1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 804/5498/16

адміністративне провадження № К/9901/43621/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2017 (суддя Гончарова І. А.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017 (головуючий суддя Дадим Ю. М., судді Богданенко І. Ю., Уханенко С. А.) у справі за позовом Приватного підприємства "Техно-Люкс" (далі - ПП "Техно-Люкс") до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року ПП "Техно-Люкс" звернулося до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 11.08.2016 № 110100001/2016/200051/1;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.08.2016 № 11010001/2016/00135;

- визнати неправомірними дії посадових осіб м/п "Північний" Дніпропетровської митниці ДФС м/п "Північний", пов`язані з невизнанням митної вартості товарів відповідно до митної декларації від 04.08.2016 № 110100001/2016/218641.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, позивач визначив його митну вартість за основним методом - ціною договору, вказавши її у декларації митної вартості, до якої підприємством було також додано документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України. На думку позивача митний орган безпідставно не визнав заявлену митну вартість товару та незаконно прийняв рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів та коригування митної вартості товару, застосувавши резервний метод. Позивач не погоджується з зазначеними в рішенні про коригування митної вартості доводами митного органу та стверджує, що подані підприємством документи містять достатньо відомостей, що визначають та підтверджують числові значення складових митної вартості товару, з урахуванням визначених сторонами умов поставки. Позивач зауважує, що всупереч вимогам законодавства відповідач у оскаржуваному рішенні не навів обґрунтування причин, по яким заявлену митну вартість не може бути визнано.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 12.04.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017, позов задовольнив частково, визнав протиправними та скасував оскаржувані позивачем рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації. В іній частині позовних вимог відмовив.

Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані під час розмитнення позивачем товару документи підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність таких розбіжностей, а дії та рішення відповідача щодо коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та прийняті без урахування усіх фактичних обставин.

Дніпропетровська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У касаційній скарзі відповідач доводив невідповідність висновків судів попередніх інстанцій фактичним обставинам справи, які, на його думку, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору з огляду на те, що подані позивачем до митного оформлення документи містили розбіжності та не містили всіх необхідних відомостей для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 07.11.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, а також відмовив у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, у яких просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, наголошуючи на правильності висновків судів першої та апеляційної інстанції та необґрунтованості касаційної скарги відповідача.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційна скарга митниці була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 05.09.2014 ПП "Техно-Люкс" (покупець) уклало контракт №WTL-104 з компанією Wenzhou Huayu Trading Co., Ltd. (Китай), (продавець), за яким продавець зобов`язаний постачати на адресу покупця товар, а покупець приймати цей товар та оплачувати його згідно умовам, вказаним в додатках до цього контракту. Кількість, асортимент та відповідність товару технічним умовам визначаються окремо для кожної партії відповідним замовленням покупця. Кількість та ціна товару вказуються продавцем в інвойсі. Даний контракт передбачає поставку товару партіями. Строк поставки узгоджується сторонами не пізніше двох тижнів перед відправкою. Поставка здійснюється безпосередньо з заводу-виробника, зі складів продавця або, за його розпорядженням, зі складу уповноваженого агента.

Згідно з положеннями пункту 3 контракту поставка товару здійснюється автомобільним або морським транспортом відповідно до правил "Інкотермс 2010".

В пункті 5 додатку від 14.05.2016 № 4 до контракту від 05.09.2014 № WTL-104 визначено умови оплати - відстрочення платежу 180 днів з дня поставки товару.

На підставі контракту від 05.09.2014 № WTL-104 та згідно з додатком до контракту (специфікацією) від 14.05.2016 № 4 продавцем на митну територію України для Покупця було ввезено вантаж: промислові стабілізатори напруги: СНАП-500, 04 кВт; СНАП-1000, 0,8 кВт; СНАП-1500, 1,2 кВт; СНАЗШ-1,5 КVA, 2 кВт; СНАЗШ-3 КVA, 2 кВт; СНАЗШ-4,5 SКVA, 3,15 кВт; СНАЗШ-6 КVA, 4 кВт; СНАЗШ-9 КVA, 6,3 кВт; СНАЗШ-15 КVA, 12 кВт; СНАЗШ-20 КVA, 16 кВт; СНАЗШ-30 КVA, 24 кВт; СНАЗС-80 КVA, 56 кВт; СНАЗС-100 КVA, 80 кВт; СНАЗС-150 КVA, 105 кВт у загальній кількості 1278 шт. та інвертори без акумуляторної батареї ПНК-3000 (3000 Вт, 3 кВА) у кількості 5 шт.

Умови оплати відповідно до пункту 5 додатку від 14.05.2016 № 4 до контракту від 05.09.2014 № WTL-104 - відстрочення платежу 180 днів з дня поставки товару.

Судом встановлено, що 04 серпня 2016 року позивач звернувся до митного посту "Північний" Дніпропетровської митниці ДФС для здійснення митного оформлення товарів, надавши митну декларацію від 04.08.2016 № 110100001/2016/218641 та відповідний пакет документів для митного оформлення товару, а саме:

- міжнародну автомобільну декларацію CMR від 02.08.2016 № 67;

- коносамент (Bill of lading) від 23.06.2016 NGBLEG1566038;

- рахунок-фактуру (інвойс) від 14.05.2016 16HU022;

- пакувальний лист від 14.05.2016 16HU022;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 05.09.2014 № WTL-104;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаток від 14.05.2016 №4;

- інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару від 02.08.2016 №2730;

- інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 02.08.2016 №2761;

- сертифікат походження товарів від 30.06.2016 форми A G163301Y03560001.

Позивач при митному оформленні товару, ввезеного згідно з контрактом від 05.09.2014 № WTL-104 та додатком до контракту (специфікацією) від 14.05.2016 № 4 року в вантажно-митній декларації визначив митну вартість імпортованого товару за основним методом - за ціною договору.

Під час процедури визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, на вимогу митниці позивач додатково надав:

- копію прайс-листа, виданого компанією-продавцем Whenzhou Huayu Trading Co., Ltd від 14.05.2016;

- копію бухгалтерської довідки від 05.06.2016;

- копію платіжного доручення від 03.06.2016 № 358256,

- технічний опис.

В ході консультацій з відповідачем на підтвердження заявленої митної вартості товарів 10.08.2016 позивач надав до митниці висновок експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати від 10.08.2016 № ГО-3752 про визначення ринкової вартості промислових стабілізаторів напруги та інверторів без акумуляторної батареї, отриманих згідно з контрактом №WTL-104 від 05.09.2014 та додатком від 14.05.2016 №4.

Відповідач визначив митну вартість товару за резервним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 11.08.2016 № 110100001/2016/200051/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.08.2016 №110100001/2016/00135.

Товар був випущений відповідачем у вільний обіг у зв`язку з нагальною потребою ПП "Техно-Люкс" у поставленій продукції за новою ЕМД від 12.08.2016 № 110100001/2016/219450 зі скоригованою митним органом ціною товару.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частиною першою статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу.

Частиною першою статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою та третьою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;


................
Перейти до повного тексту