ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 580/4615/20
адміністративне провадження № К/9901/17611/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Держпраці у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року (головуючий суддя Бабич А.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року (головуючий суддя Глущенко Я.Б., судді: Пилипенко О.Є., Черпіцька Л.Т.) у справі № 580/4615/20 за позовом Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправним та скасування припису,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У жовтні 2020 року Шполянська міська рада об`єднаної територіальної громади (далі також позивач або Шполянська міськрада) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Черкаській області (далі також відповідач або Управління Держпраці у Черкаській області) про визнання протиправним та скасування припису від 29 вересня 2020 року.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року позов задоволено.
Визнано протиправним і скасовано припис Управління Держпраці у Черкаській області від 29 вересня 2020 року № ЧК598/364/АВ/П.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року залишено без змін.
17 травня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, надіслана 14 травня 2021 року, у якій скаржник просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
22 червня 2021 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Згідно з актом від 29 вересня 2020 року № ЧК5982/364/АВ відповідач провів на підставі наказу від 28 вересня 2020 року № 733-Н та направлення інспекційне відвідування щодо додержання позивачем законодавства про працю, передумовою якого стало звернення на урядову та обласну "гарячу лінію" від 19 серпня 2020 року вчителя ОСОБА_1 щодо невиплати йому відпускних за "чорнобильську" відпустку, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (далі - акт).
В акті зазначено про виявлення порушення статті 21 Закону України "Про відпустки" (порушення строків виплати заробітної плати за час відпуски не пізніше ніж за три дні до її початку).
За змістом акта відповідачем під час перевірки установлено, що згідно з наказом від 08 серпня 1988 року № 211 скаржник прийнятий на посаду вчителя музики і співів.
Відповідно до наказу від 09 червня 2020 року №40/к-тм позивачу надана додаткова оплачувана відпустка, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії на період з 27.07.2020 до 11.08.2020. Відповідні документи вчасно надіслані до фінансового відділу Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади.
Кошти компенсації з надання пільг (відпускних) громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від Управління соціального захисту населення Шполянської райдержадміністрації, надійшли 11 вересня 2020 року на рахунок Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади.
За змістом платіжного доручення від 14 вересня 2020 року на картковий рахунок ОСОБА_2 (скаржника) 15 вересня 2020 року зараховано кошти в сумі 3090,04 гривень. Скаржника своєчасно не повідомлено про об`єктивну причину затримки виплати вказаних коштів. Із пояснень адміністрації установи встановлено, що вказане сталося через не попередження про відсутність коштів на компенсацію з надання пільг (відпускних) громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від Управління соціального захисту населення Шполянської райдержадміністрації.
Будь-яких інших порушень, окрім зазначеної статті 21 Закону, акт не містить.
29 вересня 2020 року позивач надав відповідачу пояснення, в яких зазначив, що 14 липня 2020 року фінансовим відділом нараховано відпускні та направлено розрахунок до Управління соціального захисту населення Шполянської райдержадміністрації, оскільки відповідно до Порядку від 20 вересня 2005 року № 936 "Про використання коштів державного бюджету для використання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видатки на проведення заходів передбачено в Державному бюджеті за КПКВК 2501200 "Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і фінансування проводиться безпосередньо через відповідні органи соцзахисту. Виплатити додаткову щорічну відпустку, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, за рахунок установи не можливо, оскільки всі кошти у розпорядженні бюджетної установи - бюджетні кошти, напрями використання яких чітко визначені. Вказані кошти надійшли на рахунок позивача 11 вересня 2020 року та були зараховані на картковий рахунок скаржника 15 вересня 2020 року, що підтверджується копією платіжного доручення від 14 вересня 2020 року № 1517.
Того ж дня відповідач видав позивачу припис від 29 вересня 2020 року № ЧК598/364/АВ-П про усунення виявлених порушень, якими зобов`язав позивача усунути зазначене вище порушення статті 21 Закону України "Про відпустки" у строк до 09 жовтня 2020 року (постійно).
Матеріали інспекційного відвідування (акт та припис) позивач отримав 07 жовтня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про поштове вручення.
IIІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
В обґрунтування позовних вимог зазначено про прийняття оскаржуваного припису за відсутності факту порушення.
В свою чергу відповідач у запереченні на позов зазначив, що прийняв спірний припис з дотриманням вимог закону для усунення виявленого під час інспекційного відвідування порушення.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зазначили, що метою складення припису є усунення виявленого під час перевірки порушення.
Проте, як установлено відповідачем, порушення вимог Закону України "Про відпустки" усунуто позивачем до закінчення проведення перевірки.
З огляду на зазначене, суди дійшли висновку про відсутність підстав для прийняття припису.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що рішення судів попередніх інстанцій винесені при неправильному застосуванні судами норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, зокрема суд апеляційної інстанції прийняв постанову без урахування правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 205/8412/16-а, від 10.10.2019 у справі № 826/6912/16, від 22.04.2020 у справі № 497/1838/16-а щодо необхідності зазначення у судовому рішенні пояснень (мотивів), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інші докази, чому обрав ту чи іншу норму права (закону).
Також скаржник зазначає, що припис про усунення виявлених порушень № 598/364/АВ-П від 29.09.2020 було винесено як захід реагування на виявленні під час інспекційного відвідування порушення позивачем норм законодавства про працю та з дотриманням Закону України від 5 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі також Закон № 877-V), а отже такий є правомірним та не підлягає скасуванню.
Стверджує, що усунення виявлених під час інспекційного відвідування порушень вимог законодавства може бути як у формі відновлення порушених прав працівників, так і у формі додержання в подальшому роботодавцем вимог законодавства про працю.
Вважає, що порушення строків виплати заробітної плати за час відпуски не пізніше ніж за три дні до її початку вичерпує себе в момент вчинення, а тому не може бути усунене. Натомість суб`єкт господарювання може тільки забезпечувати дотримання порушених ним норм трудового законодавства в подальшому.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу критично оцінює покликання відповідача на правові позиції Верховного Суду у вищезазначених постановах, оскільки ним не було зазначено, які саме норми матеріального та процесуального права були порушені та в чому вони полягали.
З покликанням на частину 8 статті 7 Закону України № 877-V зазначає, що припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Проте порушення вимог Закону України "Про відпустки" усунуто позивачем до закінчення інспекційного відвідування.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності з положеннями частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.