ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 340/11192/21
адміністративне провадження № К/990/33200/22, К/990/34633/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Управління Державної казначейської служби України у Новоархангельському районі Кіровоградської області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.04.2022 (головуючий суддя - К.М. Притула)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.10.2022 (головуючий суддя - С.В. Сафронова, судді - Д.В. Чепурнов, Т.І. Ясенова)
та за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.10.2022 (головуючий суддя - С.В. Сафронова, судді - Д.В. Чепурнов, Т.І. Ясенова)
у справі № 340/11192/21
за позовом ОСОБА_1
до Управління Державної казначейської служби України у Новоархангельському районі Кіровоградської області
про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Державної казначейської служби України у Новоархангельському районі Кіровоградської області, в якому просила:
- визнати незаконним та скасувати наказ № 46-к від 22.11.2021 Управління Державної казначейської служби України у Новоархангельському районі Кіровоградської області "Про відсторонення від роботи ОСОБА_1";
- стягнути з Управління Державної казначейської служби України у Новоархангельському районі Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.11.2021 по день ухвалення судового рішення у справі або допущення до роботи;
- стягнути з Управління Державної казначейської служби України у Новоархангельському районі Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 судові витрати та витрати на правову допомогу.
2. В обґрунтування позовних вимог вказує про відсутність законної підстави для відсторонення позивача від роботи, оскільки положеннями статті 46 Кодексу законів про працю України, з посиланням на яку прийнято оскаржуваний наказ, не передбачено відсторонення працівника від роботи з підстави як відмова виконувати розпорядження державного органу. Наголошує, що щеплення від респіраторної хвороби COVID-19 за статтею 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" не є обов`язковим. Позивач підкреслює, що жодним законом не передбачено порядку відсторонення від роботи через відсутність щеплення та обов`язковості щеплення від респіраторної хвороби COVID-19. На переконання позивача, у спірному наказі відсутнє посилання на зафіксований у порядку, встановленому законом, факт відмови позивача від профілактичного щеплення від COVID-19.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.04.2022 позовні вимоги задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ № 46-к від 22.11.2021 Управління Державної казначейської служби України у Новоархангельському районі Кіровоградської області "Про відсторонення від роботи ОСОБА_1". Стягнуто за рахунок державних асигнувань Управління державної казначейської служби України у Новоархангельському районі на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту відсторонення з 22.11.2021 по 07.04.2022 у розмірі 97 484, 25 грн. Присуджено на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної казначейської служби України у Новоархангельському районі судовий збір у сумі 1 816, 00 грн.
4. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.10.2022 апеляційну скаргу Управління державної казначейської служби України у Новоархангельському районі Кіровоградської області залишено без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.04.2022 у справі № 340/11192/21 залишено без змін. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної казначейської служби України у Новоархангельському районі Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу, надану під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, у розмірі 2 000 грн.
5. При прийнятті рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вакцинація від COVID-19 не включена до календаря щеплень як обов`язкова. Крім того, суди виснували, що за відсутності у роботодавця належним чином оформленого подання відповідної посадової особи державної санітарно-епідеміологічної служби, відсторонення ним від роботи працівника, який відмовляється або ухиляється від профілактичних щеплень, є протиправним. Відтак, суди дійшли висновку, що наказом відповідача про відсторонення позивача від роботи без збереження заробітної плати на час відсутності щеплення від COVID-19 порушено її право на працю.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги Управління Державної казначейської служби України у Новоархангельському районі Кіровоградської області
6. Посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, скаржник просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
7. Підставою касаційного оскарження судових рішень відповідач вказує пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
8. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153, яким затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, що стало однією з підстав необґрунтованого задоволення позову.
9. Вказує, що посилання позивача про недотримання відповідачем медичної процедури оформлення відмови працівника від щеплення, є її суб`єктивними міркуваннями, які не відповідають закону, оскільки сама позивач не заперечує факт своєї відмови від вакцинації, а керівник не повинен очікувати виконання будь-якої формальної процедури для убезпечення населення від потенційної загрози зараження вірусом.
10. Позивач наголошує, що вирішуючи питання про співвідношення норм статей 3 та 43 Конституції України, не можна не визнати пріоритетність забезпечення безпеки життя, здоров`я і безпеки людини над правом на працю.
11. Тому на думку відповідача судами безпідставно не застосовано статтю 46 Кодексу законів про працю України, яка підлягала застосуванню. Вважає, що Уряд України з метою забезпечення безпеки здоров`я населення від загрози COVID-19 ухвалив рішення про обов`язкове щеплення для обмеженого кола суб`єктів, до якого включено також органи Казначейства, тому держава залишила право вибору для позивача, яка мала можливість визначитись між продовженням виконання своїх обов`язків (при виконанні умов щодо щеплення) або бути тимчасово відстороненою від їх виконання.
Позиція інших учасників справи
12. Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у Новоархангельському районі Кіровоградської області не скористався.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги ОСОБА_1 .
13. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, позивач подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилаючись не неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції змінити в частині розміру компенсації витрат позивача на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в повному обсязі.
14. Підставою касаційного оскарження судового рішення позивач вказує пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
15. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги позивач зазначає, що апеляційний суд без відповідного клопотання відповідача, у порушення принципу диспозитивності зменшив розмір витрат позивача на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
16. Наголошує, що суд апеляційної інстанції безпідставно стягнув судові витрати у розмірі меншому, ніж було погоджено сторонами у договорі про надання юридичних послуг.
Позиція інших учасників справи
17. Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 не скористався.
Рух касаційних скарг
18. Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
19. Ухвалою Верховного Суду від 27.12.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління Державної казначейської служби України у Новоархангельському районі Кіровоградської області.
20. Ухвалою Верховного Суду від 13.09.2023 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
21. ОСОБА_1 відповідно до наказу № 14 від 15.11.2006 призначена на посаду спеціаліста І категорії відділу видатків державного та місцевих бюджетів, як така, що пройшла конкурсний відбір у Відділення Державного казначейства у Новоархангельському районі.
22. Відповідно до наказу № 10-к від 21.12.2006 призначена на посаду спеціаліста І категорії відділу видатків державного та місцевих бюджетів Управління Державного казначейства у Новоархангельському районі в порядку переведення з Відділення Державного казначейства у Новоархангельському районі, без конкурсного відбору.
23. В подальшому, 27.12.2011 наказами Державної казначейської служби України № 1054-к від 26.12.2011, Головного управління Державної казначейської служби України № 42-к від 27.12.2011 та Управління Державної казначейської служби України № 14-к від 27.12.2011 призначена на посаду заступника начальника Управління Державної казначейської служби України у Новоархангельському районі Кіровоградської області в порядку переведення з Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області без конкурсного відбору. 12.05.2020 переведена на посаду заступника начальника управління - начальника відділу обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів згідно наказу Державної казначейської служби України від 12.05.2020 № 234-о та наказу Управління Державної казначейської служби України від 14.05.2020 № 23-к.
24. 08.11.2021 ОСОБА_1 повідомленням № б/н було попереджено про необхідність пройти вакцинацію на COVID-19 з наданням необхідних документів на підтвердження проходження курсу вакцинації до 22.11.2021 або надати медичний висновок про наявність абсолютних протипоказань до вакцинації проти COVID-19.
25. 22.11.2021 начальником Управління Державної казначейської служби України у Новоархангельському районі Кіровоградської області Сєніною І. видано наказ № 46-к від 22.11.2021 "Про відсторонення від роботи ОСОБА_1", яким відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 06.04.2000 № 1645-ІІІ, частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу" та на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (зі змінами від 20.10.2021 № 1096), наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням", відсторонено ОСОБА_1, заступника начальника управління - начальника відділу обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів, від роботи з 22.11.2021, у зв`язку з відсутністю підтвердження проведення обов`язкового профілактичного щеплення та відсутністю медичного висновку про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, до усунення причин відсторонення, без збереження заробітної плати.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)
26. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Відповідно до частини першої-третої статті 30 Закону України "Основи законодавства про охорону здоров`я" держава забезпечує планомірне науково обгрунтоване попередження, лікування, локалізацію та ліквідацію масових інфекційних захворювань.
Особи, які є носіями збудників інфекційних захворювань, небезпечних для населення, усуваються від роботи та іншої діяльності, яка може сприяти поширенню інфекційних хвороб, і підлягають медичному нагляду і лікуванню за рахунок держави з виплатою в разі потреби допомоги по соціальному страхуванню. Щодо окремих особливо небезпечних інфекційних захворювань можуть здійснюватися обов`язкові медичні огляди, профілактичні щеплення, лікувальні та карантинні заходи в порядку, встановленому законами України.
У разі загрози виникнення або поширення епідемічних захворювань Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом можуть запроваджуватися особливі умови і режими праці, навчання, пересування і перевезення на всій території України або в окремих її місцевостях, спрямовані на запобігання поширенню та ліквідацію цих захворювань.
28. Відповідно до частини другої статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.
29. Положеннями статті 27 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" визначено, що профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір в Україні є обов`язковими.
Обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необгрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.
Групи населення та категорії працівників, які підлягають профілактичним щепленням, у тому числі обов`язковим, а також порядок і терміни їх проведення визначаються центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.
30. Відповідно до статті 10 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я", статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 90), та з метою забезпечення епідемічного благополуччя населення України, попередження інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики, наказом Міністерством охорони здоров`я України 04.10.2021 № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (далі - Перелік № 2153).
31. Згідно з цим Переліком обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники, зокрема, центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів.