ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 814/1262/16
адміністративне провадження № К/9901/30805/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.09.2016 (суддя Гордієнко Т. О.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2017 (головуючий суддя Крусян А. В., судді Вербицька Н. В., Джабурія О. В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (далі - ТОВ "Миколаївський глиноземний завод") до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,
У С Т А Н О В И В:
У червні 2016 року ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" звернулося до суду з позовом до Миколаївської митниці ДФС, у якому просило визнати протиправними та скасувати:
- рішення про коригування митної вартості товарів від 18.12.2015
№ 504000006/2015/000028/2 (далі також Рішення);
- картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.12.2015
№ 504010000/2015/00077 (далі також Картка).
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані ним Рішення та Картка прийняті всупереч вимогам законодавства, дії відповідача щодо витребування додаткових документів на підтвердження заявленої позивачем митної вартості імпортованих товарів є протиправними, а надані до митного оформлення документи містили усі необхідні числові складові для підтвердження заявленої митної вартості за ціною договору.
Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 20.09.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2017, позов задовольнив, визнав протиправними та скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 18.12.2015 № 504000006/2015/000028/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 18.12.2015
№ 504010000/2015/00077.
Приймаючи оскаржувані рішення, суди виходили з того, що з огляду на досліджені матеріали справи товариство у повному обсязі документально підтвердило правильність заявленої митної вартості імпортованого товару за першим основним методом - за ціною договору, а отже, спірні Рішення та Картка підлягають скасуванню.
Миколаївська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
У касаційній скарзі відповідач доводив невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, які, на його думку, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору з огляду на те, що подані позивачем документи не містили всіх необхідних відомостей для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару та містили розбіжності.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15.05.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, а також відмовив у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
Позивач заперечень до суду не надав.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства (КАС) України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційна скарга митниці була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 01.04.2013 між позивачем та АТ "Єдіная торговая компанія" (рф) був укладений зовнішньоекономічний контракт №RF/RD/79-13/11-M про поставку товару - натр їдкий (гідроксид натрію) в кількості 7 500 тонн за ціною 252,67 доларів США за тонну на загальну суму 1 895 025 доларів США.
З метою переміщення через митний кордон товару позивач 14.12.2015 подав електронну митну декларацію № 504010000/2015/003088 щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товару - гідроксиду натрію, із заявленою митною вартістю за основним методом (за ціною контракту).
Для підтвердження митної вартості товару були надані документи: контракт від 01.04.2013 року, специфікація від 24.11.2015 № 31, від 03.12.2015 інвойс № V-274, накладна СМГС № 20755527 від 10.12.2015, підтвердження позитивного проходження радіологічного та екологічного контролю, сертифікат походження товару від 03.12.2015, паспорти якості.
В повідомленні від 14.12.2015 митний орган зазначив про необхідність надати додаткові документи: бухгалтерську документацію щодо оплати складових митної вартості (страхування), страховий поліс, банківські документи про здійснення оплати за товар, щодо формування ціни товару з документальним обґрунтуванням зниження ціни товару на 39,33 доларів США; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається.
Листом від 18.12.2015 на вимогу митниці позивач надав додаткові документи: біржові котирування Caustic Soda (Europe) міжнародної біржової організації ICIS pricing за останні 4 тижні, що формували цінову політику на каустичну соду згідно з умовами контракту та специфікації від 23.10.2015, 30.10.2015, 06.11.2015, 13.11.2015, 20.11.2015; експертний висновок від 15.12.15 № 120-1614; копію митної декларації країни відправлення від 03.12.2015; повідомлення про формування ціни шляхом зменшення її на 39,33 доларів США у результаті комерційних переговорів; відомості про те, що товар не страхувався, договори із третіми особами, пов`язані з контрактом про поставку товару не укладались, оскільки ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" є кінцевим споживачем продукту.
В рішенні про коригування митної вартості товарів від 18.12.2015
№ 504000006/2015/000028/2 відповідач зазначив, що метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій) не застосовується у зв`язку з тим, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості (витрати на доставку товару до пункту призначення, страхування), не надано документальне обґрунтування формування ціни з урахуванням її числових значень, обґрунтування зниження ціни на 39,33 доларів США, цінова інформація, зазначена у експертному висновку від 15.12.2015, суперечить біржовій ціновій інформації агентства ICIS. Митна вартість ґрунтується на раніше визнаних митними органами митних вартостях, основою для визначення митної вартості є митна вартість оцінюваних товарів, яка визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі на рівні 0,364 доларів США/кг.
На підставі вказаного рішення, митним органом складено карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 18.12.2015 № 504010000/2015/00077 року, з зазначенням того, що митне оформлення може бути здійснене за умови подання нової митної декларації.
У зв`язку з потребою використання товару у виробництві позивач подав до митного органу нову митну декларацію, в якій визначив ціну товару відповідно до прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів, після чого товар було випущено у вільній обіг під гарантійні зобов`язання.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Частиною першою статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу.
Частиною першою статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою та третьою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.