ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2023 року
м. Київ
справа №640/6204/21
адміністративне провадження № К/990/31317/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В. М.,
суддів: Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Вищого адміністративного суду України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2022 (у складі судді Головань О.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2022 (у складі колегії суддів: Коротких А.Ю. (суддя-доповідач), Сорочка Є.О., Єгорової Н.М.) у справі №640/6204/21 за позовом ОСОБА_1 до Вищого адміністративного суду України про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду із позовом до Вищого адміністративного суду України (далі - відповідач, ВАСУ), у якому просила:
- визнати протиправною відмову відповідача у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду;
- зобов`язати відповідача видати передбачену розділом ІІ Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління ПФУ від 25.01.2008 №3-1, довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі положень статті 135, 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон України ).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2022, позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку про те, що з 19.02.2020, тобто з наступного дня після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону України № 1402-VIII, а тому довідку позивачеві про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має видати відповідач, оскільки ВАСУ на час розгляду цієї справи не ліквідований, триває процедура ліквідації, а чинним законодавством не визначений правонаступник цієї установи.
Постановляючи судові рішення у цій справі, суди попередніх інстанцій застосували правові висновки, викладені у рішеннях Конституційного Суду України від 14.12.2011 у справі № 18-рп/2011 та від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, а також висновок Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 16.06.2020 року у зразковій справі №620/1116/20.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права. Скаржник не погоджується із позицією судів попередніх інстанцій в частині неможливості застосування до суддів ВАСУ у відставці посадових окладів працюючих суддів ВАСУ, які на цей момент перебувають у штаті суду з мотивів, що зазначені судді не здійснюють правосуддя. Зазначає, що відповідач позбавлений можливості самовільно прирівнювати суддів ВАСУ у відставці до суддів Верховного Суду та зазначати у довідках про розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці розмір посадових окладів таких суддів. На думку скаржника, ключовим є правове питанням яка саме посада є "відповідною" для судді ВАСУ у відставці у разі визначення його щомісячного довічного грошового утримання відповідно до положень Закону України № 1402-VIII. Також зазначає, що діяв в межах повноважень, оскільки відсутні правові підстави для видачі ВАСУ позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з розміру посадового окладу судді Верховного Суду у розмірі 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Позивачем до закінчення встановленого судом строку відзиву на касаційну скаргу подано не було, що відповідно до приписів статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає її розгляду по суті.
Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини, що мають значення для вирішення справи:
ОСОБА_1 працювала на посаді судді ВАСУ з червня 2012 року по грудень 2017 року.
Наказом ВАСУ від 26.12.2017 № 554-К позивача відраховано зі штату суду у зв`язку зі звільненням у відставку відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 14.12.2017 №4079/15-172.
14.09.2020 позивач звернулася до Голови комісії з припинення ВАСУ із заявою, у якій просила надати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Листом від 29.09.2020 р. №234/12-14/20 відповідач повідомив заявника, що частиною 3 статті 135 Закону України №1402-VIII базовий рівень посадових окладів суддів ВАСУ (як суду касаційної інстанції) не визначений, оскільки діяльність таких судів законом не передбачена. Також повідомлено, що пункт 7 розділу XII Закону України №1402-VIII визнаний неконституційним лише в частині Верховного Суду України, а тому видати довідку суддям ВАСУ у відставці із зазначенням посадового окладу судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відповідно до Закону України №1402-VIII не вбачається за можливе.
Не погодившись із відмовою відповідача у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та зазначає наступне.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України №1402-VIІІ.
Законом України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 № 192-VIII було запроваджено проведення первинного кваліфікаційного оцінювання суддів з метою прийняття рішень щодо можливості здійснення ними правосуддя у відповідних судах.
Особливості нарахування суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання у залежності від проходження суддею кваліфікаційного оцінювання були визначені у п.п. 22-25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 1402-VIII.
Положеннями п. 2 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 1402-VIII також було визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI (далі - Закон України № 2453-VI), крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Відповідно до п. 22 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 1402-VIII право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
За правилами п. 23 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 1402-VIII до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України № 2453-VI.
Однак, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" від 16.10.2019 № 193-IX, який набрав чинності 07.11.2019, п.п. 22, 23 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України " № 1402-VIII були виключені.
Згідно із п. 24 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України " № 1402-VIII розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року: для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Своєю чергою п. 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 1402-VIII передбачав, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Тобто на момент звільнення позивача у відставку розмір щомісячного довічного грошового утримання судді залежав від проходження кваліфікаційного оцінювання та відпрацювання на посаді судді щонайменше трьох років з дня прийняття щодо судді відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В залежності від наведених обставин правовідносини щодо визначення розміру довічного грошового утримання судді регулювалося Законом № 2453-VI або Законом № 1402-VIII.
Проте рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 1402-VIII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
В пункті 16 вказаного рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Конституційним Судом України зазначено, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.
Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом № 1402-VIII.