ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 904/1513/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (далі - ПрАТ "СК "Інгосстрах", позивач, скаржник) - Кузьменко В.С. (адвокат),
відповідача - Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк", відповідач 1) - Уколов О.Л. (адвокат),
відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" (далі - ТОВ "Естейт Селлінг", відповідач 2) - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПрАТ "СК "Інгосстрах"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2023 (суддя -Євстигнеєва Н.М.)
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2023 (головуючий - суддя Верхогляд Т.А., судді: Мороз В.Ф., Парусніков Ю.Б.)
у справі №904/1513/22
за позовом ПрАТ "СК "Інгосстрах"
до:
1) АТ КБ "Приватбанк";
2) ТОВ "Естейт Селлінг"
про визнання недійсними односторонніх правочинів та тлумачення змісту пункту 8.3 Договору доручення №1 на виконання страхових агентських послуг від 03.01.2014 (зі змінами та доповненнями) та пункту 8.3 Договору доручення №2 на виконання страхових агентських послуг від 03.01.2014 (зі змінами та доповненнями).
ВСТУП
Причиною звернення до Верховного Суду стало питання щодо наявності/відсутності підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ПрАТ "СК "Інгосстрах" звернулось до суду із позовом про:
- визнання недійсним одностороннього правочину ТОВ "Естейт Селлінг", що оформлений листом ТОВ "Естейт Селлінг" від 09.06.2022, стосовно розірвання Договору передоручення від 01.09.2016, укладеного між АТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Естейт Селлінг", з моменту його підписання;
- визнання недійсним одностороннього правочину АТ КБ "Приватбанк", що оформлений листом АТ КБ "Приватбанк" від 31.05.2022 №Е.38.0.0.0/4-220531/9392, щодо розірвання Договору доручення № 1 на виконання страхових агентських послуг від 03.01.2014 (зі змінами та доповненнями), Договору доручення № 2 на виконання страхових агентських послуг від 03.01.2014 (зі змінами та доповненнями), укладених між АТ КБ "Приватбанк" та ПрАТ "СК "Інгосстрах", з моменту його підписання;
- тлумачення змісту пункту 8.3 Договору доручення № 1 на виконання страхових агентських послуг від 03.01.2014 (зі змінами та доповненнями) та пункт 8.3 Договору доручення № 2 на виконання страхових агентських послуг від 03.01.2014 (зі змінами та доповненнями), укладених між АТ КБ "Приватбанк" та ПрАТ "СК "Інгосстрах", що мають наступний текст: "8.3. В случае отмены поручений Страховщиком или отказа от поручений Страховим агентом настоящий Договор продолжает действовать до момента прекращения обязательств Страховщика по договорам страхования, заключенных Страховым агентом" (мовою оригіналу).
2. Короткий зміст судових рішень господарських судів, ухвалених за результатами розгляду цієї справи
2.1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2023 позовну заяву ПАТ "СК "Інгосстрах" про визнання недійсними односторонніх правочинів та тлумачення змісту пункту 8.3 договору доручення №1 на виконання страхових агентських послуг від 03.01.2014 (зі змінами та доповненнями) та пункту 8.3 договору доручення № 2 на виконання страхових агентських послуг від 03.01.2014 (зі змінами та доповненнями) залишено без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2023 у справі №904/1513/22 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2023 залишено без змін.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг
3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду ПрАТ "СК "Інгосстрах" просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2023 про залишення позову без розгляду та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2023 у справі №904/1513/22, а справу направити до місцевого суду для подальшого розгляду.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. На обґрунтування своєї правової позиції ПрАТ "СК "Інгосстрах" із посиланням на абзац 2 частини другої статті 287 ГПК України зазначає, що:
- суд першої інстанції порушив норми частини першої статті 173 ГПК України, у зв`язку з чим неправомірно залишив позовну заяву ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" без розгляду;
- судом першої інстанції порушено норми частини четвертої статті 236 ГПК України, відповідно до якої "При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду" тоді, як судом першої інстанції враховано висновки Верховного Суду, що не стосуються подібних правовідносин;
- господарський суд всупереч інтересам позивача порушив норми пункту 8 частини першої статті 226 ГПК України та безпідставно залишив позовну заяву без розгляду.
4.2. Крім того, скаржник у поданій касаційній скарзі здійснює посилання на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.02.2020 у справі №911/584/19 та від 18.02.2022 у справі №911/2587/21.
5. Позиція інших учасників справи, викладена у відзивах на касаційну скаргу
5.1. АТ КБ "Приватбанк" на електронну адресу Касаційного господарського суду подало відзив на касаційну скаргу, який підписаний кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом (далі - КУЕП). Підпис КУЕП перевірено та підтверджено протоколом створення та перевірки КУЕП від 07.09.2023. У поданому відзиві, відповідач 1 просив Суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
5.2. Відповідач 2 відзив на касаційну скаргу до Суду не подавав.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 03.01.2014 між ПрАТ "СК "Інгосстрах" та АТ КБ "Приватбанк" укладено договори доручення № 1 та № 2 на виконання страхових агентських послуг. За умовами цих договорів Банк зобов`язується від імені і за дорученням ПрАТ "СК "Інгосстрах" здійснити частину його страхової діяльності за винагороду.
6.2. Між АТ КБ "Приватбанк" (Довіритель) та ТОВ "Естейт Селлінг" (Повірений) У вересні 2016 року укладено Договір передоручення від 01.09.2016, відповідно до пункту 1.1 якого Довіритель передоручає Повіреному здійснювати за плату виконання частини зобов`язань довірителя, які виникли на підставі Договорів доручення № 1 та № 2 на виконання страхових агентських послуг від 03.01.2014.
6.3. ТОВ "Естейт Селлінг" 09.06.2022 направило на адресу АТ КБ "Приватбанк" та ПрАТ "СК "Інгосстрах" лист (вх. № 09-06/01-01 від 09.06.2022), яким повідомило про односторонню відмову від Договору передоручення, укладеного 01.09.2016, у зв`язку з чим Договір передоручення від 01.09.2016 припиняє свою дію в день припинення (спливу) строку дії останнього з вказаних договорів доручень, укладених між АТ КБ "Приватбанк" та ПАТ "СК "Інгосстрах". Вказана відмова від договору передоручення направлена на адресу позивача після отримання відмови АТ КБ "Приватбанк" від 31.05.2022 та розірвання з 05.08.2022 договорів доручення № 1 та № 2 від 03.01.2014.
6.4. Односторонні правочини від 31.05.2022 про відмову від договорів доручення №1 та №2 від 03.01.2014 та договору передоручення від 09.06.2022 позивач вважає такими, що вчинені з порушенням вимог діючого законодавства, просить визнати їх недійсними з моменту підписання. Також просить розтлумачити зміст пункту 8.3. договору доручення № 1 та пункт 8.3. договору доручення № 2 від 03.01.2014.
6.5. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 прийнято справу 904/1513/22 до свого провадження за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
6.6. АТ КБ "Приватбанк" 01.02.2023 подало до суду клопотання про роз`єднання позовних вимог ПАТ "СК "Інгосстрах", виділивши їх в окремі самостійні провадження.
6.7. АТ КБ "Приватбанк" 06.03.2023 подав до суду клопотання про залишення позову без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 226 ГПК України, мотивуючи його тим, що провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162,164,172,174 цього Кодексу.
6.22. Ухвалюючи судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з такого:
- відповідачі у справі не є співвідповідачами в розумінні частини другої статті 47 ГПК України, оскільки позовні вимоги до кожного з відповідачів базуються на самостійних фактичних підставах (юридичних фактах) та стосуються самостійних зобов`язань кожного з відповідачів, які не є спільними чи однорідними;
- позовні вимоги пред`явлено до кожного з відповідачів окремо;
- вимоги позивача є самостійними вимогами, які не пов`язані ні підставами виникнення, ні поданими доказами та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших;
- сумісний розгляд заявлених ПАТ "СК "Інгосстрах" у даній справі позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору в межах однієї справи та у строки, передбачені статтею 195 ГПК України, оскільки під час розгляду справи суд повинен буде надавати оцінку умовам кожного з укладених односторонніх правочинів про відмову від договорів та окремо витлумачити умови пункту 8.3 інших договорів - договорів доручення від 03.01.2014, що свідчить про порушення правил об`єднання позовних вимог;
- порушення правил об`єднання та роз`єднання позовів, встановлених статтею 173 ГПК України, не передбачено, як одну із підстав для залишення позовної заяви без руху;
- положення статті 173 ГПК України встановлюють саме право, а не обов`язок суду на роз`єднання позовних вимог;
- у даному випадку суд не наділений правом роз`єднати позовні вимоги, оскільки у разі роз`єднання заявлених позовних вимог до різних відповідачів, роз`єднані вимоги розглядатимуться за правилами територіальної підсудності за місцезнаходженням відповідачів відповідно у м. Дніпро та у м. Києві (стаття 27 ГПК України), а частиною шостою статті 173 ГПК України унормовано, що розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог;
- суд позбавлений права постановити ухвалу про залишення позову без руху і надавати позивачу строк для усунення недоліків, пов`язаних з порушенням правил об`єднання позовних вимог, оскільки відповідно до частини одинадцятої статті 176 ГПК України у переліку вимог, недодержання яких є підставою залишення заяви без руху, відсутнє посилання на статтю 173 ГПК України;
- наведене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 по справі № 910/7186/19;
- беручи до уваги, що провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 ГПК України (у даній справі порушено правило об`єднання позовних вимог), те, що ТОВ "Естейт Селлінг" згідно з даними ЄДРЮО зареєстровано у м. Дніпро, а АТ КБ "Приватбанк" у м.Києві, подальший розгляд справи відбудеться з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), клопотання про залишення позову без розгляду підлягає задоволенню.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Відповідно до протоколу передачі справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду між суддями від 29.06.2023 касаційну скаргу у справі №904/1513/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Колос І.Б., Селіваненка В.П.
7.2. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2023 для розгляду касаційної скарги у справі №904/1513/22 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Булгакової І.В., Колос І.Б.
7.3. Ухвалою Верховного Суду від 22.08.2023, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №904/1513/22 на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України.
7.4. Об`єктом касаційного оскарження є ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2023 про залишення позову без розгляду та постанова Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2023 у справі №904/1513/22, якою ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
7.5. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.6. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
7.7. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина четверта статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд відзначає таке.
8.2. Щодо обґрунтованості/необґрунтованості застосування судами попередніх інстанцій положень пункту 8 частини першої статті 226 ГПК України у системному співвідношенні з нормами статті 173 ГПК України.
8.3. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
8.4. Згідно зі статтею 2 та частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
8.5. Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України.
8.6. Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
8.7. За приписами статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
8.8. Відповідно до вимог статті 47 ГПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов`язки.
8.9. Статтею 173 ГПК України визначено підстави та порядок об`єднання і роз`єднання позовних вимог.
8.9.1. Згідно із частиною першою цієї статті в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
8.10. Таким чином, вказаною нормою процесуального права закріплене право позивача об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
8.11. Поряд з тим необхідно також враховувати, що об`єднання позовних вимог може мати й негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду.
8.12. Отже, за приписами частини шостої статті 173 ГПК України суд, з урахуванням конкретних обставин, має право застосувати їх як у разі дотримання правил об`єднання позовних вимог, так і у випадку їх порушення. Проте вчинення відповідної процесуальної дії є дискрецією господарського суду, яка застосовується (або не застосовується) ним з урахуванням конкретних обставин справи та за власним переконанням, а тому незастосування місцевим судом своїх повноважень по роз`єднанню позовних вимог не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
8.13. Частиною другою статті 182 ГПК України визначено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування; з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
8.14. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
8.15. Так, у підготовчому судовому засіданні, залишаючи позовну заяву у справі №904/1513/22 без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 226 ГПК України, господарські суди дійшли висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, зокрема викладених у статті 173 ГПК України (порушені правила об`єднання позовних вимог).
8.15.1. При цьому суди виходили з того, що, оскільки порушення правил об`єднання та роз`єднання позовів, встановлених статтею 173 ГПК України, не передбачено, як одну із підстав для залишення позовної заяви без руху, та оскільки у даному випадку суд не наділений правом роз`єднати позовні вимоги, відтак позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
8.15.2. Разом з тим судами враховано, що у разі роз`єднання вимог останні мають розглядатися за правилами територіальної підсудності за місцезнаходженням відповідачів (м. Дніпро та м. Київ), у свою чергу частиною шостою статті 173 ГПК України унормовано, що розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.
8.16. У контексті спірних правовідносин та доводів касаційної скарги, колегія суддів звертається до правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.08.2023 у справі №910/21280/21, щодо питання застосування положень частини першої статті 173 ГПК України та пункту 8 частини першої статті 226 ГПК України, а саме:
"Щодо правил об`єднання позовних вимог
9.1. Згідно з касаційними скаргами на вирішення касаційного суду у цій справі поставлено два питання (пункти 6.2, 6.3):
- щодо застосування положень частини першої статті 173 ГПК України: правила об`єднання позовних вимог у такій категорії спорів, як стягнення шкоди, завданої протиправними діями та рішеннями особами, пов`язаними з банком, що призвели до погіршення його фінансового становища та неспроможності банку відповідати за вимогами кредиторів;
- щодо застосування пункту 8 частини першої статті 226 ГПК України: можливості вчинення такої процесуальної дії як залишення позову без розгляду на підставі вказаної норми у разі встановлення судом порушення правил об`єднання позовних вимог.
У зв`язку з цим суд звертається до визначеного статтями 173, 174, 176, 226 ГПК України правового регулювання об`єднання і роз`єднання позовів, яке умовно можна поділити на:
- процедурне, що стосується процесуального порядку здійснення об`єднання/роз`єднання позовних вимог та процесуальних наслідків порушення правил об`єднання/роз`єднання позовних вимог;
- а також на матеріальне регулювання, яке містить в собі визначення матеріально-правових умов та підстав для об`єднання/роз`єднання позовних вимог.
9.2. Частиною першою статті 173 ГПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога позивача, як заінтересованої особи та зміст порушеного права і характер правопорушення, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.