ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/12936/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Кібенко О. Р.,
за участю секретаря судового засідання - Крапивної А. М.,
та представників:
позивача - Чадюк Л. В.
відповідача - не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 (головуючий - Чорногуз М. Г., судді Мальченко А. О., Агрикова О. В.)
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 (суддя- Марченко О. В.)
у справі № 910/12936/22
за позовом Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери"
до Фізичної особи - підприємця Міщанин Анастасії Едуардівни
про визнання акта звільнення квартири особою, яка безпідставно нею користується, від 12.02.2021 таким, що не має юридичної сили з 12.02.2021
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Адвокатське об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця Міщанин Анастасії Едуардівни (відповідач) про визнання Акта звільнення квартири особою, яка безпідставно нею користується, від 12.02.2021 таким, що не має юридичної сили з 12.02.2021.
2. Позовні вимоги мотивовано тим, що:
- 17.07.2020 ОСОБА_1 і позивачем було укладено договір найму (оренди) № 03-3 (далі - Договір № 03-3), а 30.07.2020 додаткову угоду № 1; об`єктом оренди згідно з вказаним договором є майно та майнові права на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; Договір № 03-3 і додаткову угоду № 1 до нього було підписано представником ОСОБА_1 - ОСОБА_3 (від імені та в інтересах якої останній діє на підставі довіреності від 21.02.2020, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ісаєнко О. В. 21.02.2020 та зареєстрованої в реєстрі за № 1156); з наведеного чітко вбачається, що Об`єднання набуло статусу орендаря з моменту підписання Договору № 03-3, та має повноцінне право на користування орендованою квартирою, в тому числі і право здавати останню в суборенду;
- позивачем було передано вказану орендовану квартиру у суборенду відповідачу на підставі договору суборенди від 05.11.2020 № 03-4 (далі - Договір № 03-4); вказане підтверджується і постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 у справі № 910/7099/21 за позовом Підприємця до Об`єднання про визнання недійсним Договору № 03-4 та стягнення 182 056 грн, в якій зазначено, що згідно з наявними в матеріалах справи доказами та з огляду на презумпцію правомірності правочинів, Об`єднання мало право передати у суборенду половину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- відповідно до Акта відповідач "нібито" звільнила квартиру, хоча насправді звільнення квартири не було; Акт було надано відповідачем під час розгляду справи № 910/7320/21 за позовом Об`єднання до Підприємця про стягнення заборгованості за Договором № 03-4;
- як зазначено в Акті, останній з однієї сторони підписаний ОСОБА_1, який діє від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності № 255667; позивач був ознайомлений з оригіналом довіреності від 21.02.2020 № 255667 під час укладення Договору № 03-3; відповідно до довіреності від 21.02.2020 № 255667 ОСОБА_1 не має права підпису Акта, а тому, посилаючись на зазначене, можна чітко стверджувати, що ОСОБА_1 не є особою, яка має право на підписання актів звільнення квартири від імені ОСОБА_1 ; окрім того, ОСОБА_1 не є власником кв. АДРЕСА_2 ;
- ОСОБА_2 немає ніякого відношення до квартири АДРЕСА_3, оскільки згідно з рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22.05.2017 у справі № 757/24826/14-ц заповіт та свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2 на таку квартиру були визнані недійсними; тобто, ОСОБА_2 не є власником квартири, а тому немає жодних законних прав (не був наділений таким правом) для підписання Акта;
- окрім того, ОСОБА_2 надав відповідь на адвокатський запит від 13.09.2022 вих. № 02-904 де зазначив: "Мені відомо, що 17.07.2020 між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням "Гапоненко Роман і партнери" було укладено Договір № 03-3 найму (оренди) та Додаткову угоду № 1 від 30.07.2020 до Договору № 03-3 найму (оренди) від 17.07.2020 вказаної вище квартири. Я знаю, що 12.02.2021 відбулося проникнення у квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Група осіб разом із ОСОБА_3 проникли без відома орендаря до квартири за адресою: АДРЕСА_1, без рішення суду зламали замок у дверях (закрившись із середини квартири) і до квартири Орендаря не впустили. Після чого до вказаної орендованої квартири АО " Гапоненко Роман і партнери" потрапити не може по сьогоднішній день, бо ОСОБА_3 та ОСОБА_1 змінили замки у вказаній квартирі і Орендаря не впускають та перешкоджають користуватися орендованим майном";
- суд у справі № 910/7099/21 враховуючи Акт, задовольнив частково позовні вимоги Підприємця, що у свою чергу безпосередньо порушує законні права та інтереси Об`єднання, так як на підставі Акта, який не має юридичної сили було визнано недійсним Договір № 03-4, який виконувався належним чином зі сторони Об`єднання та не порушувався останнім; Акт не має жодної юридичної сили, у зв`язку з тим, що він складений та підписаний особами (з однієї сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ), які не мають жодного законного права на підписання аналогічних документів та з іншої сторони особою (відповідачем), яка як до 12.02.2021 так і з 12.02.2021 безперешкодно знаходиться в орендованій квартирі та продовжує безперешкодно користуватися орендованою квартирою;
- правильне та законне вирішення даного питання, а саме підтвердження судом та визнання Акта таким, що не має юридичної сили, відновить порушене право позивача, більше того запобігатиме формуванню, як незаконному прецеденту у подібних ситуаціях, так і запобігатиме уникненню відповідальності особою, що свідомо порушує законодавство та уникає виконання матеріального зобов`язання за договором перед позивачем.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Ухвалою Господарського міста Києва від 13.02.2023, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 закрито провадження у справі №910/12936/22 на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України.
4. Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції зазначив, що зі змісту Акта звільнення квартири особою, яка безпідставно нею користується, від 12.02.2021 вбачається, що власники квартири звернулися до відповідача з проханням негайно звільнити безпідставно займану 1/2 частину квартири, а відповідач на їх вимогу звільнила квартиру 12.02.2021. Позовні вимоги позивача зводяться до того, що Акт не має жодної юридичної сили, у зв`язку з тим, що він складений та підписаний особами (з однієї сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ), які не мають жодного законного права на підписання аналогічних документів та з іншої сторони особою (відповідачем), яка як до 12.02.2021, так і з 12.02.2021 безперешкодно знаходиться в орендованій квартирі та продовжує безперешкодно користуватися орендованою квартирою.
5. Так суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що належними відповідачами у даній справі є як відповідач Фізична особа-підприємець Міщанин Анастасія Едуардівна, так і ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
6. Також, суди дійшли висновку, що позивач, подаючи позов виключно до Фізичної особи-підприємця Міщанин Анастасії Едуардівни, намагається змінити підвідомчість справи та встановити факт відсутності юридичної сили Акта для подальшого звернення в межах справи № 910/7099/21 з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, в той час як у справі № 910/7099/21, яке набрало законної сили, було надано правову оцінку такому Акту.
7. Отже, за висновками місцевого і апеляційного господарських судів даний спір не відноситься до господарської юрисдикції, а має бути розглянутий в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
8. Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 і ухвалу Господарського міста Києва від 13.02.2023, в якій просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та направити справу № 910/12936/22 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
9. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зазначаючи про порушення ними норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Також скаржник зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 904/2530/18 та постанові Верховного Суду від 15.01.2021 у справі № 904/2357/20.
Позиція інших учасників справи
10. Відповідач не надав відзив на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
11. 17.07.2020 між ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_3, на підставі довіреності, посвідчено приватним нотаріусом КМНО Ісаєнко О.В. від 21.02.2020 за реєстровим № 1156 (далі орендодавець) та Адвокатським об`єднанням "Гапоненко Роман і партнери" (далі орендар) було укладено договір найму (оренди) № 03-3 відповідно до умов якого орендодавець на основі права власності передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування майно та майнові права на 1/2 частину квартири.
12. Згідно з п.1.1. договору адреса будинку, у якому знаходиться квартира, що орендується: АДРЕСА_1 .
13. У п.1.2. договору визначено, що загальна площа квартири 183,7 кв. м, площа, що орендується: 91,85 кв. м. Орендодавець підтверджує, що 1/2 частина квартири, що орендується, перебуває у нього на законних підставах, що підтверджується договором дарування 1/2 частини квартири, посвідченого 20.08.2018 року державним нотаріусом П`ятої київської державної нотаріальної контори Василевською О. А. за реєстровим № 3-527 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 212305239 від 12.06.2020 вона має майнове право на передачу в оренду (суборенду) цього приміщення, права третіх осіб на це приміщення відсутні.
14. Строк оренди триває з 17.07.2020 по 17.07.2021 (пункт 3.1. договору).
15. Додатковою угодою № 1 від 30.07.2020 до договору № 03-3 найму (оренди) від 17.07.2020 сторонами, зокрема, було узгоджено продовження строку дії договору оренди до 31.07.2023.
16. 05.11.2020 між Фізичною особою-підприємцем Міщанин Анастасією Едуардівною (далі - суборендар) та Адвокатським об`єднанням "Гапоненко Роман і партнери" укладено договір суборенди № 03-4, за умовами якого орендар на основі договору оренди № 03-3 від 17.07.2020 передає, а суборендар приймає у тимчасове платне користування (суборенду) майно та майнові права на квартиру (приміщення або об`єкт нерухомості).
17. Відповідно п.1.1. договору суборенди визначено, що адреса будинку, у якому знаходиться квартира, що орендується: АДРЕСА_1 .
18. Загальна площа квартири, що орендується 183,7 кв. м. Орендар підтверджує, що квартира, що орендується, перебуває у нього на законних підставах, що підтверджується договором оренди № 03-3 від 17.07.2020 та має майнове право на передачу в (суборенду) цього приміщення, права третіх осіб на це приміщення відсутні (п. 1.2. договору суборенди).
19. Пунктом 3.1. договору суборенди визначено, що строк оренди триває з 10.11.2020 по 31.07.2023.
20. 10.11.2020 року орендар передав, а суборендар прийняв у строкове платне користування приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та інвентар про що сторонами було складено акт приймання-передачі.
21. Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 у справі № 910/7099/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022, визнано недійсним договір суборенди № 03-4, укладений 05.11.2020 між Фізичною особою-підприємцем Міщанин Анастасією Едуардівною та Адвокатським об`єднанням "Гапоненко Роман і партнери" щодо передачі у тимчасове платне користування (суборенду) квартири АДРЕСА_2 .
22. Спірні правовідносини між сторонами пов`язані з встановленням обставин щодо дійсності або недійсності акта звільнення квартири особою, яка безпідставно нею користується, від 12.02.2021.
23. Акт звільнення квартири особою, яка безпідставно нею користується, від 12.02.2021 підписаний Фізичною особою-підприємцем Міщанин Анастасією Едуардівною, ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Позиція Верховного Суду
24. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
25. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
26. Статтею 124 Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
27. Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
28. За статтями 5, 7, 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
29. Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин (аналогічний висновок міститься у пункті 5.10 постанови Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 920/336/22).
30. Визначення правильної юрисдикційності того чи іншого спору має важливе значення. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що кожен має право на суд, встановлений законом, тобто відповідний орган повинен мати повноваження вирішувати питання, що належать до його компетенції, на основі принципу верховенства права (рішення від 29.04.1988 у справі "Белілос проти Швейцарії"); юрисдикцію суду має визначати закон (доповідь Європейської комісії від 12.10.1978 у справі "Занд проти Австрії").