ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 815/2611/16
адміністративне провадження № К/9901/32309/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 (суддя Левчук О. А.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 (головуючий суддя Коваль М. П., судді Домусчі С. Д., Кравець О. О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "ВІНІ ВІДІ ВІЦІ ТРЕЙД" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,
У С Т А Н О В И В:
У травні 2016 року ТОВ "ВІНІ ВІДІ ВІЦІ ТРЕЙД" звернулося до суду з позовом до Одеської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 09.04.2016 № 500060006/2016/000028/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.04.2016 № 500060006/2016/00079.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.04.2016 року ним до митного органу було подано митну декларацію МД-2 № 500060006.2016.005474, в якій декларантом визначена митна вартість товару за ціною контракту (першим методом) згідно з інвойсом щодо товарів, які імпортуються в розмірі 21 962,88 доларів США, із розрахунку 1,2 доларів США за 1 кг товару. Здійснюючи контроль за правильністю визначення митної вартості задекларованого товару, державним інспектором відділу митного оформлення митного посту "Одеса-порт" Одеської митниці ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 09.04.2016 № 500060006/2016/000028/2, яким визначено вартість за кг нетто товару у розмірі 1,5 доларів США, загальна сума товару при цьому була значно збільшена. При визначенні митної вартості товарів митним органом обрано другорядний (за ціною договору щодо ідентичних товарів) метод визначення митної вартості. Також позивач отримав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060006/2016/00079 із зазначенням вимог для прийняття митної декларації та випуску товарів. Позивач указав, що ним були надані всі документи які спростовують зауваження відповідача щодо невідповідностей в поданих до митного оформлення документах. Позивач вважає, що ним в повному обсязі виконані вимоги митного органу про надання додаткових документів, які повною мірою надають можливість визначити вартість імпортованих товарів за основним методом - за ціною договору.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 07.12.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017, позов задовольнив, визнав протиправними та скасував рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 09.04.2016 № 500060006/2016/000028/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.04.2016 № 500060006/2016/00079.
Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови у митному оформленні прийняті відповідачем безпідставно та підлягають скасуванню, оскільки документи, що надавались позивачем митному органу, у сукупності чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, і підтверджують митну вартість товарів за ціною договору, задекларовану позивачем, при цьому відповідачем безпідставно витребувано повний перелік документів, визначений у частині третій статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України).
Одеська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У касаційній скарзі відповідач доводить невідповідність висновків судів попередніх інстанцій фактичним обставинам справи, які, на його думку, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору з огляду на те, що подані позивачем до митного оформлення документи містили розбіжності та не містили всіх необхідних відомостей для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, крім того позивач не надав усі додатково витребувані відповідачем документи, що не дало митному органу можливість підтвердити заявлені складові митної вартості товарів.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27.11.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, а також відмовив у задоволенні клопотання Одеської митниці ДФС про зупинення виконання оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Позивач правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційна скарга митниці була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 11.02.2016 між ТОВ "ВІНІ ВІДІ ВІЦІ ТРЕЙД" та компанією PANACEA EXIM, Індія, був укладений контракт № 07/16 на поставку товарів в кількості, за ціною та на умовах, визначених в інвойсах. Згідно з цим контрактом позивач ввіз на митну територію України вантаж - виноград без кісточок, столовий свіжий, вага нетто - 18 302,4 кг (2232 ящиків), врожай 2016 року, торговельна марка - "Panacea" (фірма-виробник PANACEA EXIM, Індія).
08.04.2016 ТОВ "ВІНІ ВІДІ ВІЦІ ТРЕЙД" надіслало до митного органу електронну декларацію МД-2 № 500060006/2016/005474, в якій визначена митна вартість товару за ціною договору згідно з інвойсом щодо товарів, які імпортуються в розмірі 21 962,88 доларів США, із розрахунку 1,2 доларів США за 1 кг.
Разом із митною декларацією позивач подав такі документи: контракт від 11.02.2016 № 07/16; інвойс від 12.03.2016 № EXPORT/1053; міжнародну автомобільну накладну СМR від 08.04.2016; інформацію про фіто-санітарний контроль від 16.03.2016, інформацію про радіологічний та ветеринарно-санітарний контроль товарів від 08.04.2016 року; сертифікат про походження товару від 15.03.2016 форми А 954263; митну декларацію країни відправлення від 15.03.2016; коносамент від 16.03.2016 року № MSCUOI374593.
Здійснюючи контроль за правильністю визначення митної вартості задекларованого товару, 08.04.2016 державний інспектор відділу митного оформлення митного посту "Одеса-порт" Одеської митниці ДФС в електронній формі повідомив декларанта, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності, а саме:
- в експортній декларації відправника від 15.03.2016 № 35/14 зазначено код товару "Виноград без кісточок, столовий свіжий" 0806100000, в графі 33 поданої до митного оформлення ЕМД код товару зазначений 0806101000;
- в експортній декларації відправника від 15.03.2016 № 35/14 зазначено FOB VALUE, тобто умови поставки FOB (перекладу експортної МД до митного оформлення не подано), а в графі 20 ЕМД умови поставки СІF; відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюванні товари, додаються, зокрема, якщо вони не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу від 22.03.2016 № 62 поставка товару здійсняється на умовах CIF - Одеса. У наданих до митного оформлення документах відсутні страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
- в інвойсі від 12.03.2016 № EXPORT/1053 в графі "кількість" не вказано брутто чи нетто.
Митний орган зазначив, що, враховуючи спрацювання профілю ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості (орієнтовний показник митної вартості, розрахований відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 724, вище ніж заявлено за митною декларацією), та у зв`язку із тим, що подані документи містять розбіжності, відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
08.04.2016 TOB "ВІНІ ВІДІ ВІЦІ ТРЕЙД" надало лист № 39 з інформацією про неможливість надати витребувані документи та проханням поновити митне оформлення з метою уникнення простою товарів, які швидко псуються, а також тим, що підготовка витребуваних документів займає певний час.
Одеська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 09.04.2016 № 500060006/2016/000028/2, яким визначила вартість за 1 кг нетто товару 1,5 доларів США. При визначенні митної вартості товарів митним органом обрано другорядний (за ціною договору щодо ідентичних товарів) метод визначення митної вартості.
Також Одеська митниця ДФС оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060006/2016/00079 із зазначенням вимог для прийняття митної декларації та випуску товарів.
ТОВ "ВІНІ ВІДІ ВІЦІ ТРЕЙД" скористалось своїм правом випустити товар у вільний обіг під гарантії відповідно до статті 55 МК України та оформило товар за електронною МД від 09.04.2016 № 500060006/2016/005485 року, яка була заповнена з урахуванням вимог рішення про коригування заявленої митної вартості товару від 09.04.2016 № 500060006/2016/000028/2 року та картки відмови, із забезпеченням оплати митних платежів фінансовою гарантією. Після цього товар позивача було випущено у вільний обіг для подальшої реалізації.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями та неврахуванням поданих документів, позивач, керуючись частиною восьмою статті 55 МК України, додатково надав митному органу із супровідним листом від 11.05.16 №46/16 письмові пояснення щодо зауважень митного органу та лист продавця про підтвердження всіх взаємовідносин по поставці товару та відсутність розбіжностей у заявлених даних (із перекладом).
Відповідач, розглянувши вказаний лист позивача, повідомив останнього листом від 16.05.2016 № 1712/10/15-70-61 про залишення без змін оскаржуваних рішення та картки відмови з підстав, наведених в раніше направлених позивачу електронних повідомленнях, а також посилаючись на те, що надані пояснення та надані документи не усувають виявлених розбіжностей, лист відправника не відноситься до бухгалтерських документів чи висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, які згідно із частиною третьою статті 53 МК України вимагав митний орган.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Частиною першою статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу.
Частиною першою статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.