ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2023 року
м. Київ
справа №520/23674/21
адміністративне провадження № К/990/23038/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Білак М.В., Єресько Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року (судді: Калиновський В.А., Мінаєва О.М., Кононенко З.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністратвиним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини щодо не нарахування та невиплати позивачу середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 18 травня 2020 року по 12 листопада 2021 року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 18 травня 2020 року по 12 листопада 2021 року;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків їх виплати;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року позов задоволено. Копію рішення відвідачем отримано 04 лютого 2022 року (а.с. 30).
Не погоджуючись з рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року, відповідач 14 листопада 2022 року звернувся з апеляційною скаргою.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом якого заявник може надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, а також докази сплати судового збору.
На виконання ухвали суду від 09 лютого 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та платіжне доручення про сплату судового збору.
В обґрунтування клопотання, скаржник посилається на обставини введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року та залучення особового складу Військової частини до виконання завдань щодо утримання зайнятих районів, рубежів і позицій, відбиття ударів противника, прориву оборони противника, що обмежує доступ до засобів поштового та телекомунікаційного зв`язку в умовах ведення постійних бойових дій та оперативного переміщення. Вказані обставини позбавили можливості відповідача вчасно ознайомитися з прийнятим рішенням суду, а відповідно скористатися правом на його оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року відмовлено апелянту у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження у цій справі за апеляційною скаргою відповідача на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року.
Відмовляючи у відкритті провадження суд апеляційної інстанції виходив з приписів пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що апелянтом не доведено наявність обставин, що об`єктивно та непереборно перешкоджали йому вчинити певні процесуальні дії у встановлений строк з урахуванням умов, які діють під час запровадження на території України воєнного стану.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Скаржник вказує, що через введення на території України воєнного стану він не міг звернутися до суду з апеляційною скаргою у строки, встановлені статтею 295 КАС України, оскільки Військова частина НОМЕР_1 перебуває у складі Збройних Сил України, яка переведена у воєнний стан і особовий склад військової частини приймає участь у воєнних діях.
Також скаржник вказує на відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору.
Позиція інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 липня 2023 року (судді-доповідача) Загороднюка А.Г., (суддів) Білак М.В., Калашнікової О.В. відкрито касаційне провадження на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 вересня 2023 року визначено новий склад колегії суддів для розгляду цієї справи (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Єресько Л.О.).
Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2023 року призначено справу до розгляду.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи.
Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Стаття 295 КАС України визначає вимоги щодо строку на апеляційне оскарження.
Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.