ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 520/6976/2020
адміністративне провадження № К/9901/11210/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 (головуючий суддя: Бабаєв А.І.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2021 (головуючий суддя: Перцова Т.С., судді: Русанова В.Б., Жигилій С.П.) у справі № 520/6976/2020 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У червні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - Міноборони України), в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Міноборони України, яка полягає у нерозгляді його звернення (заяви) від 08.01.2020 на Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум;
зобов`язати відповідача розглянути його звернення (заяву) від 08.01.2020 на Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум;
зобов`язати відповідача відповідно до статті 382 КАС України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 14.09.2020, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2021, у задоволенні позову відмовив.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2021 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12.09.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до Міноборони України із заявою від 08.01.2020, в якій просив Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначення компенсаційних сум повторно розглянути питання призначення йому одноразової грошової допомоги з урахуванням додатково поданого документу (відповідь на адвокатський запит), який свідчить про відсутність з боку позивача будь-яких протиправних дій в період проходження військової служби.
У додатках до вказаної заяви зазначено про надання відповіді на адвокатський запит, який, на думку позивача, свідчить про відсутність будь-яких протиправних дій з його боку у період проходження військової служби та, як наслідок, відсутність протиправних дій при отриманні поранення (контузії, травми тощо).
Листом № 116/14/2/267/л від 14.02.2020, за підписом начальника відділу оплати праці особовому складу - заступник начальника фінансово-економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України - ОСОБА_2, на звернення позивача повідомлено перелік документів, які необхідно надати для підтвердження причини і обставини поранення. Зазначено, що позивач не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_1 за допомогою в отриманні документів про обставини отриманого поранення та запропоновано звернутись до районного військового комісаріату за місцем проживання для надання сприяння в підготовленні відповідних запитів.
Позивач, вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, звернувся до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач стверджує, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у нерозгляді його звернення (заяви) від 08.01.2020 на Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум. За позицією позивача, при надходженні додаткових документів, у відповідача виникає обов`язок ініціювати повторний розгляд на Комісії питання про призначення та виплату йому ОГД.
Відповідач позов не визнав. Наполягає, що позивачем недотриманий встановлений законом порядок звернення за призначенням ОГД, а тому відсутні підстави для винесення на розгляд Комісії порушеного у зверненні питання.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що передумовою для отримання ОГД, яка виплачується Міноборони України, є звернення військовослужбовця до уповноваженого органу, в даному випадку - військкомату, із відповідною заявою та іншими необхідними документами, перелік яких визначений пунктом 11 Порядку №975, та які в установлений строк розглядаються цим органом, після чого складається висновок за результатами розгляду заяви щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, який направляється розпоряднику бюджетних коштів для прийняття відповідного рішення (про призначення чи про відмову в призначенні такої допомоги).
Тобто, обов`язок прийняти рішення щодо призначення ОГД виникає у Комісії після надходження документів для її призначення, визначених Порядком № 975 та Положенням № 530, від уповноваженого органу - обласного військового комісаріату.
Своєю чергою, у зв`язку із надходженням заяви позивача від 08.01.2020, поданої безпосередньо до Міноборони України, а не до військкомату, без дотримання вимог в частині надання повного переліку документів, передбаченого законодавцем, у відповідача не виникло обов`язку щодо її розгляду в Порядку № 975 та прийняття рішення щодо призначення ОГД.
Окремо суди звернули увагу, що у відповідь на заяву від 08.01.2020, листом фінансово-економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України Міністерства оборони України від 14.02.2020 позивача було повідомлено про можливість вчинення ним дій для вирішення порушеного питання та зазначено, які саме документи можуть підтверджувати причини та обставини поранення.
Одночасно апеляційний суд оцінив інформацію, зазначену у листі ТВО військового комісара Валківського районного військового комісаріату від 21.06.2019 №2/966/10 у зв`язку із чим констатував, що такий не може вважатися документом, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, оскільки засвідчує лише відсутність таких документів.
Також апеляційний суд зазначив про нетотожність приведеної позивачем практики Верховного Суду (постанова від 10.07.2019 у справі №560/164/19) до обставин цієї справи.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Касаційна скарга позивача обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Насамперед скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10.07.2019 у справі № 560/164/19 та від 04.03.2020 у справі № 208/4522/16-а.
Скаржник стверджує, що надходження додаткових документів зумовлює обов`язок відповідача повторно розглянути на Комісії питання призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги.
Також скаржник зазначає, що законодавством чітко не визначено вид документа, який підтверджує причини та обставини порання. Своєю чергою, відсутність даних про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності є прямим доказом того, що порання чи контузія не пов`язані із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або не є наслідком навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Крім того, на переконання скаржника, суди обох інстанцій не з`ясували повноваження Фінансово-економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України на розгляд порушеного у зверненні від 08.01.2020 питання.
Відповідач процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.
VІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до статті 41 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом №2011-ХІІ.
Частиною першою статті 16 Закону № 2011-ХІІ визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
У частині шостій статі 16-3 Закону № 2011-ХІІ визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Згідно із частиною дев`ятою цієї статті порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаної вище статті Закону, Кабінет Міністрів України постановою від 25.12.2013 № 975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975).
Пунктом 11 Порядку № 975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:
заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії:
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;