ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 520/6979/2020
адміністративне провадження № К/9901/9195/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 (головуючий суддя: Єгупенко В.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020 (головуючий суддя: Рєзнікова С.С., судді: Бегунц А.О., Мельнікова Л.В.) у справі № 520/6979/2020 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У червні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - Міноборони України), в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Міноборони України, яка полягає у нерозгляді його звернення (заяви) від 08.01.2020 на Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум;
зобов`язати Міноборони України розглянути звернення (заяву) позивача від 08.01.2020 на Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 01.09.2020, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020, у задоволенні позову відмовив.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 30.03.2021 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 12.09.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у період з 21.10.1983 по 06.12.1985 проходив строкову військову службу, що підтверджується інформацією, зазначеною у військовому квитку серії НОМЕР_1 .
За інформацією, зазначеною у Витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтва №2276 від 23.12.2011, поранення (контузія), травма ока та їх наслідки колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 пов`язані із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
У зв`язку із цим, позивачу первинно встановлено ІІІ групу інвалідності, що підтверджується інформацією, зазначеною у довідці до акту огляду МСЕК серії 10 ААБ).
Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААА від 27.01.2016 при повторному огляді позивачу з 01.02.2016 встановлено ІІ групу інвалідності.
Також у межах розгляду цієї справи, суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 у справі №2040/6059/18 позов ОСОБА_1 до Харківського ОВК задоволено:
визнано протиправною бездіяльність Харківського ОВК, яка полягає в неподанні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", Постановою Уряду № 975 та Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530;
Зобов`язано Харківський ОВК подати висновок (за формою Додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України "Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Порядком № 975 та Наказом Міноборони України № 530.
08.01.2020 позивач на адресу Міноборони України надіслав заяву, у якій просив Комісію повторно розглянути питання призначення одноразової грошової допомоги з урахуванням додаткового надісланого разом із цією заявою документу (відповідь на адвокатський запит від 20.06.2019), який, на його думку, свідчить про відсутність з боку позивача будь, яких протиправних дії в період проходження військової служби.
Листом від 14.02.2020 № 116/14/2/274/Л Фінансово-економічне управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України повідомило позивача про те, що Комісією не було повторно розглянуто питання щодо призначення йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із тим, що заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення. Крім того заявнику змінено групу інвалідності понад дворічний термін після встановлення первинної групи інвалідності.
Заявника проінформовано, що за відсутності документів, передбачених статтею 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Міноборони не може визначити право ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із чим запропоновано звернутись особисто до районного військового комісаріату за місцем проживання для надання сприяння в підготовці відповідних запитів.
Позивач, вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, звернувся до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок встановлення йому вищої групи інвалідності, останній набув право на призначення та виплату ОГД в порядку та на умовах Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975). Вважає, що при надходженні додаткових документів, у відповідача виникає обов`язок ініціювати повторний розгляд на Комісії питання про призначення та виплату йому ОГД. Стверджує, що законодавством чітко не визначено вид документа, який підтверджує причини та обставини порання.
Відповідач позов не визнав. Стверджує, що заява позивача від 08.01.2020 не може вважатися такою, що подана у відповідності до вимог законодавства, оскільки адресована напряму Міноборони України, а не подана через обласний військовий комісаріат, який здійснює оформлення документів для призначення ОГД. Недодержання порядку звернення за призначенням ОГД не зумовлює для Комісії обов`язку розглядати таке питання. Своєю чергою, звернення позивача від 08.01.2020 було розглянуто із додержанням вимог Закону України "Про звернення громадян".
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що за зверненням особи за призначенням одноразової грошової допомоги, уповноважений орган оформляє та подає до Департаменту фінансів Міністерства оборони України затверджений пунктом 11 Порядку № 975 перелік документів для призначення такої допомоги. Своєю чергою, розпорядник бюджетних коштів в особі Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум на підставі зазначених документів приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.
Водночас, відсутність документів, визначених пунктом 11 Порядку №975, зокрема, про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не встановлює обов`язку Міністерства оборони України для їх витребування та доведення (за відсутності таких документів), що позивач отримав поранення (контузію, травму, каліцтво) при вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення, або у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, оскільки відповідна комісія Міністерства оборони України приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги виключно на підставі документів, які надійшли від обласного військового комісаріату.
Разом з цим, відповідальними за повноту та достовірність документів, визначених пунктом 11 Порядку № 975, є заявник та обласний військовий комісаріат за його місцем проживання.
З огляду на заявницький характер відносин між особою, яка звертається за призначенням одноразової грошової допомоги, та Міноборони України, обов`язок довести зазначені обставини шляхом подання до Комісії достовірних документів про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) покладено на заявника. Такий документ не обов`язково повинен мати форму акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини, оскільки до уваги можуть бути взяті інші достовірні документи.
Отже, документами, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов`язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, можуть бути лише достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем такого поранення.
Такої позиції дотримується Верховний Суд у постанові по справі № 822/220/18 від 10.04.2019.
Водночас, за висновками судів попередніх інстанцій, надана позивачем копія відповіді на адвокатський запит, на підтвердження причин та обставин поранення (контузії, травми або каліцтва), не містять відомостей про обставини поранення позивача, зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Таким чином суди констатували, що порушене позивачем у зверненні питання розглянуто та вирішено у встановленому законодавством порядку.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Касаційна скарга позивача обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Насамперед скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10.07.2019 у справі № 560/164/19 та від 04.03.2020 у справі № 208/4522/16-а.
У контексті обставин цієї справи скаржник стверджує, що оскільки Комісія при попередніх розглядах питання про призначення та виплату ОГД не вивчала документ про причини та обставини порання, позивач додатково направив на адресу відповідача лист Валківського районного військового комісаріату, наданий на адвокатський запит, який на його думку, свідчить про те, що отримане поранення не пов`язане із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
За позицією скаржника, при надходженні додаткових документів, у відповідача виник обов`язок ініціювати повторний розгляд на Комісії питання про призначення та виплату йому ОГД.
Крім того, за позицією скаржника, розгляд порушеного у зверненні питання здійснено неуповноваженим на те органом. Натомість Комісією одного із визначених пунктом 13 Порядку № 975 рішень за наслідками розгляду заяви позивача від 08.01.2020 не приймалося.
Також скаржник стверджує, що законодавством чітко не визначено вид документа, який підтверджує причини та обставини порання. Своєю чергою, відсутність даних про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності є прямим доказом того, що порання чи контузія не пов`язані із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або не є наслідком навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Відповідач процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.
VІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до статті 41 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом №2011-ХІІ.
Частиною першою статті 16 Закону № 2011-ХІІ визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.