ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 758/13309/20
провадження № 51-2646км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 31 січня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100070002523, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Постадм, Німеччина, жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останнього разу за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 19 липня 2018 року за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ст. 70 КК, до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 2 місяці, звільненого на підставі ст. 75 КК від цього покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік. Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року скасовано звільнення від відбування покарання та направлено засудженого для відбування покарання у виді обмеження волі. Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18 лютого 2020 року замінено невідбуту частину покарання за вищевказаним вироком у виді обмеження волі строком 8 місяців 12 днів на покарання у виді 240 годин громадських робіт (які не відпрацьовані),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Подільського районного суду м. Києва від 5 серпня 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років. На підставі статей 71, 72 КК за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, приєднано покарання, призначене за попереднім вироком (240 годин громадських робіт, які не відпрацьовані) та визначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років 30 днів.
Згідно з вироком суду 12 серпня 2020 року приблизно о 4:00, між ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_8 поруч з кафе "Вернісаж" (м. Київ, вул. Костянтинівська, 17) виник конфлікт, в ході якого потерпілий завдав удару в обличчя ОСОБА_6 та останній покинув прилеглу територію кафе.
Приблизно о 5:00 ОСОБА_6 повернувся та розпочав розмову з потерпілим, в ході якої вони вийшли за межі території закладу та, знаходячись перед входом до нього, ОСОБА_6 дістав з кишені металевий ніж, яким завдав удару в черевну порожнину потерпілого, де знаходяться життєво важливі органи. Після чого ОСОБА_6 з місця вчинення злочину зник, а ніж викинув у сміттєвий контейнер. Потерпілий ОСОБА_8 від отриманих ушкоджень помер в кареті швидкої допомоги.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційні скарги захисника та прокурора, а вирок суду - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. На думку прокурора, суд апеляційної інстанції не надав належну оцінку доводам апеляційної скарги сторони обвинувачення про безпідставне призначення засудженому занадто м`якого покарання, з огляду на тяжкість вчиненого ОСОБА_6 злочину, фактичним обставинам його вчинення та даним про особу винного. Таким чином ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК та підлягає скасуванню.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити. Засуджений та його захисник заперечували проти задоволення цієї скарги.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні умисного вбивства потерпілого ОСОБА_8, та кваліфікація вчиненого за ч. 1 ст. 115 КК в касаційній скарзі не оспорюються, тому колегія суддів в цій частині судові рішення не перевіряє.
Доводи прокурора про невідповідність призначеного ОСОБА_6 покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі винного через м`якість, є неспроможними виходячи з нижченаведеного.
Так, згідно з приписами статей 50, 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.
За приписами ст. 414 КПК невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
При визначенні ступеню тяжкості кримінального правопорушення суд з`ясовує, насамперед, питання про те, до якої категорії тяжкості відносить закон вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у ст. 12 КК дається лише видова характеристика ступеня тяжкості кримінального правопорушення, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за кримінальне правопорушення цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.