ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/21572/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
позивача - ОСОБА_1,
відповідача - не з`явились,
третьої особи -Ленько М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 (головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю., судді: Руденко М.А., Шапран В.В.)
у справі №910/21572/21
за позовом ОСОБА_2
до Акціонерного товариства "Завод "Квант",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонду Державного майна України,
про визнання недійсним рішення загальних зборів,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст позовних вимог
1.1. ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Завод "Квант" (далі - АТ "Завод "Квант") про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів АТ "Завод "Квант" від 13.12.2021, оформлених протоколом від 17.12.2021 №1/2021, та рішень наглядової ради АТ "Завод "Квант", оформлених протоколом засідання наглядової ради від 24.12.2021 №1/2021 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).
1.2.Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на обставини наявності порушень при скликанні та проведенні вказаних загальних зборів, а також на обставини порушення порядку формування наглядової ради.
2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1.Позивач - ОСОБА_2 є акціонером ВАТ "Завод "Квант" у кількості 1000 шт., що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах на 06.12.2021.
2.2.Фонд державного майна України (далі також - Фонд) є органом управління корпоративними правами держави у розмірі 73,2784% статутного капіталу ВАТ "Завод "Квант".
2.3.Наказом Фонду від 20.10.2021 №1851 "Про забезпечення організації та дистанційного проведення позачергових загальних зборів Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант" прийнято рішення про дистанційне проведення 13.12.2021 позачергових загальних зборів товариства та затверджено проект порядку денного цих зборів:
"1.Прийняття рішення про припинення повноважень Голови та членів наглядової ради товариства.
2.Обрання членів наглядової ради товариства.
3.Прийняття рішення про визначення типу та зміну найменування товариства.
4.Внесення змін до статуту товариства шляхом викладення його в новій редакції.
5.Затвердження умов договорів (цивільно-правових або трудових) з членами наглядової ради товариства. Обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами наглядової ради товариства.
6.Внесення змін до внутрішніх положень товариства.
7.Прийняття рішення про припинення повноважень голови та членів ревізійної комісії товариства.
8.Обрання членів ревізійної комісії товариства.
9.Встановлення чітких цілей діяльності товариства на 2022 рік.
10.Затвердження Положення про принципи формування наглядової ради товариства.
11.Затвердження Положення про наглядову раду товариства.
12.Затвердження Положення про винагороду членів наглядової ради товариства.
13.Затвердження принципів (кодексу) корпоративного управління товариства.".
Пізніше проект порядку денного було змінено, зокрема доповнено такими пунктами:
"14.Про виплату грошової винагороди арбітражному керуючому (ліквідатору) ВАТ "Завод "Квант" за час виконання ним обов`язків ліквідатора та в.о. керівника ВАТ "Завод "Квант" в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним таких повноважень.
15.Про виплату додаткової грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання повноважень ліквідатора та в.о. керівника ВАТ "Завод "Квант", виведення ВАТ "Завод "Квант" з ліквідаційної процедури в розмірі 3 відсотків від обсягу погашених (припинених) вимог конкурсних кредиторів ВАТ "Завод "Квант".
16.Виділ з AT "Завод "Квант" акціонерного товариства.
17.Створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант-Оренда".
Затверджено повідомлення про дистанційне проведення 13.12.2021 позачергових загальних зборів товариства.
Визначено датою складення переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про дистанційне проведення 13.12.2021 позачергових загальних зборів товариства, 11.11.2021, а також визначено 07.12.2021 (станом на 24 годину) датою складення переліку акціонерів, які мають право на участь у позачергових загальних зборах товариства, які будуть проведені дистанційно 13.12.2021.
Обрано реєстраційну комісію для реєстрації акціонерів на позачергових загальних зборах товариства, які будуть проведені дистанційно 13.12.2021, у складі: ОСОБА_3 - заступник начальника Управління корпоративними правами підприємств енергетичної галузі - начальник відділу генеруючих підприємств Департаменту корпоративних прав держави Фонду державного майна України; Кириченко В.М. - начальник відділу металургійних та хімічних промислових підприємств Управління корпоративними правами промислових підприємств Департаменту корпоративних прав держави Фонду державного майна України; ОСОБА_4 - заступник начальника Управління корпоративними правами промислових підприємств - начальник відділу різногалузевих та міждержавних майнових відносин товариств Департаменту корпоративних прав держави Фонду державного майна України; ОСОБА_5 - головний спеціаліст відділу розподільчих підприємств Управління корпоративними правами підприємств енергетичної галузі Департаменту корпоративних прав держави Фонду державного майна України.
Обрано лічильну комісію позачергових загальних зборів товариства, які будуть проведені дистанційно 13.12.2021, у складі: ОСОБА_3 - голова лічильної комісії; ОСОБА_6 - член лічильної комісії; ОСОБА_4 - член лічильної комісії; ОСОБА_5 - член лічильної комісії. Припинити повноваження лічильної комісії позачергових загальних зборів товариства після виконання покладених на неї обов`язків у повному обсязі.
Обрано головою позачергових загальних зборів товариства, які будуть проведені дистанційно 13.12.2021 - ОСОБА_3, секретарем - ОСОБА_4 .
Призначено уповноважених осіб на взаємодію з Публічним акціонерним товариством "Національний депозитарій України" при дистанційному проведенні 13.12.2021 позачергових загальних зборів товариства: ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5
2.4.27.10.2021 Фонд підписав з ПАТ "Національний депозитарій України" протокол переговорів.
2.5.10.11.2021 Фонд уклав з ПАТ "Національний депозитарій України" договір №134/338 про надання послуг із дистанційного проведення загальних зборів.
2.5.25.11.2021 Фонд уклав з ПАТ "Національний депозитарій України" договір №140/365 про надання послуг з інформаційного та організаційного забезпечення проведення загальних зборів акціонерного товариства про внесення змін до проекту порядку денного загальних зборів.
2.7.10.12.2021 на сайті Фонду розміщені бюлетень для голосування та бюлетень для кумулятивного голосування на ПЗЗА ВАТ "Завод "Квант" 13.12.2021.
2.8.13.12.2021 відбулись дистанційні позачергові загальні збори ВАТ "Завод "Квант" згідно з переліком акціонерів, складених ПАТ "Національний депозитарій України" станом на 07.12.2021.
2.9.17.12.2021 складено протокол №1/2021 позачергових загальних зборів ВАТ "Завод "Квант", проведених 13.12.2021, відповідно до якого для участі у зборах зареєструвалися акціонери (представники акціонерів), які сукупно є власниками 99,94226 % голосуючих акцій від їх загальної кількості.
На вказаних зборах були прийняті наступні рішення:
1.Припинено повноваження наглядової ради товариства у повному складі.
2.Обрано членами наглядової ради товариства: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_6 .
3.Змінено найменування товариства з ВАТ "Завод "Квант" на АТ "Завод "Квант"; визначено тип товариства як приватне акціонерне товариство.
4.Внесено зміни до статуту товариства шляхом викладення його в новій редакції.
5.Затверджено умови цивільно-правових договорів з членами наглядової ради товариства.
6.Внесено зміни до внутрішніх положень товариства.
7.Припинено повноваження ревізійної комісії товариства у повному складі.
8.Обрано членів ревізійної комісії товариства.
9.Встановлено чіткі цілі діяльності товариства на 2022 рік.
10.Затверджено Положення про принципи формування наглядової ради товариства.
11.Затверджено Положення про наглядову раду товариства.
12.Затверджено Положення про винагороду членів наглядової ради товариства.
13.Затверджено Кодекс корпоративного управління товариства.
З 14-17 питань рішення не прийняті.
2.10.Відповідно до протоколу від 24.12.2021 №1/2021 наглядова рада товариства вирішила обрати з моменту прийняття цього рішення ОСОБА_10 тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора та затвердити умови контракту, що укладатиметься з ним.
2.11.Позивач, посилаючись на наявність порушень при скликанні та проведенні вказаних зборів, звернувся до суду з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколом від 17.12.2021 №1/2021, а також про визнання недійсними всіх рішення наглядової ради АТ "Завод "Квант", оформлених протоколом засідання наглядової ради від 24.12.2021 №1/2021.
3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1.Господарський суд міста Києва рішенням від 18.08.2022 у справі №910/21572/21 позов задовольнив; визнав недійсними всі рішення загальних зборів акціонерів АТ "Завод "Квант" від 13.12.2021, оформлені протоколом від 17.12.2021 №1/20214; визнав недійсними всі рішення наглядової ради АТ "Завод "Квант", оформлені протоколом засідання наглядової ради від 24.12.2021 №1/2021; стягнув з АТ "Завод "Квант" на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 4 540 грн.
3.2.Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що: (1) матеріали справи не містять доказів належного повідомлення позивача про проведення позачергових загальних зборів, що свідчить про унеможливлення його участі у корпоративному управлінні товариством та фактичному позбавленні акціонера можливості надати свої пропозиції, висловити своє ставлення до рішень тощо; (2) матеріали справи не містять доказів звернення Фонду з питанням скликання позачергових загальних зборів акціонерів до діючої наглядової ради, яка за законом та статутом (п.10.2.33 статуту) скликає позачергові загальні збори товариства; (3) оскільки у статутному капіталі відповідача державі належить 13 958 068 штук акцій, що складає 73,2784%, до спірних правовідносин застосовуються положення абзацу 1 частини четвертої статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" (далі - Закон про АТ) (наглядова рада має складатися не менш ніж на одну третину з незалежних директорів, при цьому кількість незалежних директорів не може становити менше двох осіб).
3.3.Північний апеляційний господарський суд постановою від 18.01.2023 скасував рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2022 у справі №910/21572/21 та прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив повністю.
3.4.Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходи в з того, що: (1) позивач не довів обставин неможливості прийняти участь у зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, а тому відповідно його доводи про наявність порушень при скликанні та проведенні позачергових загальних зборів не можуть бути підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень; (2) позивач не довів впливу оскаржуваних рішень (прийнятих за наявності кворуму) на його права, так само як і не вказав в чому саме полягало порушення прав та / або законних інтересів позивача з урахуванням змісту ухвалених рішень та яким чином визнання їх недійсними може захистити (відновити) порушене право чи інтерес останнього.
4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи
4.1. ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 повністю та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2022 у справі №910/21572/21.
4.2.Підставою касаційного оскарження скаржник визначає: (1) пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), вказуючи на застосування абзацу 1 частини четвертої статті 53 Закону про АТ без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.12.2021 у справі №924/641/20 у подібних правовідносинах; (2) пункт 3 частини другої статті 287 ГПК, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування абзацу 1 частини четвертої статті 53 Закону про АТ у подібних правовідносинах, а також висновку щодо застосування частини першої статті 32, пункту 17 частини другої статті 33, частини четвертої статті 53, абзацу 1 частини сьомої статті 53, частини другої статті 55 Закону про АТ у системному взаємозв`язку у подібних правовідносинах.
4.3.Доводи скаржника зводяться до того, що:
(1) апеляційний суд не спростував і не заперечив, що рішенням загальних зборів акціонерів відповідача було порушено норму матеріального права, передбачену абзацом 1 частини четвертої статті 53 Закону про АТ (наглядова рада має складатися не менш ніж на одну третину з незалежних директорів, при цьому кількість незалежних директорів не може становити менше двох осіб).
(2) наявність двох незалежних директорів є гарантією незалежності наглядової ради у прийнятих рішеннях від окремих акціонерів та прозорості її діяльності, проте у даному випадку Фонд державного майна України незаконно та одноособово обрав наглядову раду, яка складається з п`яти учасників, які є його представниками, що суперечить закону та є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів про обрання складу наглядової ради у складі представників лише одного акціонера, без незалежних директорів, незалежно від інших обставин;
(3) оскаржуване рішення наглядової ради про призначення виконавчого органу товариства суперечить законним інтересам позивача, але останній вважає, що оскаржуване рішення наглядової ради має бути визнане недійсним незалежно від інших обставин з огляду на принципово незаконний склад цього органу. Легітимність (законність) складу наглядової ради та правомірність рішення загальнихʼ зборів акціонерів товариства безпосередньо впливає на законність рішень самої наглядової ради, і це правоположення (правовий висновок) прямо випливає із норм закону та принципів корпоративного управління, місця, важливості та вагомості наглядової ради у системі корпоративного управління товариством;
(4) у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази повідомлення позивача про час та місце проведення загальних зборів, позивач не одержував від депозитарія, з яким Фонд державного майна України уклав договір, жодного повідомлення про дату, час і місце зборів. Укладення такого договору з депозитарієм саме по собі не звільняє акціонера, що скликає збори, від належного повідомлення інших акціонерів про ці збори;
(5) неповідомлення позивача про намір провести позачергові загальні збори унеможливило його участь у корпоративному управлінні товариством та фактично позбавило акціонера можливості надання своїх пропозицій, висловлення свого ставлення до рішень, переконання учасників зборів та іншого впливу на прийняті рішення на загальних зборах тощо. Таке неповідомлення або здійснення його неналежним чином є безумовною підставою для визнання недійсними прийнятих рішень, незалежно від кількості голосуючих акцій.
4.4.Фонд державного майна України подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.
4.5.За твердженнями третьої особи:
(1) рішення про скликання позачергових загальних зборів товариства та дистанційне їх проведення прийнято Фондом як акціонером, який є власником 10 і більше відсотків голосуючих акцій товариства, враховуючи вимоги статті 47 Закону про АТ;
(2) всі акціонери відповідача мали можливість укласти договір з депозитарною установою з метою можливості прийняття участі у зборах товариства та голосування на зборах. Невиконання акціонером з власної ініціативи вимог Закону України "Про депозитарну систему України" тягне за собою настання наслідків, у тому числі у вигляді неможливості здійснення голосування на загальних зборах;
(3) позивач був належним чином та своєчасно повідомлений про проведення позачергових загальних зборів; загальні збори були проведені за наявності кворуму;
(4) позивач не надав доказів того, що ухвалення спірних рішень загальними зборами призвело до порушення прав чи законних інтересів його, як акціонера (учасника) товариства, а посилання позивача, як на підставу позовних вимог, на невключення пропозицій інших акціонерів у зв`язку із неповідомленням до порядку денного запланованих на 13.12.2021 загальних зборів акціонерів товариства не свідчить про порушення прав саме позивача.
5.Позиція Верховного Суду
5.1.Відповідно до пункту 8 частини першої статті 2, статті 25 Закону про АТ (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами. Кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.
5.2.Згідно з частиною першою статті 50 Закону про АТ у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття. Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.
5.3.У статті 50 Закону про АТ прямо та буквально не визначено, що порушення порядку скликання та підготовки проведення загальних зборів (тобто, процедури, що передує прийняттю рішення) є безумовною підставою для визнання недійсним прийнятого рішення, оскільки в наведеній нормі зазначено, що акціонер має довести факт порушення рішенням акціонерного товариства своїх законних прав.
5.4.Водночас стала судова практика виходить з розширювального тлумачення змісту поняття "порядку прийняття рішення" та визначає, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства є: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №915/540/16).
5.5.Велика Палата Верховного Суду прямо вказує, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №924/641/17), але зауважує та конкретизує, що права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №915/540/16).
5.6.Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (стаття 4 ГПК).
5.7.Відповідно до частин першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
5.8.Частина перша статті 16 ЦК передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
5.9.При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (постанова Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).
5.10.Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
5.11.Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й буде здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами статті 16 ЦК, статті 20 Господарського кодексу України, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
5.12.Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (постанова Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).
5.13.Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (постанова Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).
5.14.Верховний Суд у постанові від 10.11.2021 по справі №910/8060/19 вказав, що під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Під ефективністю судового захисту розуміється спроможність судового рішення (за наслідками його виконання) призвести до усунення невизначеності у праві позивача та відновити права та законні інтереси особи, на захист яких було подано відповідний позов.
Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" (Doran v. Ireland)).
Ефективність означає як попередження стверджуваного порушення чи його продовження, так і надання відповідного відшкодування за будь-яке порушення, яке вже відбулося (рішення ЄСПЛ від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland)).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.04.2005 у справі "Афанасьєв проти України" зазначено, що засіб захисту, що вимагається, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).
Таким чином, виходячи зі змісту статей 15, 16 ЦК, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством - ефективність); відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Відтак, обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52), від 22.06.2021 у справі №220/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 76)
5.15.Отже, рішення загальних зборів та рішення наглядової ради товариства можуть бути оскаржені в судовому порядку акціонером товариства шляхом пред`явлення позову про визнання їх недійсними, якщо такі рішення не відповідають вимогам законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства або, якщо порушено порядок прийняття такого рішення, а також, якщо вони порушують права чи законні інтереси такого акціонера товариства. Водночас, позивач за таким позовом має довести спроможність судового рішення про визнання недійсним рішення загальних зборів та/або рішення загальних зборів призвести до усунення невизначеності у праві позивача та відновити його права та законні інтереси, на захист яких було подано такий позов. Також, виснуючи, чи підлягає захисту порушене право, суд має дати оцінку чи не спричинить задоволення позову порушення прав інших осіб, та чи не завдасть їм шкоди (частина третя статті 16, частини друга, третя статті 13 ЦК).
Щодо порушення порядку скликання та проведення загальних зборів