ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 520/6175/19
провадження № К/9901/14944/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів - Мартинюк Н.М., Мельник Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за №520/6175/19 за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення суми, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року (головуючий суддя (суддя-доповідач) Бідонько А.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року (колегія суддів у складі головуючого судді (судді доповідача) Рєзнікової С.С., суддів - Мельнікової Л.В., Бегунца А.О.),
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. У червні 2019 року Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов`язані з утриманням, а саме грошові кошти в сумі 48 847,30 грн.
2. Аргументи позивача зводяться до того, що оскільки відповідачку було звільнено зі служби в поліції за власним бажанням до сплину встановленого трирічного терміну перебування на службі після закінчення нею навчання, вона має відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі.
Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року, позов задоволено.
4. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивував свої висновки тим, що оскільки наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - ГУНП в Харківській області) від 14 травня 2019 року №136 о/с ОСОБА_1 звільнено відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням) до закінчення встановленого трирічного терміну перебування на службі, а також враховуючи положення пункту 3.5 контракту від 01 листопада 2017 року про здобуття освіти у вищому навчальному закладі зі специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, укладеного між відповідачкою, Харківським національним університетом внутрішніх справ та ГУНП в Харківській області, відповідачка зобов`язана відшкодувати зазначеному вищому навчальному закладу фактичні витрати на підготовку в сумі 48847,30 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
5. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
6. Підставою касаційного оскарження скаржниця зазначила пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
7. Зокрема, скаржниця послалася на те, що станом на дату подання касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду щодо можливості стягнення з колишнього курсанта (рядового складу міліції/поліції) винагороди за службу поліцейського, яка підпадає під охорону статті 43 Конституції України і не може бути повернена за жодних умов, оскільки грошове забезпечення є правовим аналогом заробітної плати.
8. Крім цього, відповідачка зауважила на явній та очевидній, на її думку, невідповідності приписів пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року №261 (далі - Порядок №261), приписам статті 43 Конституції України і положенням Закону України "Про Національну поліцію", якими передбачено загальне правило про оплатність будь якої роботи (служби) фізичної особи громадянина.
9. На її переконання, у зв`язку з відсутністю висновку Верховного Суду з питання застосування протиправного пункту 3 Порядку №261 в судовій практиці існує юридична невизначеність та суперечність судових рішень.
10. Також як підставу касаційного оскарження судових рішень відповідачка зазначила пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
11. Зокрема, скаржниця, посилаючись на пункти 1 та 3 частини другої статті 353 КАС України, вказала на те, що питання відсутності повідомлення від позивача про добровільне відшкодування судами попередніх інстанцій не досліджені, що дає підстави для висновку про порушення норм процесуального права.
12. Крім цього, зауважила, що суди попередніх інстанцій не дали жодної оцінки обґрунтуванням та запереченням відповідачки проти позову і безпідставно відмовили у задоволенні клопотання про витребування доказів та зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/28880/20, яким можуть бути встановленні обставини, що мають суттєве значення для справи, яка переглядається.
13. Скаржниця переконана, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, оскільки через відсутність висновку Верховного Суду стосовно правової природи грошового забезпечення поліцейського, курсанта чи військовослужбовця, в судовій практиці існує протиріччя та правова невизначеність, що свідчить про необхідність вирішення Верховним Судом питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.
14. Вважає, що для вирішення питання неоднозначності судових рішень в аналогічних справах необхідний правовий висновок Верховного Суду, який стане орієнтиром для всіх інших судів.
15. До того ж, ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки майнова вимога позивача перевищує річний дохід відповідача за 2020 рік, що підтверджується відомостями з Пенсійного Фонду України та даними Державної податкової служби України.
16. Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
17. 26 квітня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року.
18. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Жук А.В., судді Мартинюк Н.М., Мельник Томенко Ж.М.
19. Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху з огляду на незазначення у ній підстав касаційного оскарження та надано скаржниці десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків касаційної скарги.
20. 24 травня 2021 року до Верховного Суду від скаржниці надійшло клопотання про зміну чи доповнення касаційної скарги із зазначенням підстав касаційного оскарження відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України.
21. Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2021 року відкрито провадження за поданою відповідачкою касаційною скаргою. Цією ж ухвалою задоволено клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
22. Ухвалою Верховного Суду від 13.09.2023 закінчено підготовчі дії у цій справі та призначено її до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
23. ОСОБА_1 проходила службу в органах внутрішніх справ України та Національній поліції України з 18 серпня 2014 року до 14 травня 2019 року (т.2, а.с.81 83).
24. Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 11 серпня 2014 року №174 о/с відповідачку прийнято на службу в органи внутрішніх справ і зараховано курсантом Харківського національного університету внутрішніх справ з 18 серпня 2014 року та присвоєно звання "рядовий міліції" (т.1, а.с.7).
25. 01 вересня 2014 року на виконання вимог Закону України "Про міліцію" та Наказу Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України) від 14 травня 2007 року №150 "Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України" між ОСОБА_1, Харківським національним університетом внутрішніх справ та Головним управлінням МВС України в Харківській області укладено тристоронній договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України (т.1, а.с.13 14).
Пунктом 2.3.6. цього договору передбачено, що в разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ України по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі з підстав, зазначених у пункті 3 договору, ОСОБА_1 зобов`язана відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з її утриманням у вищому навчальному закладі згідно з затвердженим розрахунком (т.1, а.с.13).
Відповідно до пункту 3.2 договору підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання (т.1, а.с.13 звор.).
26. На підставі наказів Харківського національного університету внутрішніх справ від 31 серпня 2015 року №355, 29 серпня 2016 року №585, 11 серпня 2017 року №402 відповідачку було переведено відповідно на 2-й, 3-й та 4-й навчальний курс (т.1, а.с.8 10).
27. 01 листопада 2017 року між ОСОБА_1, Харківським національним університетом внутрішніх справ та ГУНП в Харківській області укладено тристоронній контракт про здобуття освіти у вищому навчальному закладі зі специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (т.1, а.с.15 16).
Відповідно до пункту 3.5 цього контракту у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання особа зобов`язана відшкодувати МВС України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України "Про національну поліцію" (т.1, а.с.15 звор.).
28. На підставі наказу Харківського національного університету внутрішніх справ від 23 червня 2018 року №246 о/с відповідачку було відраховано зі складу курсантів та відкомандировано до ГУНП України в Харківській області для подальшого проходження служби (т.1, а.с.11).
29. Наказом ГУНП в Харківській області від 14 травня 2019 року №136 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням) (т.1, а.с.12).
ІІІ. Позиція Верховного Суду
30. За правилами частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
31. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
32. Згідно зі статтею 18 Закону України "Про міліцію" (у редакції, чинній на момент укладення договору між учасниками справи) порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах МВС України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням МВС України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує МВС України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Курсанти вищих навчальних закладів МВС України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують МВС України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
33. Відповідно до пункту 3 Розділу 2 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 23 грудня 2015 року №901ІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" вищі навчальні заклади із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління МВС України і здійснювали навчання курсантів, слухачів, ад`юнктів та докторантів за державним замовленням з підготовки фахівців для потреб міліції, продовжують їх навчання та підготовку як фахівців для Національної поліції в межах раніше доведеного державного замовлення для потреб міліції.
34. За змістом частини другої статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
35. Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують МВС України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.