ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 511/1762/20
провадження № 51-2553 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Роздільнянського районного суду Одеської області від 12 вересня 2022 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160390000571 від 20 липня 2019 року, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Біляївка Одеської області, з вищою освітою, одруженого, інваліда 2 групи загального захворювання, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 12 вересня 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнено від покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.
За цим вироком ОСОБА_6 19 липня 2019 року приблизно о 13:52 керуючи автомобілем ВМW Х5, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по сухому асфальтобетонному дорожньому покриттю вул. Одеської в с. Кучурган з боку с. Лиманське в напрямку с. Степове в Роздільнянському районі Одеської області.
Проїжджаючої в указаний час нерегульовану ділянку проїзної частини
вул. Одеська, в районі магазину "Дружба", де нанесено дорожню розмітку у вигляді осьової вузької суцільної лінії, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, водій ОСОБА_6, порушуючи вимоги п. 10.1 та дорожньої розмітки 1.1 роз. 34 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, почав виконувати маневр ліворуч, тим самим перетнув на керованому автомобілі дорожню розмітку 1.1, виїхав на смугу зустрічного напрямку, по якій у стані маневру обгону рухався автомобіль BMW 330, реєстраційний номер НОМЕР_2 (Болгарія), під керуванням водія ОСОБА_7 (щодо якого кримінальне провадження закрито), створивши своїми діями небезпечну обстановку для водія ОСОБА_7, котрий, виконуючи вимоги ПДР, з метою запобігти зіткненню з автомобілем BMW X5 зманеврував ліворуч, виїхав на ліве узбіччя, де керованим автомобілем BMW 330 допустив зіткнення з мопедом "Нonda-Dio", реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_8, який на керованому мопеді рухався по стоянці.
У наслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди водій мопеда марки "Нonda-Dio" ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості .
Допущені ОСОБА_6 порушення вимог п. 10.1 та дорожньої розмітки 1.1 розд. 34 ПДР перебувають в прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням суспільно - небезпечних наслідків у вигляді спричинення потерпілому ОСОБА_8 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Роздільнянський районний суд ухвалою від 22 січня 2021 року звільнив ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України у зв`язку з примиренням винного з потерпілим. Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160390000571 від 20 липня 2019 року, в частині обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, було закрито.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 14 лютого 2023 року вирок Роздільнянського районного суду Одеської області від 12 вересня 2022 року стосовно ОСОБА_6 залишив без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - без задоволення.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати вищезазначені судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, ОСОБА_6 зазначає, що:
· його вина у вчиненні кримінального правопорушення не доведена, оскільки не підтверджується належними, достовірними та допустимими доказами. Натомість вважає, що у ДТП винен інший учасник дорожнього руху ОСОБА_7, який визнав свою вину;
· досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні повинно було здійснюватися у формі дізнання, оскільки після набрання чинності 1 липня 2020 року Законом України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII інкриміноване йому діяння стало проступком;
· суд першої інстанції ухвалив вирок за наслідками розгляду незаконного обвинувального акта, якийскладений поза межами строків, установлених Кримінально процесуальним кодексом України (далі - КПК України), а кримінальне провадження закінчено посадовою особою, яка не мала повноважень розслідувати кримінальні проступки;
· під час судового розгляду місцевий суд проявив упередженість, оскільки задовольнив клопотання сторони обвинувачення про виклик свідка ОСОБА_9, яка не була зазначена в реєстрі матеріалів досудового розслідування;
· суддя першої інстанції під час розгляду справи незважаючи на заявлені їй відводи, продовжила судовий розгляд. Тому вважає, що обвинувальний вирок стосовно нього ухвалено незаконним складом суду;
· ухвала місцевого суду від 17 травня 2021 року про відмову в задоволенні клопотання захисника щодо визнання доказів недопустимими є необґрунтованою та немотивованою.
· На думку ОСОБА_6 суд першої інстанції порушив його право на захист.
Також, у касаційній скарзі, ОСОБА_6 зауважує, що апеляційний суд:
· проігнорував клопотання захисника про повторне дослідження доказів, зокрема копії відеозапису у вигляді мультимедійного файлу, що міститься на диску СD-R, який є недопустимим доказом;
· не надав оцінки законності постановлених ухвал слідчих суддів щодо розгляду заяв засудженого про відвід судді суду першої інстанції;
· вніс недостовірні відомості в судове рішення від 14 лютого 2023 року про проведення допиту експерта;
· у супереч вимогам ст. 376 КПК України, не оголосив учасникам судового провадження, у тому числі обвинуваченому ОСОБА_6, повного тексту судового рішення від 14 лютого 2023 року.
· Наголошує, що судові рішення не відповідають вимогам ст. 370 КК України, а ухвала апеляційного суду - ще й приписам ст. 419 КПК України.
Заперечень на касаційну скаргу до Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Від захисника ОСОБА_10 надійшла заява про розгляд касаційної скарги без його участі.
Прокурор ОСОБА_5 вважав касаційну скаргу необґрунтованою і просив залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення без зміни.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно з вимогами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Отже, суд касаційної інстанції позбавлений можливості досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, однак при цьому до його компетенції входить перевірка правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
Таким чином, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій вимог КПК України, Верховний Суд у межах доводів касаційної скарги має з`ясувати, чи навели суди зазначених інстанцій належні й достатні мотиви ухвалення судових рішень та чи обґрунтували свої висновки з посиланням на досліджені докази.
Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.