолютивної частини протиправними та такими, що порушують незалежність прокурора, що гарантована Законом, дискредитують його як працівника та посадову особу, безпосередньо порушують його права та інтереси, позивач звернувся до суду з цим позовом.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування.
19. Відповідно до статті 3 Закону України "Про прокуратуру" діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності; незалежності прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов`язків тощо.
20. Статтею 16 цього Закону визначено, що незалежність прокурора забезпечується, поміж іншого, особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності; порядком здійснення повноважень, визначеним процесуальним та іншими законами; забороною незаконного впливу, тиску чи втручання у здійснення повноважень прокурора; визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки прокурора, членів його сім`ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту тощо.
21. Здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності Конституцією та законами України.
22. Прокурор має право звернутися з повідомленням про загрозу його незалежності до Ради прокурорів України, яка зобов`язана невідкладно перевірити і розглянути таке звернення за його участю та вжити в межах своїх повноважень, передбачених цим Законом, необхідних заходів для усунення загрози (частина 6 статті 13 Закону).
23. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про прокуратуру", прокурори здійснюють свої повноваження у межах, визначених законом, підпорядковуються керівникам виключно в частині виконання письмових наказів адміністративного характеру, пов`язаних з організаційними питаннями діяльності прокурорів та органів прокуратури.
24. Адміністративне підпорядкування прокурорів не може бути підставою для обмеження або порушення незалежності прокурорів під час виконання ними своїх повноважень.
25. Прокурори вищого рівня мають право давати вказівки прокурору нижчого рівня, погоджувати прийняття ним певних рішень та здійснювати інші дії, що безпосередньо стосуються реалізації цим прокурором функцій прокуратури, виключно в межах та порядку, визначених законом.
26. У статті 30 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (далі - Кодекс) визначено, що у відносинах з підпорядкованими працівниками керівники всіх рівнів мають поєднувати принциповість та вимогливість з повагою та доброзичливістю, не допускати грубощів та приниження людської гідності.
27. Керівники прокуратури повинні, поміж іншого, бути справедливими і об`єктивними в оцінці роботи підпорядкованих працівників; сприяти утвердженню в колективах службової дисципліни на засадах товариської взаємодопомоги, позитивного морально-психологічного клімату; сприяти додержанню працівниками вимог професійної етики тощо.
28. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" ліві 13- IX, що набрав законної сили 25.09.2019, повноваження членів Ради прокурорів України, призначених на посади до набрання чинності цим Законом, достроково припинені ( п.23 Прикінцеві і перехідні положення).
29. Наказом Генерального прокурора від 16.06.2021 № 202 "Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань стосовно прокурорів" (далі - Інструкція), затверджено вказану Інструкцію, якою визначені підстави та порядок проведення службового розслідування стосовно прокурорів Офісу Генерального прокурора, у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а також прокурорів обласних, окружних, спеціалізованих на правах обласних, окружних прокуратур (далі - прокурори), оформлення результатів та прийняття рішень, а також компетенцію структурних підрозділів, службових та посадових осіб органів прокуратури при його проведенні.
30. У ній же визначено, що службове розслідування - комплекс заходів які здійснюються відповідно до цієї Інструкції з метою з`ясування обставин, що стали підставами для його призначення (п.3 розділу І Інструкції).
31. Зокрема, пунктами 1 та 3 розділу II Інструкції визначений вичерпний перелік приводів та підстав для призначення службового розслідування.
32. Так, приводами для призначення службового розслідування є: звернення (скарги, заяви) і повідомлення громадян, народних депутатів України, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від підпорядкування і форм власності, об`єднань громадян та засобів масової інформації, які містять фактичні дані, що можуть бути перевірені; доручення посадових осіб, уповноважених на призначення службових розслідувань; подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припис Національного агентства з питань запобігання корупції; письмовий запит члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, яким у ході дисциплінарного провадження здійснюється перевірка за дисциплінарною скаргою (заявою), рапорт прокурора, в тому числі щодо ініціювання проведення службового розслідування для спростування безпідставних звинувачень або підозр стосовно нього; повідомлення Генеральної Інспекції Офісу Генерального прокурора.
33. Підставами для призначення службового розслідування є наявність даних про:
- втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів;
- допущення витоку мовної та видової інформації на об`єктах інформаційної діяльності органів прокуратури, розголошення конфіденційної, службової інформації або інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом (крім державної таємниці), втрату, пошкодження службових документів і матеріалів, печаток, штампів, іншого майна прокуратури, порушення пропускного режиму до службових приміщень прокуратури;
- втрату або викрадення службового посвідчення прокурора, електронного ключа доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
- порушення, допущене посадовими особами органів прокуратури, що призвело чи могло призвести до нецільового використання бюджетних коштів та втрат;
- загибель чи травмування прокурора під час виконання службових обов`язків, посягання на життя, здоров`я, житло та майно прокурора чи близьких родичів, пов`язані зі службовою діяльністю прокурора;
- неправомірне втручання в діяльність прокурора;
- подію, яка сталася за участі прокурора та викликала негативний суспільний резонанс;
- використання прокурором своїх службових повноважень службового статусу та пов`язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб;
- вчинення прокурором дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень, у тому числі корупційних, або правопорушень, пов`язаних з корупцією;
- керування прокурором транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння або відмову від проходження огляду з метою виявлення стану сп`яніння;
- подання в анкеті доброчесності прокурора недостовірних (у тому числі неповних) тверджень;
- порушення прокурором вимог, заборон або обмежень, встановлених Законами України "Про запобігання корупції", "Про прокуратуруʼ";
- вчинення прокурором інших дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності у чесності та непідкупності органів прокуратури.
34. Пунктами 1-3 розділу ІІІ Інструкції встановлено, що посадовими особами органів прокуратури, уповноваженими призначати службове розслідування, є Генеральний прокурор, керівники обласних, спеціалізованих на правах обласних прокуратур або особи, які виконують їх обов`язки, заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Генеральним прокурором (особою, яка виконує його обов`язки) службове розслідування може призначатися стосовно всіх категорій прокурорів з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 4 цього розділу.
Інші вказані в пункті 1 цього розділу посадові особи мають право призначати службові розслідування лише стосовно підпорядкованих прокурорів.
35. Також, у п.5 розділу III Інструкції визначені вимоги до наказу уповноваженої особи, яка призначає службове розслідування, а саме: рішення про призначення службового розслідування оформлюється наказом, яким утворюється комісія з проведення службового розслідування (далі - комісія), визначаються голова та члени комісії.
36. У наказі зазначаються приводи і підстави для призначення службового розслідування, мета і строки його проведення, прізвище, ім`я, по батькові, посада прокурора, стосовно якого проводиться розслідування, факт, за яким воно проводиться.
37. Оформлення результатів службового розслідування регламентовано пунктами 1-4 розділу VІІ Інструкції, відповідно до яких результати службового розслідування оформлюються висновком, який складається із вступної, описової та резолютивної частин. У вступній частині висновку зазначаються посада, прізвище, ініціали голови та членів комісії, приводи та підстави для проведення службового розслідування посада, прізвище, ініціали прокурорів, стосовно яких проведено службове розслідування. В описовій частині висновку викладаються фактичні обставини, встановлені за результатами проведення службового розслідування, з посиланням на матеріали, якими вони підтверджуються. У резолютивній частині висновку службового розслідування зазначаються:
дані щодо підтвердження (спростування) відомостей, які стали підставою для призначення службового розслідування;
пропозиції щодо ініціювання відкриття стосовно прокурора дисциплінарного провадження або причини неможливості його ініціювання, якщо за результатами службового розслідування встановлено ознаки дисциплінарного проступку;
пропозиції щодо направлення копії висновку та/або матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;
пропозиції щодо заходів, спрямованих на усунення виявлених під час службового розслідування порушень і недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для його призначення;
дані про виявлені під час службового розслідування корупційні ризики у діяльності органів прокуратури.
38. Відповідно до Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 13.04.2017 № 111, до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури належать:
- вчинення дій, що містять ознаки корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших кримінальних правопорушень;
- керування транспортними засобами у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння або відмова від проходження огляду з метою виявлення стану сп`яніння та ненадання документів, які підтверджують, що прокурор не перебував у такому стані;
- неподання або несвоєчасне подання прокурором без поважних причин анкети доброчесності прокурора;
- подання в анкеті доброчесності прокурора недостовірних (у тому числі неповних) тверджень;
- умисне приховування достовірної інформації про вчинення іншим прокурором дій, що порушують Присягу прокурора чи вимоги Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів;
- протиправні позаслужбові стосунки - використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов`язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб;
- порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України "Про запобігання корупції", "Про прокуратуру".
VI. Позиція Верховного Суду
39. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та/або апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
40. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
41. Підставою звернення з касаційною скаргою заявником зазначено пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України та вказано, що судами попередніх інстанцій застосовано положення статті пункту 6 розділу V та пункту 2 розділу VIІІ Інструкції "Про порядок проведення службових розслідувань стосовно прокурорів" №202, без урахування висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 30 листопада 2020 року у справі №640/19574/18.
42. Відповідно до правового висновку, викладеного у цій справі, Верховний суд звертав увагу, що службове розслідування означає здійснення комісією комплексу заходів з метою з`ясування обставин, що стали підставами для його призначення. Вказав, що позивач мав можливість на висловлення письмових зауважень щодо об`єктивності та повноти проведення службового розслідування, а також оскарження дій голови та членів комісії. У зв`язку із цим, його доводи про те, що неознайомлення з наказом про призначення службового розслідування призвело до неможливості реалізації його права на надання пояснень та зауважень під час службового розслідування є необґрунтованими.
43. Також зазначив, що пунктом 6 розділу V Інструкції № 343 закріплено право особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, визначені законодавством. Такими рішеннями у розумінні пункту 1 розділу VIII Інструкції є рішення, якими посадова особа, яка призначила службове розслідування, у встановленому Законом України "Про прокуратуру" порядку за наявності підстав вживає адміністративних та організаційних заходів, у тому числі щодо звільнення прокурора з адміністративної посади, чи ініціює питання про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності. Тобто, оскарженню підлягають саме ті рішення, які створюють для особи правові наслідки.
44. Предметом оскарження у цій справі є дії відповідача щодо проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 та оформлення результатів цього службового розслідування у виді затвердження 22 листопада 2021 року в резолютивній частині пунктів 2 і 3 "Висновку про результати службового розслідування щодо можливого використання колишнім Житомирським міжрайонним природоохоронним прокурором Житомирської області ОСОБА_1, своїх службових повноважень та пов`язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб, вчинення прокурором інших дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури".
45. Ці дії оскаржуються позивачем, оскільки, на його думку, є такими, що вчинені всупереч закону, що суттєво вплинуло на результати розслідування, такий висновок не відповідає фактичним обставинам, встановленим під час службового розслідування.
46. Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи питання щодо правильності застосування цими судами норм чинного законодавства, Верховний Суд виходить з такого.