ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2023 року
м. Київ
справа №200/1018/21-а
провадження № К/9901/44836/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021 (головуючий суддя - Сіваченко І.В., судді - Гаврищук Т.Г., Блохін А.А.) у справі №200/1018/21-а
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач), в якому просив суд:
визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №727 від 16.12.2020 про застосування до працівника батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби з поліції;
визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №1004 о/с від 31.12.2020 в частині накладення на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, начальника безпеки дорожнього руху батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
поновити ОСОБА_1, старшого лейтенанта поліції, на посаді начальника безпеки дорожнього руху батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ з 31.12.2020;
стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту незаконного звільнення і до дня винесення судом рішення про поновлення.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірні накази прийняті відповідачем без повного та об`єктивного з`ясування обставин справи, встановлення факту вчинення проступку та ступеня вини позивача. Позивач вважав, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності за одним лише фактом початку кримінального провадження (щодо позивача) є неправомірним і зазначав, що на дату винесення спірних наказів вини позивача у злочині не було доведено, а тому немає підстав стверджувати, що своїми діями (які водночас слугували підставою для початку кримінального провадження) він порушив службову дисципліну. Також вважав, що застосований до позивача вид покарання є надто суворим і неспівмірним з характером поставленого йому за провину порушення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2021 адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №727 від 16.12.2020 про застосування до працівника батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби з поліції.
Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №1004 о/с від 31.12.2020 в частині накладення на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, начальника відділення безпеки дорожнього руху батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділення безпеки дорожнього руху батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ з 31.12.2020.
Стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення до дня винесення судом рішення про поновлення у розмірі 34 799 грн.
4. Рішення суду мотивовано тим, що дисциплінарна та кримінальна відповідальність поліцейського є окремими видами юридичної відповідальності, порядок та підстави притягнення поліцейських до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.
5. Суд першої інстанції зазначив, що в матеріалах справи відсутній вирок суду про визнання позивача винним у вчиненні злочину, який передбачено ч. 3 ст. 368 КК України, сама по собі інформація про вручення працівнику поліції підозри не є встановленням факту вини ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, а факт внесення відомостей до ЄРДР та повідомлення про підозру позивачу не свідчать про скоєння позивачем дисциплінарного проступку та порушення Присяги працівника поліції. При цьому судом вказано на те, що вчинення кримінального правопорушення у разі набрання законної сили відповідним рішенням суду, є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції, що передбачена пунктом 10 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".
6. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем не було доведено, в чому саме полягають прояви недисциплінованості старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та які саме несумісні з професійно-етичними якостями поліцейського дії позивача призвели до повідомлення останньому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення; які саме позивач вчинив дії, що полягали у порушенні ним службової дисципліни, за які повинно послідувати звільнення із служби у поліції.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
7. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2021 скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
8. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вказав, що наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ґрунтується на самостійних підставах, натомість, встановлення вини позивача у скоєнні злочину є компетенцією кримінального суду. Апеляційний суд зазначив, що рішення у вигляді звільнення зі служби в поліції вжито до позивача за дії, що виразились у скоєнні проступку, що підриває авторитет поліції і її працівників в очах громадськості, порушення етики поведінки поліцейського, чим допущено порушення службової дисципліни.
9. Судом апеляційної інстанції відхилено доводи позивача стосовно того, що він звільнений зі служби в поліції у зв`язку з тим, що йому повідомлено про підозру у кримінальному провадженні, оскільки наказ про звільнення позивача зі служби не містить такої підстави, як вчинення особою кримінального правопорушення.
10. Суд апеляційної інстанції також зауважував, що в ході службового розслідування дисциплінарна комісія Департаменту не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачення позивача та інших осіб, яке здійснюється в межах досудового розслідування, а лише перевіряла дотримання позивачем вимог, що пред`являються до поліцейських та наявності в діях позивача складу дисциплінарного проступку; до того ж, рішення у кримінальному провадженні не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєнні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у цьому випадку надається правова кваліфікація діям (бездіяльності) особи на підставі КК України. Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що предметом цього спору є саме порушення позивачем службової дисципліни.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
11. Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021 та залишити в силі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2021 у справі у справі №200/1018/21-а.
12. Касаційна скарга мотивована неврахуванням судом апеляційної інстанції правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №816/1218/16, згідно з яким адміністративний суд не наділено повноваженнями щодо прямої чи опосередкованої оцінки правильності кримінально-правової кваліфікації діяння особи чи інших аспектів кримінального провадження, у тому числі дій слідчого чи прокурора в межах проведення досудового розслідування кримінального провадження, а також правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №420/5368/18, відповідно до якого вчинення кримінального правопорушення у разі набрання законної сили відповідним рішенням суду, є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції, що передбачена п. 10 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".
13. У доповненнях до касаційної скарги скаржником також зазначається, що судом апеляційної інстанції не надано оцінки тому, що відповідачем не доведено наявності в його діях ознак дисциплінарного проступку, враховуючи те, що позивача було звільнено за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", а не за п. 10 ч. 1 ст. 77 цього Закону.
14. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
15. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 08 грудня 2021 року.
16. Ухвалою Верховного Суду від 22.12.2021 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
17. Ухвалою Верховного Суду від 24.05.2022 адміністративну призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
18. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 29.12.2015 по 31.12.2020 позивач проходив службу в Національній поліції України, а 14.04.2016 ОСОБА_2 прийняв присягу працівника Національної поліції України.
19. Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №626 о/с від 23.06.2018 ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділення безпеки дорожнього руху батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції.
20. 24.09.2020 затримано начальника відділення безпеки дорожнього руху батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. За даним фактом наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №1970 від 24.09.2020 призначено службове розслідування.
21. Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 6 жовтня 2021 року відсторонено ОСОБА_1 від посади начальника відділення безпеки дорожнього руху батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції строком на 2 місяці, тобто до 06.12.2020 включно.
22. Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №2222 від 23.10.2020 продовжено строк проведення службового розслідування, призначеного наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №1970 від 24.09.2020.
23. Начальником Департаменту патрульної поліції полковником Євгенієм Жуковим 23.11.2020 затверджено висновок службового розслідування, призначеного за фактом затримання 24.09.2020 начальника відділення безпеки дорожнього руху батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції (далі - БПП в м. Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 слідчим відділом територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську (далі - ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську), за підозрою в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України), відомості про вчинення якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.09.2020 за № 42020050000000322.
24. Дисциплінарною комісією вирішено, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні пунктів 1, 2 частини першої статті 18, Присяги працівника поліції, пунктів 1 та 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", абзаців 1, 2, 7 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, згідно з частиною третьою статті 19 та відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", до начальника відділення безпеки дорожнього руху БПП в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
25. Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 16.12.2020 №727 до начальника відділення безпеки дорожнього руху БПП в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
26. Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 31.12.2020 №1004 о/с відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію" звільнено зі служби старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0013926), начальника відділення безпеки дорожнього руху батальйон" патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ, з 31 грудня 2020 року.
ІІІ. Позиція Верховного Суду
27. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
28. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).
29. Згідно з частиною 3 статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
30. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
31. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
32. Спірні правовідносини регулюються Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII), Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Дисциплінарний статут) та іншими нормативно-правовими актами.
33. Відповідно до статті 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. На працівників поліції (поліцейських та державних службовців) поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції".
34. Згідно із частиною першою статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
35. Частиною 1 статті 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
36. Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
37. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 05.03.2018 № 2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Дисциплінарний статут).
38. Згідно із статтею 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна передбачає дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
39.Частинами другою, третьою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
40. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема:
- бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
- знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;
- утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
- поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень.
41. Згідно з частинами першою, третьою статті 11, статті 12, частини першої статті 13 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
42. Згідно з частинами першою-четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
43. Відповідно до частини першої статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
44. Частинами першою-третьою статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
45. Частинами сьомою, восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
46. Згідно з частинами другою, третьою статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
47. За Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати.