ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2023 року
м. Київ
справа №380/17537/22
адміністративне провадження № К/990/21079/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Чиркіна С.М., судді Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради
про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Львівського окружного адміністративного суду 23 грудня 2022 року (ухвалене у складі головуючого судді Морської В.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 травня 2023 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Глушка І.В., суддів Довгої О.І., Запотічного І.І.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (далі також - відповідач), у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати щорічної разової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;
- зобов`язати Личаківський відділ соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради нарахувати та виплатити недоотриману грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 травня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.
3. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, з урахуванням правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 1 грудня 2022 року у справі № 580/2869/22, виходив з того, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня, у відповідності до положень частини другої статті 20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 року № 389-VІІІ (далі - Закон № 389-VІІІ), частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, має здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 року № 540 "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Постанова № 540)
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
5. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення Закону № 3551-XII та Постанови № 540, у зв`язку із чим дійшли неправомірних висновків про те, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня повинна здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженого Постановою № 540.
6. Скаржник у касаційній скарзі також зазначає про необхідність відступлення від висновку Верховного Суду, що викладений у постанові від 1 грудня 2022 року у справі № 580/2869/22, де Суд вказав, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня має здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженого постановою КМУ № 540.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
7. Касаційна скарга надійшла до суду 12 червня 2023 року.
8. Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі №380/17537/22, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
9. Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 13 вересня 2023 року.
10. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
11. 30 червня 2023 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому останній просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення. Вказане обґрунтовує тим, що виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році має здійснюватися відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ № 540.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
12. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до посвідчення від 20 вересня 2016 року серії НОМЕР_1 є особою з інвалідністю та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни.
13. 20 вересня 2022 року ОСОБА_1 виплачена разова грошова допомога до 5 травня в сумі 1491,00 грн, що не заперечується відповідачем по справі.
14. На звернення позивача із заявою від 05 жовтня 2022 року про перерахунок та виплату разової грошової допомоги до 05 травня у 2022 році у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком Личаківський відділ соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради листом від 18 листопада 2022 року вказав на те, що у 2022 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня здійснена у належному розмірі, з урахуванням положень Постанови КМУ № 540.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
15. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
16. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
17. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
18. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
19. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
20. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 травня 2023 року не відповідають, а доводи касаційної скарги є обґрунтованими, з огляду на наступне.
21. У статті 1, частині першій статті 2 Конституції України встановлено, що Україна проголошена суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію.
22. Відповідно до частини другої статті 3 Основного Закону України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
23. В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; зокрема, закони приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).
24. Також, відповідно до Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності покладаються на Збройні Сили України; держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей (частини перша, друга, п`ята статті 17); захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України (частина перша статті 65).
25. Обов`язок держави забезпечити соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей установлено частиною п`ятою статті 17 розділу I "Загальні засади" Конституції України, який визначає основи конституційного ладу в Україні, зокрема, суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України, захист яких покладено на Збройні Сили України та інші військові формування, створені відповідно до законів України.
26. За змістом статей 17, 65 Основного Закону України громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції, тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати їх додатковими гарантіями соціального захисту відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення; щодо осіб, на яких покладено обов`язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність, та членів їхніх сімей частиною п`ятою статті 17 Конституції України встановлено особливий соціальний захист, який не обмежено умовами й рівнем, визначеними у статті 46 Основного Закону України [абзаци другий, третій пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018, абзац одинадцятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019].