ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 694/721/22
провадження № 51-2967км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
представника потерпілого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 29 червня 2022 року про відмову у відкритті провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 19 травня 2022 року за клопотанням представника потерпілого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 19 травня 2022 року задоволено клопотання представника потерпілого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 та встановлено строк один місяць з дня отримання стороною обвинувачення вказаного процесуального рішення для допиту свідків у вказаному кримінальному провадженні, а саме - усіх депутатів Ватутінської міської ради 7-го скликання, які ініціювали включення до порядку денного сесій Ватутінської міської ради Черкаської області 7-го скликання проектів рішень "Про відкликання голови постійної комісії з питань правопорядку, боротьби з організованою злочинністю, торгівельного, побутового обслуговування та захисту прав споживачів ОСОБА_9" та "Про відкликання голови комісії з питань регламенту, депутатської діяльності, етики та розвитку місцевого самоврядування ОСОБА_10" у кримінальному провадженні № 12019250140000439 від 21 травня 2019 року. Обов`язок виконання ухвали покладено на дізнавачів, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, а контроль за виконанням ухвали - на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у ньому.
Цю ухвалу прокурор оскаржив в апеляційному порядку, однак суддя Черкаського апеляційного суду ухвалою від 29 червня 2022 року відмовив у відкритті провадження за його апеляційною скаргою на підставі ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі -КПК).
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Прокурор стверджує, що норми кримінального процесуального закону не передбачають постановлення слідчим суддею рішення про визначення слідчим суддею конкретних строків для проведення окремих слідчих дій, витребування письмових доказів, встановлення строків для допиту свідків. Також цим законом не визначено право слідчого судді зобов`язати дізнавача у вказаний слідчим суддею строк допитати свідків, а прокурора - забезпечити контроль за виконанням цього рішення.
Зазначає, що його не було повідомлено судом про розгляд слідчим суддею клопотання адвоката.
Вважає, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження апеляційний суд не врахував позиції Верховного Суду щодо можливості оскарження в апеляційному порядку ухвал слідчих суддів, які не передбачені нормами КПК.
Позиції учасників провадження в суді касаційної інстанції
У судовому засіданні прокурор підтримав вимоги касаційної скарги, просив оскаржуване рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Представник потерпілого заперечив проти задоволення касаційної скарги.
У поданих письмових запереченнях адвокат ОСОБА_8 просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора та представника потерпілого, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Щодо повноважень слідчого суді на визначення строків для проведення слідчих дій.
У касаційній скарзі прокурор зазначає, що ст. 114 КПК не передбачає можливості визначення слідчим суддею конкретних строків для проведення окремих слідчих дій, а отже слідчим суддею прийнято рішення, яке не передбачене КПК.
Колегія суддів вважає, що такий висновок прокурора не ґрунтується ані на положеннях національного процесуального закону, ані випливає із практики ЄСПЛ, що має ураховуватись при здійсненні кримінального провадження відповідно до ст.9 КПК.
Відповідно до ст. 2 КПК, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів, учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За правилами ст. 7 КПК, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносять розумність строків.
Частинами 1, 2, 6 ст. 28 КПК передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки; розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень; розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень; проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечуєпрокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд; підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом,.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 113 КПК, будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідними положеннями цього Кодексу.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 114 КПК, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження; будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень.