Постанова
Іменем України
17 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 307/2133/20
провадження № 61-22св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Тересвянська селищна рада Тячівського району Закарпатської області,
третя особа - Управління Державної інспекції архітектури та містобудування у Закарпатській області,
особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги, - Закарпатська обласна прокуратура в інтересах сектору містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури в інтересах сектору містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації на ухвалу Закарпатського апеляційного суду
від 06 грудня 2022 року в складі колегії суддів: Куштана Б. П., Бисаги Т. Ю., Фазикош Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог позовної заяви
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
Грушівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, правонаступником якої є Тересвянська селищна рада Тячівського
району Закарпатської області, третя особа - Управління
державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, правонаступником якої є Управління державної інспекції архітектури та містобудування у Закарпатській області, про визнання права власності на самочинне будівництво.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 побудував магазин змішаних товарів загальною площею 45,5 кв. м, який розташований
на земельній ділянці площею 0,03 га, кадастровий номер
21244:82000:03:004:0076, якою він користується на підставі договору оренди від 03 грудня 2002 року. Під час проведення будівельних робіт позивач дотримався всіх будівельно-архітектурних, санітарних та екологічних норм. Після завершення будівництва був виготовлений технічний паспорт з відміткою про проведене технічне обстеження, згідно з яким встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації. Звіт про проведення технічного обстеження підтвердив, що технічний стан конструкцій та будівлі в цілому відносяться до другої категорії (задовільний). Фактичний стан конструкцій вказаного магазину змішаних товарів на
АДРЕСА_1 відповідає вимогам міцності та надійності для подальшої безпечної експлуатації їх за функціональним призначенням. Ринкова вартість спірного магазину змішаних товарів складає 66 520 грн. Проте листом Управління державної архітектурно-будівельної інспекції підтверджується, що позивачу відмовлено у введенні в експлуатацію магазину змішаних товарів та запропоновано звернутись до суду для вирішення спору.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на магазин змішаних товарів загальною площею 45,5 кв. м, який розташований на АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 жовтня 2020 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право приватної власності на нерухоме майно - магазин змішаних товарів загальною площею 45,5 кв. м, що розташований на АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що наведені у позовній заяві обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, тому позов є обґрунтованим та доведеним. Відповідач визнав позов. Визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно не порушуватиме прав та інтересів інших осіб.
Особа, яка не брала участі у справі, - Закарпатська обласна прокуратура
в інтересах сектору містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації (далі - сектор містобудування та архітектури Тячівської РДА) подала апеляційну скаргу на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 жовтня 2020 року.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року поновлено Закарпатській обласній прокуратурі в інтересах сектору містобудування та архітектури Тячівської РДА строк на апеляційне оскарження рішення Тячівського районного суду від 30 жовтня 2020 року як такий, що пропущено з поважних причин, відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою Закарпатської обласної прокуратури в інтересах сектору містобудування та архітектури Тячівської РДА на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області
від 30 жовтня 2020 року закрито.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що сектор містобудування
та архітектури Тячівської РДА не має повноважень на виконання
функцій державного архітектурно-будівельного контролю та/або нагляду,
не вирішує питань прийняття об`єктів будівництва в експлуатацію,
а такі повноваження на час подання позовної заяви належали
Державній архітектурно-будівельній інспекції України (далі - ДАБІ, Держархбудінспекція), на час подання прокурором апеляційної скарги - Державній інспекції містобудування України (далі - ДІМ), а на час розгляду справи апеляційним судом - Державній інспекції архітектури та містобудування України (далі - ДІАМ). Сектор містобудування та архітектури Тячівської РДА не уповноважений здійснювати в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд, а також не має повноважень вирішувати питання прийняття об`єктів будівництва в експлуатацію, тобто не є компетентним державним органом та учасником спірних правовідносин, і рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 жовтня 2020 року не вирішувалися питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки держави в особі сектору містобудування та архітектури Тячівської РДА.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Закарпатська обласна прокуратура в інтересах сектору містобудування та архітектури Тячівської РДА, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
27 грудня 2022 року Закарпатська обласна прокуратура в інтересах Сектору містобудування та архітектури Тячівської РДА звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Закарпатського апеляційного суду
від 06 грудня 2022 року.
Верховний Суд ухвалою від 06 лютого 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Закарпатської обласної прокуратури в інтересах сектору містобудування та архітектури Тячівської РДА звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року, витребував справу із суду першої інстанції.
Справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції
в оскаржуваній ухвалі застосував норми процесуального права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду
від 26 лютого 2019 року у справі № 905/803/18, від 19 травня 2021 року
у справі № 305/1396/19, від 14 вересня 2022 року у справі № 308/360/20,
від 26 жовтня 2022 року у справі № 308/5527/21, від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18, від 08 вересня 2021 року у справі № 308/9892/16-ц, від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18, від 30 червня 2020 року у справі № 727/9974/17,
від 23 листопада 2020 року у справі № 826/3508/17, від 02 червня 2020 року у справі № 910/17792/17, від 30 червня 2021 року у справі № 2-6635/06,
від 04 лютого 2021 року у справі № 202/26139/13-ц, від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19.
Прокурор вказував, що апеляційний суд проігнорував принципи та завдання цивільного судочинства, а також дійшов безпідставного переконання, що
у прокурора відсутнє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі. Оскарження прокурором даного рішення суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання. Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що прокурор не дотримав визначеної частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури щодо попереднього, до звернення до суду, повідомлення про це відповідного суб`єкта владних повноважень.
Апеляційний суд не перевірив доводи апеляційної скарги та зробив неправильний висновок про закриття апеляційного провадження. Сектор містобудування та архітектури Тячівської РДА жодних процесуальних дій на захист інтересів держави не здійснено, що свідчить про бездіяльність вказаного органу та наявність для представництва інтересів держави прокурором шляхом апеляційного оскарження. Сектор містобудування та архітектури Тячівської РДА є уповноваженим державою органом, що здійснює захист інтересів держави у відповідній сфері, оскільки здійснює повноваження у сфері містобудівної діяльності. Водночас вказаний уповноважений орган не залучений судом до участі у справі, а тому був позбавлений можливості реалізувати свої функції в судовому порядку, а також своєчасно оскаржити рішення суду з метою захисту інтересів держави.
Суди не дали оцінку вимогам законодавства в сфері містобудування та компетенції уповноваженого державою органу на врегулювання спірних правовідносин та не дослідили дотримання забудовником (позивачем) вказаних вимог законодавства. Апеляційний суд не дослідив належним чином доводи апеляційної скарги.
Позиції інших учасників
ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив (пояснення), в якому вказував на правильне вирішення заявленого у цій справі спору. Позивач зазначав, що збудоване приміщення магазину є безпечним в експлуатації, що підтверджується технічною документацією, він сплатив кошти на розвиток інфраструктури села та вчиняв всі інші можливі дії з метою оформлення права власності на спірне майно.
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником магазину на АДРЕСА_1 .
Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
від 05 вересня 2019 року також підтверджено, що позивач є власником земельної ділянки на АДРЕСА_1, площею 0,03 га, кадастровий номер 2124482000:03:004:0076, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Відповідно до технічного паспорту на будівлю магазину змішаних товарів АДРЕСА_1 загальна площа магазину змішаних товарів становить 45,50 кв. м.
Звітом технічного обстеження будівлі магазину, який розташований на
АДРЕСА_1, підтверджено, що технічний стан конструкцій та будівлі в цілому відноситься до ІІ категорії (задовільний). Фактичний стан магазину змішаних товарів на АДРЕСА_1 відповідає вимогам міцності та надійності для подальшої безпечної експлуатації будівлі за її функціональним призначенням як магазину змішаних товарів.
Згідно з довідкою Грушівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 27 травня 2020 року № 797 розташування побудованого ОСОБА_1 магазину змішаних товарів на АДРЕСА_1 не порушує прав та інтересів третіх осіб, не суперечить правилам забудови населеного пункту та вимогам містобудівної документації.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція),
а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У частинах першій та другій статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
У касаційній скарзі заявлено клопотання про розгляд справи за участю представника Офісу Генерального прокурора. Заявник також просив повідомити про день і час розгляду справи Офіс Генерального прокурора та Закарпатську обласну прокуратуру.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Оскільки розгляд справи Верховним Судом здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та необхідність виклику учасників справи для надання пояснень відсутня, то підстав для задоволення вказаного клопотання немає.
Верховний суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - Порядок № 461).
Абзацом першим пункту 3 Порядку № 461 передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.
Надання (реєстрація), повернення (відмова у видачі) чи скасування реєстрації документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (абзац перший пункту 4 Порядку № 461).
Відповідно до абзацу першого пункту 10 Порядку № 461 у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.
Положенням про сектор містобудування та архітектури Тячівської РДА, затвердженим розпорядженням голови Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 16 січня 2020 року № 19, передбачено, що сектор є структурним підрозділом Тячівської районної державної адміністрації та є юридичною особою (пункти 1.1, 1.6). Основним завданням сектору містобудування та архітектури Тячівської РДА
є забезпечення реалізації державної політики у сфері містобудування та архітектури на території району (пункт 2.1), на виконання якого він забезпечує, серед іншого: здійснення моніторингу щодо реалізації схеми планування території району, стану розроблення, оновлення містобудівної документації на регіональному та місцевому рівнях (пункт 2.2.4); надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (пункт 2.2.12); надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки (пункт 2.2.13); надання пропозицій щодо присвоєння органами місцевого самоврядування поштових адрес об`єктам містобудування (пункт 2.2.15); ведення містобудівного кадастру на території району (пункт 2.2.16); ведення реєстру містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (пункт 2.2.17); співпрацю з органами державного архітектурно-будівельного контролю з питань самочинно збудованих об`єктів містобудування (пункт 2.2.20).
При цьому апеляційним судом встановлено, що розділ ІІІ вищевказаного Положення, яким визначені права сектору містобудування та архітектури Тячівської РДА, не містить вказівки щодо виконання ним наглядових та контролюючих функцій, а також - права звернення до суду на захист інтересів держави. Крім того, Положенням не передбачено повноважень сектору містобудування та архітектури Тячівської РДА щодо забезпечення дотримання законодавства у сфері містобудування та архітектури, державних стандартів, норм і правил забудови населених пунктів, затвердженої містобудівної документації, як це вказано в апеляційній скарзі прокурора, а також - повноважень погоджувати прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію органом державного архітектурно-будівельного контролю.
Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом
(стаття 170 ЦК України).
До уповноважених органів містобудування та архітектури належать: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури; структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури; виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури. До утворення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради з питань архітектури уповноваженим органом містобудування та архітектури є структурний підрозділ районної державної адміністрації з питань архітектури, а за його відсутності - структурний підрозділ обласної державної адміністрації з питань архітектури. З метою забезпечення виконання функцій, пов`язаних з організацією замовлення розроблення, оновлення та затвердження містобудівної документації (змін до неї), у складі уповноваженого органу містобудування та архітектури може утворюватися окремий структурний підрозділ. Примірне положення про такий структурний підрозділ затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури. Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури, структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій підконтрольні і підзвітні відповідним органам виконавчої влади в межах, передбачених законом. Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". З питань делегованих повноважень, передбачених підпунктом "б" частини першої статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчі органи сільських, селищних, міських рад підконтрольні відповідним органам виконавчої влади (стаття 13 Закону України "Про архітектурну діяльність").
Відповідно до Указу Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 09 грудня 2010 року
№ 1085/2010 було утворено ДАБІ, на яку покладено функції з реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Повноваження ДАБІ щодо здійснення державного
архітектурно-будівельного контролю визначені Положенням про ДАБІ, затвердженим Указом Президента України від 08 квітня 2011 року
№ 439/2011, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України
від 23 травня 2011 року № 553, Положенням про ДАБІ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2014 року № 294, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня
2015 року № 698.
від 13 березня 2020 року № 219 вирішено: утворити ДІМ як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій
і який реалізує державну політику з питань державного
архітектурно-будівельного контролю та нагляду (пункт 1). Також цією Постановою внесені зміни до Положення про ДАБІ, що було затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року № 294, та в пункті 1 Положення зазначено, що Держархбудінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та
територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду в частині надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.
Пунктом 1 Положення про Державну інспекцію містобудування України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду"
від 13 березня 2020 року № 219, в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги (далі - Положення № 219), визначено, що ДІМ
є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів).
Абзацом 4 пункту 3 Положення № 219 передбачено, що основним завданням ДІМ є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства
у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил своїми територіальними органами, уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності, а також за діяльністю органів, що здійснюють сервісну функцію та функцію технічного регулювання у сфері містобудування.
Згідно з підпунктом 4 пункту 4 Положення № 219 ДІМ відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, скасовує чи зупиняє дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених законом повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з одночасним складенням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті ДІМ.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що починаючи
з 13 березня 2020 року повноваження щодо здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду і щодо скасування містобудівних умов та обмежень були віднесені до компетенції ДІМ.
На час апеляційного розгляду справи відбулися подальші зміни в законодавстві, яким регулюються питання управління у сфері містобудівної діяльності. Зокрема, згідно з постановою Кабінету Міністрів України
від 23 грудня 2020 року № 1340 "Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду", яка набрала чинності
30 грудня 2020 року, утворено ДІАМ як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, затверджено Положення про ДІАМ, ліквідовано ДІМ та Державну сервісну службу містобудування. Визначено ДІАМ суб`єктом управління індивідуально визначеного майна ДІМ та Державної сервісної служби містобудування, Державної архітектурно-будівельної інспекції, які ліквідовуються.
Вказані висновки також викладені у постанові Верховного Суду
від 14 червня 2023 року у справі № 307/783/20.