ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2023 року
м. Київ
Справа № 466/5832/22
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/811/1036/22
Провадження № 51 - 3269 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника засудженого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7
у режимі відеоконференції,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022141380000573 від 13 червня 2022 року, щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бауска Литовської Республіки, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, такого, що на підставі ст. 89 КК України, судимості не має,
за ст. 187 ч. 4 КК України,
за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, - ОСОБА_8 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 березня 2023 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 06 жовтня 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 187 ч. 4 КК України до покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_6 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 вказано рахувати з моменту його затримання 13 червня 2022 року.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він 13 червня 2022 року приблизно о 10 годині 15 хвилин, перебуваючи на території подвір`я домоволодіння, розташованого за адресою:
АДРЕСА_2, діючи з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, підійшов до потерпілого ОСОБА_9, завдав йому один удар кулаком в обличчя, внаслідок чого потерпілий впав на землю, після чого із задньої кишені його штанів заволодів грошовими коштами в сумі 1 030 гривень та завдав йому ще декілька ударів руками по тулубу, заподіявши останньому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Після вчиненого ОСОБА_6 залишив місце вчинення злочину, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 22 березня 2023 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що, переглядаючи кримінальне провадження в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції дійшов до необґрунтовано висновку про можливість виправлення ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства. Зазначає, що апеляційний суд повною мірою не врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що є особливо тяжким злочином, яке ОСОБА_6 вчинив в умовах воєнного стану, конкретні обставини його вчинення та дані про особу ОСОБА_6 . Указує на те, що при звільненні ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням суд послався на ті самі обставини, які були вже враховані при застосуванні ст. 69 КК України. Зазначає, що апеляційний суд у порушення вимог ст. 419 КПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги прокурора про безпідставність застосування ст. 75 КК України та м`якість призначеного покарання і не надав на них вичерпних відповідей.
Заперечень на касаційну скаргу прокурора від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу прокурора обґрунтованою та просив її задовольнити.
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні вважав касаційну скаргу прокурора необґрунтованою та просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, кваліфікація вчиненого за ст. 187 ч. 4 КК України, а також призначення покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.
Доводи касаційної скарги прокурора про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості через неправильне застосування ст. 75 КК України є обґрунтованими.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.