Постанова
Іменем України
12 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 445/972/17
провадження № 61-6678св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 15 квітня 2019 року у складі судді Пилип`яка П. В. та постанову Львівського апеляційного суду від 25 травня 2022 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Копняк С. М, Ніткевича А. В.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про реальний поділ житлового будинку.
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про реальний поділ житлового будинку.
Позов мотивовано тим, що позивач є власником 2/5 часток житлового будинку на АДРЕСА_1 . Власником інших 3/5 частини цього житлового будинку є відповідач ОСОБА_2 .
Позивач зазначав, що фактично він користується приміщеннями, позначеними на плані літерами 1-1, 1-2, 1-3, а відповідач користується приміщення 1-4, 1-5 та ІІІ, підвалом та горищем вони користуються спільно. Покликався на те, що між сторонами існують конфлікти та непорозуміння з приводу користування житловим будинком.
Позивач просив суд:
- здійснити реальний поділ житлового будинку на АДРЕСА_1 : виділити позивачу підвал, коридор 1-1 площею 1,1 кв. м, кухню 1-2 площею 7,3 кв. м, житлову кімнату 1-3 площею 15,3 кв. м;
- стягнути з позивача на користь ОСОБА_2 38 642,00 грн за перевищення ідеальної частки у праві власності на житловий будинок;
- виділити ОСОБА_2 сходи, веранду III, житлову кімнату 1-4 площею 21,2 кв. м, кухню 1-5 площею 9,9 кв. м;
- надати кожному зі співвласників горище над приміщенням, виділеним їм на першому поверсі, влаштувати на горищі перегородку з неспалимих будівельних матеріалів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 15 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Виділено у приватну власність ОСОБА_1 приміщення у житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, які позначені на плані літерами: 1-1 - коридор площею 6,4 кв. м; 1-2 - кухня площею 7,3 кв. м; 1-3 - житлова кімната площею 15,3 кв. м, підвал площею 14,2 кв. м та частину горища над приміщеннями, виділеними йому на першому поверсі, зі збереженням існуючого входу на горище.
Виділено у приватну власність ОСОБА_2 приміщення у житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, які позначені на плані літерами: ІІІ - веранда площею 4,5 кв. м, вартістю 34 141,0 грн; 1-4 - житлова кімната площею 21,2 кв. м; 1-5 - кухня площею 9,9 кв. м та частину горища над приміщеннями, виділеними йому на першому поверсі, з влаштуванням окремого входу на горище; влаштувати приставну драбину по стіні бокового фасаду до слухового вікна на горищі на фронтовій стіні будинку, при цьому розширивши його (вказані роботи здійснити за рахунок коштів позивача ОСОБА_1 ).
Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов`язано ОСОБА_1 влаштувати звукоізолюючу перегородку по межі поділу приміщень в будинку; замурувати дверний проріз між приміщеннями коридору під літ. 1-1 та кухні під літ.1-5; влаштувати на горищі перегородку із легких неспалимих будівельних матеріалів.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за зменшення його частки власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у розмірі 41 884,00 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що між сторонами періодично виникають спори з приводу спільного володіння майном, відповідно до висновку експерта поділ житлового будинку є технічно можливим в межах приміщень, якими фактично користуються сторони, такий поділ не порушує права відповідача, оскільки частини будинку є відокремленими та самодостатніми, обладнані окремими виходами та протягом тривалого часу використовуються кожним з них, тому вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Постановою Верховного Суду від 30 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В. касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Постанову Львівського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду мотивована тим, що постанова Львівського апеляційного суду була прийнята 18 листопада 2019 року, однак в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про належне повідомлення учасників справи, в тому числі ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 18 листопада 2019 року. Отже, апеляційний суд розглянув справу за відсутності відповідача ОСОБА_2, належним чином не повідомленого про дату та час судового засідання.
Постановою Львівського апеляційного суду від 25 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 15 квітня 2019 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що враховуючи висновок експерта, за яким поділ житлового будинку є технічно можливим в межах приміщень, якими фактично користуються сторони, таке виділення не порушує права відповідача, оскільки частини будинку є відокремленими та самодостатніми, обладнані окремими виходами та протягом тривалого часу використовуються кожним зокрема. Тому, колегія суддів апеляційного суду погодилася з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про поділ житлового будинку на АДРЕСА_1 за варіантом, який запропоновано у висновку судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи від 29 серпня 2018 року № 4292/4309 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Золочівського районного суду Львівської області.
30 серпня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06 листопада 2022 року у справі № 127/14320/15-ц, від 16 лютого 2022 року у справі № 495/6053/19, від 29 червня 2022 року у справі № 466/3008/17 та інших.
В касаційній скарзі зазначається, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що у експертному дослідженні відносно технічної можливості поділу будинку, експертом не було зроблено посилання на ДБН щодо відповідності таких змін. Крім цього, розглядаючи питання поділу спільного горища над будинком, суди зазначили, що для влаштуванням окремого входу на горище відповідач зобов`язаний влаштувати приставну драбину по стіні бокового фасаду до слухового вікна на горищі на фронтовій стіні будинку, при цьому розширивши його, проте, у відповідача виникають обґрунтовані сумніви щодо технічної можливості виконання такого роду робіт і відповідність таких робіт ДБН.
У матеріалах справи відсутні погодження з компетентними органами щодо можливості здійснення запланованих експертом перепланувань та переобладнань при виділенні кожному із співвласників належної йому частки у спірному будинку згідно із запропонованим експертом варіантом.
Розгляд справи проводився без участі сторін, хоча у матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про перенесення розгляду справи на інший час, через його участь в іншому процесі.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 належить частка у розмірі 2/5, а ОСОБА_2 - у розмірі 3/5 (т. 1 а. с. 5-22).
Із технічного паспорта на житловий будинок індивідуального житлового фонду від 24 березня 2015 року відомо, що вищевказаний житловий будинок складається із підвалу площею 14,2 кв. м, веранди - 4,5 кв. м, коридору - 6,4 кв. м, кухні - 7,3 кв. м, двох житлових кімнат площею 15,3 кв. м та 21,2 кв. м відповідно, кухні - 9,9 кв. м. Тамбур площею 3 кв. м демонтований (т. 1 а. с. 7-13).
Встановлено, що фактично позивач користується коридором площею 6,4 кв. м, кухнею - 7,3 кв. м та житловою кімнатою - 15,3 кв. м, які позначені на плані літерами 1-1, 1-2 та 1-3, а відповідач користується верандою площею 4,5 кв. м, кухнею - 9,9 кв. м та житловою кімнатою - 21,2 кв. м, які позначені на плані літерами ІІІ, 1-4 та 1-5. Підвалом та горищем сторони користуються спільно.
Також судом встановлено та підтверджується висновком експерта № 4292/4309, що частини будинку, якими користується кожен із співвласників забезпечені автономними інженерними мережами, мають автономні лічильники обліку води, газу, електрики (т. 1 а. с. 71-82).
Висновком судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи від 20 серпня 2018 року № 4292/4309 запропоновано один технічно можливий варіант поділу між співвласниками житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який частково відповідає порядку користування приміщеннями будинку, що склався між співласниками, в частках близьких до ідеальних, а саме:
- співвласнику 2/5 ідеальної частки ОСОБА_1 надати приміщення в житловому будинку: 1-1 - коридор площею 6,4 кв. м; 1-2 - кухня площею 7,3 кв. м; 1-3 - житлова кімната площею 15,3 кв. м. Всього 29,0 кв. м вартістю 117 602,00 грн, що більше ідеальної частки на 3,2 кв. м. Також цьому співвласнику пропонується надати підвал площею 14,2 кв. м, вартістю 59 494,00 грн. Всього вартість частки цього співвласника складає 177 096,00 грн, що більше від ідеальної частки на 41 884,00 грн.
- співвласнику 3/5 ідеальної частки ОСОБА_2 надати приміщення у житловому будинку: ІІІ- веранда площею 4,5 кв. м, вартістю 34 141,00 грн; 1-4 - житлова кімната площею 21,2 кв. м; 1-5 - кухня площею 9,9 кв. м. Всього 35,6 кв. м, вартістю 160 259,00, що менше ідеальної частки на 3,2 кв. м. Також цьому співвласнику пропонується надати сходи вартістю 676,00 грн. Всього вартість частки цього співвласника складає 160 935,00 грн, що менше ідеальної частки на 41 884,00 грн.
Грошова компенсація за відхилення від ідеальної частки складатиме 41 884,00 грн, яку співвласник 2/5 ідеальної частки ( ОСОБА_1 ) повинен сплатити співвласнику 3/5 ідеальної частки ( ОСОБА_2 ).
При запропонованому варіанті поділу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для досягнення максимально допустимої ізоляції належних їм часток житлового будинку необхідно виконати наступні переобладнання: влаштувати звукоізолюючу перегородку по межі поділу приміщень в будинку; замурувати дверний проріз між приміщеннями коридору під літ 1-1 та кухні під літ 1-5; кожному із співвласників надати горище над приміщеннями виділеними їм на першому поверсі, влаштувавши на горищі перегородку із легких неспалимих будівельних матеріалів.
У письмовому поясненні від 14 січня 2019 року експерт ОСОБА_4 зазначила, що у житловому будинку, який підлягає поділу, перекриття є дерев`яним і виконує функцію внутрішньої горизонтальної огороджувальної конструкції будинку, а також пов`язує несучі стіни будинку між собою, що підвищує стійкість несучих конструкцій і просторову жорсткість будинку в цілому. Якщо порушити цілісність конструкції перекриття, може бути порушена стійкість несучих конструкцій будинку і просторова жорсткість будівлі, а також його тепло- і звукоізоляція. Тому для забезпечення доступу на горище, над запропонованими приміщеннями, співвласнику 3/5 ідеальної частки ОСОБА_2 пропонується влаштувати приставну драбину по стіні бокового фасаду до слухового вікна на горищі на фронтовій стіні будинку, при цьому розширивши його (т. 1 а. с. 119).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.