ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 916/3755/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Міщенко І. С., Рогач Л. І.,
секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Болградзаготзерно" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Бікар"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 (колегія суддів: Богатир К. В. - головуючий, Поліщук Л. В., Таран С. В.)
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Болградзаготзерно",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Бікар",
про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном,
за участю:
позивача: Лісецька Н.В. (адвокат)
відповідача, третьої особи: Носенко І.П. (адвокат)
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1 Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" (далі - Залізниця) звернулось з позовом до суду, в якому просило зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Болградзаготзерно" (далі - Товариство) усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном - верхня будова під`їзної колії № 15 ст. Болград (далі - майно), шляхом допуску працівників, техніки та обладнання Залізниці до вказаного майна для його демонтажу.
1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником майна, а відповідач здійснює перешкоди у користуванні та розпорядженні цим майном, оскільки воно розташоване на території, що огороджена парканом, і відповідач обмежує доступ до майна.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.12.2022 (суддя Петренко Н. Д.) в позові відмовлено.
2.2 Рішення мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджено, що згідно зі статтею 85 Господарського кодексу України, статтею 115 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) Залізниця набула права власності на майно. Водночас суд першої інстанції дійшов висновку, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, а тому відсутні підстави для його задоволення.
2.3 Оскаржуваною постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2022 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
2.4 Суд апеляційної інстанції виходив з того, що Товариство згідно з договором передачі прав користування і експлуатації майна від 01.03.2017 № 01-09/17 використовує цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Залізничне, вул. Болгарська, 1 (далі - ЦМК), за парканом якого знаходиться майно позивача - верхня будова під`їзної колії № 15 ст. Болград. При цьому наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що право власності позивача порушується саме відповідачем, тобто останнім створені перешкоди у здійсненні права користування, розпоряджання майном його власнику, а тому ці права підлягають захисту у спосіб, що обраний Залізницею.
3. Короткий зміст касаційних скарг та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі Товариство просить постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 скасувати, а рішення Господарського суду Одеської області залишити в силі.
3.2 На обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що апеляційний суд не врахував правових висновків, які викладено у постановах Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 918/387/19 та від 21.04.2020 у справі № 916/1872/19.
3.3 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Бікар" (далі - Підприємство), яке було залучено до участі у справі на стадії апеляційного провадження як третя особа, у касаційній скарзі просить скасувати зазначену постанову від 22.06.2023 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову з мотивів, викладених у касаційній скарзі.
3.4 Обґрунтовуючи касаційну скаргу, третя особа не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у Залізниці права власності на вказане у позові майно. Водночас апеляційний господарський суд протиправно, як вважає третя особа, залучив на стадії апеляційного провадження додаткові письмові докази, надані позивачем, і проігнорував наявність правовстановлюючих документів Підприємства на вказане майно, що знаходиться на території ЦМК, без урахування правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду, щодо переліку документів, якими підтверджується право власності на залізничні шляхи.
3.5 Також, за твердженням і Товариства, і Підприємства, суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
3.6 Позивач у відзивах на касаційні скарги заперечує викладені Товариством і Підприємством в скаргах доводи і просить залишити скарги без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін посилаючись на законність та обгрунтованість постанови суду та відсутність правових підстав для її скасування.
4. Мотивувальна частина
4.1 Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно із зведеним переліком майна Одеська залізниця, що вноситься до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця", затвердженим 18.08.2015 Міністром інфраструктури України Пивоварськи А. М., до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця", у тому числі увійшла верхня будова під`їзної колії № 15 ст. Болград (інвентарний номер 14701).
4.2 Згідно з наказом ПАТ "Укрзалізниця" від 01.12.2015 № 046 "Про наділення майном регіональної філії "Одеська залізниця" верхня будова під`їзної колії № 15 ст. Болград відноситься до майна ПАТ "Укрзалізниця", яким наділено регіональну філію "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" як балансоутримувача.
4.3 Відповідно до інвентарної карти у 2015 році вказаному майну було присвоєно новий інвентарний номер № 1810201000224.
4.4 Наказом від 13.05.2013 № 085-ЦЗ/ОД за підписом заступника генерального директора Укрзалізниці прийнято рішення щодо списання під`їзної колії № 15, яке реалізується шляхом демонтажу.
4.5 На виконання цього наказу позивач направив 06.11.2013 лист відповідачу вих. № ПЧ-17/263 щодо можливості доступу працівників Залізниці до майна - верхньої будови під`їзної колії № 15 ст. Болград.
4.6 Згідно з наказом Залізниці від 20.08.2019 № 394-Н/од станцію Болград закрили. Пунктом 2 зазначеного наказу начальника служби колії Залевського Р. Ю. зобов`язано забезпечити виконання робіт по тимчасовому зняттю матеріалів верхньої будови колії на станції Болград, в тому числі під`їзної колії № 15 з оформленням відповідних документів на їх списання, забезпечивши зберігання матеріалів верхньої будови колії до отримання дозволу на подальше цільове використання за призначенням.
4.7 Також суди встановили, що відповідно до свідоцтва про право власності від 04.03.2002, виданого Залізничанською селищною радою Болградського району на підставі розпорядження від 27.02.2002 № 47, ЦМК належить на праві приватної власності Підприємству.
4.8 В матеріалах справи міститься Договір від 01.03.2017 № 04-09/17 передання прав користування та експлуатації майна, укладений між Підприємством та Товариством, за умовами пункту 1.1 якого Підприємство зобов`язується передати відповідачу тимчасове право користування та експлуатації майна, що знаходиться в єдиному майновому комплексі за адресою: Одеська обл., Болградський р., с. Залізничне, вул. Болградська, 1, у кількості, узгодженій додатковою угодою, яка може бути укладена як в усній, так і в письмовій формі.
4.9 Позивач вказує, що майно - верхня будова під`їзної колії № 15 ст. Болград, розташоване на території, що огороджена парканом, чим обмежено доступ до зазначеного майна працівників позивача, що стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
4.10 Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.11 За змістом статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
4.12 Відповідно до вимог частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
4.13 У статті 77 ГПК України зазначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.