ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/1419/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Губенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Крапивної А.М.,
за участю представників:
Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ ІМЕКС": Гріщенко В.І,
Федьков О.О.,
Підприємства з іноземною інвестицією "ОСТ-ВЕСТ ЕКСПРЕС": Березюк Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ ІМЕКС"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023
(головуючий - Коротун О.М., судді Сулім В.В., Майданевич А.Г.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023
(суддя - Курдельчук І.Д.)
у справі №910/1419/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ ІМЕКС"
до Підприємства з іноземною інвестицією "ОСТ-ВЕСТ ЕКСПРЕС"
про стягнення 66 800 євро (2 661 532,44 грн),
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВ ІМЕКС" (далі - ТОВ "ВВ ІМЕКС", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства з іноземною інвестицією "ОСТ-ВЕСТ ЕКСПРЕС" (далі - ПІІ "ОСТ-ВЕСТ ЕКСПРЕС", відповідач) про стягнення заборгованості за час простою в період 01.02.2022 - 31.12.2022 транспортних засобів наданих для перевезення за договорами-заявками від 28.02.2020 №14/02 та від 28.02.2020 №15/02 у розмірі 66 800 євро (2 661 532,44 грн).
2. Позовні вимоги мотивовані ненаданням відповідачем необхідних документів для оформлення митних формальностей щодо вантажу, транспортні засоби перебувають у зоні митного оформлення на митному пункті пропуску Дорогуск РL під митним наглядом. У зв`язку з перебуванням автомобілів у зоні митного оформлення позивачем нараховано до стягнення з відповідача заборгованість за час простою.
Короткий зміст оскаржуваних рішення та постанови судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ ІМЕКС" до Підприємства з іноземною інвестицією "ОСТ-ВЕСТ ЕКСПРЕС" про стягнення 66 800 євро відмовлено повністю. Стягнуто з Підприємства з іноземною інвестицією "ОСТ-ВЕСТ ЕКСПРЕС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ ІМЕКС" 39 923,00 грн судового збору.
4. Рішення суду першої інстанції мотивовано невиконанням позивачем рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/7507/21 та неповерненням вантажу на територію України.
5. Суд першої інстанції наголошує на тому, що відсутність належної комунікації сторін не є об`єктивною причиною невиконання судового рішення.
6. Суд зазначає, що можливість ввезення/неввезення вантажу на територію України перебуває, виключно в площині виконання рішення у справі № 910/7507/21. У разі неможливості його виконання з об`єктивних причин позивач може вирішувати питання зміни порядку чи способу виконання такого рішення.
7. Суд першої інстанції вказує на те, що необхідні документи для митного оформлення та ввезення вантажу на територію України фактично відповідачем безпосередньо не були надані позивачеві, що і мало наслідком оформлення Волинською митницею карток відмови у прийнятті митних декларацій. Зазначені документи були надані до відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "ВВ ІМЕКС" у справі № 910/7507/21. Водночас суд вважає, що подання документів в підтвердження доводів/заперечень під час розгляду справи в суді не є належним виконанням обов`язку відповідача з надання документів позивачеві, які необхідні для митного оформлення вантажу в межах договірних відносин сторін.
8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 у справі № 910/1419/23 змінено мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023, викладено її в редакції даної постанови. Скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 в частині стягнення судового збору в розмірі 39 923,00 грн з Підприємства з іноземною інвестицією "ОСТ-ВЕСТ ЕКСПРЕС" з прийняттям нового в цій частині - про покладення судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції на позивача. В решті (резолютивну частину) рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 (в частині відмови в задоволенні позовних вимог) залишено без змін.
9. Постанова мотивована відсутністю вини відповідача в простої транспортних засобів позивача, за який позивач просить стягнути з відповідача заборгованість та наявністю у позивача всіх необхідних документів для митного оформлення вантажу.
10. Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення по справі 910/7507/21 підтверджує правомірність вимоги ПІІ "ОСТ-ВЕСТ ЕКСПРЕС" від 09.04.2021 про доставку вантажу перевізником за адресою м. Київ, вул. Дніпроводська,1 та в судовому порядку зобов`язує перевізника виконати обов`язки, що виникли з інструкцій ПІІ "Ост-Вест Експрес" 09.04.2021.
11. Апеляційний господарський суд вказує на те, що в матеріалах справи наявні попередні митні декларації, які містять інформацію, що підлягає подачі та перевірці для митного оформлення в розумінні ст. 355 Митного кодексу України. В системі "єдиного вікна" наявне посвідчення про державну реєстрацію серії А № 04654, яке засвідчує державну реєстрацію гербіциду Клетомекс на території України до 31.12.2024 року. Таким чином, гербіцид Клетомекс може бути ввезений на митну територію України до 31.12.2024 року. Про наявність такого посвідчення, відповідно до ч. 4 ст. 335 Митного кодексу України було також зазначено в попередніх митних деклараціях.
12. Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що долучені до матеріалів справи докази є достатніми для встановлення обставин виконання відповідачем обов`язку з надання необхідних для перетину кордону документів.
13. Суд апеляційної інстанції, з урахуванням встановленої відсутності вини відповідача у даній справі, вважає помилковим висновок суду першої інстанції про покладення судовий витрат на відповідача, тому апеляційна скарга відповідача в частині скасування рішення про покладення судових витрат на відповідача задоволена апеляційним судом з прийняттям нового рішення в цій частині про покладення судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції на позивача в порядку п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
14. Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВ ІМЕКС" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 у справі №910/1419/23, в якій просить Суд скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги позивача.
15. Скаржник у касаційній скарзі в якості підстави для касаційного оскарження вищезазначених судових рішень посилається на п. п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
16. Позивач зазначає, що судами порушено ч. ч. 4, 7 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та не враховано правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, від 14.12.2021 у справі № 910/7841/20, від 08.08.2019 у справі № 922/2013/18, від 07.06.2022 у справі № 910/5814/17 (щодо дослідження обставин у межах справи, правової оцінки та наявності преюдиційних обставин).
17. Також позивач вказує на неправильне застосування положень ч.ч. 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України та ч. ч 1, 2 ст. 218 Господарського кодексу України, неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26.12.2019 у справі № 904/5424/18, від 17.05.2017 у справі № 911/151/16.
18. Крім того, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано ч.ч. 1, 3 ст. 11 та ч. 7 ст. 12 Конвенції та не застосовано положення ч. 3 ст. 220, ч. 1 ст. 221 Господарського кодексу України, ст. 538, ч. 4 ст. 612 та ч. 1 ст. 613 Цивільного кодексу України, висновки Верховного Суду щодо застосування яких у подібних правовідносинах відсутні (у даному випадку - у частині неможливості завершення перевезення та виконання інструкцій внаслідок прострочення надання необхідних документів вантажовідправником (відповідачем).
19. Позивач у касаційній скарзі наголошує на тому, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази, чим порушив норми процесуального права: ст.ст. 2, 13, 73, 74, 77, 76, 86, ч. 1 ст. 210, ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, висновок щодо застосування яких викладено у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 19.01.2023 у справі № 910/11699/20, від 29.01.2021 у справі № 922/51/20.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
20. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить Суд відмовити позивачеві в задоволенні касаційної скарги, з огляду на безпідставність доводів та вимог, викладених позивачем у касаційній скарзі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
21. 28 лютого 2020 року Підприємством з іноземною інвестицією "ОСТ-ВЕСТ ЕКСПРЕС" (експедитор, відправник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВ ІМЕКС" (перевізник) укладено два договори у формі заявок, а саме: договір-заявку №14/02 та договір-заявку №15/02 про перевезення вантажів за маршрутом: с. Н. Дубечня, Київська область, Україна - м. Пруш Польща.
22. Згідно з кожним договором-заявкою вантажем є гербіцид Клетомекс вагою до 20 тонн, дата завантаження 29.02.2020, вартість фрахту складає 1200 Євро по курсу НБУ.
23. Відповідно до п. 2 договорів-заявок простій автопоїзда під завантаженням чи вивантаженням більше зазначених нормативів, а також простій на шляху прямування чи прикордонних переходах оплачується винною стороною в сумі 100 євро за кожну добу простою.
24. У договорах-заявках зазначено, що Підприємство з іноземною інвестицією "ОСТ-ВЕСТ ЕКСПРЕС" є відправником вантажу (у реквізитах заявки) та експедитором (у реквізитах для підписання), а Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВ ІМЕКС" - перевізником.
25. 29 лютого 2020 року на підставі вищевказаних договорів-заявок товар було завантажено в два транспортні засоби та між Підприємством з іноземною інвестицією "ОСТ-ВЕСТ ЕКСПРЕС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВ ІМЕКС" оформлені міжнародні автомобільні накладні (CMR) № 379116 та № 379111.
26. Відповідно до CMR № 379116 на транспортні засоби завантажено 11788 кг гербіциду (13 місць палет), а відповідно до CMR № 379111 на транспортні засоби завантажено 14336 кг гербіциду (16 місць палет).
27. У CMR № 379116 та № 379111 у графі "Відправник" зазначено ТОВ "МАК Україна ЛТД". Водночас, ці документи складені Підприємством з іноземною інвестицією "ОСТ-ВЕСТ ЕКСПРЕС" і в графі "Підпис та штамп відправника" значиться печатка (штамп) останнього як відправника. Також CMR № 379116 та № 379111 підписані Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВ ІМЕКС" як перевізником.
28. 29 лютого 2020 року, оскільки перевезення вантажу пов`язано з вивезенням його за митну територію України, здійснено митне оформлення товару, наслідком чого мало місце складання митних декларацій.
29. 02 лютого 2020 року транспортні засоби позивача з вантажем прибули на митний пункт пропуску Дорогуск, Польща. Через відсутність дозволу на ввезення товару для захисту рослин на територію Польщі з 02.03.2020 вищевказані транспортні засоби перебувають на митному пункті пропуску Дорогуск РL під митним наглядом.
Позиція Верховного Суду
30. Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
31. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
32. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст. 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.
33. Тобто підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
34. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
35. За приписами ст. 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.
36. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
37. Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
38. За приписами ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.
39. Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
40. Згідно зі ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
41. За приписами ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. При перевезенні вантажів автомобільним транспортом складається міжнародна автомобільна накладна (CMR).
42. Статтею 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 (далі - Конвенція) встановлено, що ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.
43. За приписами ст. 5 Конвенції вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.
44. Частина 1 ст. 9 Конвенції передбачає, що вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.
45. Відповідно до положень ст. 11 Конвенції для цілей митних та інших формальностей, які повинні бути здійснені до доставки вантажу, відправник додає до вантажної накладної необхідні документи або надає їх в розпорядження перевізника, і забезпечує його всією інформацією, якої він може потребувати.
Перевізник не зобов`язаний перевіряти вірність і адекватність цих документів та інформації. Відправник несе відповідальність перед перевізником за будь-які збитки, заподіяні відсутністю, недостатністю чи невірністю таких документів та інформації, за винятком випадків незаконних дій або недбалості перевізника.
Перевізник несе відповідальність як представник за наслідки втрати чи невірного використання документів, зазначених у вантажній накладній і доданих до неї або наданих в його розпорядження; сума відшкодування, яка сплачується перевізником, не повинна, однак, перевищувати ту, яка підлягала б сплаті у випадку втрати вантажу.
46. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 12 Конвенції відправник має право розпоряджатися вантажем, зокрема, вимагати від перевізника припинення перевезення, зміни місця, передбаченого для доставки вантажу, або здачі вантажу одержувачу, іншому, ніж зазначений у вантажній накладній.
Відправник втрачає це право з того моменту, коли другий примірник накладної переданий одержувачу або коли останній здійснює свої права, передбачені в пункті 1 статті 13; з цього моменту і надалі перевізник керується вказівками одержувача.
47. Як встановлено судами попередніх інстанцій:
Підприємством з іноземною інвестицією "ОСТ-ВЕСТ ЕКСПРЕС" (експедитор, відправник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВ ІМЕКС" (перевізник) укладено два договори у формі заявок, а саме: договір-заявку №14/02 та договір-заявку №15/02 про перевезення вантажів за маршрутом: с. Н. Дубечня, Київська область, Україна - м. Пруш Польща.
У договорах-заявках зазначено, що Підприємство з іноземною інвестицією "ОСТ-ВЕСТ ЕКСПРЕС" є відправником вантажу (у реквізитах заявки) та експедитором (у реквізитах для підписання), а Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВ ІМЕКС" - перевізником.
CMR № 379116 та № 379111 у графі "Відправник" зазначено ТОВ "МАК Україна ЛТД". Водночас, ці документи складені Підприємством з іноземною інвестицією "ОСТ-ВЕСТ ЕКСПРЕС" і в графі "Підпис та штамп відправника" значиться печатка (штамп) останнього як відправника. Також CMR № 379116 та № 379111 підписані Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВ ІМЕКС" як перевізником.
48. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 у справі №910/7507/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 та постановою Верховного Суду від 30.06.2022, задоволено позов ПІІ "ОСТ-ВЕСТ ЕКСПРЕС" до ТОВ "ВВ ІМЕКС". Зобов`язано ТОВ "ВВ ІМЕКС" повернути вантаж згідно з міжнародними товарно-вантажними накладними №379111, №379116 на територію України за адресою: м. Київ, вул. Дніпроводська, 1.
49. Зазначені судові рішення мотивовані невиконанням ТОВ "ВВ ІМЕКС" договорів перевезення в редакціях, змінених ПІІ "ОСТ-ВЕСТ ЕКСПРЕС" в односторонньому порядку.
Легітимність та спроможність таких інструкцій бути підставою зміни умов договору перевезення не залежить виключно від виконання цих інструкцій на оригіналі першого примірника вантажної накладної. Оскільки право розпорядження вантажем належить відправнику, і втрата вантажної накладної не впливає на існування та чинність договору перевезення, надані ПІІ "ОСТ-ВЕСТ ЕКСПРЕС" ТОВ "ВВ ІМЕКС" інструкції на інших (не перших) примірниках вантажних накладних CMR № 379116 та CMR № 379111, а також виконаних на копіях перших примірників вантажних накладних CMR № 379116 та CMR № 379111, є підставою для зміни умов перевезення.
Суд зазначає, що ТОВ "ВВ ІМЕКС" не навело обставин та не надало доказів про те, що виконання таких інструкцій є неможливим у той момент, коли він їх одержав, вони порушують нормальний хід його роботи і впливають на відправників чи одержувачів інших вантажів, а також призводять до розбивки вантажу.
50. У зазначеній справі № 910/7507/21 судами встановлено, що:
- 09 квітня 2021 року ПІІ "ОСТ-ВЕСТ ЕКСПРЕС" звернулося до ТОВ "ВВ ІМЕКС" з листом № 41 про повернення до 13.04.2021 вантажу на територію України через митний пост Ягодин.
- ТОВ "ВВ ІМЕКС" відмовилося від виконання вимоги ПІІ "ОСТ-ВЕСТ ЕКСПРЕС", повідомивши цього ж дня (19.04.2021) останнього листом № 17.
- 14 квітня 2021 року ПІІ "ОСТ-ВЕСТ ЕКСПРЕС" надіслало на адресу ТОВ "ВВ ІМЕКС" лист № 43 з копіями перших примірників вантажних накладних CMR № 379116, CMR № 379111 з новими інструкціями. Відповідно до цих інструкцій змінено адресу доставки вантажу, новою адресою є адреса місцезнаходження митного складу відповідача: м. Київ, вул. Дніпроводська, 1, і зазначено, що перевізник звільняється від відповідальності за будь-які витрати, шкоду і збитки, викликані виконанням цієї інструкції. Вантаж підлягав поверненню невідкладно. В інструкціях зазначені реквізити (номери) митних декларацій, які оформлені для митної процедури повернення (ввезення) товару (від 09.04.2021 № UA100000/2021/846246 та UA100000/2021/846463). Інструкції видані з посиланням на підпункт "а" пункту 5 статті 12 Конвенції.
- Відповідно до листа від 22.04.2021 № 46, який 22.04.2021 ПІІ "ОСТ-ВЕСТ ЕКСПРЕС" надіслано на адресу ТОВ "ВВ ІМЕКС" з інструкціями по розпорядженню товаром за договорами-заявками від 28.02.2020 № 14/2 та 15/2, додатками до нього є перші примірники вантажних накладних CMR № 379116, CMR № 379111, а також попередні декларації, оформлені 09.04.2021 № UA100000/2021/846246 та UA100000/2021/846463. У цих деклараціях зазначено, що відправником товару є компанія "МАС GmbH", одержувачем - ТОВ "МАК Україна ЛТД", а ПІІ "ОСТ-ВЕСТ ЕКСПРЕС" є декларантом/представником.
- ТОВ "ВВ ІМЕКС" визнає факт отримання листів ПІІ "ОСТ-ВЕСТ ЕКСПРЕС" з додатками від 14.04.2021 та від 22.04.2021.
- ПІІ "ОСТ-ВЕСТ ЕКСПРЕС" надано ТОВ "ВВ ІМЕКС" інструкції на інших (не перших) примірниках вантажних накладних CMR № 379116 та CMR № 379111, а також оригінальні інструкції були надані на копіях перших примірників вантажних накладних CMR № 379116 та CMR № 379111.
51. Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
52. Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
53. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
54. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
55. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
56. Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
57. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
58. Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за простій транспортних засобів позивача за період 01.02.02022 - 31.12.2022. Позовні вимоги мотивовані ненаданням відповідачем необхідних документів для оформлення митних формальностей, у зв`язку з чим транспортні засоби перебувають у зоні митного оформлення під митним наглядом.
59. Позивач зазначає, що відповідач не виконав своїх обов`язків за договорами-заявками № 14/02, № 15/02 та не надав документів для можливості виконання позивачем рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 у справі № 910/7507/21. Відповідачем не виконано свого обов`язку щодо надання необхідних документів позивачеві, які повинні бути надані для доставки вантажу, не надав інших інструкцій щодо розпорядження вантажем, тому простій виник з вини відповідача.
60. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 194 Митного кодексу України (далі - МК України) у разі ввезення товарів на митну територію України декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють митний орган, у зоні діяльності якого товари будуть пред`явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари.