1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 902/308/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явились,

відповідача 1 - не з`явились,

відповідача 2 - не з`явились,

третьої особи - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2023 (головуючий суддя - Тимошенко О.М., судді: Павлюк І.Ю., Савченко Г.І.) та рішення Господарського суду Вінницької області від 26.04.2023 (суддя Маслій І.В.)

у справі №902/308/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ємільчине Агроком",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Фармінг",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сат-Агро",

про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" (далі - ТОВ "Агріі Україна") звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ємільчине Агроком" (далі - ТОВ "Ємільчине Агроком") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Фармінг" (далі - ТОВ "Ресурс-Фармінг") про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 25.07.2022 №25/07-22/СА, укладеного між відповідачами.

1.2.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений відповідачами договір: (1) фактично є договором факторингу, адже за цим договором ТОВ "Ємільчине Агроком" набуло право одержання прибутку в розмірі 2 105 750 грн, у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, що відступається (2 155 750 грн) та ціною вимоги, що передбачена договором відступлення вимоги (50 000 грн), хоча не є банківською або фінансовою установою, відповідно, не може укладати таких договорів; (2) укладений між пов`язаними юридичними особами ( ОСОБА_1 на дату укладення цього договору мала впив на прийняття рішення як на ТОВ "Ємільчине Агроком", так й на Товариство з обмеженою відповідальністю "Сат-Агро" (далі - ТОВ Сат-Агро")), які штучно створили кредиторську заборгованість ТОВ "Сат-Агро", що впливає на формування конкурсної маси у справі про банкрутство останнього, а отже, на розмір задоволення вимог кредиторів, одним із яких є позивач; (3) порушує права та законні інтереси позивача.

1.3.Заперечення відповідача 1 проти позову мотивовані тим, що спірний договір про відступлення права вимоги відповідає вимогам статей 512, 513, 514 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та є договором відступлення права вимоги, а не договором факторингу, а отже, відсутні підстави, передбачені статтями 203, 215 ЦК, для визнання його недійсним. Договір про відступлення права вимоги укладений стосовно вимоги про виконання зобов`язань, що випливають із господарського договору, який не є кредитним договором, не пов`язаний із валютним регулюванням.

Перебування ОСОБА_1 у період з лютого 2021 по 24.12.2021 у складі учасників ТОВ "Сат-Агро" та призначення її 16.02.2022 комерційним директором ТОВ "Ємільчине Агроком" не впливає на дійсність оспорюваного договору, адже ОСОБА_1 не підписувала жодного документу, як представник чи уповноважена особа ТОВ "Ємільчине Агроком", із ТОВ "Ресурс-Фармінг" та не брала участі у прийнятті рішення про укладення такого договору.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.19.04.2021 ТОВ "Ресурс-Фармінг" (відповідач 2) та ТОВ "Сат-Агро" уклали договір про надання послуг, на виконання умов якого відповідач 2 перерахував на рахунок ТОВ "Сат-Агро" 2 100 000 грн.

2.2.ТОВ "Сат-Агро" попередньо оплачені відповідачем 2 послуги не надало, що зумовило звернення останнього з позовом до суду.

2.3.У провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа №902/745/21 за позовом ТОВ "Ресурс-Фармінг" про стягнення з ТОВ "Сат-Агро" коштів, сплачених за договором про надання послуг б/н від 19.04.2021, у розмірі 2 100 000 грн та 1 051 039,50 грн штрафних санкцій у зв`язку невиконанням взятих на себе зобов`язань за даною угодою в частині оформлення та реєстрації прав користування за ТОВ "Ресурс-Фармінг" на обумовлені сторонами земельні ділянки.

2.4.Ухвалою від 25.10.2021 у справі №902/745/21 суд залишив без розгляду позовну заяву ТОВ "Ресурс-Фармінг" в частині вимог про стягнення з ТОВ "Сат-Агро" штрафних санкцій у розмірі 1 051 039,50 грн.

2.5.Рішенням від 09.11.2021 у вказаній справі суд задовольнив позовні вимоги, стягнув з ТОВ "Сат-Агро" на користь ТОВ "Ресурс-Фармінг" кошти, сплачені за договором про надання послуг б/н від 19.04.2021, у розмірі 2 100 000 грн, а також судовий збір у розмірі 15 750 грн.

2.6.28.01.2022 суд видав наказ на виконання рішення суду, яке набрало законної сили 17.01.2022, з урахуванням ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду.

2.7.Додатковим рішенням від 23.02.2022 у справі №902/745/21 суд стягнув з ТОВ "Сат-Агро" на користь ТОВ "Ресурс-Фармінг" 40 000 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

2.8.04.04.2022 суд видав відповідний наказ.

2.9.Ухвалою суду від 08.08.2022 у справі №902/745/21 суд змінив сторону стягувача - ТОВ "Ресурс-Фармінг" на його правонаступника - ТОВ "Ємільчине Агроком" у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 28.01.2022 у справі №902/745/21, виданого відповідно до рішення Господарського суду Вінницької області від 09.11.2021.

2.10.Вказаною ухвалою встановлено, зокрема, наступне:

25.07.2022 ТОВ "Ресурс-Фармінг" та ТОВ "Ємільчине Агроком" уклали договір про відступлення права вимоги №25/07-22/СА, згідно з п.1.1 якого первісний кредитор (ТОВ "Ресурс-Фармінг") передає (відступає) новому кредиторові (ТОВ "Ємільчине Агроком"), а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором про надання послуг б/н від 19.04.2021 року (основний договір), укладений між первісним кредитором та ТОВ "Сат-Агро" (боржник).

У п.п.1.2-1.4 сторони узгодили: станом на час укладення та підписання даного договору про відступлення права вимоги, розмір вимог первісного кредитора до боржника становить 2 155 750 грн, що підтверджено, в тому числі, рішеннями Господарського суду Вінницької області від 09.11.2021 та 23.02.2022 у справі №902/745/21. За цим договором про відступлення права вимоги до нового кредитора переходить також право вимагати виконання боржником зобов`язань за основним договором в частині сплати первісному кредитору штрафних санкцій, збитків, у зв`язку із невиконанням або неналежним виконанням основного договором, а також вимоги, що випливають із договорів поруки/застави, які укладені між первісним кредитором та поручителями/заставодавцями в забезпечення виконання основного зобов`язання - договору про надання послуг б/н від 19.04.2021. За цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за основним договором, з моменту підписання даного договору та отримання від первісного кредитора оригіналів документів, які підтверджують право вимоги.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2 договору новий кредитор сплачує первісному кредитору компенсацію за відступлення права вимоги в сумі 50 000 грн, на протязі 3-х днів з моменту підписання даного договору, шляхом безготівкового перерахування на банківський рахунок первісного кредитора, або ж шляхом виплати коштів готівкою через касу уповноваженій особі первісного кредитора. Право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання даного договору і не залежить від виконання новим кредитором п.2.1 даного договору.

На виконання вказаного договору 25.07.2022 між сторонами підписано та скріплено їх печатками акт приймання - передачі документів до договору про відступлення права вимоги №25/07-22/СА від 25.07.2022.

ТОВ "Ємільчине Агроком" виконало взяте на себе за договором №25/07-22/СА від 25.07.2022 зобов`язання з перерахування коштів ТОВ "Ресурс-Фармінг", що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру: від 03.08.2022 №6, від 04.08.2022 №7, від 05.08.2022 №8, від 08.08.2022 №9, від 09.08.2022 №10 на загальну суму 50 000 грн.

Зважаючи на викладене, суд встановив, що право вимоги за наказом Господарського суду Вінницької області від 28.01.2022 у справі №902/745/21 про стягнення з ТОВ "Сат-Агро" коштів, сплачених за договором про надання послуг б/н від 19.04.2021, у розмірі 2 100 000 грн; судового збору у розмірі 15 750 грн, та за наказом Господарського суду Вінницької області у справі від 04.04.2022 у справі №902/745/21 про стягнення з ТОВ "Сат-Агро" 40 000 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу перейшли до ТОВ "Ємільчине Агроком".

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд Вінницької області рішенням від 26.04.2023 у справі №902/308/23, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2023, у задоволенні позову ТОВ "Агріі Україна" відмовив повністю.

3.2.Судові рішення мотивовані тим, що (1) укладений відповідачами договір про відступлення права вимоги не є договором факторингу, за якими вчинено фінансову послугу без відповідного дозволу (ліцензії), що є підставою для визнання його недійсним згідно з частиною першою статті 227 ЦК; (2) позивач не довів, які саме його права порушуються, яким чином зміниться конкурсна маса і її реалізація у результаті заміни одного кредитора іншим без зміни розміру кредиторських вимог до боржника і яким чином права позивача порушені в результаті укладення спірного договору відповідачами.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування

4.1.ТОВ "Агріі Україна" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: (1) скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2023 та рішення Господарського суду Вінницької області від 26.04.2023 у справі №902/308/23; (2) позов про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 25.07.2022 №25/07-22/СА, укладеного між відповідачами - задовольнити.

4.2.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження вищезазначених судових рішень, скаржник зазначає про те, що судами попередніх інстанцій не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 11.09.2018 у справі №909/968/16, від 02.02.2022 у справі №910/21682/15 (910/18583/20), щодо застосування статей 203, 227, 215, 512, 1077, 1079 ЦК (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК).

4.3.Доводи скаржника зводяться до того, що:

(1) укладений відповідачами договір (незважаючи на його назву - договір про відступлення права вимоги) є договором факторингу, адже за цим договором ТОВ "Ємільчине Агроком" набуло право одержання прибутку в розмірі 2 105 750 грн, у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, що відступається (2 155 750 грн) та ціною вимоги, що передбачена договором відступлення вимоги (50 000 грн), хоча не є банківською або фінансовою установою, відповідно не може укладати таких договорів;

(2) виснуючи про те, що відповідачі не порушили прав позивача, укладаючи оспорюваний договорів, суди проігнорували аргументи позивача, якими він обґрунтовував порушення свого права та інтересу у справі про банкрутство ТОВ "Сат-Агро", зокрема відносно справедливого формування конкурсної маси, за рахунок якої здійснюється задоволення вимог кредиторів, одним із яких є позивач;

(3) суди не дослідили та не надали оцінки наведеним позивачем обставинам стосовно того, що засновником і підписантом ТОВ "Ємільчине Агроком" з 27.01.2022 була ОСОБА_2, яка з 15.03.2021 була засновником та підписантом ТОВ "Сат-Агро", з чого слідує, що ОСОБА_2 є власником і ТОВ "Ємільчине Агроком", і ТОВ "Сат-Агро";

(4) питання порушеного права полягає не у наявності обставин заміни кредитора з одного на іншого, а в обставинах формування кредиторської вимоги і суб`єктах таких відносин, що не було враховано судами при прийнятті рішення;

(5) оскільки для позивача існує реальна загроза визнання кредиторських вимог ТОВ "Ємільчине Агроком" на підставі незаконного договору, у зв`язку з чим незаконно може бути зменшена ліквідаційна маса або незаконно збільшена загальна сума кредиторських вимог, що приведе до зменшення долі позивача при розподілі ліквідаційної маси, то існує підстава виникнення права на превентивний судових захист. Тобто, окрім порушеного права, судовому захисту підлягає і загроза порушення права.

5.Позиція Верховного Суду

5.1.Відповідно до частини другої статті 16 ЦК визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього Кодексу.

5.2.Стаття 215 ЦК підставою недійсності правочину визначає недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

5.3.Згідно зі статтею 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

5.4.Звертаючись до суду з позовом про визнання правочину недійсним, позивач має довести наявність порушення спірним правочином його прав та охоронюваних законом інтересів, виходячи із заявлених підстав позову, а суд, вирішуючи питання про можливість спростування презумпції правомірності спірного правочину, має встановити не лише наявність підстав недійсності правочину, але й порушення прав позивача, визначити, яке саме право порушено, у чому полягає його порушення та чи відповідає порушене право заявленим підставам позову

5.5.Обґрунтовуючи позовні вимоги у цій справі, позивач стверджував, що укладений відповідачами договір (незважаючи на його назву - договір про відступлення права вимоги) є договором факторингу, адже за цим договором ТОВ "Ємільчине Агроком" набуло право одержання прибутку в розмірі 2 105 750 грн, у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, що відступається (2 155 750 грн) та ціною вимоги, що передбачена договором відступлення вимоги (50 000 грн), хоча не є банківською або фінансовою установою, не має відповідної ліцензії, а отже, не може укладати таких договорів.

5.6.Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виснували, що укладений відповідачами договір про відступлення права вимоги не є договором факторингу, з чим Верховний Суд погоджується огляду на таке.

5.7.Нормами частини першої статті 227 ЦК визначено, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

5.8.Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

5.9.Відповідно до статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

5.10.За частиною першою статті 513 ЦК правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

5.11.Відповідно до частини першої статті 517 ЦК первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

5.12.Отже, у ЦК встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

5.13.Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.03.2021 у справі №906/1174/18 (провадження №12-1гс21, пункт 38) навела такі ознаки, притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним чи безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

5.14.Відповідно до статті 1077 ЦК за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

5.15.Банк має право укласти договір факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким він передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити банку своє право грошової вимоги до третьої особи. Загальні умови та порядок здійснення факторингових операцій визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (стаття 350 Господарського кодексу України (далі - ГК).

5.16.Згідно зі статтею 1078 ЦК предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

5.17.Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (стаття 1079 ЦК).

5.18.Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон про фінансові послуги) фінансовими вважаються такі послуги: торгівля валютними цінностями; залучення фінансових активів із зобов`язанням щодо наступного їх повернення; фінансовий лізинг; надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; надання гарантій; фінансові платіжні послуги у сфері страхування; діяльність у системі накопичувального пенсійного забезпечення; професійна діяльність на ринках капіталу; факторинг; банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність". Отже, факторинг є фінансовою послугою.

5.19.У пункті 5 частини першої статті 1 Закону про фінансові послуги зазначено, що фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

5.20.Вимоги до договору про надання фінансових послуг передбачені в статті 6 Закону про фінансові послуги.

5.21.Так, за змістом частини першої статті 6 Закону про фінансові послуги договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб`єкта господарювання; 3) відомості про клієнта, який отримує фінансову послугу: прізвище, ім`я, по батькові, адреса проживання - для фізичної особи, найменування та місцезнаходження - для юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 9-1) підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту; 10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін.

5.22.Відповідно до пункту 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 №352 "Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231" до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.


................
Перейти до повного тексту