ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 817/1799/16
адміністративне провадження № К/9901/34854/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Рівненської митниці ДФС на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 10.01.2017 (суддя Гломб Ю. О.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 (головуючий суддя Іваненко Т. В., судді Кузьменко Л. В., Франковська К. С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненської митниці ДФС, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби у Рівненській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рівненської митниці ДФС, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби у Рівненській області, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 26.08.2016 №204000009/2016/000028/1;
- зобов`язати Рівненську митницю ДФС повернути надмірно сплачені митні платежі в розмірі 20ʼ373,63 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.08.2016 він придбав у Німечинні автомобіль Volkswagen Passat, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 за 6950 євро, що на дату покупки становить згідно з курсом НБУ 196 615,32 грн. Указаний автомобіль мав пошкодження, у зв`язку з чим його ціна була нижча ніж за аналогічний автомобіль без пошкоджень. 26.08.2016 під час митного оформлення вказаного транспортного засобу уповноваженою особою відповідача прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №204000009/2016/000028/1, відповідно до якого митний орган, користуючись періодичним довідником Schwackelist 2016 SPS-D 7/2016, визначив вартість автомобіля в розмірі 8 541 євро, що згідно з курсом НБУ становило 244 244,24 грн, та відмовив у прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску транспортного засобу, видавши картку відмови №204000009/2016/00026. Через такі дії відповідача позивачем було здійснено додаткові платежі в розмірі 16 468,00 грн. Позивач наполягав на протиправності рішення про коригування митної вартості, оскільки для митного оформлення декларантом ФОП ОСОБА_2 було надано весь пакет документів для визначення митної вартості товару, передбачений Митним кодексом України. Крім того, на вимогу митного органу Рівненською торгово-промисловою палатою зроблено експертизу, згідно з висновком якої від 23.08.2016 вартість автомобіля визначена в розмірі 6 828 євро. Також на вимогу митного органу було зроблено ще один експертний висновок №А-574 з визначенням б/у запчастин, які необхідно замінити. Виходячи з наведеного, позивач вважає протиправним рішення відповідача про коригування митної вартості №204000009/2016/000028/1 від 26.08.2016 та просить повернути надмірно сплачені митні платежі.
Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 10.01.2017, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 позов задовольнив частково, визнав протиправним та скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 26.08.2016 № №204000009/2016/000028/1, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Приймаючи оскаржувані рішення, суди виходили з того, що з огляду на досліджені матеріали справи позивач у повному обсязі документально підтвердив правильність заявленої митної вартості ввезеного автомобіля за першим основним методом - за ціною договору купівлі-продажу, а отже, спірне Рішення підлягає скасуванню.
При цьому суди виснували, що позовні вимоги про зобов`язання повернути надмірно сплачені митні платежі у розмірі 20 373,63 грн є передчасними та задоволенню не підлягають, оскільки право на повернення сплачених податків і зборів виникає на підставі висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів, який направлено органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Рівненська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у частині задоволення позовних вимог та прийняти у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
У касаційній скарзі відповідач доводив невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, які, на його думку, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору з огляду на те, що у митного органу була наявна інформація щодо іншого рівня вартості аналогічних автомобілів, а надані позивачем експертні висновки містили суттєві недоліки.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 05.05.2017 залишив касаційну скаргу відповідача без руху з наданням строку на усунення недоліків касаційної скарги, а ухвалою від 29.05.2017 відкрив касаційне провадження у зв`язку з усуненням недоліків касаційної скарги.
Інші учасники справи правом на подання до суду заперечень та/або пояснень не скористались.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства (КАС) України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційна скарга митниці була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 17.08.2016 позивач придбав у нерезидента транспортний засіб - вантажний автомобіль марки "VOLKSWAGEN", модель "PASSAT", 2011 року випуску, номер кузова - НОМЕР_2, який був у експлуатації, тип двигуна - дизель, номер двигуна - НОМЕР_3, робочий об`єм циліндрів двигуна - 1 598 см куб., вартістю 6 950,00 євро відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 17.08.2016 № 7245 та ввіз його на митну територію України.
26.08.2016 представник позивача ФОП ОСОБА_2 (декларант) для здійснення митного оформлення даного транспортного засобу Рівненській митниці ДФС подала митну декларацію № 204050003/2016/012982 на ввезений транспортний засіб, згідно з якою заявлено митну вартість товару в розмірі 6 950 євро, яку визначено за основним методом - за ціною договору.
До вказаної митної декларації декларантом долучено: акт про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 19.08.2016 № 209100004/2016/000773; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 30.03.2011 DX528981; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 23.08.2016; рахунок-фактуру (інвойс) від 17.08.2016 № 7245; договір про надання послуг митного брокера від 15.08.2015
№ 027-Г-С; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 17.08.2016; декларацію про походження товару від 17.08.2016; довідку з сертифікації від 22.08.2016.
26.08.2016 відповідач за результатами розгляду поданої митної декларації №204050003/2016/012982 та доданих до неї документів, відмовив у митному оформленні транспортного засобу за заявленою митною вартістю у зв`язку з відсутністю у поданих документах належних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; неподанням декларантом всіх додаткових документів, витребовуваних органом доходів і зборів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України). Відмову у митному оформленні транспортного засобу відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів від 26.08.2016 № 204000009/2016/00026.
Відповідач здійснив коригування митної вартості транспортного засобу та виніс оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 26.08.2016 № 204000009/2016/000028/1, яким відповідно до розрахунку числового значення митної вартості митну вартість автомобіля визначено у сумі 8 900 євро.
26.08.2016 декларантом позивача для здійснення митного оформлення транспортного засобу, з урахуванням рішення про коригування митної вартості від 26.08.2016
№ 204000009/2016/000028/1, подано Рівненській митниці ДФС митну декларацію
№ 204050003/2016/013049 на ввезений транспортний засіб, згідно з якою заявлено митну вартість товару в розмірі 8 571 євро.
Позивач сплатив митні платежі згідно з декларацією від 26.08.2016
№ 204050003/2016/013049 з метою випуску автомобіля у вільний обіг.
За результатами адміністративного оскарження позивачем рішення про коригування митної вартості ДФС України залишила рішення про коригування митної вартості від 26.08.2016 № 204000009/2016/000028/1 без змін відповідно до рішення про результати розгляду скарги від 04.10.2016 № 10502/Б/99-99-19-01-01-14.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Частиною першою статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу.
Частиною першою статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.