ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2023 року
м. Київ
справа №260/4603/20
адміністративне провадження № К/990/18720/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В. М.,
суддів: Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Петриком Віталієм Васильовичем на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2023 (у складі колегії суддів: Бруновської Н.В. (суддя-доповідач), Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.) у справі №260/4603/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Закарпатській), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність щодо здійснення перерахунку та виплати йому пенсії з 01.01.2016 як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23.12.2015 № 900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статтями 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з урахуванням грошового забезпечення поліцейських;
- зобов`язати здійснити перерахунок та виплату йому пенсії з 01.01.2016, як пенсіонеру органів внутрішніх справ, згідно із Законом України від 23.12.2015 № 900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статтями 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.02.2021 позов задоволено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2021 апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Закарпатській області задоволено частково:
- рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.02.2021 року у справі № 260/4603/20 скасовано в частині задоволення позовних вимог 01.01.2016 по 27.06.2020 та в цій частині позовну заяву залишено без розгляду;
- в решті рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.02.2021 у справі № 260/4603/20 залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 16.08.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ПФУ в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.02.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2021 у справі № 260/4603/20.
В подальшому на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява, подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.01.2023 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1, поданої в порядку статті 383 КАС України.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі положень пункту 1 частини 1 статті 299 КАС України.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що нормами КАС України не передбачено право на апеляційне оскарження ухвал суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України.
17.03.2023 позивач звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд за виключними обставинами ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2023.
В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що 01.03.2023 Конституційний Суд України визнав неконституційним приписи статті 383 КАС України у частині неможливості апеляційного оскарження ухвали про відмову у задоволенні заяви, поданої у порядку статті 383 КАС України.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2023 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2023 у справі № 260/4603/20.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки на час виникнення спірних правовідносин (звернення позивача до суду, розгляду справи судом першої інстанції, станом на дату прийняття Восьмим апеляційним адміністративним судом ухвали від 23.02.2023) положення частини 1 статті 294 КАС України та частини 6 статті 383 КАС України, діяли в редакції, яка не передбачала права на апеляційне оскарження ухвали суду про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, тому у апеляційного суду відсутні підстави вважати рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 01.03.2023 у справі № 3-27/2022(54/22) виключною обставиною для перегляду ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2023 у цій справі.
Не погодившись з такою ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2023 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до допущення судом апеляційної інстанції порушень норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права. Зокрема, скаржник зазначає, що не погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд за виключними обставинами ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2023р у цій справі, оскільки, на його думку, вказаний висновок не лише не законний, а і позбавлений юридичної логіки, адже з 01.03.2023 року, як це і вказано в рішенні апеляційного суду, підлягають апеляційному оскарженню в загальному порядку не лише заяви подані в порядку статті 383 КАС України, а і виникли підстави для перегляду судових рішень за виключними обставинами.
На думку скаржника, положення пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України встановлює законодавчий порядок перегляду саме судових рішень, а не порядок подачі апеляційних скарг, як це зазначено в рішенні апеляційного суду від 03.05.2023 року. Апеляційний суд у цьому випадку допустив помилку у визначені предмету скарги про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами.
Також зазначає, що вказана норма носить імперативний характер і на відміну від перегляду рішень суду за нововиявленими обставинами не допускає жодних підстав, які б унеможливлювали перегляд рішення суду у зв`язку з виключними обставинами.
Вважає, що оскаржуване рішення апеляційного суду не узгоджується з принципами справедливості та рівністю усіх учасників судового процесу перед законом і судом відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 5, 8, 13 КАС України, на які неодноразово звертає увагу Конституційний Суд України, зокрема і в рішенні від 01.03.2023р. у справі № 3-27/2022(54/22).