Постанова
Іменем України
13 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 201/10592/19
провадження № 61-4330 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
представник ОСОБА_5 - адвокат Бєлік Андрій Сергійович,
треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Чернишов Сергій Олегович, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександра Михайлівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Уваров Максим Олександрович, Дніпровська міська рада, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради, ОСОБА_7,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги представника ОСОБА_5 - адвоката Бєліка Андрія Сергійовича, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2023 року та на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду
від 05 квітня 2023 року, прийнятих у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
ОСОБА_6, треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус) Чернишов С. О., приватний нотаріус Кейтельгіссер О. М., приватний нотаріус Уваров М. О., Дніпровська міська рада (далі - Дніпровська МР), Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської МР, Адміністрація Соборного району Дніпровської МР, ОСОБА_7, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна із чужого незаконного володіння
та скасування рішень про державну реєстрацію.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 01 лютого 1962 року
ОСОБА_8 у складі сім`ї, що складалася з чотирьох членів: вона,
чоловік - ОСОБА_9, дочка - ОСОБА_10, він, син - ОСОБА_1,
на підставі ордера № 159 була надана квартира
АДРЕСА_1 .
На підставі ордера від 06 вересня 1979 року № 1213 серія А ОСОБА_8
у складі сім`ї, що складалася з трьох членів: вона, чоловік - ОСОБА_9,
він, син - ОСОБА_1, у зв`язку з відселенням із будівельного майданчика
за вищевказаною адресою надана у володіння та користування квартира
АДРЕСА_2 . Її дочці - ОСОБА_10, разом із її сім`єю на підставі ордера від 06 вересня 1979 року № 1214 серія А надана у володіння
та користування інша квартира.
Після вселення сім`ї ОСОБА_11 до квартири АДРЕСА_2 всі члени сім`ї зареєстрували своє місце проживання за вказаною адресою. Разом із цим, вони
не приватизували спірну квартиру, не набули право власності на неї.
ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8 померла
ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті останньої у квартирі ніхто не проживав.
У травні 2019 року йому стало відомо, що у спірній квартирі на замовлення нового власника проводяться ремонтні роботи. По даному факту
він звернувся до правоохоронних органів із відповідною заявою, відомості про що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12019040650001203. Його визнано потерпілим у зазначеному кримінальному провадженні, а ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 травня 2019 року у справі
№ 201/5858/19 накладено арешт на спірну квартиру шляхом заборони відчуження та розпорядження нею.
Разом із цим, приватним нотаріусом Кейтельгіссер О. М. 06 лютого
2019 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
№ 45387822 та здійснений запис про право власності від 05 лютого
2019 року № 30164675 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на квартиру
АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1758870312101), за ОСОБА_2 . Підставою виникнення у нього права власності на квартиру став договір купівлі-продажу вказаної квартири від 12 листопада 1999 року, посвідчений приватним нотаріусом Чернишовим С. О., зареєстрований у реєстрі
за № 7774, укладений між ОСОБА_12 та ОСОБА_2 . У цьому договорі зазначено, що квартира належала продавцеві на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 06 січня 1998 року виконавчим комітетом Дніпровської МР.
Позивач уважав, що вказаний факт не відповідає дійсності, так як
на підставі цього свідоцтва ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 належала інша квартира, розташована за адресою:
АДРЕСА_3, яка й була продана за договором купівлі-продажу від 12 листопада 1999 року.
06 лютого 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу спірної квартири, посвідчений приватним нотаріусом Кейтельгіссер О. М., зареєстрований в реєстрі за № 162.
08 лютого 2019 року приватним нотаріусом Кейтельгісер О. М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 45433150
та здійснено запис про право власності від 06 лютого 2019 року № 30206878 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на спірну квартиру за ОСОБА_3 .
19 квітня 2019 року ОСОБА_3 відчужив квартиру за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу ОСОБА_15, за якою зареєстровано право власності на квартиру на підставі рішення
приватного нотаріуса Уварова М. О. про державну реєстрацію прав
та їх обтяжень від 19 квітня 2019 року № 46568620 та здійснено відповідний запис про право власності від 19 квітня 2019 року № 31271903.
26 квітня 2019 року укладено договір дарування спірної квартири
між ОСОБА_15 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Уваровим М. О., зареєстрований у реєстрі за № 229. У цей самий день приватним нотаріусом Уваровим М. О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 46679880 та здійснено запис про право власності № 31376187 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на спірну квартиру за ОСОБА_5 .
Крім того, у липні 2019 року дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_6, зареєструвала своє місце проживання у квартирі
АДРЕСА_2 .
Позивач указував, що договір купівлі-продажу від 12 листопада 1999 року, укладений між ОСОБА_12 та ОСОБА_2, слід уважати неукладеним, так як він не був підписаний сторонами у присутності нотаріуса, нотаріально не посвідчувався. Як наслідок, його не потрібно визнавати недійсним, а відповідне рішення про державну реєстрацію прав
та їх обтяжень від 06 лютого 2019 року № 45387822 на нерухоме майно -
квартиру АДРЕСА_2, за ОСОБА_2 підлягає скасуванню.
Проте, наявні правові підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної квартири від 06 лютого 2019 року, укладеного
між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також для скасування наступних рішень про державну реєстрацію права власності інших осіб на спірну квартиру.
Посилався на положення Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідні норми
ЦК Української РСР, ЦК України, ЖК України, законів України:
"Про нотаріат", "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Про власність", "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України", судову практику Верховного Суду України.
Позивач, із урахуванням статті 388 ЦК України, вважав, що має право витребувати спірну квартиру від останнього набувача - ОСОБА_5 .
Крім того, наявні підстави для позбавлення права користування спірним житлом ОСОБА_6, як члена сім`ї попереднього власника, право власності якого на спірне майно припинилося, а також усунення йому перешкод у користуванні квартирою шляхом зняття її з реєстрації.
Як наслідок, підлягає поновленню його право на реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_4, оскільки він незаконно був знятий з реєстрації місця проживання за вказаною адресою на підставі відповідної заяви ОСОБА_3 від 12 квітня 2019 року.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд:
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
від 06 лютого 2019 року № 45387822 державного реєстратора - приватного нотаріуса Кейтельгіссер О. М., на підставі якого здійснений номер запису про право власності від 05 лютого 2019 року № 30164675 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на квартиру
АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1758870312101), за ОСОБА_2 ;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу вказаної квартири
від 06 лютого 2019 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Кейтельгіссер О. М., зареєстрований
в реєстрі за № 162;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
від 08 лютого 2019 року № 45433150 державного реєстратора - приватного нотаріуса Кейтельгіссер О. М., на підставі якого здійснений номер запису
про право власності № 30206878 від 06 лютого 2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на спірну квартиру за ОСОБА_3 ;
- витребувати на його користь квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1758870312101), від ОСОБА_5,
яка останньому належала на підставі договору дарування від 26 квітня
2019 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідченого приватним нотаріусом Уваровим М. О., зареєстрованого в реєстрі за № 229;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
від 19 квітня 2019 року № 46568620 державного реєстратора - приватного нотаріуса Уварова М. О., на підставі якого здійснений номер запису про право власності від 19 квітня 2019 року № 31271903 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на спірну квартиру за ОСОБА_4 ;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
від 26 квітня 2019 року № 46679880 державного реєстратора - приватного нотаріуса Уварова М. О., на підставі якого здійснений номер запису про право власності від 26 квітня 2019 року № 31376187 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на вказану квартиру за ОСОБА_5 ;
- позбавити ОСОБА_6 права користування спірним житловим приміщенням;
- усунути йому перешкоди з боку ОСОБА_6 у здійсненні права користування та розпорядження спірною квартирою шляхом зняття
з реєстрації її місця проживання за адресою:
АДРЕСА_4 ;
- відновити його право на реєстрацію місця проживання за вищевказаною адресою.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2022 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 серпня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачем не доведено факт належності йому спірної квартири.
Районний суд урахував відсутність як у нього та його батьків зареєстрованого права власності на спірну квартиру, яке б надавало йому право на звернення до суду з вимогами про оскарження ряду правочинів про передачу відповідачами речового права, стороною яких позивач
не є, а також про витребування спірної квартири на його користь, не будучи її власником до цього, як і про скасування державної реєстрації речових прав відповідачів, без будь-якого підтвердження права на спірну квартиру - як права власності, так і права на проживання.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2023 року у справі № 201/10592/19 (провадження № 61-8784св22) касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 серпня
2022 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд уважав, що апеляційний суд зробив неправильний висновок по суті спору, оскільки позивач має право на звернення до суду з позовними вимогами про витребування спірної квартири, яка за низкою правочинів перейшла у власність останнього набувача - ОСОБА_5, на підставі відповідного договору дарування.
Апеляційний суд не врахував, що первинною підставою, за якою спірна квартира була зареєстрована за ОСОБА_2, є рішення державного реєстратора від 06 лютого 2019 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на підставі неіснуючого договору купівлі-продажу від 12 листопада 1999 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2023 року у справі
№ 201/10592/19 (провадження № 61-8784св22) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень суду апеляційної інстанції
Останньою постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня
2022 року скасовано.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Витребувано квартиру, розташовану за адресою:
АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1758870312101) від ОСОБА_5,
що належала останньому на підставі договору дарування від 26 квітня
2019 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідченого приватним нотаріусом Уваровим М. О., зареєстрованого в реєстрі за № 229, на користь ОСОБА_1 .
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
від 06 лютого 2019 року № 45387822 державного реєстратора - приватного нотаріуса Кейтельгіссер О. М., на підставі якого здійснений номер запису про право власності від 05 лютого 2019 року № 30164675 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на квартиру, розташовану
за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1758870312101), за ОСОБА_2 .
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
від 08 лютого 2019 року № 45433150 державного реєстратора - приватного нотаріуса Кейтельгіссер О. М., на підставі якого здійснений номер запису про право власності від 06 лютого 2019 року № 30206878 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на вищевказану квартиру
за ОСОБА_3 .
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
від 19 квітня 2019 року № 46568620 державного реєстратора - приватного нотаріуса Уварова М. О., на підставі якого здійснений номер запису
про право власності від 19 квітня 2019 року № 31271903 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на вищевказану квартиру
за ОСОБА_4 .
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
від 26 квітня 2019 року № 46679880 державного реєстратора - приватного нотаріуса Уварова М. О., на підставі якого здійснений номер запису
про право власності від 26 квітня 2019 року № 31376187 у Державному
реєстрі речових прав на нерухоме майно на вищевказану квартиру
за ОСОБА_5 .
Усунуто перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування
та розпорядження квартирою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1758870312101) шляхом зобов`язання Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської МР зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_4, та відновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за вказаною адресою.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі
по 2 155,12 грн із кожного.
Суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги
ОСОБА_1, ураховуючи вказівки суду касаційної інстанції (частина п`ята статті 411 ЦПК України, частина перша статті 417 ЦПК України), виходив
із того, що позивач має право на звернення до суду з позовними вимогами про витребування спірної квартири, яка за низкою правочинів перейшла
у власність останнього набувача - ОСОБА_5 . Такий спосіб судового захисту порушеного права позивача є ефективним.
При цьому на час відчуження спірної квартири вперше позивач був зареєстрований у квартирі, він мав правомірний і підставний інтерес щодо спірної квартири, як користувач неприватизованого житла. Первинною підставою, за якою спірна квартира зареєстрована за ОСОБА_2, є рішення державного реєстратора від 06 лютого 2019 року про реєстрацію права власності за останнім на підставі неіснуючого договору купівлі-продажу від 12 листопада 1999 року.
Зняття з реєстрації позивача відбулося з порушенням його права на житло, під час судового розгляду не встановлено правових підстав для позбавлення позивача права користування спірним житлом.
Для відновлення права ОСОБА_1 на реєстрацію місця проживання необхідно усунути перешкоди у здійсненні ним права користування
та розпорядження спірною квартирою шляхом зобов`язання Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської МР зняти
з реєстрації місця проживання ОСОБА_6 за адресою:
АДРЕСА_4, та відновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за вказаною адресою.
Крім того, з урахуванням вищенаведених висновків, суд апеляційної інстанції вважав обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1
про скасування відповідних рішень про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за відповідачами.
Суд апеляційної інстанції врахував судову практику Верховного Суду України, Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду у даній категорії справ.
Разом із цим, апеляційний суд відмовив у задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 .
Додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.
Ухвалено додаткову постанову, якою стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь
ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі по 5 360,00 грн,
з кожного.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції надав оцінку доказам, наданим позивачем
на підтвердження витрат на правничу допомогу, застосував відповідні норми ЦПК України, Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", урахував судову практику Верховного Суду зі вказаного процесуального питання і зазначив про можливість часткового задоволення заяви, оскільки такі витрати у розмірі 26 800,00 грн погоджені сторонами у договорі про надання правової допомоги та детальному описі робіт (наданих послуг).
Разом із цим, апеляційний суд відмовив у стягненні витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн - гонорар адвоката у разі повного
або часткового скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення судом апеляційної інстанції нового рішення про задоволення позову -
5 % від ціни позову, так як указаний розмір витрат не погоджений сторонами договору про надання правової допомоги.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у березні 2023 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_5 - адвокат Бєлік А. С., просить скасувати постанову суду апеляційного суду й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі, поданій у травні 2023 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_5 - адвокат Бєлік А. С., просить скасувати додаткову постанову апеляційного суду й ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Підставами касаційного оскарження судових рішеньзаявник зазначає те, що апеляційним судом застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених
у постановах Верховного Суду. Крім цього, судом належним чином
не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційних скарг до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_5 - адвоката Бєліка А. С., на постанову суду апеляційної інстанції, після усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 05 квітня 2023 року. Витребувано дану цивільну справу із суду першої інстанції. У задоволенні клопотання заявника про зупинення виконання постанови апеляційного суду відмовлено. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу. Клопотання заявника про повернення надміру сплаченого судового збору задоволено. Зобов`язано Державну казначейську службу України повернути ОСОБА_5 надміру сплачений судовий збір у розмірі 1 809,26 грн.
У квітні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_5 - адвоката Бєліка А. С., на додаткову постанову суду апеляційної інстанції. У задоволенні клопотання заявника про зупинення виконання додаткової постанови апеляційного суду відмовлено. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2023 року справу призначено
до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними
у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційні скарги
Касаційна скарга представника ОСОБА_5 - адвоката Бєліка А. С.,
на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2023 року,
мотивована тим, що суд апеляційної інстанції при новому розгляді справи не врахував, що судом касаційної інстанції при попередньому касаційному розгляді досліджувалося лише питання, чи має позивач право на звернення до суду з віндикаційним позовом. Інші обставини справи судом касаційної інстанції не досліджувалися, оцінка доказам не надавалася.
Суд апеляційної інстанції фактично не здійснив новий апеляційний розгляд справи, так як не встановив обставини справи, не надав оцінку доказам, заявам сторін. Апеляційний суд провів одне судове засідання, за наслідком якого було ухвалено оскаржувану постанову.
Апеляційний суд невірно застосував статтю 388 ЦК України, якою врегульовано право власника на витребування майна від добросовісного набувача, не врахував відповідні правові висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду. Позивач ніколи не був власником спірної квартири, як і його померлі батьки, не має права на витребування
квартири від добросовісного набувача. Більше того, позивач навіть не був користувачем спірної квартири, оскільки не проживав у ній.
Судами не встановлено факт того, що квартира незаконно набута
у власність ОСОБА_5 . Разом із цим, апеляційний суд позбавив права власності законного власника спірного майна та членів його сім`ї, у тому числі малолітніх дітей. У цій частині посилається на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі -Конвенція), статтю 1 Першого протоколу до Конвенції, прецедентну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Факт наявності у позивача права на звернення до суду з віндикаційним позовом не звільняє його від обов`язку довести належними доказами своє право власності на спірне майно. Позивач не спростував презумпцію правомірності всіх правочинів (стаття 204 ЦК України), які стосуються спірного майна.
При цьому апеляційний суд указав, що первинною підставою, за якою спірна квартира зареєстрована за ОСОБА_2, було відповідне рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності
на квартиру за останнім на підставі неіснуючого договору купівлі-продажу. Проте, суд не витребував оригінал цього договору, не досліджував його. Тому висновки апеляційного суду по суті вирішення спору передчасні.
Касаційна скарга представника ОСОБА_5 - адвоката Бєліка А. С.,
на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня
2023 року мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, не врахував правові висновки Верховного Суду з указаного процесуального питання.
Представник ОСОБА_5 направив на електронну адресу суду заперечення щодо заяви позивача про розподіл витрат на правничу допомогу, проте апеляційний суд їх не врахував. При цьому позивач
не заявляв у апеляційній скарзі про попередній розрахунок таких витрат,
не надав детального опису робіт, виконаних адвокатом, їх розмір
не відповідає принципам розумності та реальності.
Вважає безпідставними вимоги позивача про стягнення на його користь
15 000,00 грн у якості "гонорару успіху" адвоката. Ці витрати
не є необхідними у даній справі.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу та відповідь
на відзиви на касаційну скаргу
У травні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката Бєліка А. С., на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2023 року
від Дніпровської МР, в якому остання просить залишити без задоволення вказану касаційну скаргу, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
У травні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на вищевказану касаційну скаргу від Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської МР, в якому останній також просить залишити
без задоволення касаційну скаргу, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін
ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу представника відповідача
на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2023 року, який надійшов до Верховного Суду у травні 2023 року, вказує про те,
що судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
У травні 2023 року до Верховного Суду надійшла відповідь представника ОСОБА_5 - адвоката Бєліка А. С., на вищевказані відзиви, в якій вказується про безпідставність доводів, викладених у відзивах позивача
та третіх осіб.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 лютого 1962 року ОСОБА_8 у складі сім`ї, що складалася з чотирьох членів: чоловік - ОСОБА_9, донька - ОСОБА_10, син - ОСОБА_1,
на підставі ордера № 159 була надана квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_5 (а. с. 17, т. 1).
На підставі ордера від 06 вересня 1979 року № 1213 серія А ОСОБА_8
у складі сім`ї, що складалася з трьох членів: чоловік - ОСОБА_9,
син - ОСОБА_1, у зв`язку з відселенням з будівельного майданчика, розташованого за вищевказаною адресою була надана у володіння
та користування квартира, розташована за адресою:
АДРЕСА_4 (а. с. 20, т. 1).
На підставі ордера від 06 вересня 1979 року № 1214 серія А ОСОБА_10
у складі сім`ї, що складалася з чотирьох членів: чоловік - ОСОБА_16, дочка - ОСОБА_17, син - ОСОБА_18, у зв`язку з відселенням
із вищезазначеного будівельного майданчика була надана у володіння
та користування квартира, розташована за адресою:
АДРЕСА_6 (а. с. 21, т. 1).
ОСОБА_1 із 29 жовтня 1979 року по 12 квітня 2019 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 (а. с. 64, т. 1).
ОСОБА_1 знятий з реєстрації згідно з документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням, а саме: відчуження житла (а. с. 70-71, т. 1).
ОСОБА_9 був зареєстрований у спірній квартирі з 29 жовтня 1979 року
по 21 лютого 1995 року (знятий з реєстрації згідно зі свідоцтвом
про смерть) (а. с. 70-71, т. 1).
ОСОБА_8 була зареєстрована у спірній квартирі з 29 жовтня 1979 року
по 14 лютого 2006 року (знята з реєстрації згідно зі свідоцтвом про смерть) (а. с. 70-71, т. 1).
Члени сім`ї ОСОБА_11 не здійснювали приватизацію шляхом безоплатної передачі квартири, розташованої за адресою:
АДРЕСА_4 .
Відповідно до інформації, наданої комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради від 08 серпня 2019 року № 11405, стосовно реєстрації права власності за адресою:
АДРЕСА_4, у матеріалах інвентаризаційної справи за зазначеною адресою відсутнє свідоцтво
про право власності за ОСОБА_12, ОСОБА_13 від 06 січня
1998 року, видане виконавчим комітетом Дніпропетровської МР
(а. с. 79, т. 1).
20 серпня 2019 року Департаментом житлового господарства Дніпровської МР у відповідь на адвокатський запит повідомлено, що за даними електронної бази цього Департаменту відсутня інформація щодо передачі
у власність громадянам шляхом приватизації квартири АДРЕСА_2
(а. с. 82, т. 1).
Зі змісту позовної заяви (а. с. 1-15, т. 1) судами встановлено, що у 2006 році, після смерті матері - ОСОБА_8, позивач - ОСОБА_1, разом зі своєю дружиною та сином переїхали зі спірної квартири до квартири
АДРЕСА_7, де була зареєстрована його дружина - ОСОБА_19, та син - ОСОБА_9
06 лютого 2019 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Кейтельгіссер О. М., прийнято рішення про державну реєстрацію прав
та їх обтяжень № 45387822 та здійснено запис про право власності
від 05 лютого 2019 року № 30164675 у Державному реєстрі речових прав
на нерухоме майно на квартиру, розташовану за адресою:
АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1758870312101), за ОСОБА_2, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав
на нерухоме майно від 24 червня 2019 року № 171425221 (а. с. 110, т. 1).
Підставою виникнення права власності на вказану квартиру зазначено договір купівлі-продажу від 12 листопада 1999 року, посвідчений приватним нотаріусом Чернишовим С. О., зареєстрований у реєстрі за № 7774, який укладено нібито за участю продавців: ОСОБА_12, що мешкає
за адресою: АДРЕСА_4, що діяла від свого імені та від імені своєї неповнолітньої дитини - ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3, що мешкає
за цією самою адресою, а також на підставі доручення, посвідченого
06 листопада 1999 року приватним нотаріусом Тараненко Л. О. (№ 2630),
від імені ОСОБА_14, що мешкає за цією самою адресою, та покупця - ОСОБА_2 .
Згідно з договором купівлі-продажу від 12 листопада 1999 року, посвідченим приватним нотаріусом Чернишовим С. О., зареєстрованим
у реєстрі за № 7774, текст якого розташований на спеціальному бланку нотаріальних документів "серія АВЕ № 475666", та був відсканований державним реєстратором - приватним нотаріусом Кейтельгіссер О. М.,
і з 06 лютого 2019 року знаходиться в Державному реєстрі речових прав
на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_12, неповнолітньому ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 06 січня 1998 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської Ради народних депутатів згідно
з розпорядженням від 06 січня 1998 року № 1/35-98, зареєстрованого Дніпропетровським бюро технічної інвентаризації за номером 320п-94
(а. с. 116, т. 1).
На підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 06 січня
1998 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської Ради народних депутатів згідно з розпорядженням від 06 січня 1998 року № 1/35-98, зареєстрованого Дніпропетровським бюро технічної інвентаризації
за номером 320п-94, ОСОБА_12, неповнолітньому ОСОБА_13
та ОСОБА_14 належала квартира, розташована за адресою:
АДРЕСА_3, яка дійсно була продана останніми згідно з договором купівлі-продажу
від 12 листопада 1999 року, посвідченим приватним нотаріусом Чернишовим С. О., зареєстрованим у реєстрі за № 7774, текст якого розташований на спеціальному бланку нотаріальних документів "серія АВЕ № 475666", що підтверджується листом Архівного управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів від 30 липня 2019 року
№ 03-44/А-454 (а. с. 100, т. 1), архівним витягом із рішення виконавчого комітету Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська від 21 жовтня
1999 року № 361 "Про дозвіл на продаж, обмін приватизованих квартир"
(а. с. 101, т. 1) щодо надання дозволу на продажу 1/3 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ; копією заяви ОСОБА_12 від 06 жовтня 1999 року щодо надання дозволу на продаж 1/3 частини вказаної квартири (а. с. 102, т. 1); копією свідоцтва про право власності на житло, виданого 06 січня 1998 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської Ради народних депутатів згідно з розпорядженням від 06 січня 1998 року № 1/35-98 на вказану квартиру (а. с. 103, т. 1); актом обстеження житлово-побутових умов
(а. с. 107-108, т. 1), що також узгоджується із листом комунального підприємства "Дніпропетровське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради від 08 серпня 2019 року № 11405.
06 лютого 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зі згоди дружини ОСОБА_20, був укладений договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4, посвідчений приватним нотаріусом
Кейтельгіссер О. М., зареєстрований в реєстрі за № 162 (а. с. 117-118, т. 1).
08 лютого 2019 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Кейтельгіссер О. М., прийнято рішення про державну реєстрацію прав
та їх обтяжень № 45433150 та здійснений запис про право власності
від 06 лютого 2019 року № 30206878 у Державному реєстрі речових прав
на нерухоме майно на квартиру, розташовану за адресою:
АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1758870312101), за ОСОБА_3
12 квітня 2019 року ОСОБА_3 звернувся до відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг
та дозвільних процедур Дніпровської МР із заявою про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 (а. с. 72-73, т. 1).
12 квітня 2019 року державним реєстратором Чуб І. В. прийнято рішення
про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою:
АДРЕСА_4 .
19 квітня 2019 року між ОСОБА_3, зі згоди дружини ОСОБА_20,
та ОСОБА_4, зі згоди чоловіка ОСОБА_21, був укладений договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою:
АДРЕСА_4, посвідчений приватним нотаріусом Уваровим М. О., зареєстрований в реєстрі за № 199
(а. с. 119-121, т. 1).
У цей самий день, 19 квітня 2019 року, державним реєстратором - приватним нотаріусом Уваровим М. О., прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 46568620 та здійснено запис про право власності від 19 квітня 2019 року № 31271903 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на вищевказану квартиру
за ОСОБА_4
26 квітня 2019 року між ОСОБА_4, зі згоди чоловіка ОСОБА_21,
та ОСОБА_5 був укладений договір дарування вказаної квартири, посвідчений приватним нотаріусом Уваровим М. О., зареєстрований
в реєстрі за № 229 (а. с. 122-123, т. 1).
У цей самий день, 26 квітня 2019 року, державним реєстратором - приватним нотаріусом Уваровим М. О., прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 46679880 та здійснений запис про право власності від 26 квітня 2019 року № 31376187 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на квартиру, розташовану за адресою:
АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1758870312101),
за ОСОБА_5, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24 червня 2019 року № 171425221
(а. с. 110-115, т. 1).
18 липня 2019 року державним реєстратором відділу формування
та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської МР прийнято рішення
про реєстрацію місця проживання ОСОБА_6, яка є дружиною
ОСОБА_5 із 16 лютого 2019 року (а. с. 75-76, т. 1), за адресою:
АДРЕСА_4,
13 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Соборного відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо притягнення
до відповідальності невстановлених осіб, які шахрайським шляхом заволоділи його майновими правами на нерухоме майно.
14 травня 2019 року за вищевказаною заявою в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження № 12019040650001203 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою
статті 190 КК України (шахрайство). ОСОБА_1 визнано потерпілим
у цьому кримінальному провадженні (а. с. 89-92, т. 1).
Станом на 12 вересня 2019 року право власності на спірну квартиру було зареєстровано за ОСОБА_5 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду