ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2023 року
м. Київ
справа №240/6538/20
адміністративне провадження № К/990/14871/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Генерального штабу Збройних Сил України на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року (судді: Сушко О.О., Мацький Є.М., Залімський І.Г.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльність, стягнення коштів,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Генерального штабу Збройних Сил України (далі - відповідач), у якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Генерального штабу Збройних Сил України щодо не виплати всіх сум, належних ОСОБА_1 у день звільнення (не виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, в сумі 28 110,27 грн);
стягнути з Генерального штабу Збройних Сил України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку повного розрахунку при звільненні (не виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, в сумі 28 110,27 грн) за період з 22 вересня 2018 року по 07 квітня 2020 року в сумі 278 147,88 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Генерального штабу Збройних Сил України щодо не виплати всіх сум належних ОСОБА_1 у день звільнення (не виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, в сумі 28 110,27 грн).
Стягнуто з Генерального штабу Збройних Сил України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку повного розрахунку при звільненні (не виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, в сумі 28 110,27 грн.) за період з 22 вересня 2018 року по 07 квітня 2020 року в сумі 28 120,75 грн.
Відмовлено у задоволенні решти позовних вимог.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Генеральний штаб Збройних Сил України подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали надати оригінал документа про сплату судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року апеляційну скаргу Генерального штабу Збройних Сил України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року повернуто особі, яка її подала.
Генеральний штаб Збройних Сил України повторно подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Генерального штабу Збройних Сил України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року на підставі частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи таке рішення, виходив з того, що апеляційна скарга подана після спливу одного року після складення повного тексту судового рішення. При цьому суд апеляційної інстанції відмітив, що відповідач повідомлявся про розгляд справи, подавав відзив на позовну заяву.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі Генеральний штаб Збройних Сил України просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, визнавши поважними причини пропуску строку на подання апеляційної скарги на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року.
Скаржник зазначає, що не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції звертався з апеляційною скаргою 16 січня 2021 року, однак у відповідача, як бюджетної установи, були відсутні кошти на сплату судового збору. Вказані кошти були сплачені Державною казначейською службою України 20 січня 2021 року. Водночас ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року повернуто апеляційну скаргу відповідачу з тих мотивів, що згідно з відомостями Реєстру підтверджень оплат із Казначейства відсутня інформація про сплату відповідачем судового збору, що доводами скаржника, не відповідає дійсним обставинам справи. Окремо скаржник звертає увагу, що ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року не направлялася відповідачу.
Позиція інших учасників справи
Від ОСОБА_1 відзив на касаційну скаргу не надходив, що відповідно до приписів частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01 червня 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) визнано поважними причини пропуску Генеральним штабом Збройних Сил України строку на касаційне оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року та поновлено цей строк; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Генерального штабу Збройних Сил України на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року у справі № 240/6538/20.
Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 13 вересня 2023 року призначено справу до розгляду.
Джерела права та акти їхнього застосування, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частини другої статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Водночас колегія суддів Верховного Суду зауважує, що встановлений річний строк у вищевказаній правовій нормі процесуального закону є присічним, таким, що не може бути поновлений, а тому правила частини другої статті 299 КАС України передбачають обов`язок, а не право суду відмовити у відкритті апеляційного провадження, не підлягають обмеженню в застосуванні та розширеному тлумаченню.