ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 911/1115/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
представники учасників справи:
позивача - Уланівський С. Є.,
відповідача - Єремов М. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехсоюз"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 (судді: Гончаров С. А. - головуючий, Шаптала Є. Ю., Яковлєв М. Л.) та рішення Господарського суду Київської області від 10.01.2023 (суддя Саванчук С. О.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Гаван" Плюс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехсоюз"
про стягнення завдатку за договором купівлі-продажу,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У липні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Гаван" Плюс" (далі - ТОВ "Агрофірма "Гаван" Плюс") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехсоюз" (далі - ТОВ "Агротехсоюз") (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, прийнятої судом) про стягнення завдатку у розмірі 20 % від загальної вартості товару за договором, а саме грошовий еквівалент 207 285,37 доларів США, що підлягає сплаті у гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановлений для відповідної валюти на день платежу.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 18.11.2021 № VL.11.21-59 (далі - договір від 18.11.2021/спірний договір купівлі-продажу) позивачем було перераховано відповідачеві завдаток у розмірі 20 % від загальної вартості товару, яка становить 1 050 000,00 доларів США.
Відповідно до пункту 7.5. договору від 18.11.2021 у випадку припинення договору внаслідок обставин непереборної сили та не поставки предмета договору на дату такого припинення, продавець повертає покупцеві отриману плату за цим договором протягом 10 днів з дати отримання письмового повідомлення про розірвання договору.
16.05.2022 на електронну пошту відповідача згідно з пунктом 10.4 договору була направлена заява № 16/05 про розірвання договору з 26.05.2022 та повернення грошових коштів (завдатку).
Проте відповідач кошти не повернув, що стало підставою для звернення до суду.
1.3. У відзиві на позовну заяву ТОВ "Агротехсоюз", заперечуючи проти задоволення позову, вказувало, що після того, як відповідач отримав суму завдатку, виконуючи умови договору, товариство організувало та здійснило перевезення та поставку позивачеві обладнання на загальну суму 24 640,00 доларів США, про що свідчать товарно-транспортна накладна від 14.02.2022, договір від 18.01.2017 № 4, видаткова накладна від 14.02.2022 № 528, листи ТОВ "Агротехсоюз" від 28.04.2022 № 041 та від 24.05.2022 № 058, а також заява свідка.
Обладнання було перевезено відповідачем від Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігон-Авто" (далі - ТОВ "Полігон-Авто") з м. Запоріжжя до с. Богданівка, вул. Спеціалістів, 25, Каховського району, Херсонської області, де фактично знаходилися виробничі потужності ТОВ "Агрофірма "Гаван" Плюс". Інші складові кругової системи попередньо були завезені та знаходилися на орендованому компанією ТОВ "Агротехсоюз" майданчику у компанії Приватного підприємства "Агрофірма "Гаван", яка є пов`язаною із ТОВ "Агрофірма "Гаван" Плюс" за адресою: Херсонська область, Каховський район, с. Циркуни, вул. Південна.
Відповідач пропонував позивачеві змінити умови договору в частині поставки трьох комплексів кругової системи вартістю 216 720,00 доларів США, про що зазначалося у листах від 28.04.2022 № 041 та від 24.05.2022 № 058, а також у телефонних розмовах. Однак домовленості про припинення договору та узгодження умов поставки чи повернення вже поставленого обладнання з позивачем не вдалося досягти. Посилання у листі віл 28.04.2022 № 041 про те, що ТОВ "Агротехсоюз" не в повному обсязі здійснив поставку обладнання до 15.04.2022 було технічною опискою, як й було технічною опискою посилання на те, що право на дострокове припинення договору позивач матиме лише з 25.05.2022.
ТОВ "Агротехсоюз" зазначало, що до листа від 24.05.2022 № 058 було долучено підписані відповідачем видаткова накладна від 24.05.2022 № 3309 та акт приймання-передачі від 14.05.2022 про передачу позивачу трьох одиниць кругової системи вартістю 6 372 280,44 грн, однак позивач в порушення пунктів 1.1 та 5.3 договору відмовився приймати товар та підписувати документи.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 10.01.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023, позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Агротехсоюз" на користь ТОВ "Агрофірма "Гаван" Плюс" грошові кошти - завдаток, а саме грошовий еквівалент 207 285, 37 доларів США, що підлягає сплаті у гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу.
2.2. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не виконано зобов`язань з поставки товару за укладеним між сторонами договором у встановлені строки, а тому позивач відповідно до пункту 7.4. договору купівлі-продажу мав право в односторонньому порядку розірвати договір та вимагати повернення завдатку.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 та рішенням Господарського суду Київської області від 10.01.2023, ТОВ "Агротехсоюз" у касаційній скарзі просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження судових рішень посиланням на пункти 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказуючи на неправильне застосування судами норм права та застосування норм права без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах та недослідженням судами зібраних у справі доказів.
3.1.1. Скаржник зазначає, що позиція судів попередніх інстанцій про те, що внаслідок одностороннього правочину зі сторони позивача відбулося автоматичне припинення договору, суперечить загальним засадам договірного права, засадам щодо зустрічності виконання договорів.
Заявник касаційної скарги зауважує, що сторони дійсно погодили в пунктах 7.4, 7.5 договору, що якщо термін дії обставин непереборної сили буде перевищувати 3 (три) місяці, будь-яка зі сторін матиме право припинити дію цього договору, письмово попередивши інші сторони не менш ніж за 10 (десять) днів до очікуваної дати припинення договору. У випадку припинення договору внаслідок обставин непереборної сили та не поставки предмета договору на дату такого припинення, продавець повертає покупцю отриману оплату за цим договором протягом 10 (десяти) днів з дати отримання письмового повідомлення про розірвання Договору.
У статті 214 Цивільного кодексу України зазначається про можливість відмовитися від договору за згодою сторін. І це зрозуміло, оскільки цілком відповідає свободі договору, який сторони вільні як укладати за домовленістю між собою, так і відмовлятися від нього за домовленістю.
Скаржник вважає, що зі змісту пунктів 7.4, 7.5 договору виходить, що сторони повинні домовитися про припинення договору через виникнення обставин непереборної сили.
У чинному законодавстві відсутні норми, які б передбачали можливість одностороннього припинення договору (за наявності невиконаних обов`язків з обох сторін). В іншому випадку, матиме місце нерівність та непропорційність договірних зобов`язань.
Заявник касаційної скарги зазначає, що господарське законодавство, на відміну від цивільного, не допускає можливості односторонньої відмови від виконання зобов`язань навіть з передбачених у договорі підстав. Лише закон як нормативно-правовий акт, що має вищу юридичну силу, може встановлювати випадки правомірної односторонньої відмови сторони від виконання зобов`язання.
Оскільки законом не визначено, що покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання зобов`язання (відмовитися від договору), тому пріоритетним до застосування є частина 7 статті 193 Господарського кодексу України.
Отже, на переконання скаржника, суди застосували норми статей 179, 610, 193 Господарського кодексу України та статей 11, 509, 525, 526, 533, 627, 651 Цивільного кодексу України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21.08.2022 у справі № 910/15264/21, від 17.08.2022 у справі № 922/854/21 та Верховного Суду України від 09.11.2016 у справі № 3-1195гс16.
3.1.2. Оскаржуючи судові рішення з підстави, передбаченої у пункті 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначає, що у цьому випадку відповідач опинився в ситуації, коли через обставини, які незалежні від нього (постійні обстріли на території місця знаходження позивача, тимчасова окупація), він не має можливості довести відповідним експертним висновком існування обставин про наявність на території позивача належного відповідачу обладнання, а у задоволенні клопотання про проведення судової товарознавчої експертизи судом першої інстанції відмовлено.
З огляду на відсутність фактичної можливості доступу на територію, з метою доведення суду обставин про те, що на території, яка підконтрольна ПП "Агрофірма "Гаван" та ТОВ "Агрофірма "Гаван" Плюс" дійсно знаходиться призначене для позивача обладнання, судами обох інстанцій не дотримано вимог процесуального законодавства щодо загальних засад господарського судочинства (стаття 2 Господарського процесуального кодексу України щодо верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом).
З початку військової агресії (24.02.2022) наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Такий висновок має фундаментальне значення для застосування норми права щодо дотримання принципу рівності та змагальності сторін (коли одна із сторін або майно особи знаходиться на тимчасово окупованій території), що визначені, зокрема, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами), Конституцією України та частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому скаржник вказуючи на такі обставини просить передати справу на розгляд палати, об`єднаної палати чи Великої Палати Верховного Суду.
3.1.3. ТОВ "Агротехсоюз" також посилається на порушення судами норм процесуального права, а саме статей 73, 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суди дійшли помилкового висновку, що єдиним належним доказом поставки товару за договором є саме акт приймання- передачі.
Так, до матеріалів справи відповідачем було долучено значну кількість доказів про фактичний рух та перевезення товару, закупівлю, листування, зокрема: договір купівлі-продажу, контракт від 08.06.2021 № VUA210132, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, акти наданих послуг, митну декларацію, документи бухгалтерського обліку про залишки товарів на складі, документи про оприбуткування, розукомплектування товару (в тому числі щодо системи, яка була доставлена на склад пов`язаної з позивачем особи), пояснення свідка, тощо.
Посилаючись на правові позиції Верховного Суду викладені, зокрема у постановах від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 10.12.2020 у справі № 910/14900/19, від 30.09.2020 у справі № 910/8612/19, від 05.12.2018 у справі № 915/878/16, скаржник вказує на те, що формальні недоліки у первинних документах, а також недоліки, зумовлені дефектами правого статусу особи, що їх видала, мають розцінюватися у сукупності з іншими обставинами. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції.
Доказом поставки в сукупності з іншими доказами, на думку заявника касаційної скарги, є факт реєстрації покупцем (позивачем) податкового кредиту та відповідачем податкового зобов`язання.
ТОВ "Агротехсоюз" також вважає, що позивачем на підставі заяви про зменшення позовних вимог фактично змінено як предмет, так і підстави позову, що суперечить положенням статті 46 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у позовній заяві позивач просив стягнути грошовий еквівалент 210 000,00 доларів США в національній валюті України гривні за курсом до долара США (найвищий курс продажу долару Міжбанківського Валютного Ринку (ASK), на дату платежу, а зменшуючи позовні вимоги просив стягнути грошовий еквівалент 207 285,37 доларів США, що підлягає сплаті у гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу.
3.2. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Агрофірма "Гаван" Плюс", заперечуючи проти її задоволення, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, акцентуючи увагу на безпідставності та необґрунтованості доводів скаржника.
Так, посилаючись на пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу для оскарження судових рішень у зв`язку із відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, заявник касаційної скарги не наводить норму права щодо якої відсутній висновок, який має фундаментальне значення.
Крім того вказуючи на необхідність передати справу на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду, скаржник не наводить в чому полягає відсутність, суперечливість, неповнота, невизначеність (неясність, нечіткість) та неефективність регулювання правовідносин сторін у даній справі.
Щодо підстави, визначеної у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України для касаційного оскарження судових рішень у справі, скаржник посилається на постанови Верховного Суду, однак правовідносини у наведених скаржником постановах не є подібними правовідносинам, які виникли між сторонами у цій справі, а тому касаційне провадження за касаційною скаргою в цій частині слід закрити відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України.
Інші доводи скаржника також є безпідставними та необґрунтованими з підстав, наведених у відзиві.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Агротехсоюз" відкрите з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, слід закрити, а з інших підстав - касаційну скаргу залишити без задоволення з огляду на таке.
4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 18.11.2021 між ТОВ "Агрофірма "Гаван" Плюс" (покупець) та ТОВ "Агротехсоюз" (продавець) укладено договір купівлі-продажу № VL.11.21-59, за умовами пункту 1.1 якого продавець зобов`язався поставити покупцю сільськогосподарську техніку - кругову систему Valley FP310, Fp320, Fp325, FP365 та FP410 виробництва фірми Valmont у кількості 14 штук.
Сторони у договорі передбачили, зокрема, такі умови:
- продавець зобов`язується поставити покупцеві товар до 15.04.2022 (пункт 3.3. договору);
- пункт 4.1. договору передбачає, що розрахунки за товар проводяться в національній валюті України - гривні за курсом до долару США (найвищий курс продажу Долару Міжбанківського Валютного Ринку (ASK), на дату платежу;
- згідно з пунктом 4.4 договору покупець зобов`язався сплатити продавцю вартість (ціну) товару в національній валюті України, за курсом долару США, визначеним згідно з пунктом 4.2. договору такими частинами:
- 4.4.1 - завдаток у розмірі 20 % від загальної вартості товару, а саме: грошовий еквівалент 210000,00 доларів США, що становило на дату платежу - 5 575 500,00 грн (у тому числі ПДВ 929 250,00 гривень);
- 4.4.2 - 25 % від загальної вартості товару, а саме: грошовий еквівалент 262 500,00 доларів США, що становить 6 969 375,00 грн (у тому числі ПДВ у сумі 1 161 562,50 грн) покупець зобов`язується перерахувати на рахунок продавця протягом 5 робочих днів з моменту введення в експлуатацію товару;
- пунктом 5.1 договору передбачено, що продавець зобов`язаний своєчасно поставити товар згідно з умовами даного договору.
4.3. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога ТОВ "Агрофірма "Гаван" Плюс" (покупець) про стягнення з ТОВ "Агротехсоюз" суми завдатку, сплаченого за договором купівлі-продажу від 18.11.2021, у зв`язку із припиненням договору та відповідно до пункту 7.5 договору.
4.4. Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання. Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов`язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.
Господарські зобов`язання, відповідно до статті 174 зазначеного Кодексу виникають, зокрема, із господарських договорів.
Майново-господарськими згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.
Згідно зі статтями 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та статті 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Статтею 610 зазначеного Кодексу передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (статті 525, 526 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За змістом статті 655 зазначеного Кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. (частина 1 статті 662, частина 1 статті 689 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
4.5. У пункті 4.1 договору від 18.11.2021 сторони обумовили, що розрахунки за товар проводяться в національній валюті України - гривні за курсом до долару США (найвищий курс продажу Долару Міжбанківського Валютного Ринку (ASK), на дату платежу.
Статтями 524 та 533 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. У той же час, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті. Грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Суди попередніх інстанцій установили, що на виконання пункту 4.4.1 договору від 18.11.2021 позивач перерахував завдаток на підставі рахунку від 18.11.2021 № 138967, а саме грошовий еквівалент 210 000,00 доларів США, що становило на дату платежу 5 575 500,00 грн (у тому числі ПДВ - 929 250,00 гривень).
При цьому як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, відповідно до пункту 3.3 договору продавець зобов`язався поставити товар до 15.04.2022.
4.6. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, установив, що ТОВ "Агротехсоюз" у листі від 21.03.2022 № 32 зазначив, що у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Президентом України 24.02.2022 прийнято Указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102- IX, та згідно з яким в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб. Торгово-промислова палата України у листі від 28.02.2022 № 2024/02.07.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме військову агресію Російської Федерації проти України.
Відповідач у зазначеному листі поінформував позивача про те, що зазначені обставини для ТОВ "Агротехсоюз" з 24.02.2022 і до їх офіційного закінчення є надзвичайними та такими, що можуть призвести до неналежного виконання підприємством своїх договірних зобов`язань та одночасно повідомив про вжиття всіх можливих та доступних заходів для своєчасного виконання своїх зобов`язань (том 1, а. с. 10).
ТОВ "Агрофірма "Гаван" Плюс" у листі від 14.04.2022 № 14/04 у зв`язку із обставинами щодо введення воєнного стану та невиконання відповідачем у визначений договором строк зобов`язань з поставки товару, повідомило про розірвання договору та необхідність повернення грошових коштів у розмірі 20 % від загальної вартості товару на підставі пункту 7.5 договору (том 1, а. с. 11).
У відповідь на вказаний лист позивача ТОВ "Агротехсоюз" у листі від 28.04.2022 № 041 вказувало на те, що згідно з пунктами 7.1 та 7.4 договору покупець матиме право достроково припинити дію договору через обставини непереборної сили виключно у тому випадку, коли термін дії таких обставин буде перевищувати 3 місяці, тобто лише з 25.05.2022, а тому відсутні підстави для дострокового припинення договору та повернення завдатку (том 1, а с. 12, 13).
Крім того у листі від 28.04.2022 № 041 відповідач вказував, що станом на 15.04.2022 ТОВ "Агротехсоюз" було здійснено поставку обладнання на суму 24 640,00 доларів США і товариство готове передати товар - кругову систему у кількості 3 штук загальною вартістю 216 720,00 доларів США.
З огляду на викладені у листі обставини, враховуючи партнерські відносини та умови, в яких опинилися підприємства, ТОВ "Агротехсоюз" запропонувало змінити умови договору.
У листі від 16.05.2022 № 16/05 ТОВ "Агрофірма "Гаван" Плюс" повідомило ТОВ "Агротехсоюз" про розірвання договору з 26.05.2022 та просило повернути сплачений за договором завдаток (том 1, а. с. 15).
ТОВ "Агротехсоюз" у листі від 24.05.2022 № 058 (у відповідь на лист позивача від 16.05.2022) просило надати інформацію про те, в який спосіб та строк позивачем буде повернуто вже завезене обладнання за адресою: Київська область, Фастівський (Васильківський) район, вул. Залізнична, 49. Відповідач звернув увагу позивача на те, що відповідно до пункту 5.3 договору покупець повинен зберігати товар не прийнятий від продавця (перевізника), а також повідомив, що сплачений завдаток буде залишено в продавця на підставі пункту 8.9 договору, яким визначено, що завдаток залишається у продавця також у разі припинення договору (том 1, а. с. 16).