Постанова
Іменем України
13 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 754/3591/21
провадження № 61-7591 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного
суду від 05 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О.,
Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
04 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 01 березня 2018 року ОСОБА_2 отримав від неї 1 015 000,00 доларів США, які мав повернути
у строк: 500 000,00 доларів США до 06 березня 2018 року;
515 000,00 доларів США до 23 березня 2018 року. Факт отримання грошових коштів підтверджується розпискою, написаною ОСОБА_2 .
Проте, ОСОБА_2 свій обов`язок щодо повернення коштів не виконав. Вона неодноразово зверталася до нього із пропозицією укласти договір
про врегулювання суперечок із приводу невиконання ним своїх боргових зобов`язань. При цьому оригінал розписки знаходиться у неї, що вказує
про існування між ними саме боргового зобов`язання, яке не виконано.
Посилаючись на відповідні норми ЦК України, у тому числі на статтю 625
ЦК України, вважала, що ОСОБА_2 повинен повернути їй суму боргу,
а також три проценти річних від простроченої суми.
З урахування наведеного та заяви про зміну предмета позову,
ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь грошові кошти у розмірі 1 105 340,23 доларів США, з яких:
1 015 000 доларів США - борг за основним зобов`язанням;
90 340,23 доларів США - три проценти річних за прострочення грошового зобов`язання, у гривнях за офіційним курсом Національного банку України на дату платежу, а також вирішити питання понесених нею судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2022 року
у складі судді Сенюти В. О. позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти
у розмірі 1 105 340,23 доларів США, з яких: борг за основним
зобов`язанням - 1 015 000,00 доларів США, три проценти річних
за прострочення грошового зобов`язання - 90 340,23 доларів США.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір
у розмірі 11 350,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що між сторонами виникли боргові зобов`язання, укладений між ними договір позики, оформлений розпискою від 01 березня 2018 року, є чинним і підлягає виконанню. Вказана розписка, оригінал якої оглянуто судом першої інстанції, а копія додана позивачкою до позову, підтверджує факт отримання відповідачем
у борг грошових коштів від позивачки. При цьому оригінал розписки знаходиться у ОСОБА_1, тобто у кредитора, що свідчить
про невиконання позичальником боргового зобов`язання.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції застосував відповідні норми
ЦК України, судову практику Верховного Суду України та Верховного Суду
і вказав про наявність правових підстав для стягнення з відповідача
на користь позивачки суми основного боргу у розмірі 1 015 000,00 доларів США та трьох процентів річних у розмірі 90 340,23 доларів США,
при обчисленні яких враховується прострочена сума, визначена у договорі
в іноземній валюті, а не її еквівалент у національній валюті.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Скомського В. В., задоволено.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 жовтня
2022 року скасовано. Ухвалено нову постанову.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката
Кулика В. Б. про закриття апеляційного провадження відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 17 025,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що зі змісту наданої позивачкою розписки від 01 березня 2018 року не вбачається,
що відповідач взяв у неї кошти у сумі 1 015 000,00 доларів США саме у борг.
Крім того, відсутнє зобов`язання ОСОБА_2 повернути грошові кошти саме ОСОБА_1 . При цьому підтвердження відповідачем отримання грошових коштів від позивачки не свідчить про існування між сторонами саме боргового зобов`язання. Тому позовна вимога ОСОБА_1
про стягнення з відповідача на її користь суми боргу задоволенню
не підлягає, як і похідна вимога про стягнення трьох процентів річних.
У цій частині апеляційний суд урахував відповідну судову практику Верховного Суду України та Верховного Суду.
Крім того, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання представника позивачки про закриття апеляційного провадження,
так як повноваження представника відповідача підтверджено належним чином, судовий збір за подання апеляційної скарги сплачено вірно.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду
із касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Підставами касаційного оскарження судового рішення вказано неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема, апеляційним судом застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того, судом апеляційної інстанції не досліджено зібрані у справі докази,
що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389
ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2023 року клопотання
ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено, поновлено їй строк на касаційне оскарження постанови апеляційного суду. Відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано цивільну справу із суду першої інстанції. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У червні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2023 року справу призначено
до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними
у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції зробив помилкові висновки про відмову у задоволенні її позову, а мотиви відмови
є дублюванням постанови Верховного Суду України від 11 листопада
2015 року у справі № 6-197цс15 та постанови Верховного Суду від 08 липня 2019 року у справі № 524/4946/16 (провадження № 61-20376св18),
що є неприпустимим.
Посилаючись на судову практику Верховного Суду у даній категорії справ, зазначає, що спірні правовідносини виникли з підстав невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань за договором позики - розпискою, оригінал якої знаходиться у неї. Вказані обставини відповідач
не спростував. Грошові кошти у розмірі 1 015 000,00 доларів США вона передала відповідачу саме у борг на визначений у розписці строк.
При цьому у борговій розписці не обов`язково зазначати слова "борг", "взяв/отримав у борг", а відсутність у розписці словосполучення "повернути гроші" не може свідчити про відсутність у боржника такого зобов`язання. Наявність боргової розписки вже вказує на обов`язок боржника повернути грошові кошти.
Зазначає про наявність правових підстав для стягнення з відповідача
на її користь суми боргу та трьох процентів річних у доларах США.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 березня 2018 року ОСОБА_2 склав розписку про те, що (дослівно) "взяв у ОСОБА_1 1 015 000,00 доларів США, строком до:
1. 500 000,00 доларів США до 06 березня 2018 року; 2. 515 000,00 доларів США - до 23 березня 2018 року" (а. с. 9).
Оригінал розписки від 01 березня 2018 року знаходиться у ОСОБА_1, суду першої інстанції надана завірена представником ОСОБА_1 копія вказаної розписки (а. с. 9, 95), оригінал розписки оглянуто районним судом у судовому засіданні 05 жовтня 2022 року (а. с. 113-114).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених
частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої
або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права
і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,
що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання
про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права,
які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд
і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи
чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної
в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно
до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода