1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

18 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 750/3880/22

провадження № 61-3610св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1,

відповідач - Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, яке є правонаступником управління Держпраці у Чернігівській області,

треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області в особі Бахмацького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області, Коропська селищна рада, Федерація профспілкових організацій Чернігівської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 жовтня 2022 року в складі судді Требух Н. В.та постанову Чернігівського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року в складі колегії суддів Шарапової О. Л., Євстафіїва О. К., Скрипки А. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У липні 2022 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до управління Держпраці у Чернігівській області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області в особі Бахмацького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області, Коропська селищна рада, Федерація профспілкових організацій Чернігівської області, про скасування акту спеціального розслідування групового нещасного випадку.

Позовна заява мотивована тим, що 15 липня 2021 року стався нещасний випадок з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які розбирали цегляну стіну корівника на території колишньої ферми ПАТ "Агрофірма Вольниця", в результаті якого ОСОБА_4 загинув. Наказом управління Держпраці в Чернігівській області від 19 липня 2021 року № 99-31-НВ зі змінами, внесеними відповідно до наказу від 18 травня 2022 року № 17-31ГНВ-ЗМ, призначено комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку. 16 червня 2022 року комісією складено акт проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 15 липня 2021 року о 09-00 год, затверджений першим заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області. Відповідно до висновку, зазначеному у ньому: груповий нещасний випадок зі ОСОБА_4 (загинув) та ОСОБА_3 (травмований) визнано таким, що пов`язаний з виробництвом, та підлягає обліку у ФОП ОСОБА_1 . Складено акт форми Н-1, в якому вказано, що ФОП ОСОБА_1 допустив до роботи різноробочих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 без належного оформлення з ними трудових відносин, без навчання та перевірки знань з питань охорони праці, не забезпечив розробку проекту виконання робіт по розбиранню будівель колишньої ферми ПАТ "Агрофірма Вольниця" та розроблення заходів із запобігання впливу на працівників небезпечних і шкідливих факторів. Внаслідок цього різноробочі ОСОБА_4 та ОСОБА_3, розбираючи стіну корівника, спричинили обвал конструкції будівлі та були травмовані ( ОСОБА_4 загинув, а ОСОБА_3 отримав тяжкі травми). Тобто позивач порушив вимоги статті 18 Закону України "Про охорону праці", пункти 3.1, 4.1 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), пункти 21.1.1, 21.1.2 розділу 21 глави 21.1 НПАОП 45.2-7.01-12 ДБН А.3.2-2-2009 Охорона праці та промислова безпека у будівництві. Основні положення.

Однак, постраждалі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не були працівниками позивача і 15 липня 2021 року на момент нещасного випадку розбирали корівник, щоб добути цеглу для власних потреб.

Позивач просив скасувати Акт спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 15 липня 2021 року о 09-00 год, затверджений 16 червня 2022 року першим заступником начальника управління Держпраці у Чернігівській області.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 06 жовтня 2022 року позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано акт спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 15 липня 2021 року о 09-00 год у ФОП ОСОБА_1, без підпорядкування від 14 червня 2022 року, затверджений 16 червня 2022 року першим заступником начальника управління Держпраці у Чернігівській області Тищенко О. О.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено факт перебування постраждалих осіб - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у трудових відносинах з позивачем станом на 15 липня 2021 року.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, управлінням Держпраці у Чернігівській області оскаржено його до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року залучено Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці як правонаступника Управління Держпраці у Чернігівській області до участі у справі № 750/3880/22.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року апеляційну скаргу управління Держпраці у Чернігівській області залишено без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 жовтня 2022 року -без змін.

Апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції, визнавши законним та обгрунтованим рішення місцевого суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2023 року Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (далі також - відповідач) надіслало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 06 жовтня 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року.

У касаційній скарзі відповідач просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 06 жовтня 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 .

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 23 березня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 06 жовтня 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року, та витребував справу з суду першої інстанції.

Справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою касаційного оскарження рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 жовтня 2022 року та постанови Чернігівського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року відповідач вказує про застосування в оскаржуваних рішеннях норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 742/1433/21.

Підставою касаційного оскарження вказано пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Позиції інших учасників

Відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходив.

Фактичні обставини, встановлені судами

15 липня 2021 року стався нещасний випадок з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які розбирали цегляну стіну корівника на території колишньої ферми ПАТ "Агрофірма Вольниця", в результаті якого загинув ОСОБА_4 .

Наказом управління Держпраці в Чернігівській області від 19 липня 2021 року № 99-31-НВ зі змінами, внесеними відповідно до наказу від 18 травня 2022 року № 17-31ГНВ-ЗМ, призначено комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку.

16 червня 2022 року комісією складено акт проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 15 липня 2021 року о 09-00 год, який затверджено першим заступником начальника Управління Держпраці в Чернігівській області, в якому зазначено про те, що груповий нещасний випадок із ОСОБА_4 (загинув) та ОСОБА_3 (травмований) визнано таким, що пов`язаний з виробництвом, він підлягає обліку у ФОП ОСОБА_1 .

Складено акт форми Н-1, в якому вказано, що ФОП ОСОБА_1 допустив до роботи різноробочих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 без належного оформлення з ними трудових відносин, без навчання та перевірки знань з питань охорони праці, не забезпечив розробку проекту виконання робіт по розбиранню будівель колишньої ферми ПАТ "Агрофірма Вольниця" та розроблення заходів із запобігання впливу на працівників небезпечних і шкідливих факторів. Внаслідок цього різноробочі ОСОБА_4 та ОСОБА_3, розбираючи стіну корівника, спричинили обвал конструкції будівлі та були травмовані ( ОСОБА_4 загинув, а ОСОБА_3 отримав тяжкі травми). ФОП ОСОБА_1 порушив вимоги статті 18 Закону України "Про охорону праці", пунктів 3.1, 4.1 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), пунктів 21.1.1, 21.1.2 розділу 21 глави 21.1 НПАОП 45.2-7.01-12 ДБН А.3.2-2-2009 Охорона праці та промислова безпека у будівництві. Основні положення.

Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 січня 2022 року у справі № 740/6961/21 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною третьою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) (порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці) провадження у справі закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Судом встановлено, що матеріали справи не містять належних доказів того, що ОСОБА_4 був допущений до роботи без належного оформлення трудових відносин, відтак складу адміністративного правопорушення за вказаною статтею не вбачається.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Як видно із касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій, визначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України оскаржуються на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій та другій статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (стаття 4 ЦПК України)

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

За статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Зазначені процесуальні норми передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається на сторони.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

У справі судами встановлено, що 15 липня 2021 року стався нещасний випадок з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які розбирали цегляну стіну корівника на території колишньої ферми ПАТ "Агрофірма Вольниця", в результаті якого ОСОБА_4 загинув.

Наказом управління Держпраці в Чернігівській області від 19 липня 2021року № 99-31-НВ зі змінами, внесеними відповідно до наказу від 18 травня 2022року № 17-31ГНВ-ЗМ призначено комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку.

16 червня 2022 року комісією складено акт проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 15 липня 2021 року о 09-00 год, який затвердженого першим заступником начальника Управління Держпраці в Чернігівській області Тищенко О. О. В актізазначено про те, що груповий нещасний випадок зі ОСОБА_4 (загинув) та ОСОБА_3 (травмований) визнано таким, що пов`язаний з виробництвом, та він підлягає обліку у ФОП ОСОБА_1 .Складено акт форми Н-1, девказано, що ФОП ОСОБА_1 допустив до роботи різноробочих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 без належного оформлення з ними трудових відносин, без навчання та перевірки знань з питань охорони праці, не забезпечив розробку проекту виконання робіт по розбиранню будівель колишньої ферми ПАТ "Агрофірма Вольниця" та розроблення заходів із запобігання впливу на працівників небезпечних і шкідливих факторів. Внаслідок цього різноробочі ОСОБА_4 та ОСОБА_3, розбираючи стіну корівника, спричинили обвал конструкції будівлі та були травмовані ( ОСОБА_4 загинув, а ОСОБА_3 отримав тяжкі травми). Тому позивачпорушив вимоги статті 18 Закону України "Про охорону праці", пункти 3.1, 4.1 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), пункти 21.1.1, 21.1.2 розділу 21 глави 21.1 НПАОП 45.2-7.01-12 ДБН А.3.2-2-2009 Охорона праці та промислова безпека у будівництві. Основні положення.


................
Перейти до повного тексту