Постанова
Іменем України
08 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 2-6510/11
провадження № 61-8779св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - заступник начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ? начальник Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Більчук Олександр Андрійович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ? начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Більчука Олександра Андрійовича, від імені та в інтересах якого діє головний спеціаліст Центрального відділу судової роботи та міжнародної правової допомоги Управління судової роботи та міжнародної правової допомоги Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Стельмах Іван Васильович, на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2022 року у складі судді Журавель Т. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 травня 2023 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Лаченкової О. В., у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення-постанову заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ? начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Більчука Олександра Андрійовича від 03 жовтня 2022 року № 23/2022 про результати перевірки законності виконавчого провадження № НОМЕР_1,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заявлених вимог
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на рішення-постанову заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - начальник Управління ЗПВР у Дніпропетровській області) Більчука О. А. від 03 жовтня 2022 року № 23/2022 про результати перевірки законності виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Свою скаргу ОСОБА_1 мотивував тим, що ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2022 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 червня 2022 року, визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця Донченко Є. М. від 30 листопада 2021 року про повернення виконавчого документа стягувачу.
30 червня 2022 року начальником Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - Слобожанський ВДВС) Дзіжком Р. Ю. прийнято постанову про скасування постанови державного виконавця Слобожанського ВДВС Донченко Є. М. від 30 листопада 2021 року про повернення виконавчого документа стягувачу.
Зазначав, що начальник Слобожанського ВДВС Дзіжко Р. Ю. не мав права скасовувати вищезгадану постанову державного виконавця Донченка Є. М. від 30 листопада 2021 року, оскільки ця постанова вже була скасована судом, що прямо суперечить вимогам частини третьої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження".
19 вересня 2022 року він звернувся до начальника Управління ЗПВР у Дніпропетровській області Більчука О. А. зі скаргою на постанову начальника Слобожанського ВДВС Дзіжка Р. Ю. від 30 червня 2022 року, за результатами розгляду якої названий начальник управління прийняв рішення від 03 жовтня 2022 року № 23/2022 про результати здійснення перевірки законності виконавчого провадження та відмову в задоволенні його скарги.
Посилаючись на те, що рішення суб`єкта оскарження не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження", ОСОБА_1 просив суд визнати незаконною і скасувати постанову начальника Управління ЗПВР у Дніпропетровській області Більчука О. А. від 03 жовтня 2022 року № 23/2022 про результати перевірки законності виконавчого провадження № НОМЕР_1 за його скаргою від 19 вересня 2022 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2022 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконною і скасовано постанову начальника Управління ЗПВР у Дніпропетровській області Більчука О. А. від 03 жовтня 2022 року № 23/2022 про результати перевірки законності виконавчого провадження № НОМЕР_1 за скаргою ОСОБА_1 від 19 вересня 2022 року.
Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до чинного законодавства України в сфері примусового виконання рішень право на скасування рішень, вчинених державним виконавцем, має його безпосередній керівник, а також суд у рамках судового контролю за виконанням судових рішень.
Судом встановлено, що начальник Слобожанського ВДВС Дзіжко Р. Ю., приймаючи 30 червня 2022 року постанову про скасування постанови державного виконавця Слобожанського ВДВС Донченко Є. М. від 30 листопада 2021 року про повернення виконавчого документа стягувачу, не врахував, що Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області своєю ухвалою від 21 січня 2022 року вже скасував вказану постанову державного виконавця.
Таким чином, оскільки постанова начальника Слобожанського ВДВС Дзіжко Р. Ю.від 30 червня 2022 року прямо суперечить вимогам частини третьої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", а отже, не може вважатися законною, то начальник Управління ЗПВР у Дніпропетровській області Більчук О. А. безпідставно відмовив у задоволенні скарги стягувача ОСОБА_1 за результатами перевірки законності виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Тому скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 травня 2023 року апеляційну скаргу начальника Управління ЗПВР у Дніпропетровській області Більчука О. А., від імені та в інтересах якого діяла головний спеціаліст відділу судової роботи та міжнародної правової допомоги Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Біла Т. П., залишено без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2022 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції за результатами розгляду скарги є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
14 червня 2023 року начальник Управління ЗПВР у Дніпропетровській області Більчук О. А., від імені та в інтересах якого діє головний спеціаліст Центрального відділу судової роботи та міжнародної правової допомоги Управління судової роботи та міжнародної правової допомоги Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Стельмах І. В., подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 травня 2023 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити.
Касаційна скарга подана на підставі абзацу 2 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) і мотивована тим, що хоча ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження, в рамках якого винесено оскаржувану ним постанову від 03 жовтня 2022 року № 23/2022, проте цим рішенням не порушуються його права та обов`язки.
Як вбачається з матеріалів справи, 19 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Управління ЗПВР у Дніпропетровській області зі скаргою, яка за своєю суттюзводиться до того, що начальником Слобожанського ВДВС Дзіжком Р. Ю. було прийнято постанову від 30 червня 2022 року всупереч вимогам частини третьої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження".
Однак оскаржуваною стягувачем у цій справі постановою від 03 жовтня 2022 року № 23/2022 дії начальника Слобожанського ВДВС Дзіжко Р. Ю. визнані такими, що вчинені з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження". Це відповідно до положень статті 447 ЦПК України унеможливлює задоволення скарги на рішення, дію або бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.
Ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.
31 липня 2023 року справа № 2-6510/11 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини, встановлені судами
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2012 року у справі № 2-6510/11, яке набрало законної сили 11 грудня 2012 року, позов ОСОБА_1 про захист прав споживача задоволено частково. Зобов`язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 повторно виконати роботи з виготовлення та монтажу металопластикових виробів відповідно до договору від 02 грудня 2010 року № ДК06/12-10 та чинного на момент виконання сертифікату відповідності таких виробів.
21 січня 2013 року на виконання зазначеного рішення було видано виконавчий лист № 2-6510/11.
Постановою державного виконавця Індустріального ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції Харченка А. О. від 25 січня 2013 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 2-6510/11.
29 січня 2013 року державним виконавцем Харченком А. О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 на підставі пункту 10 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", після чого виконавчий лист № 2-6510/11 було передано до Кіровського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції для подальшого примусового виконання.
Постановою державного виконавця Кіровського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції від 11 лютого 2013 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 2-6510/11.
18 вересня 2014 року головним державним виконавцем Кіровського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції Тичинською О. О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_3 на підставі пункту 10 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", після чого виконавчий лист № 2-6510/11 було передано до ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції для подальшого примусового виконання.
Постановою державного виконавця ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції Біляковського О. М. від 02 жовтня 2014 року відкрито виконавче провадження № 44936519 з примусового виконання виконавчого листа № 2-6510/11.
22 вересня 2020 року вказаний виконавчий лист був повернутий стягувачу на підставі пункту 7 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
12 жовтня 2020 року стягувач ОСОБА_1 повторно пред`явив виконавчий лист № 2-6510/11 до виконання.
Постановою державного виконавця Дніпровського районного ВДВС Реутова Є. О. від 20 жовтня 2020 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2-6510/11.
У подальшому вказане виконавче провадження було передане державному виконавцю Слобожанського ВДВС Донченко Є. М., яка 30 листопада 2021 року винесла постанову про повернення виконавчого листа стягувачу з мотивів, що боржник ОСОБА_2 не виявлена поліцією протягом року з дня оголошення у розшук.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2022 року у справі № 2-6510/2011, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 червня 2022 року, визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця Донченко Є. М. від 30 листопада 2021 року про повернення виконавчого документа стягувачу.
30 червня 2022 року начальник Слобожанського ВДВС Дзіжко Р. Ю. виніс постанову про скасування постанови державного виконавця Донченко Є. М.від 30 листопада 2021 року про повернення виконавчого документа стягувачу, яка вже була скасована ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2022 року.
19 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Управління ЗПВР у Дніпропетровській області Більчука О. А. зі скаргою на постанову начальника Слобожанського ВДВС Дзіжка Р. Ю. від 30 червня 2022 року, якою скасовано постанову державного виконавця Донченко Є. М. від 30 листопада 2021 року про повернення виконавчого листа стягувачу.
03 жовтня 2022 року начальник Управління ЗПВР у Дніпропетровській області Більчук О. А. виніс постанову № 23/2022 про результати перевірки законності виконавчого провадження № НОМЕР_1 за скаргою ОСОБА_1 від 19 вересня 2022 року.
Вказаною постановою № 23/2022 у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 19 вересня 2022 року відмовлено в повному обсязі, постанову начальника Слобожанського ВДВС Дзіжка Р. Ю. про скасування постанови державного виконавця Донченко Є. М.від 30 листопада 2021 року про повернення виконавчого документа стягувачу визнано законною.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 27 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо розгляду скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).