ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 826/9931/16
адміністративне провадження № К/9901/43305/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2017 (суддя Кузьменко В. А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 (головуючий суддя Аліменко В. О., судді Безименна Н. В., Кучма А. Ю.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайфселл" (далі - ТОВ "Лайфселл") до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови.
УСТАНОВИВ:
У червні 2016 року ТОВ "Лайфселл" звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати:
- рішення про коригування митної вартості товарів від 06.06.2016 №100270004/2016/000032/2 (далі також Рішення);
- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.06.2016 №100270004/2016/00045 (далі також Картка).
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані ним Рішення та Картка прийняті всупереч вимогам законодавства, наданий позивачем до митного оформлення пакет документів та додатково надані на вимогу митного органу документи містили усі необхідні числові складові для підтвердження заявленої митної вартості за ціною договору.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 19.05.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017, позов задовольнив, визнав протиправними та скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 06.06.2016 №100270004/2016/000032/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.06.2016 №100270004/2016/00045
Задовольняючи позов, суди виснували, що з огляду на досліджені матеріали справи товариство у повному обсязі документально підтвердило правильність заявленої митної вартості імпортованого товару за першим основним методом - за ціною договору, а отже, спірні Рішення та Картка підлягають скасуванню.
Київська міська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
У касаційній скарзі відповідач доводив невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, які, на його думку, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору з огляду на те, що подані позивачем документи не містили всіх необхідних відомостей для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14.12.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
Позивач надав до суду відзив, у якому просить касаційну скаргу митного органу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства (КАС) України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційна скарга митниці була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ "Лайфселл" подало до Київської міської митниці митну декларацію від 26.05.2016 №100270004/2016/305539 з метою митного оформлення товару - базові станції, у розібраному стані: DBS3900 (WCDMA S3/3/3) (WCDMA:2100М; WCDMA:СЕ U:160 D:96, АС 220V, Oudoor)/d4 with APM30 Power System for BTS3900A(AC(220V)), 21 шт. в розібраному стані, торговельна марка Huawei, виробник Huawei Technologies Co., Ltd., країна виробництва CN.
При цьому митна вартість імпортованого товару визначена позивачем за ціною договору (основним методом) на рівні 5070,92 доларів США.
Вказаний товар ввезено позивачем на підставі зовнішньоекономічного договору поставки від 19.03.2015 №АТМ15FSU249/00F8041500000E, укладеного між ТОВ "Астеліт", правонаступником якого є позивач (покупець) та Хуавей Інтернейшнл ПТІ. ЛТД (Сінгапур) (постачальник), відповідно до якого постачальник в порядку та умовах договору зобов`язується поставити та передати у власність покупця для використання в його господарській діяльності товари (обладнання), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити такі товари (обладнання) відповідно до окремих замовлень та цінами, наведеними у додатку №1, який є невід`ємною частиною договору.
Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 договору технічні специфікації передбачені додатком №4 до договору. Перелік, комплектність, кількість, вартість, строки поставки товару вказуються в окремих замовленнях на постачання - документах, які підписуються сторонами і є невід`ємною частиною договору.
За умовами пункту 2.1 договору постачальник здійснює поставку товару на умовах DAP у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року.
Додатковою угодою №3/1 від 15.02.2016 до договору, сторони домовилися внести зміни до договору, зокрема: пункт 3.1 договору викладено в наступній редакції - "Ціни визначені в додатку №1 "Прайс лист" (Перелік цін) до цього договору та виражені в доларах США. До цін, визначених в додатку №1 до договору, може бути застосована знижка на обладнання та програмне забезпечення від 1% до 99,99% з проведенням оплати за обладнання та програмне забезпечення по цінах з урахуванням наданих знижок у розмірі від 1% до 99,99% відповідно"; пункт 3.2 договору доповнено другим абзацом наступного змісту - "Сторони застосовують ціни, визначені в додатку №1 "Прайс лист" до цього договору із застосованими від 1% до 99,99% знижками на обладнання та програмне забезпечення, при проведенні оплати за обладнання та програмне забезпечення, яке буде поставлене".
Додатковою угодою №4 від 15.03.2016 до договору сторони договору домовилися, що у зв`язку із замовленнями покупця (позивача) більш ніж 30 мільйонів доларів США, постачальник відповідно до пункту 3.1 договору надає покупцеві знижки стосовно цін та кількості товару, у розмірі визначеному у цій додатковій угоді. Сторони також домовилися внести зміни до Додатку 1 "Прайс лист" до договору та доповнити його: цінами та обсягом, зазначеними у додатковій угоді №1 до замовлення на постачання №15/4530057470 до договору та цінами та обсягом, зазначеними у додатковій угоді №1 до замовлення на постачання №16/4530057467 до договору.
Відповідно до додаткової угоди №1 до замовлення на постачання 15/4530057470, яким замовлення на постачання №15/4530057470 викладено у новій редакції, покупець замовив у постачальника товар на умовах 100% постоплати, протягом 60 календарних днів з моменту митного оформлення товару, на умовах поставки DAP (Київська обл., с. Мартусовка, вул. Моісєєва 70).
У інвойсі HWESCBIA160405664096 від 05.04.2016 щодо замовлення на постачання №15/4530057470 постачальник визначив: найменування обладнання, що підлягає поставці і його кількість та ціну; складові елементи такого обладнання із зазначенням, відносно кожного елемента складової: кількість; ціна; знижка; та ціна з урахуванням знижки.
До митного оформлення позивач подав наступні документи: договір поставки №АТМ15FSU249/00F8041500000E від 19.03.2015; додаткову угоду №3/1 від 15.02.2016 до договору; додаткову угоду №4 від 15.03.2016 до договору; додаток №1 - перелік цін до договору; додаток №5 до договору; додаткову угоду №2 від 02.02.2016; інвойс НWESСВІА160405664096 від 05.04.2016; cпецифікацію до інвойсу НWESСВІА160405664096 від 05.04.2016; ТІR №ХН.77026761 від 24.05.2016; СМR №4096 від 18.05.2016; пакувальний лист №0008041500070NIHC44Q від 08.04.2016; договір на митно-брокерські послуги №АТМ15USЕ1700 від 12.01.2015; декларацію відповідності №520/14 від 25.12.2014; декларацію відповідності №519/14 від 25.12.2014; декларацію відповідності №б/н від 25.12.2014; сертифікат про походження №16С4403В5001/05293 від 07.05.2016; висновок Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України №18/В-1306 від 12.05.2016.
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за митною декларацією від 16.05.2016 №100270004/2016/305539, відповідач, посилаючись на статтю 53 Митного кодексу України (далі - МК України), дійшов висновку, що документи, подані для митного оформлення товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; встановлено наявність значної знижки, числове значення якої по кожній окремій позиції не встановлено.
У зв`язку з зазначеним для підтвердження складових митної вартості відповідач 26.05.2016 запропонував надати такі документи: документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких провадився розрахунок митної вартості; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товарів; копію митної декларації країни відправлення; каталоги прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
На вимогу відповідача позивач додатково надав наступні документи: лист щодо переліку наданих документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості №1990 від 26.05.2016; лист-повідомлення щодо платіжних документів №1991 від 26.05.2016; експортну декларацію країни відправлення №16НU110002285АС41 від 19.05.2016; прайс-лист виробника б/н від 15.02.2016; інформаційний лист №2153 від 03.06.2016; лист-виписку з бухгалтерської документації №1992 від 26.05.2016; лист КНДІСЕ №9116-16 від 01.06.2016; лист КТПП №1708-2в/340 від 02.06.2016; експертний висновок ЧТПП №O-349 від 06.06.2016; лист-роз`яснення від виробника б/н від 15.02.2016; замовлення на постачання №15/4530057470; додаткову угоду №1 до замовлення на постачання №15/4530057470.
Зазначеними документами позивач, зокрема, надав пояснення, в яких саме наданих документах містяться відомості про числові значення складових митної вартості товарів; відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари, та звернув увагу, що знижки встановлені по кожній окремій позиції товару, що поставляється.
Київською міською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 06.06.2016 №100270004/2016/000032/2, відповідно до якого митна вартість визначена за резервним методом.
Рішення обґрунтоване тим, що заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана, оскільки під час контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що наявні спеціальні ціни для даного підприємства, а саме наявність 90 - 99% знижки на товар, числове значення якої по кожній позиції не встановлено; декларантом не надано в повному обсязі додаткові документи згідно частини третьої статті 53 МК України, а саме не надані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості (а саме формування розміру знижки); ліцензійний чи авторський договір покупця; банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товарів: виписку з бухгалтерської документації; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
За результатами визначення відповідачем митної вартості товару митна вартість товару, згідно рішення про коригування митної вартості, зросла до 91 032,48 доларів США, що за офіційним курсом гривні до долару США, на дату прийняття оскаржуваного рішення, становить 2 286 053,15 грн.
У зв`язку з коригуванням митної вартості товарів відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.06.2016 №100270004/2016/00045.
08.06.2016 позивач подав митниці нову митну декларацію №100270004/2016/305945, відповідно до якої товари випущені у вільний обіг шляхом надання гарантій у сумі різниці податку на додану вартість між задекларованою вартістю та скоригованою вартістю у розмірі 429 148,99 грн.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Частиною першою статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.